Як обрати мікрофон? Поверховий огляд класифікації мікрофонів та кілька практичних порад...

Щоб обрати мікрофон, треба врахувати кілька важливих, хоча й не очевидних для широкого кола користувачів, аспектів. Перше, що треба визначити — для чого вам взагалі потрібен мікрофон; друге — які типи мікрофонів існують. Подальші дії залежать від вашої мети та прискіпливості при виборі. 

Мета цієї статті — відповісти на запитання номер два: тобто, розповісти про класифікацію мікрофонів зрозумілою мовою, не надто заглиблюючись у технічні деталі. Сподіваюся, огляд цієї класифікації, хоча й поверховий, значно спростить процес вибору. 

Як звук з мікрофону потрапляє у комп’ютер?

Щоб свідомо підійти до вибору мікрофону, треба хоча б в загальних рисах уявляти, як звук з мікрофону потрапляє у комп’ютер. Спробую пояснити просто і коротко:

• • Звукова хвиля перетворюється на слабкий змінний електричний струм.
• • Слабкий струм підсилюється.
• • Змінний струм перетворюється на послідовність “нуликів та одиничок” — тобто “оцифровується”, — щоб комп’ютеру вдалося інтерпретувати інформацію про сигнал.
• • Комп’ютер записує/зберігає/передає отриману інформацію за допомогою програмного забезпечення.. 

Про класифікацію...  

Основний аспект, за яким класифікують мікрофони — тип елемента, який перетворює звукові хвилі на змінний струм; таким чином можна виділити три типи мікрофонів: динамічні, конденсаторні та стрічкові. І хоча стрічкові мікрофони є, по своїй суті, підвидом динамічних, деякі звукорежисери заносять їх до окремої категорії через значні відмінності у внутрішній будові та характері звучання, тож я, з вашого дозволу, буду дотримуватись тієї ж логіки. 

Враховуючи специфіку цільової аудиторії даної статті, класифікувати мікрофони ми будемо ще за одним важливим параметром: за наявністю (чи відсутністю) аналогово-цифрового перетворювача — елементу, який перетворює змінний струм на набір “нуликів та одиничок”, якими оперує комп’ютер. 

Більшості людей, які займаються записом звуку в домашніх умовах, зручніше використовувати ті мікрофони, в яких аналогово-цифровий перетворювач наявний, тому пропоную почати саме з них.

USB-мікрофони — оптимальне рішення для домашніх студій

Мікрофони з вбудованим аналогово-цифровим перетворювачем підключаються до комп’ютера, в більшості випадків, за допомогою інтерфейса USB. Пристрої такого типу можуть багато чим похвалитися, проте недоліки також є. У професійному середовищі USB-мікрофони майже не використовуються, але у сегменті домашнього звукозапису вони швидко набули популярності. 

Переваги використання USB-мікрофонів

USB-мікрофони, найчастіше, мають вельми демократичну ціну: рідко можна зустріти пристрій, ціна якого перевищує 250-300$. Ця особливість видається особливо приємною, враховуючи той факт, що USB-мікрофон не потребує жодних додаткових інвестицій для забезпечення працездатності: купили мікрофон, “встромили” його у комп’ютер, працюєте — легко і просто. Оскільки пристрій самостійно підсилює та оцифровує сигнал, наявність аудіоінтерфейсу, зовнішнього підсилювача чи аналогово-цифрового перетворювача у вашому сет-апі не обов'язкова — звук з мікрофону потрапляє у комп’ютер напряму.  

Ще одна незаперечна перевага USB-мікрофонів — можливість запису стереосигналів. При конструкції USB-мікрофону в один корпус можна помістити кілька капсулів, як, наприклад, 3 капсулі у Blue Yeti та 4 капсулі в AKG Lyra. Таким чином, один мікрофон може виконувати роль двох, трьох, або навіть чотирьох мікрофонів; залежить, власне, від кількості використаних капсулів та режимів направленості мікрофону; деякі подібні прилади вміють писати звук з кількох сторін одночасно, що значно розширює їх функціонал. 

Варто також відмітити, що у більшості випадків USB-мікрофони мають більш щедру комплектацію, ніж їх “суто аналогові” брати: дуже часто у коробці з USB-мікрофоном можна знайти кабель для підключення пристрою до комп’ютера та стійку; стійки, переважно, настільні, оскільки сама концепція USB-мікрофонів розрахована, в першу чергу, на геймерів, подкастерів та блогерів, але нерідко у цих стійках передбачена можливість встановлення на інші, сторонні стійки.

