Огляд ЦАП/підсилювача FiiO QX13 – початок нового розділу

До минулого року завжди вважав себе людино, яка достатньо чітко орієнтується в аудіо товарах від фірми FiiO. Однак протягом 2024-2025 років китайська компанія настільки розширила свій модельний ряд в різноманітних сферах, що, побачивши номер моделі, одразу і не згадаю про що саме йдеться мова. Те ж саме стосується і USB-донглів від FiiO. Мало того, що в минулому році FiiO перейшли на подвійну нумерацію моделей, так ще і в нинішньому році змінили позначення в літерах. Флагманом 24-го року серед донглів компанії став FiiO КА17, який залишався найдорожчим в модельному ряду.

В цьому році було представлено новий пристрій формату USB-dongle – FiiO QX13. Саме цьому пристрою, згідно інформації від FiiO, судилося розпочати написання нового розділу в сфері аудіо донглів. Щось подібне, а саме перехід на next level, я читав в минулому році і про KA17. Тим не менше, QX13 в своїй презентації містить гучні фрази: new chapter, high performance, creating a high-end, got everything та інші, що викликає бажання ознайомитися та надати власну оцінку черговому uniquely brilliant від FiiO. На сьогодні QX13, незважаючи на свій номер моделі, є найдорожчим серед донглів FiiO в їх модельному ряду. Отже, починаємо – FiiO QX13.

Технічні характеристики FiiO QX13:

•  Модель ЦАП: ES 9027SPRO ESS Technology;

• Вихідна потужність (32 Ом): небалансний 250 мВт (310 мВт в режимі Desktop); балансний 605 мВт (900 мВт в режимі Desktop);

•  Частота дискретизації: 768 кГц/32 бит/DSD512, MQA;

•  Виходи на навушники: небалансний 3,5 мм; балансний 4,4 мм;

•  Роз’єм для з’єднання кабелю з джерелом звуку: USB-Type C;

•  Вбудований акумулятор: відсутній;

•  Дисплей: IPS, розмір 1,99 дюйми;

•  Розміри: 64.2х30.7х13 мм;

•  Вага: 33,7 г (карбоновий корпус); 39,2 (алюмінієвий)

Пакування і комплектація

FiiO QX13 поставляється у невеличкій коробці з щільного картону. На титулі нанесено зображення геометричних фігур, назву FiiO QX13, сертифікат Hi-Res Audio, а також круглу наліпку з позначенням кольору моделі (в моєму випадку це Titanium gold). На звороті – нагадування про наявність Desktop-режиму. В середині коробки в пінозахисті в двох окремих комірках розміщений QX13 і чохол для нього.

Також в комплекті знаходяться: короткий кабель USB typeC-typeC, магнітне кільце, яке раніше не зустрічав в донглах від FiiO, захисна плівка на екран пристрою, наліпка Hi-Res Audio та інструкція користувача. Що стало вже звичкою, перехідників з typeC на USB typeА та кабелю USB typeC-Lightning у комплекті немає. Отже, комплект достатній, щоб почати користуватися донглом прямо з коробки.

Дизайн та ергономіка

За формою FiiO QX13 являє собою паралелепіпед з заокругленими краями. Титульну грань відведено під екран, знизу якого є невеличка стрічка з розміщеними кнопками керування. Екран за розміром виглядає переконливо, як зазначають у FiiO – extra large. Він вкритий склом Corning glass третього покоління. На верхньому торці розміщено два виходи на навушники 3,5 та 4,4 мм; на нижньому – порт typeC для під’єднання до джерела звуку. На лівому торці – перемикач Desktop-режиму (On/Off); на правому – порт typeC для додаткового живлення (Power in); цей порт всередині пофарбований в помаранчевий колір.

Щодо матеріалів самого QX13. Зазвичай таке зустрічається не часто, але колір пристрою визначає також і матеріали корпусу. В даному випадку чорний колір FiiO QX13 відповідає матеріалу Carbon fiber, а Gold titanium – алюмінієвому сплаву. Відповідно і вага QX13 буде різною – у карбонового вона становить 33,7 грами, у алюмінієвого – 39,2 г.

Щодо ергономіки

FiiO QX13 подається як звичайний USB-dongle, що передбачає його мобільне використання. Приєднання QX13, наприклад, до смартфону через кабель і користування «на ходу» для мене не було зручним, враховуючи розмір і вагу донглу. Комплектне магнітне кільце, яке прикріплюється липкою стрічкою до корпусу Android-смартфону, та на якому закріплюється QX13 в магнітному чохлі, для мене також не виявилося ергономічним рішенням. Користуватися таким «кострубатим бутербродом» не було би зручно. В той же час, використання FiiO QX13 в стаціонарному режимі не викликало жодних незручностей. Наприклад, під’єднав донгл до ноутбука, поклав його поряд на стіл і слухай музику. До того ж, за необхідності активації Desktop-режиму саме в стаціонарному режимі можна без проблем приєднати QX13 до додаткового джерела живлення. Зрозуміло, що враження від ергономіки будуть у кожного свої, я лише розповів про власний досвід – мобільність не найкраща, стаціонар – без питань.

