Огляд Bluetooth-ресивера FiiO BTR11 – маленький компаньйон

Почну з невеличкої власної історії. Наприкінці 2018 року мені на огляд потрапило одразу три bluethooth-пристрої від компанії FiiО: навушники FiiО FB1, блютус-кабель FiiО RC-BT з конекторами MMCX для навушників та блютус-ресивер FiiО mBTR, який був несхожий на попередні ЦАП/підсилювачі компанії. І якщо з наведеними вище навушниками і кабелем було більш-менш все зрозуміло, їх сценарії використання очевидні, то mBTR виглядав як цікавий та самодостатній пристрій. В подальшому mBTR виявився доволі корисним для багатьох слухачів, включаючи моїх знайомих, які отримали можливість слухати свої дротові навушники через блютус-з’єднання. Причому не тільки слухати, але ще і керувати дзвінками та музикою.

В той же час, як зазначав раніше, я навіть не міг уявити наскільки активно почне розвиватися даний сегмент портативного аудіо, в якому компанія FiiО займе своє чільне місце. Після випуску більш «просунутих» версій блютус-ресиверів та їх неодноразових апгрейдів, настав час повернутися і до технічно простішої та найбільш доступної моделі, яка тепер отримала назву FiiO BTR11. Хоча зовні новий BTR11 нагадує свого попередника mBTR, однак є окремим пристроєм в лінійці компанії FiiО, пристроєм, з яким пропоную вам ознайомитися детальніше.

Технічні характеристики FiiO BTR11:

•   Bluetooth-ресивер/підсилювач;

•   Версія Bluetooth: 5.3;

•   Вихід на навушники: 3,5 мм;

•   Вихідна потужність (32 Ом): 30 мВт;

•   Кодеки: SBC, AAC, LDAC;

•   Вбудований акумулятор;

•   Тривалість роботи: до 15 год (ААС); до 8,5 год (LDAC);

•   Роз’єм для заряджання: USB type C;

•   Габарити: 55х19х14,6 (з кліпсою) мм;

•   Вага: 13 г.

З технічних характеристик приємною несподіванкою для мене стала підтримка кодеку LDAC, який зазвичай був привілеєм більш дорогих пристроїв та збільшена вихідна потужність з 10 мВт (mBTR) до 30 мВт (BTR11).

Пакування і комплектація

Блютус-ресивер FiiO BTR11 поставляється у невеличкій картонній коробочці, майже кишенькового розміру. На титулі, окрім логотипа фірми і назви моделі, наводиться фото ресиверу та у маленькому колі – літерами написаний колір самого пристрою. Тобто, якщо на фото ресивер чорного кольору, то це ні про що не говорить, треба читати напис в колі. Нові BTR11 можуть бути як білого, так і чорного кольорів.

На зворотному боці коробки окремо винесено логотип LDAC; на мою думку це важлива особливість BTR11, враховуючи його ціну. Точно пам’ятаю, що mBTR кріпився до коробки подвійним скотчем, що додавало проблем з його першим діставанням та подальшим прибиранням слідів від скотчу. FiiO BTR11 розміщено на пластиковій платформі з виїмками під пристрій. Це значно краще, ніж подвійний скотч, однак BTR11 все одно діставати було не так легко. В коробку навіть поклали окрему інструкцію як саме треба діставати BTR11. Окрім ресиверу, в комплект додано коротенький шнур USB type C-type A. Можливо для когось більш логічним було б комплектувати BTR11 кабелем type C-type C. На кліпсі ресиверу є місце для кріплення шнурка, хоча самого шнурка в комплекті немає. Стандартно до комплекту додано інструкцію, так званий Quick Start Guide.

Дизайн, ергономіка, функціональність

Щодо зовнішнього вигляду FiiO BTR11, то над ним активно попрацювали. Розробники назвали дизайн мінімалістичним. Ресивер виглядає достатньо тендітно, має поліровану поверхню та цікавий геометричний малюнок з численних трикутничків на титульній стороні. Також на титулі присутній світловий індикатор, який може світитися двома кольорами – червоним і синім. В режимі блютус-з’єднання індикатор сигналізує поперемінно червоним і синім кольорами. Окремо червоний буде сигналізувати про виснаження акумулятора та необхідність заряджання ресиверу. Синій – про застосування того чи іншого кодеку: для SBC – блимання один раз на 5 секунд, для AAC – вдвічі швидше, для LDAC – взагалі втричі. На офіційній сторінці компанії, присвяченій BTR11, цей індикатор названий як Brilliant light. Звичайно у кожного свої смаки, однак особисто мені не сильно подобаються різноманітні блютус-пристрої, що постійно блимають.

