Sennheiser Momentum True Wireless 5 — технічні, але не моніторні

Momentum True Wireless 5 зберегли звичну для Sennheiser схему найменування, але на цьому подібність до попереднього покоління фактично закінчується. Компанія переробила дизайн, звучання, шумозаглушення та бездротову частину, тому це справді нова модель, а не чергове незначне оновлення. За ціною трохи менше ніж 16 000 грн навушники впевнено заходять у преміальний сегмент, де зручної посадки та нормального ANC уже недостатньо. На щастя, Sennheiser завжди вміли налаштовувати звук, і саме звучання залишається головним аргументом на користь цієї моделі.

Комплектація та дизайн

Паковання приємно стримане: щільний картон, гарна поліграфія і жодних спроб перетворити розпакування на церемонію посвяти в преміум-клас. Усередині лежать навушники із зарядним кейсом, три пари силіконових насадок, кабель USB-C — USB-C та незвичний інструмент для заміни акумуляторів.

На останньому варто зупинитися окремо. Акумулятори можна самостійно замінити як у навушниках, так і в зарядному кейсі — знадобляться лише викрутка та комплектний інструмент. Змінні батареї у Bluetooth-пристроях не є чимось абсолютно новим, але настільки практична реалізація від великого виробника все ще трапляється рідко. Для дорогих TWS-навушників це справді важлива перевага: деградація акумулятора не повинна перетворювати повністю справний пристрій на електронне сміття через кілька років.

Навушники мають захист IP54, тобто не бояться пилу, бризок і поту. Для тренувань цього цілком достатньо, але плавати в них не варто. Також треба пам’ятати, що рейтинг захисту стосується саме навушників, а не зарядного кейса. Після активного тренування їх краще витерти й лише тоді класти назад.

Кейс не надто компактний, проте достатньо плаский, щоб нормально поміщатися в кишеню. Він виглядає стримано, пластик приємний на дотик, а механізм кришки працює саме так, як від нього очікуєш. Сам кейс доволі важкий — підозрюю, значну частину внутрішнього простору займає акумулятор. Підтримуються заряджання через USB-C та бездротова зарядка, а гвинт на нижній частині відкриває доступ до змінної батареї.

Єдина помітна претензія стосується того, як навушники дістаються з кейса. Корпуси дуже гладенькі, тому за них важко вхопитися, особливо вологими пальцями. Доведеться брати їх упевненіше, якщо ви не хочете завчасно перевіряти нові навушники Sennheiser на ударостійкість.

Самі навушники компактні та візуально стримані. У вухах вони тримаються надійно й не створюють дискомфорту під час тривалого прослуховування. Особисто я віддаю перевагу трохи довшим звуководам, але короткі вже фактично стали стандартом серед TWS-моделей. Пасивна шумоізоляція трохи нижча за середню, хоча посадка залишається зручною, а насадки надійно утримуються спеціальним бортиком.

Шумозаглушення та повсякденне використання

Sennheiser помітно покращили активне шумозаглушення. Воно не найпотужніше на ринку, але добре справляється як із монотонним низькочастотним гулом, так і з менш передбачуваними навколишніми звуками. Зараз навіть недорогі виробники навчилися робити пристойні навушники з ANC, тому Sennheiser уже не могли дозволити собі відставати. Порівняно з попереднім поколінням прогрес очевидний.

Режим прозорості менш переконливий. Мовлення залишається розбірливим, і для короткої розмови його цілком вистачає, але в звучанні все ще є легкий «підводний» ефект. Режим функціональний, хоча до повної природності йому далеко.

Стабільність з’єднання дуже хороша, хоча з розвитком TWS-технологій це поступово перестає бути особливою перевагою. Підтримуються AAC, aptX Adaptive та Snapdragon Sound, а в застосунку можна обрати пріоритет максимальної якості звучання або стабільності зв’язку.

