Огляд навушників Bang & Olufsen BeoPlay H100. Сучасний грааль

Сьогодні у нас справжній люкс, товариство, – поговоримо про навушники BeoPlay H100 від датського бренду Bang & Olufsen. Я раптово усвідомила, що досі не розглядала їх для знайомства. А, між тим, це сфера моєї компетенції, вартість у них серйозна – $2200. Тобто це не лише флагман в лінійці компанії, але й взагалі одна з найдорожчих моделей бездротових навушників в світі. Презентація начебто відповідає топовому статусу пристрою: преміальні матеріали виготовлення, оновлені титанові випромінювачі, покращене шумозаглушення з 10 студійними мікрофонами, підтримка Dolby Atmos, рекордна автономність, усі актуальні технології та функції. Що ж, у мене на тесті вже побували флагманські Bluetooth-повнорозміри від Sony, Bowers & Wilkins, Focal, DALI, Sennheiser, Shure, Noble, Audeze, Takstar, HiFiMAN, навіть Sonos та T+A. Хм, враховуючи мій скепсис щодо безпроводу, це кумедно. Ну, нехай. Але чи гравець від Bang & Olufsen дійсно перевершує конкурентів? До речі, я в минулому також писала огляд про BeoPlay H95, буде цікаво зробити порівняння з новим поколінням. Отже, чим нас здивує цей сучасний грааль? Зараз з'ясуємо. До справи.

Візуальні враження

Нас зустрічає стримана чорна коробка. Комплектація помірно щедра: великий кейс з натуральної коров'ячої шкіри та 2 кабелі в тканинному обплетенні з металевими конекторами, аналоговий USB-C/3.5 і цифровий USB-C/USB-C, виконані у відповідному до навушників кольорі. Тільки шкода, що кейс без твердого каркасу, це скоріше сумка, ніж класичний кофр. Хоча у використанні він досить зручний.

Про дизайн

Виглядають Bang & Olufsen BeoPlay H100 нейтрально, без додаткових прикрас, але з ноткою вишуканості. Вони компактні, виготовлені з алюмінію, амбушюри з овечої шкіри надзвичайно ніжні, наголів'я теж має м'яке шкіряне покриття. До того ж, я вперше бачу, щоб зовнішні сенсорні панелі на чашах повнорозмірів були зроблені з загартованого скла. Воно матове, навіть майже не збирає відбитки, а торкатися його, відверто, було щоразу дуже приємно. B&O, ви там що, хочете, щоб я полюбила сенсор? А якщо без жартів – виглядає флагман красиво і дорого. Доступні декілька кольорів: Hourglass Sand, Century Brown, Infinite Black, Sunset Apricot. Ось мені б на тест цей Apricot... Якість складання гарна, є базовий захист від пилу та вологи за стандартом IP53.

Врешті, зазначу, що для моделі використовуються матеріали вторинної переробки. Вона сертифікована по програмі Cradle to Cradle Certified, це міжнародний стандарт для безпечної та екологічної продукції, створеної з дотриманням принципів відповідального виробництва. Цікаво, такі етичні навушники. Вони мають тривалий гарантійний термін, тут можна самостійно замінити тканинну частину наголів'я та амбушюри, а під час сервісного обслуговування – будь-які інші компоненти (акумулятори, скляні панелі, динаміки, друковані плати). Ну, враховуючи, що деградація батареї – це справжня проблема бездротових пристроїв, через яку навіть недешеві флагмани з часом неминуче перетворюються на гарбуз, можна сказати, що H100 як мінімум цим свій цінник виправдовують. Однозначно, плюс за довговічність.

Про ергономіку

Особисто для мене посадка виявилася комфортною. Вага корпусу – 375 г, але притиск рівномірний, при довгому прослуховуванні не втомлює. Хіба що чаші не зразково широкі, але простору для вух вистачало. Амбушюри достатньо пухкі, система регулювання зручна.

Про органи управління

Тут схема цікава – крім сенсорних панелей, з кожного боку є механічні кнопки та кільцеві регулятори. У фірмовому застосунку можна повністю налаштувати команди під себе, або навіть відключити сенсор на одному чи обох навушниках. Чутливість у нього, до речі, не надмірна, випадкових спрацьовувань у мене було порівняно небагато. Диски обертаються гладенько та безшумно, взаємодіяти з ними мені сподобалося, не менше, ніж зі скляними панелями. Правий відповідає за гучність музики, лівий – за інтенсивність режиму прозорості. Інші функції традиційні: перемикання треків, прийом дзвінків, активація ANC.

Характеристики та функціональність

Ще трохи інформації. Bang & Olufsen H100 отримали титанові драйвери 40 мм. Завдяки технології адаптивної аудіообробки EarSense, вони в режимі реального часу постійно підлаштовують звучання під індивідуальні особливості посадки кожної людини.

