Огляд арматурних навушників FiiO FA19. Магія тюнінгу

Ну от, кожного разу, коли виходить щось топове у компанії FiiO, я тут. Сьогодні у мене в руках гаряча новинка – Hi-Fi навушники FiiO FA19. Це флагманська модель в арматурній лінійці бренду, десятидрайверні внутрішньоканальні монітори з серйозним заявленим цінником $1000. Нам обіцяють фірмові технології, можливість самостійної кастомізації подачі, преміальний срібний кабель у комплекті. Маю зізнатися, на виставці в Мюнхені навесні я встигла мимохідь послухати ці IEM. І навіть трохи погратися з їхніми двома режимами звучання. Але вони заслуговують на більш тривале домашнє тестування, вдумливі аудіофільські сеанси, експерименти та порівняння. Цим я і займатимусь найближчим часом. Все ж пристрої такого рівня купують один раз і надовго, хочеться сформулювати свою думку точніше. Що ж, побачимо, яким стане це знайомство. До справи.

Візуальні враження

Перед нами типова сучасна чорна FiiO-коробка. Замість списку характеристик – романтичне гасло "Born For Music". Чудовий привід нагадати своїй аудиторії, що треба слухати музику, а не техніку. Сама я, щоправда, в цей час жадібно висмикую навушники з їхнього тримача, але не зважайте, це моя робота.

Набір аксесуарів тут зразковий: прекрасний кейс HB5 (у мене такий є), 3 пари фірмових насадок FiiO HS18, 3 пари SpinFit, 3 пари силіконових амбушюр для басу, 3 пари – для вокалу, 3 пари – для збалансованої подачі, 2 пари ялиночок, 2 пари пінок, зручний пластиковий холдер для насадок, магнітна прищіпка для кабеля, інструмент MMCX, щіточка для очищення, вона ж – перемикач режимів. І, звісно, восьмижильний літцендратний плетений дріт з 224 ниток, зроблений з чистого срібла, зі змінними штекерами 3.5 небаланс та 4.4 баланс. Кабель товстий, але м'який, акустично цілком непоганий. Конектори MMCX тримаються міцно, але не намертво, все гаразд. Отож, скромна упаковка приховує дійсно флагманський, щедрий комплект постачання.

Про дизайн

Корпуси FiiO FA19 виготовлені за допомогою 3D-друку DLP. Складання, як завжди, бездоганне, акрил гладенький, якісний, враження дешевизни не викликає. На чашах є крихітні перемикачі для тюнінгу звуку, про них поговоримо пізніше. Фейсплейти прикрашені переливчастим сріблястим геометричним візерунком. Не так щоб прямо люкс, але виглядають приємно.

За розміром навушники, до речі, досить крупні, зустрічала я і менші арматурні багатодрайвери, у тих же Noble чи 64 Audio, наприклад. Але якщо порівнювати з сучасними топами, вони ще можуть вважатися компактними. Чаші важать по 7 г, закрите оформлення та вдала форма шеллів дають комфортну посадку і хорошу пасивну шумоізоляцію. До ергономіки претензій немає. Окрім того, ці IEM не страшно класти на різні поверхні, вони не надто маркі, тому особисто я б їх, імовірно, використовувала дуже часто.

Характеристики та сумісність

• Діапазон частот: від 10 Гц до 40 кГц;

• Чутливість: 106 дБ;

• Опір: 10 Ом.

Не назву FiiO FA19 занадто вибагливими до потужності, але джерело все ж повинно відповідати їхньому рівню, і я рекомендую віддавати перевагу симетричному підключенню. З шумним підсилювачем можуть злегка шипіти, але не критично.

Модель має 3-смуговий кросовер, в якості його компонентів присутні плівкові конденсатори Rubicon аудіофільського класу. Схема драйверів містить 4 нові басові арматури Knowles Enhanced Bass, 2 арматури Knowles ED для СЧ і 4 арматури Knowles SWFK для ВЧ. Застосовуються запатентована турбіна S.Turbo acoustic, розроблений FiiO новий режекторний фільтр середніх частот, а також спеціальна конструкція корпусів для підсилення басів Negative Feedback. Що ж, вже час оцінити результат.

Звук

Основне тестування проводилося на Astell&Kern A&Ultima SP3000, Questyle QPM, iBasso DX320, QLS QA361, iFi Zen DAC 3, iFi Zen One Studio + iFi Zen CAN Studio.

Якщо чесно, враження від цих навушників після домашнього прослуховування у мене виявилися більш позитивними, аніж на Munich High End Show. Рідкісний випадок, зазвичай мої висновки щодо техніки на виставках і при подальшій взаємодії збігаються. Але тут прямо треба було поекспериментувати з кабелем і сторонніми насадками.

Що я можу сказати? Почерк у FiiO FA19 детальний, витончений, трохи сухуватий. Відзначу непогану інформативність, завдяки хорошому динамічному діапазону ноти більш рельєфно, багатошарово та яскраво виділяються на темному тлі. Також можна похвалити чіткість і прозорість, без каламутного туману. Звичайно, роздільна здатність не позамежна, але в рамках свого класу модель показує себе гідно.

