Огляд Sennheiser HD 400u та CX 80u – новий погляд на класику

Компанія Sennheiser останнім часом дуже радує тим, що швидко підхоплює актуальні запити від користувачів, і у випадку нових моделей вони максимально оперативно випустили те, до чого інші виробники масово не дійшли, а саме класичні прості навушники, одразу адаптовані під сучасний роз’єм Type-C. Більше ніяких донглів чи адаптерів – тільки пряме нативне підключення до смартфона чи ПК. Давайте детальніше розглянемо обидві модельки і проаналізуємо, для кого вони підійдуть найкраще.

Пакування та комплектація

Тут нас зустрічає звичайне базове пакування від компанії – зовнішня картонна коробка з поліграфією і прості розділювачі всередині. У моделі Sennheiser CX 80u сподобалась реалізація лотка, де всі елементи гарно фіксувалися і нічого ніде не літало по коробці.

По комплектації – все мінімально, але при цьому достатньо. Почнемо з «маленьких» навушників. Тут у нас самі навушники і 2 пари додаткових силіконових насадок.

«Великі» Sennheiser HD 400u укомплектовані чохлом з тканини для перенесення і зберігання. На цьому все.

Тут немає звичного пункту про кабель, бо у обох моделей він незнімний і є невід’ємною частиною конструкції.

Матеріали і будова

І саме в конструкції кабелю криється головна особливість моделей. Виробник відійшов від традиційного 3.5 джека і поставив type-c, поєднаний з ЦАП. По суті, «вбудувавши» донгл в штатний кабель.

Використання вбудованого рішення дозволяє гарантувати, що користувач буде слухати навушники саме так, як це запланував виробник, не намагаючись змінювати їх звук за допомогою інших ЦАПів. Плюс, це економія, бо поставити вбудований ЦАП простіше, ніж робити з’ємний.

Всі інші матеріали і рішення ми вже бачили в минулих класичних моделях навушників Sennheiser. Все той же якісний пластик, з якого, у випадку з HD 400u, зроблене й оголів’я, й усі шарніри.

Але при цьому пластик доповнений подушкою з гарного шкірзаму. З нього ж зроблені і зручні, якісні амбушури.

Єдине, до чого можна прискіпливо ставитись – до якості маленьких CX 80u. Бо тут все ж пластик доволі тонкий і місцями є сліди відливки форми.

Посадка

Тут зупинюсь більш детально, бо є деякі особливості. Почнемо з Sennheiser HD 400u. Тут все гарно, сила притискання збалансована, але хоча це і повнорозмірні навушники, тут доволі тісні чашки. На вуха вони сідають комфортно, але при довгому прослуховуванні можуть тиснути і здаватися маленькими.

З іншого боку, Sennheiser CX 80u навпаки мають класичну пряму підводку, яка у поєднанні з дуже компактними розмірами не дозволяє гарно зафіксувати їх в одному положенні. Дріт раз у раз намагається повернути їх навколо горизонтальної осі, що погіршує ізоляцію. З усіма трьома парами насадок я так і не зміг їх гарно зафіксувати. Можливо, анатомічні особливості та у вашому випадку подібного не буде.

Мікрофон

Однією з фішок конструкції, що робить ці навушники максимально універсальними, є наявність вбудованого блоку мікрофона з кнопкою керування. Тут Sennheiser не економили, поставивши по-справжньому гарний мікрофон, що, думаю, й вплинуло на вартість, бо попри просту конструкцію, навушники не такі вже й дешеві. Якість голосу відмінна, звук передається чисто і без спотворень. Я б назвав мікрофон еталонним.

Звук

Ну, і тепер ми підійшли до не менш важливого пункту – звучання моделей.

І тут їм є чим вразити слухача. Почнемо з Sennheiser CX 80u

Оскільки в обох моделях використовують ЦАП з підтримкою 24 біт 96 кГц, то тут ми отримуємо на виході Hi-Res звук, і головним завданням інженерів було відтворити його за допомогою ультракомпактних динаміків. І загалом їм це вдалося. Звучання CX 80 дуже широке, відкрите та деталізоване. На відміну від більш мас-маркетових навушників, тут не стали робити сильно опущеною середину, і зробили доволі рівну і приємну подачу.

Бас іде на гарну глибину і доволі непогано контролюється. Йому дещо не вистачає пружності (це, чесно кажучи, стосується обох моделей), але у випадку CX 80u він має розкотистий характер з менш акцентованим ударом. З іншого боку, цьому є й пояснення – компактний корпус з легкого тонкого пластику просто не дозволяє гарно реалізувати акустику.

Середні частоти прозорі та детальні. Мають відмінний розподіл ваги. Голоси звучать чітко, натурально та розбірливо. Область прозорості має легкий акцент, який може дещо вилазити паразитним дзвоном, коли починає вже пластик корпусу резонувати, але це доволі рідкісне явище.

Високі частоти гарно читаються і мають хороші атаки та затухання. Вони не різкі, але й не розгладжені, витриманий гарний баланс.

Підсумовуючи – звук навушників гарний, рівний, але з відчутною «пластмасовістю», яку привносить саме проста конструкція корпусу навушників.

Тепер старші Sennheiser HD 400u

Тут усе дещо інакше. Завдяки великим корпусам виробник легко позбувся усіх зайвих спотворень і резонансів. Плюс 40 мм динамік – це не маленьке джерело звуку. В результаті загальний характер звучання HD 400u можна описати як рівний, детальний і прозорий.

Звісно, якщо вдаватися в подробиці, то є деякі «пробіли» в звучанні. І єдине нарікання тут, напевно, на щільність і деталізацію басу. Він тут зроблений дещо на догоду ефектності та розкотистості, аніж ударності. Тому на повільних треках усе ідеально, а от на швидких дещо не вистачає чіткості удару. Але знову ж таки – це дуже невеликий нюанс, просто у порівнянні з іншими моделями від самих же Sennheiser він відчутний.

Середні частоти тут зразкові. Оскільки навушники позиціонуються як універсали і для музики, і для розмов, то над відтворенням голосу тут попрацювали – він звучить тембрально натурально і доволі прозоро. При цьому середні частоти мають гарну деталізацію і розподіл ваги. Виробник добре збалансував моніторність і музичність.

Високі частоти також зроблені грамотно. Мають приємну протяжність, але при цьому збалансований характер звучання, без перегину в бік різкості чи м’якості.

Якщо не брати до уваги доволі небюджетну вартість, то HD 400u звучать як класні «базові» навушники для початкової аудіофілії, але без жодних змінних дротів і т. ін.