Використовується Bluetooth версії 5.3 з кодеками SBC та AAC. Що ж, ви самі можете уявити мої коментарі стосовно відсутності тут LDAC чи aptX Lossless. Бренд в анонсі ще й так холоднокровно пояснює, що це рішення більше відповідає їхній філософії відносно звуку та стабільності зв'язку своїх виробів, а серйозніші кодеки, мовляв, все одно присутні далеко не на всіх джерелах. Не знаю, панове, особисто для мене це абсурд – одні з найдорожчих бездротових навушників на ринку не підтримують LDAC. Я б ще сильніше сварилася, але нам все ж залишили можливість досягти кращої якості сигналу завдяки технології Hi-Res Spatial Audio – при прослуховуванні через кабель USB-C/USB-C модель працюватиме на частоті 96 кГц. Рекомендую користуватися цією опцією. Зверніть увагу, що для цього доведеться вручну увімкнути режим "Аудіо високої роздільної здатності" у застосунку, а навушники споживатимуть більше енергії від програвача та можуть швидше розряджатися. Ну, як на мене, це не проблема.

До знайомого пристрою BeoPlay H100 підключаються миттєво, зв'язок тримають добре. Вони сумісні з Google Fast Pair та Microsoft Swift Pair. В наявності Multipoint для двох джерел. Також модель оптимізована для Dolby Atmos та технологій просторової обробки звучання і відстеження положення голови. Для перегляду фільмів та геймінгу остання буде доречною.

Окремо можу похвалити вивірену автоматизацію у багатьох аспектах, взаємодія відчувається реально інтуїтивною. Є функція увімкнення та відключення, коли ви надягаєте чи знімаєте навушники, причому проміжок часу, через який їм слід відключитися, можна встановити самостійно. Щоб призупинити відтворення, достатньо відвести один навушник від вуха, потім воно поновлюється. Активація режиму прозорості доступна не лише за допомогою кнопки, але й якщо закрити долонею сенсорну панель. Все це теж гнучко налаштовується у застосунку. Також там є оновлення прошивки та еквалайзер.

Нарешті дійшла черга до тих самих 10 мікрофонів студійного класу. Вони перераховані докладно:

• • 4 Digital MEMS Voice Mic;
• • 4 MEMS Feed Forward Mic;
• • 2 Analogue Feedback Mic for ANC/Transparency function.

На практиці, активне шумозаглушення Adaptive Active Noise Cancellation працює не бездоганно, але адекватно. Це все ще не Sony, в екстремальних умовах ANC може не справлятися, проте для повсякденного життя його вистачає. І на мозок він не тисне. Реалізація режиму прозорості власної розробки компанії True Transparency теж хороша, навколишні звуки він передає чітко, майже не шипить. Принаймні, мене не дратував, а таке буває не завжди. Тобто результат не приголомшливий, але цілком непоганий. Хіба що від мікрофонів для дзвінків я чекала більшого. А от наявність захисту від вітру тішить.

Про автономність

На одному заряді BeoPlay H100 живуть до 32 год з ANC, до 30 год з просторовим звуком та відстеженням рухів голови. Є швидка зарядка, за 5 хв можна підгодувати їх на 5 год музики. У застосунку доступна перевірка стану акумулятора, це корисно, адже, нагадую, він тут змінний. Загалом, показники гідні, претензій у мене немає.

Звук

Основне тестування проводилося на Astell&Kern A&Ultima SP3000, iBasso DX320 та iPhone 16 Pro.

Знаєте, BeoPlay H100 мене навіть здивували. Так, це не аудіофільські монітори, подача у них скоріше масова та розслаблена. Пам'ятаючи про відсутність LDAC, я на них і дивилася з цієї точки зору – як на багатофункціональний гаджет, а не як на еталон філігранної деталізації. Але серед усіх моделей компанії саме ця сподобалася мені найбільше. Ну, хто б сумнівався...

Насамперед, я почула тут впізнаваний почерк бренду – незмінно спокійний, збалансований, стриманий. Тобто поки деякі виробники, наприклад, ті ж Bowers & Wilkins, частіше віддають перевагу посиленим акцентам, форсованому драйву та ефектності, навушники Bang & Olufsen зазвичай грають делікатно та незабарвлено. Таке налаштування робить їх максимально універсальними, вони жанрово всеїдні, врівноважені за тоналкою, не критичні до якості запису. Людям, які обирають бездротові повнорозміри преміального класу один раз і надовго, вони підійдуть – легкі для сприйняття, не дратують, не вимагають звикання.