Ну і особливе враження було, коли я включила мою улюблену капризну симфонічну класику. Мені здається, той, хто налаштовував ці IEM, її слухав. Вони якось по-новому з нею розкриваються. Таке вдале поєднання: з одного боку, грають чисто, точно, вивірено, так, як треба, з хльостким панчем. Взагалі, вміють тримати ритм. З іншого, не підкреслюють недоліки, звук зберігає багато плавності, мелодійності та соковитості. Гармонійний коктейль.

Отже, що у підсумку? Я б рекомендувала FiiO FA19 тим, кому потрібні більш-менш універсальні арматурні монітори. Звісно, тут немає радикальних перегинів, навушники не втрачають музичності, не втомлюють суворою аналітичністю. Як завжди у бренда, веселі та захопливі. Але все ж вони мають явну схильність до технічності, дзвінкої чеканності, це важливо розуміти. Не думаю, що це варіант для шанувальників густої медової ламповості.

Стосовно мене – я слухала FA19 із задоволенням. Ви знаєте, я ніколи не любила перевантажений звук. З мінусів тут, як на мене, певна нестача натуральності, ну і сцена за масштабом не рекордна. Окрім того, мені здається, модель вимагає незабарвленого джерела. З темним плеєром її подача може бути нуднуватою, зі світлим – занадто яскравою.

Тепер кілька слів про режими роботи. До вибору нам пропонують басовитий HiFi або нейтральний Монітор. Вони відрізняються помітно – HiFi акцентує мід, робить голоси теплішими, також з ним трохи виразніша середина, тоді як Монітор звучить світліше, повітряніше, надає іскристості та протяжності ВЧ. Особисто я, очікувано, зупинилася на другому варіанті. Але обов'язково спробуйте обидва, інакше може скластися абсолютно неправильне сприйняття навушників.

По частотах

Баси енергійні, ударні, швидкісні. Вони вміють бути монументальними і гуркотливими, відчувається їхній об’єм, але без грубої однорідної масивності. Саб дає невеликий тактильний відгук, у режимі HiFi можна його підсилити. Водночас, при налаштуванні Монітор він, як і мідбас, достатньо зібраний, контрольований та стриманий. Рельєф читається непогано, глибина не еталонна, але прийнятна. Я б сказала, НЧ розбірливі, при цьому драйвові та ефектні.

Середні частоти барвисті, м'які, співочі. Партії мають пружну гнучкість, у картині не зливаються, контури інструментів акуратно пропрацьовані. Тембри яскраві, ледь висвітлені. Вокал емоційний, теплий, впевнений, але вперед не виведений. Загалом, СЧ злегка відсунуті, верхи тут привертають більше уваги. Зате панорама добре розкривається в глибину, є багатошарове розділення планів. Хоча за шириною сцена, знову ж таки, могла бути кращою, позиціонування не дуже близьке.

Високі частоти акцентовані, детальні, іскристі. В цілому, вони залишили суперечливі враження. З одного боку, потішили окресленістю, жвавістю, артикульованістю атак. Окрім того, вони ретельно вловлюють дрібні нюанси. Але тембрально ВЧ мені не особливо сподобалися, хотілося більше переливчастого блиску, естетської вишуканості та обертонів. Ну і подаються вони доволі прямолінійно. Хоча, в принципі, я могла б з ними жити. Кількісно їх немало, слух вони не різали. Режим HiFi згладжує їхню гостроту, але не заглушує повністю, тож це не IEM для ВЧФобів.

Конкуренти

Оскільки актуальна флагманська модель з гібридної серії FiiO FH19 ще не встигла потрапити до мене на тест, порівняння з нею я зроблю пізніше, чекайте.

Золоті динамічні FiiO FDX, по пам'яті, грали більш злито, тепло, м'яко і округло, досить затишно, але в них не було такої багатошарової деталізації, чіткості та тривимірності, як у FA19.

Трибриди FiiO FX15 відрізнялися повітряністю, яскравістю, енергійністю та форсованим драйвом, їхні СЧ і ВЧ мені сподобалися, але ударність низьких частот дещо втомлювала. Смакова річ.

Арматурні Campfire Audio Andromeda Emerald Sea особисто мені не надто близькі, їхні неспішна плавність, підкреслена делікатність, пастельна гамма тембрів і злегка розмиті контури партій – це теж на поціновувача, мені в них не вистачало швидкості, чіткості та зібраності. Якщо ж говорити про умовні звичайні Andromeda – вони голографічніше будують сцену, дають ту саму характерну мелодійність, котра нас з вами зачаровує, філігранніше креслять мікронюанси, СЧ у них більш граційні, виділені та розбірливі, і спектр обертонів на ВЧ різноманітніший. У свою чергу, FiiO FA19 технічніші та моніторніші, тембри у них більш насичені, і вони краще контролюють баси.