Датчики наближення автоматично ставлять музику на паузу, коли навушник виймається з вуха. Сенсорне керування можна налаштувати, самостійно призначивши дії на одинарні, подвійні та потрійні торкання. Також доступні автоматична відповідь на дзвінки, голосові підказки, автовимкнення та захист акумулятора. Час автономної роботи нормальний, але можливість замінити батареї через кілька років у цьому випадку цікавіша за ще одну незначну перевагу в заявленій кількості годин.

Застосунок Smart Control Plus

Для керування Momentum True Wireless 5 потрібен саме Smart Control Plus, а не старий застосунок Smart Control. Інтерфейс доволі стандартний, але логічний та зрозумілий. Тут можна налаштувати ANC, увімкнути спеціальний режим проти вітру, перевірити правильність підбору насадок, керувати підключеними пристроями, змінювати сенсорне керування та скористатися функцією пошуку навушників. Є також Immersive Audio та Sound Zones — остання функція автоматично змінює налаштування залежно від вашого місцезнаходження. Я особисто не дуже розумію, навіщо це потрібно, але, можливо, комусь стане в пригоді.

Для налаштування звуку передбачено графічний еквалайзер, підсилення басу та систему Sound Personalization. Замість традиційних ледь чутних сигналів вона пропонує обрати комфортний рівень різних музичних елементів: струнних, басу та барабанів. Після цього застосунок створює персональний профіль еквалізації. Результат усе одно залежить від особистих уподобань, але такий підхід значно зрозуміліший за звичайний тест із писком у різних частинах частотного діапазону. Окремо є режим із фокусом на голосі, який стане в пригоді для фільмів, подкастів та іншого розмовного контенту.

Застосунок пропонує зареєструвати обліковий запис, але не наполягає на цьому. Як на мене, це правильний компроміс: програма залишається корисним інструментом, а не перешкодою між власником та вже придбаними навушниками.

Звучання

Sennheiser не пішли типовим для масмаркету шляхом, де до звучання додають побільше басової ваги, затемнюють верхні частоти й називають результат преміальним. Натомість Momentum True Wireless 5 роблять ставку на контроль, чистоту та технічність, включно з помірним акцентом на мікроконтрасті.

При цьому навушники не намагаються зображати студійні монітори й не препарують музику лише заради демонстрації можливостей випромінювача. Їхня технічність працює на користь музики, а не постійно вимагає уваги до себе. Це важлива відмінність: Momentum True Wireless 5 звучать детально, але не перетворюються на холодний і надмірно прискіпливий інструмент.

Низькі частоти

Бас іде на хорошу глибину, відчутно б’є та залишається чудово контрольованим. Він пружний, текстурний і має переконливу атаку, але Sennheiser не стали збільшувати його кількість лише заради миттєвого вау-ефекту. Це не означає, що Momentum True Wireless 5 бракує басу. Просто вони не додають зайву низькочастотну вагу до кожного запису.

На мою думку, це правильне рішення. Додати басу за допомогою еквалайзера або окремого підсилювача в застосунку доволі просто. Прибрати невдалий заводський акцент і не зіпсувати решту діапазону значно складніше. У стандартному налаштуванні низькі частоти звучать природно та добре відділяються від середини. Замість думки «ого, скільки тут басу» починаєш помічати його текстуру, дрібні динамічні зміни та характер самого інструмента.

У Michael Jackson — “Smooth Criminal (Extended Mix)” ці якості чути особливо добре. Басова лінія звучить туго та пружно, має майже хльостку атаку, а велика кількість елементів над нею не злипається в одну масу.

Менш очевидний тест низьких частот — King Crimson — “People”. Бас тут цікавий і характерний, але не повинен домінувати над рештою композиції. Навушники з теплим і надмірно басовитим налаштуванням часто розмазують його по інших інструментах, через що він втрачає власну форму. Sennheiser залишають бас на його місці й водночас не заважають іншим елементам аранжування.

Середні частоти

Середні частоти демонструють технічність, але не зловживають нею. У мене це асоціюється з професійним бійцем, який чудово розуміє власні можливості, але не бачить сенсу демонструвати їх за межами рингу. Випромінювач здатний витягувати дрібні деталі та нюанси, проте Sennheiser не стали настільки підкреслювати мікроконтраст, щоб кожен запис перетворювався на пошук помилок звукорежисера.