Мабуть, остання, — суто технічна, — перевага полягає у свободі комутації: я маю на увазі те, що на відміну від аналогового сигналу, цифровий сигнал не ловить наводки та не спотворюється через близькість до сильних електромагнітних полів. Така фізична особливість порадує користувача тоді, коли йому доведеться, наприклад, встановлювати мікрофон на великій відстані від комп’ютера чи рекордера. Наскільки б довгим не був кабель, яким ви під’єднуєте USB-мікрофон до комп’ютера, на якість звуку його довжина не вплине. 

Недоліки використання USB-мікрофонів

Очевидно, що у професійному середовищі уникають використання USB-мікрофонів не просто так: головний недолік такого типу мікрофонів співпадає з його головною перевагою — звук потрапляє напряму в комп’ютер. Звісно, для широкого кола користувачів це є незаперечною перевагою, проте більшість студійних звукорежисерів вважають таку особливість скоріш негативною. Річ у тім, що, як вже було зазначено, USB-мікрофон, по-перше, сам підсилює сигнал, а, по-друге, сам його оцифровує — і тут ми натрапляємо на цілу низку “підводних каменів”: якість передпідсилювача, аналогово-цифрового перетворювача, чи обидвох цих елементів може бути просто недостатньою, або навіть незадовільною для виконання певних задач. 

Уявімо, що ви робите переозвучку для фільму, користуючись мікрофоном, аналогово-цифровий перетворювач котрого здатен оцифрувати сигнал у максимальній якості 48kHz/16bit; але сучасні кіностандарти вимагають доріжки в якості мінімум 96kHz/24bit. У такому випадку, єдина можливість запису звуку у задовільній якості — заміна мікрофону. 

Або, наприклад, ви хочете сигнал з мікрофону “пропустити” через аналоговий компресор перед оцифровкою — при використанні USB-мікрофону такої можливості у вас не буде. 

Студії звукозапису витрачають шалені гроші на придбання якісних мікрофонних передпідсилювачів, які не тільки виконують “банальну” функцію підсилення сигналу, але й надають цьому сигналу певного особливого звукового забарвлення. Звукорежисери дуже полюбляють комбінувати різні передпідсилювачі та мікрофони, щоб досягти неповторного характеру звучання записуваного матеріалу. Якщо ж ви працюєте з USB-мікрофоном, єдиний реальний передпідсилювач, що ви можете використати — “рідний” вбудований передпідсилювач самого мікрофону.

Останній недолік, який я хотів би виділити — пряма залежність працездатності USB-мікрофону від якості призначеного для нього програмного забезпечення. Інколи трапляються випадки, коли придбаний USB-мікрофон працює не так, як повинен просто через те, що виробник не забезпечив свій продукт якісними драйверами, або не оптимізував ці драйвера під певну операційну систему належним чином. Саме тому дуже важливо придбати оригінальну продукцію перевірених часом виробників, попередньо перевіривши технічні специфікації USB-мікрофону, щоб упевнитися, що конкретний прилад буде працювати з конкретно вашою операційною системою. 

Суто аналогові мікрофони — невмираюча класика

Якщо підхід “Plug-and-play” здається вам занадто простим і примітивним, а “інженерська жилка” потребує експериментів та азарту — ласкаво просимо до “парадигми” класичних мікрофонів, які не мають власного аналогово-цифрового перетворювача та підсилювача (хоча деякі подібні мікрофони і мають бортові підсилювачі, проте це, скоріш, виключення з правил). 

Переваги використання класичних мікрофонів

Продовжимо тему попереднього параграфа: використання класичних мікрофонів відкриває нам широкі можливості для експериментів. У звуковому тракті між мікрофоном та комп’ютером можуть знаходитися ледве не будь-які прилади: від старенького магнітофону “Маяк” до гітарної педалі, — звісно, до таких крайнощів вдаються рідко, та й тільки завзяті експериментатори, проте різноманітні аналогові компресори, еквалайзери, лінії затримки та ексайтери використовуються на студіях звукозапису повсюдно. Звісно, з класичними мікрофонами можуть використовуватися будь-які мікрофонні передпідсилювачі, які технічно сумісні з даним типом мікрофонів. Не забуваймо й про те, що використання різних аналогових кабелів також дає звуку різне тембральне забарвлення. Словом, зі звуком можна робити що завгодно, ще задовго до того, як він потрапить у комп’ютер. 

Ще одна перевага класичних мікрофонів перед USB-мікрофонами полягає у “форматній свободі”. Повернемося до вже розглянутого прикладу з переозвучкою фільму: якщо ваш аудіоінтерфейс не вміє оцифровувати звук у належній якості, ви можете просто використати інший прилад для оцифровки. 

