Огляд FiiO Snowsky ECHO – тепер все по дорослому

Нещодавно FiiO представили черговий Pure-music плеєр з лінійки Echo – Snowsky ECHO. Він є логічним продовженням моделі Snowsky Echo Mini, огляд на яку я робив десь рік тому. Загалом новий плеєр вийшов кращим в усьому і почесно зайняв своє місце у модельному ряду плеєрів FiiO. Давайте подивимось детальніше, що змінилось відносно моделі Mini.

Пакування і комплектація

Тут змін не відбулося, хіба що зовнішня коробка має помаранчеву поліграфію, а не синю. Це все класичне пакування від FiiO, що мало змінюється – пінний вкладиш, в якому фіксується плеєр, і коробка з аксесуарами. Щодо аксесуарів – теж без змін – Type-C та інструкція. Чохла немає, але його можна докупити окремо.

Матеріали і розміри

Як на мене, саме тут і відбулася головна ідеологічна зміна, бо візуально що версія mini, що просто Echo лише дещо відрізняються габаритами – загальний дизайн ідентичний. А ось головна зміна – це матеріал. Якщо молодша модель була зроблена з пластику, який не надто добре був захищений від подряпин, то старшу вже зробили за канонами – алюмінієвий корпус. Але велике дякую – усі переваги касетного дизайну нікуди не поділися – все ті самі механічні кнопки зверху і таке саме зручне рифлене покриття нижньої частини, що захищає плеєр від вислизання з рук. У дизайні з’явився новий елемент на задній панелі – скляне віконечко, основна задача якого — дозволити працювати антенам Bluetooth, бо корпус все ж не пластиковий і доволі непогано глушив сигнал.

Функціонал плеєра

І якщо ми вже заговорили про Bluetooth – змін тут не відбулося. З кодеків так само доступний лише базовий SBC. Інтерфейс прошивки теж залишився ідентичним версії Mini. А от що реально змінилося – так це швидкість роботи і відсутність багів. Коли я тестував Echo Mini, то стикнувся одразу з проблемою, що він не хотів читати мою картку пам’яті, доки я не переформатував її в самому плеєрі і не записав музику заново. В оновленій версії все працює безшовно – я вставив картку, і вона одразу прочиталася без будь-яких танців з бубном. Те саме стосується і загальної стабільності роботи.

Режим USB-ЦАПу теж працює добре, він тут є одразу з коробки, на відміну від молодшої версії.

Правда, на виправдання FiiO – з часом вони полікували це все і у версії Mini.

Автономність

Тут збільшення розмірів плеєра пішло на користь – акумулятор дозволяє слухати музику чесні 12-14 годин. З версії Mini я більше 11 ніяк не витискав. Заряджається пристрій десь за 2 години від звичайного Type-C.

Звук

Ну і до головного в плеєрах – до звуку. Апаратно на папері змін не відбулося, хіба що плеєр став дещо потужнішим, але подача змінилася в кращу сторону. Тепер це не ретро-звучання з ухилом у тепло, а все ж більш рівне, прозоре звучання. Плеєр відмінно відіграє весь діапазон, гарно контролює звук і будує уявну сцену.

Якщо дивитися по частотах детальніше, то тут найбільші зміни все ж у звучанні НЧ і ВЧ, середина залишилася майже без змін.

Низькі частоти тепер більш «холодні» і мають більш виражену ударність. Правда, є одне маленьке АЛЕ: можливо, це особливість FiiO FD3 з якими я тестував плеєр (хоча на інших джерелах цього не помічав) – разом зі зменшенням накачування ваги виникло наче бубніння в області верхніх НЧ. Воно мінімальне, але інколи є відчуття якоїсь нестачі рельєфу.

Середні частоти тут зразкові – рівні, чисті, нейтральні. Бас гарно контролюється, тому на середину не налазить і зайвого тепла не додає.

Високі частоти покращилися, стали більш протяжними, але загальний характер деякої згладженості залишається. Можливо, хотілося б дещо більше енергії в них, щоб звучали виразніше, але, знову-таки, це все вже смакове.