Функціональність

Традиційно FiiO реалізують керування своїми донглами на двох рівнях – за допомогою фізичних кнопок на самому донглі та за рахунок застосунку FiiO Control. Як завжди з моїм Android-смартфоном все було просто – з’єднав FiiO QX13 через typeC-порт з телефоном, надав дозвіл (використовую FiiO Music) і користуйся. Керування кнопками донглу для мене не було занадто зручним – багато пунктів меню, підрозділів меню, активування різних функцій потребувало постійної навігації по дрібному шрифту. Значно зручніше робити налаштування через застосунок на смартфоні: можна керувати підсвіткою екрану, рівнем гейну, звуковими фільтрами, балансом каналів, еквалайзером та рядом інших характеристик.

Під’єднання QX13 через ноутбук (ОС Windows) також не викликало складнощів. На щастя ті часи, коли кожен донгл потребував встановлення окремого драйверу з сайту FiiO, минули. На моєму ноутбуці є програма FiiO Control і після приєднання донглу, він одразу відобразився як QX13. Визначення частоти дискретизації файлів відбувалося коректно. Певне зауваження у мене виникло до алгоритму оновлення прошивки донглу через ноутбук. Виявилося, що це багатостадійний процес і на сайті FiiO навіть розміщена окрема відео-інструкція для цього. Спочатку пристрій треба під’єднувати або через нижній typeC (для оновлення XMOS firmware), або через боковий (оновлення MCU firmware ). Далі ставити в меню USB-OTA на On, скачувати необхідний файл оновлення на комп’ютер, відкривати у провіднику носій (QX13), переписувати на нього файл, потім від’єднувати QX13 від typeC, після чого знову приєднувати і тільки після цього увімкнений донгл починав оновлюватися. Далеко не самий зручний і швидкий спосіб. Тішить те, що зазвичай оновлення треба встановлювати далеко не кожен день. Натомість в новій «прошивці» (MCU V2.0 and XMOS V1.31) мене порадувала наявність двох нових тем головного екрану у вигляді касетного плеєру та вінтажних індикаторів зі стрілками.

Під час роботи, навіть без Desktop-режиму, QX13 помітно нагрівається. Зрозуміло, що подібні донгли виснажують акумуляторну батарею джерела звуку і QX13 не є виключенням з цього правила. Розробники FiiO зазначають, що QX13 на 15% заощадливіший за KA17 (без Desktop-режиму) та на 23% економніший з активованим Desktop-режимом. У будь-якому випадку, занадто критичного впливу на батарею ноутбука я не помітив.

Звучання

Як зазначають розробники, якість звучання FiiO QX13 співставна з такою для професійних ЦАПів та підсилювачів навушників. Погодьтеся, доволі дискусійна теза. Як на мене, QX13 має збалансований, енергійний та відносно прозорий характер звуку. Сцена у нового донглу стала ширшою, ніж у популярного KA17. Вона не є рекордною, але відчувається доволі просторою.  

Донгл не можна віднести за звучанням ні до темного, ні до яскравого, скоріше до такого собі, нейтрально-динамічного. Завдяки запасу потужності, звук відчувається щільним та контрольованим. У режимі Desktop Mode динамічний діапазон розширюється, роблячи звучання більш ефектним та живим. Пристрій добре розділяє плани, відчувається відстань між вокалістом та інструментами на задньому плані. Інструменти окреслені дуже чітко. У складних композиціях (джазові ансамблі або симфонічний оркестр) кожен інструмент має своє фіксоване місце.

НЧ Бас у QX13 є однією з найсильніших сторін (на мою думку). Низькі частоти швидкі та деталізовані. В ряді композицій, особливо в класичній рок-музиці або в джазі відчувається характер вібрації струни бас-гітари, контрабасу чи поверхні барабана. При цьому присутній відчутний удар (punch), який додає звуку ваги та фундаменту.

СЧ Середина відзначається природністю та чистотою, з легким акцентом на мікродеталях. В залежності від записаного матеріалу, інколи чутно дрібні нюанси, наприклад придих вокаліста або скрип стільця музиканта. Проте в звучанні QX13 вдалося уникнути зайвої аналітичності, звук залишається приємним для тривалого прослуховування. Чоловічі голоси звучать вагомо та натурально, жіночі — емоційно та відкрито, без зайвої різкості на верхній середині.

ВЧ Цей діапазон намагається бути кришталево чистим і, зважаючи на формат пристрою, йому це вдається. Високі характеризуються гарною протяжністю, мають поступове згасання. ВЧ детальні, коректно контролюються та позбавлені сибілянтів. В звучанні цього діапазону відчувається повітря.

Окремого порівняння з відомим KA17 проводити не буду. Особисто мені, звучання QX13 сподобалося більше, хоча між цими двома достойними донглами не відчувається прірви в передачі звуку. З іншого боку, габарити і ціна менші у KA17. І якщо габарити не є критичним фактором, то різниця в ціні приблизно в 35% може відіграти вирішальну роль при виборі донглу, особливо для мобільного користування.