Останній “плюсик” до скарбнички переваг класичних мікрофонів, на якому я б хотів наголосити — якість компонентів, використаних при виготовленні та їх співвідношення з ціною. Уявімо, що ви купуєте мікрофон вартістю 200$: якщо ви купуєте USB-мікрофон, то в ціну будуть включені не тільки компоненти, що є “життєво необхідними” складовими  звукопередачі, а й передпідсилювач та аналогово-цифровий перетворювач; якщо ж ви купуєте класичний мікрофон, без власного передпідсилювача та аналогово-цифрового перетворювача, в ціну будуть включені лише ті самі вищезгадані “життєво необхідні” для звукопередачі компоненти. Висновки робіть самі. 

Недоліки використання класичних мікрофонів

Тут я опишу єдиний, проте, напевно, найбільш значущий для читачів цієї статті недолік: класичні мікрофони не є самостійними ланками сет-апу, на відміну від USB-мікрофонів; а це означає, що для досягнення високоякісного результату доведеться витратити значно більше грошей. Навіть якщо ви купуєте, умовно кажучи, бюджетний мікрофон, для забезпечення його працездатності доведеться придбати також і прилад, що здатен підсилити та оцифрувати звук: в більшості домашніх та проджект-студій для досягнення цієї мети використовують аудіоінтерфейси. Але цю ж функцію можуть також виконати рекордери, та гібридні або цифрові мікшерні пульти. 

Зважайте також на те, що при використанні студійних мікрофонів, що комутуються з іншим обладнанням за допомогою аналогових кабелів (у більшості випадків — XLR), кабель має значення і помітно впливає на звук. Використовувати перший-ліпший кабель — не найкраща ідея.

Тепер розглянемо класифікацію мікрофонів за типом перетворювача, що, власне, формує первинний, аналоговий сигнал...

Динамічний чи конденсаторний?

Класичне питання, яке не має однозначної відповіді. Для виконання різних задач підходять різні мікрофони: так, саме “різні мікрофони”, а не “різні види мікрофонів”, оскільки різноманіття як конденсаторних, так і динамічних мікрофонів — дуже широке,  і вони можуть виконувати як полярно протилежні, так і однакові задачі. 

Динамічні

Динамічні мікрофони характеризуються витривалістю, простотою та надійністю. Саме тому вони часто-густо застосовуються не тільки у студійній, але й у концертній діяльності. Динамічний мікрофон здатен пережити падіння з “мінімальними втратами” (в порівнянні з конденсаторними мікрофонами) та записувати реально гучні джерела звуку. Вони не потребують додаткового живлення, що робить їх більш мобільним рішенням, аніж конденсаторні мікрофони. Варто зазначити і те, що часто динамічні мікрофони коштують дешевше за конденсаторні.

Серед динамічних мікрофонів дуже поширені моделі, призначені суто для роботи з різними музичними інструментами: переважно, з гітарами, мідними духовими, ударними — так звані “інструментальні динамічні мікрофони”; якщо ви збираєтесь стати власником одного з них, дуже раджу перевірити специфікації свого мікрофонного передпідсилювача та впевнитися, що його потужності вистачить для запису сигналу з інструментального мікрофону: часто такі мікрофони мають доволі високий супротив та вимагають потужного підсилення. 

У якості ліричного відступу, наголошую на тому, що слова про “витривалість” не стосуються стрічкових мікрофонів — деякі стрічкові мікрофони можна зламати, занадто грубо на них подивившись :) 

Конденсаторні

На відміну від жорстких та непохитних динамічних “робочих конячок”, конденсаторні мікрофони являють собою, в більшості випадків, тендітних студійних працівників: вони менш толерантно ставляться до гучних джерел звуку та панічно бояться падінь. Купуючи конденсаторний мікрофон, ви, по суті, берете на себе велику відповідальність, бо за такою технікою варто уважно стежити та дуже обережно з нею обходитися. 

Але в обмін на акуратне ставлення ви отримаєте те, що навряд чи вдасться отримати від динамічного мікрофона: надзвичайно чітку деталізацію та динамічний “відгук”. Конденсаторний мікрофон допоможе вам зафіксувати найтонші деталі музичного виконання, людської мови чи будь-яких шумових ефектів. Зважайте на те, що на відміну від динамічних мікрофонів, конденсаторні потребують додаткового живлення, яке називається “фантомним живленням”; більшість аудіоінтерфейсів та мікшерних пультів вміють “годувати” мікрофони фантомом, проте часто такою опцією будуть володіти не всі входи вашої техніки. Проте конденсаторні USB-мікрофони не будуть вимагати від вашої техніки можливості подачі додаткового живлення, тому у випадку з такими приладами хвилюватися не варто.