На верхньому торці розміщено 3,5 мм вихід на навушники, на нижньому – роз’єм type C. На грані праворуч: зверху – багатофункціональна кнопка (вмикання/вимикання, старт/стоп для музики, приймання/завершення для дзвінків, з’єднання з джерелом звуку та інші функції); нижче – довга кнопка (регулювання гучності (більше/менше), навігація по треках (наступний/попередній). Грань ліворуч вільна від органів керування. Позаду ресиверу знаходиться кліпса, яка дозволяє кріпити пристрій, наприклад до одягу.

Під час користування FiiO BTR11 залишає по собі приємні враження. Оригінальний дизайн, зручне та інтуїтивно зрозуміле керування, невеличкі розміри і вага, можливість кріплення ресиверу на одяг – основні переваги для мобільних сценаріїв. Щодо самих сценаріїв, то перерахую деякі. Перш за все – це прослуховування дротових навушників та, за необхідності, ведення телефонних розмов через BTR11, для когось цей сценарій може стати головним або навіть єдиним. При тестуванні виявилося, що якість мікрофонів не є дуже високою, тому інколи можуть виникати проблеми з передачею голосу, особливо на вулиці в шумному оточуючому середовищі. Додатково виробником заявлено приєднання ресиверу одночасно до двох девайсів, до системи Car audio, виклик асистента Siri.

Зрозуміло, що відносно невелика вихідна потужність BTR11 обмежує використання вибагливих до підсилення навушників – мова скоріше йде про внутрішньоканальні навушники, яких, до речі, і у FiiO тепер чимало, на відміну від часів появи mBTR. Також можна використовувати невибагливі повнорозмірні моделі. В деяких моделях навушників можлива присутність певного рівня шуму, який чутно в проміжках між треками.

Зазначу, що однією з моїх моделей для тестування стали FiiO JD1, які мають свою гарнітуру. На відміну від старшого блютус-ресиверу FiiO BTR13, молодший BTR11 не підтримує роботу навушників з гарнітурою (принаймні з цією моделлю); керування відбувалося лише на самому ресивері. Програмно оновлювати BTR11 можна через смартфон, використовуючи застосунок FiiO Control, у мене оновлення тривало декілька хвилин.

Звучання

Згадуючи своє давнішнє знайомство з mBTR взагалі не пам’ятаю, щоб я висував якісь вимоги до звучання. Тобто, mBTR був достатньо унікальним пристроєм на ті часи, який дозволяв слухати дротові навушники безпосередньо не з’єднуючи їх зі смартфоном. Однак тоді значна кількість смартфонів мала роз’єм 3,5 мм для навушників і використання mBTR для прослуховування музики вважалося, такою собі, аудіофільською примхою.

Наразі ситуація суттєво змінилася і сучасні смартфони, в своїй більшості, вже не мають стандартного виходу на навушники. І за необхідності бюджетного, але відносно якісного рішення, можна обирати або щось типу донглів JA11, або надавати перевагу різноманітим блютус-ресиверам, зокрема FiiO BTR11.

Звичайно BTR11 не належить до аудіофільских портативних пристроїв, які будуть надавати деталізований, технічний та нейтральний звук. В той же час, BTR11 ніде відверто не пасує на свою ціну. Звук з даним ресивером додає в динаміці, насичується додатковою музичною палітрою та дещо збільшеною роздільною здатністю (в порівнянні з прямим з’єднанням навушників з джерелом звуку). Низькі частоти грають тілесно, повно; середні передаються без явного забарвлення, відносно натурально; високі не губляться на загальному фоні, присутні скрізь, де є, та подані без яскравості та акцентування на собі. Звучання BTR11 умовно можна віднести до спокійного, що схиляється в бік «теплого». Зрозуміло, що загальне сприйняття звучання буде суттєво залежати і від навушників. В цілому, до звуку BTR11 ніяких особливих претензій я не мав, даний ресивер за своїм звучанням мені сподобався.