У якісних записах добре чути дрібні нюанси, тоді як погані не стають навмисно нестерпними. Їхні недоліки нікуди не зникають, але навушники не підкреслюють кожен із них червоним маркером. Ми вже дійшли до того етапу, коли навіть повністю бездротова модель чітко показує різницю між майстерингами, міксами та перевиданнями альбомів.

Сцена будується переконливо незалежно від того, слухаєте ви великий оркестр чи камерний запис із кількома інструментами. Образи добре розділяються, з’являється відчуття об’єму та присутності. Інструменти звучать природно, а вокал має достатньо динаміки та емоційності. Найважливіше, що до оцінки вже не потрібно додавати звичне «як для Bluetooth». Навушники просто добре звучать.

Creedence Clearwater Revival — “Have You Ever Seen the Rain” чудово це демонструє. Композиція не намагається вразити 48 спеціально сконструйованими шарами складності. Це просто гарна музика, записана та аранжована так, щоб гітари й вокал передавали емоції без зайвих перешкод. Momentum True Wireless 5 зберігають цю простоту, але не роблять виконання примітивним.

У версії “John Henry” від Hugh Laurie завдання зовсім інше. Жіночий вокал поєднується з акомпанувальними інструментами, кожен із яких має виразну фактуру та власний характер. Sennheiser добре передають цю рельєфність і створюють переконливий ефект присутності під час виконання.

Високі частоти

Високі частоти, мабуть, залишаються останнім бастіоном традиційних дротових навушників. Хороші дротові моделі все ще краще відтворюють складну інформацію у верхній частині діапазону, особливо з погляду шаруватості та природності. Різниця вже значно менша, ніж кілька років тому, але вона все ще існує.

У межах формату Momentum True Wireless 5 працюють дуже добре. Високі частоти мають непогану протяжність, атаки й затухання відтворюються правильно. Шаруватість дещо спрощена, однак хороші часові характеристики та загальна технічність дозволяють навушникам передавати обертони й інформацію про приміщення. Завдяки цьому в звучанні є повітря та переконливий тривимірний ефект.

Sennheiser трохи зменшили кількість енергії у верхньому діапазоні, тому стандартне налаштування не звучить різко, а високі частоти не намагаються домінувати. Для чутливих до ВЧ слухачів це гарна новина. Для тих, хто полюбляє світлішу подачу, — також: за допомогою еквалайзера сюди можна додати трохи повітря, не оголюючи одразу жорсткість або інші проблеми.

У Pink Floyd — “Money” добре чути контраст між басовою лінією та всією активністю у верхній частині спектра. ВЧ відтворюються чисто й помітно впливають на масштаб та відчуття тривимірного занурення в композицію.

John Coltrane — “Lazy Bird” є складнішим випробуванням. Запис містить насичені високі частоти з великою кількістю складних обертонів, тому для повного їх розкриття я все ще рекомендував би хорошу дротову модель. Утім, Momentum True Wireless 5 справляються напрочуд гідно. Не ідеально, але однаково дуже добре — особливо з урахуванням повністю бездротового формату.

Порівняння

Окремо існує світ аудіофільських TWS-моделей від Final Audio, Noble Audio та інших спеціалізованих виробників. Але серед великих преміальних брендів найочевидніше порівнювати Apple, Sony та Sennheiser.

Apple залишаються природним вибором для користувачів відповідної екосистеми. AirPods можна використовувати з Android, але за її межами вони втрачають помітну частину своєї функціональності та загального сенсу.

Якщо вибирати між Sony та Sennheiser, особисто я у ста випадках зі ста взяв би Sennheiser. Але оскільки ви — не я, вибір залежить від ваших пріоритетів. Sony краще підійдуть тим, хто хоче більше басової ваги, тепла та загалом повнішої й темнішої подачі. Sennheiser варто обирати заради більш аудіофільського звучання, технічності, відкритості, розділення інструментів та кращої побудови сцени.