Окрім окреслених вище відмінностей, при виборі між конденсаторною та динамічною “парадигмами”, раджу брати до уваги акустичні особливості приміщення, в якому ви плануєте куплений мікрофон застосовувати. Як демонструє практика, динамічні мікрофони виявляються більш ефективними при роботі у непідготовлених в акустичному плані кімнатах; проте це зовсім не означає, що конденсаторні мікрофони не придатні для роботи у звичайних побутових умовах: взяти хоча б USB-мікрофони, більшість з яких є саме конденсаторними — вони часто використовуються стрімерами та ютуберами, та видають цілком пристойне звучання. Головна вимога до вас як до користувача — правильно обрати направленість та налаштувати рівень підсилення вхідного сигналу. 

Про направленість…

Існує три основних види направленості мікрофонів:

• Кардіоїдна — мікрофон знімає звук з одного боку.

• Двостороння або “вісімка” — мікрофон знімає звук перед собою та позаду себе.

• Кругова або всенаправлена — мікрофон знімає звук навколо себе.

Також існують суперкадіоїдний та гіперкардіоїдний типи направленості, які, фактично, являють собою вузьку та дуже вузьку кардіоїду відповідно. 

Розмова про типи направленості стає цікавішою, якщо як об’єкт дослідження обрати USB-мікрофони з кількома капсулями: такі мікрофони інколи дивують своїми можливостями. Вищезгаданий AKG Lyra, наприклад, вміє писати “вузьке” та ”широке” стерео — обидва режими звучать доволі приємно, їм легко можна знайти спосіб використання на будь-якій студії. 

Відповідь на питання про доречність використання різних режимів у різних ситуаціях, в цілому, зрозуміла на інтуітивному рівні: якщо записуємо звук для блогу чи подкасту, або, взагалі, акцент повинен падати на одне джерело звуку — варто обирати кардіоїдну направленість або її більш вузькі варіації: залежно від позиції мікрофону на вашому робочому місці; у випадках, коли на один мікрофон доводиться писати інтерв’ю, варто використовувати “вісімку”; всенаправлений варіант, в свою чергу, стане хорошим вибором для запису атмосфер, шумів, деяких акустичних музичних інструментів. 

Який мікрофон потрібен Вам?

У цьому параграфі я коротко опишу свої власні думки з приводу того, який мікрофон краще підійде різним категоріям користувачів.

Якщо ви — блогер, геймер, подкастер чи стрімер…

То вам, скоріш за все, варто вивчати асортимент USB-мікрофонів. Щоб озвучити відео, подкаст чи стрім функціоналу звичайного USB-мікрофону цілком вистачить. Геймерам та стрімерам я б рекомендував обирати мікрофони з кардіоїдною направленістю; подкастерам та блогерам кардіоїдні мікрофони теж підійдуть, проте, в залежності від специфіки вашого контенту, можливо, варто ознайомитись з мікрофонами, що мають кілька режимів направленості: наприклад, на випадок інтерв’ю. 

Про асортимент форматів, які може запропонувати аналогово-цифровий перетворювач мікрофону, вам не треба турбуватися: будь-яка цифрова стрімінгова платформа (YouTube, Twitch та ін.) “затискає” якість звуку, щоб полегшити навантаження на носії інформації. 48kHz/16bit буде цілком достатньо.

Якщо ви — музикант…

То я наполегливо рекомендую обирати мікрофон без вбудованого підсилювача та аналогово-цифрового перетворювача. Для отримання індивідуального та неповторного звучання треба витратити неабияку кількість зусиль, часу та, на жаль, грошей. Класичний мікрофон подарує вам можливість експериментувати та досліджувати. Більшість USB-мікрофонів, на мою думку (та на думку багатьох інших звукорежисерів), не виконують “музичні” завдання настільки ж добре, як роблять це класичні мікрофони.

Тим не менш, якщо з якоїсь причини ви не хочете чи не можете придбати звичайний мікрофон, не варто засмучуватись: USB-мікрофони для музикантів також існують. В якості прикладу можна навести вже втомлений від постійних згадувань AKG Lyra та лінійку нових мікрофонів Marantz — MPM-1000U і MPM-2000U; ці мікрофони знаходяться у різних цінових сегментах, проте кожен з них добре виконує свою функцію.

Якщо ви обираєте мікрофон для повсякденного побутового використання…

USB-мікрофон — однозначно ваш вибір. Вони прості в експлуатації і не потребують від свого хазяїна глибокої обізнаності в усіх тонкощах звукорежисури. 

Для проведення онлайн-конференцій та спілкування з родичами по Skype будь-якого USB-мікрофону вистачить. На цифри у специфікаціях я б, якби був на вашому місці, взагалі не дивився. Варто просто піти і послухати кілька моделей в магазині та обрати ту, яка більше сподобалася.