Але це не все. BeoPlay H100 ще вирізняються красивою повітряністю подачі. Вони мають гарний масштаб сцени, особливо як для моделі з закритою конструкцією, і цей розмах поєднується з хльосткістю, рухливістю мелодії. В пріоритеті макро, партії злагоджені, об'ємні та тривимірні, локалізація в просторі вільна, з часткою театральної голографічності. Однак найбільше мене зацікавили текстури – кремові, пружні, тактильно приємні. Почерк жвавий, невимушений, він буквально дихає, завдяки цьому прослуховування відчувається захопливим і комфортним. Той випадок, коли занурення в музику не втомлює.

Наступна риса моделі – життєрадісний, веселий норов. Він не схильний ані до сухої аналітичності, ані до неконтрольованої експресії. Тут явно підкачані баси, підкреслені яскравість та співучість, але все це подається достатньо акуратно, без перебору. Я б точно не віднесла H100 до смакових пристроїв. Тим не менш, вони вміють підіймати настрій та розважати. Акустична картина гармонійна, відтінки тембрів природні.

Отож, навушники мають свою привабливість. Знову ж таки, для вибагливих гурманів тут бракуватиме технічності, але я досі вважаю, що аудіофілія і Bluetooth – речі не надто сумісні. Якщо ви шукаєте кристальну прозорість та еталонну роздільну здатність, ми поговоримо з вами про це в інших моїх оглядах на дротові стаціонарні планари. А для своєї аудиторії Bang & Olufsen створили флагман, який може стати орієнтиром.

По частотах

Баси масивні, потужні, ударні. Незважаючи на помітне додавання ваги, вони, на подив, добре контролюються та не наповзають на решту діапазону. Варіативність компромісна, а ось глибина саба непогана, він здатен демонструвати щільність та переконливу ґрунтовність. Водночас НЧ витримано в драйвовій, неагресивній манері. За текстурою вони оксамитові, для фанатів спектру вистачить і вібруючого тактильного відгуку.

Середина м'яка, плавна, повітряна. Ще раз хочу відзначити акварельну тембральну гаму з достовірними відтінками, приємними для слуху. Загалом, СЧ дещо відведені, згладжені, мені хотілося тут більше виразності, ясності та чіткості мікронюансів. Але атмосферна голографічність, мелодійність, співучість з соковитими нотами роблять звучання досить емоційним та живим. Вокал нейтральний, реалістичний, партії впевнені та узгоджені.

Високі частоти стримані, прохолодні, комфортні. В основі є трохи блиску, але далі починається спад, тому слух вони не ріжуть. А цей акцент посилює веселість та створює враження покращеної деталізації, такий типовий прийом у налаштуванні. Я, як завжди, можу покритикувати нестачу протяжності, та й обмеження кодеків Bluetooth дають свій вплив, тож любителям переливчастих флажолетів варто обирати прослуховування по кабелю. Втім, кількісно ВЧ вистачає, вони окреслені, витончені, з акустичними записами навушники справляються.

Конкуренти

Почнемо з колишнього флагмана – Bang & Olufsen BeoPlay H95. Якщо вірити неймінгу, різниця у них з H100 лише на кілька одиниць, але, як з'ясувалося, розробники у новому поколінні виправили дуже багато аспектів. По-перше, покращився масштаб сцени, я сама критикувала H95 з цього приводу. По-друге, зникла дзвінка, дещо синтетична барвистість, звук став значно нейтральнішим та природнішим. Також зросла інформативність, картина тепер більш насичена та багатошарова. Я б назвала Bang & Olufsen BeoPlay H100 значно універсальнішими за попередника.

Небезпечний суперник – навушники T+A Solitaire T. Теж Hi-End сегмент серед Bluetooth-повнорозмірів, пропонують надзвичайно виважений підхід до дизайну, зручності та технологій, окрему увагу приділяють прослуховуванню по кабелю. Мені сподобалися, вкрадливо об'єднують консервативні риси та аудіофілію. Подача прозора, детальна, рельєфна, при цьому соковита і натуральна. Партії інструментів текстурні та тілесні, мають реалістичний об'єм, баси щільні, оксамитові, вокал виразний, верхні частоти медові та протяжні. Звучання тепле, лампове, це приємно, але воно може здатися більш смаковим, ніж у BeoPlay H100, не таким повітряним і легким. Бажано порівнювати самостійно.

Ну і тепер – ви знали, що я скажу. Тим, хто шукає серед безпроводу саме аудіофілію, як завжди, раджу своїх улюбленців DALI IO-12. Світлі, технічні, аналітичні, грають хльостко та граційно, з гарним контролем та безліччю мікронюансів. Тут прекрасна прозорість, почерк розбірливий, швидкісний і точний. При цьому він трохи іскристий, може не підійти ВЧфобам. Крім того, присутня певна критичність до матеріалу. Манера BeoPlay H100 для декого буде комфортнішою, також у них кращий масштаб сцени. А ще вони пропонують більше функцій, тоді як DALI сильніше зосереджені на лінійності звучання.