Огляд FiiO QX11 — місце і для музики, і для ігор

За фотографіями я чомусь уявляв FiiO QX11 значно більшим. Його зазвичай знімають зблизька, без предметів для порівняння, і в голові він поступово виріс до розмірів одного зі старших портативних ЦАПів FiiO. Насправді це компактний «свисток». Не рекордсмен із мініатюрності, але носити його зі смартфоном цілком зручно. А можливостей у ньому помітно більше, ніж очікуєш від такого формату.

Ідея QX11 — поєднати звичний портативний ЦАП із функціями, які можуть знадобитися за комп’ютером. Тут є окремий вхід живлення, екран, кнопка з налаштовуваними діями, параметричний еквалайзер, ігровий режим і підтримка мікрофона. Звучить як довгий перелік для пристрою, який легко сховати в долоні. На щастя, більшість цих речей не просто додали заради переліку характеристик.

Конструкція та керування

Корпус металевий, з текстурованою задньою панеллю. Зроблено все акуратно. У комплекті є чохол і м’який кабель USB-C у тканинному обплетенні. Чохол для пристрою, який постійно лежатиме в кишені чи сумці, — річ доречна, тому добре, що його не доведеться шукати окремо.

Для навушників передбачено звичайний вихід 3,5 мм і балансний 4,4 мм. Поруч зі звичним USB-C для підключення джерела є другий порт — для зовнішнього живлення. Якщо під’єднати блок живлення або павербанк та увімкнути настільний режим, QX11 може видавати до 800 мВт на канал через балансний вихід при 32 Ом. При цьому він перестає брати енергію для власної роботи зі смартфона чи плеєра. Із сумісним блоком USB PD можна ще й заряджати підключений пристрій під час прослуховування. Для використання за столом це справді зручно.

Коліщатко гучності має приємний чіткий клік і натискається для роботи з меню. Є також окрема кнопка: на одинарне, подвійне та довге натискання можна призначити різні дії. Екран виявився напрочуд вдалим для таких розмірів. Він яскравий, добре читається під кутом, і я без проблем бачив інформацію навіть під студійним освітленням та на сонці. Поточна гучність, підсилення, режим роботи й параметри сигналу — усе перед очима.

Чимало налаштувань доступні безпосередньо на QX11, але для еквалайзера зручніше відкрити FiiO Control. Там є готові профілі, власні налаштування параметричного EQ та Auto EQ із вибором навушників і цільової кривої. Можна навіть спробувати наблизити звучання одних навушників до інших. Навіщо мені перетворювати Dan Clark Aeon 2 на ZMF Auteur, я поки не вирішив, але саму можливість було цікаво побачити. Усі враження від звуку нижче — з вимкненим еквалайзером.

FiiO QX11 має вбудований мікрофон і підтримує мікрофон гарнітури через роз’єм 3,5 мм. Шумозаглушення добре прибирає стукіт клавіатури та голоси на тлі, хоча на високому рівні іноді робить власний голос неприродним. Розбірливість залишається нормальною, тож для ігрового чату це прийнятний компроміс. Якщо такий ефект заважає, інтенсивність обробки можна зменшити в застосунку.

Звучання

QX11 звучить технічно, але FiiO не стали перетворювати технічність на головну подію. Деталі добре чутно, коли вони є в записі, проте пристрій не витягує кожен дрібний нюанс на передній план, аби постійно демонструвати свою роздільну здатність. Мені подобається цей баланс: за бажання можна порівнювати видання та ремастери альбомів, а можна просто ввімкнути музику й не думати про тестування.

Бас іде глибоко й добре контролюється. На середньому та нижньому басі відчувається трохи більше зібраності й пружності, завдяки чому трек отримує міцну основу. Це невеликий відтінок, а не помітне підсилення низьких частот. QX11 вдало тримає рівновагу між швидкістю, фактурою та вагою. У “Cougartown” Кейсі Абрамса добре чути і струни контрабаса, і об’єм самого інструмента — жодна з цих складових не перебільшена. “Instant Crush” Daft Punk показує те саме на зовсім іншому матеріалі: низькі частоти впевнено тримають композицію, не перетягуючи увагу на себе.

Середина теж дуже вдало збалансована. Інструменти звучать виразно, вокал має належну присутність, а перепади динаміки передаються переконливо. При цьому немає нав’язливого акценту на мікроконтрасті, через який деякі ЦАПи звучать надто аналітично. “Life on Mars?” Девіда Бові я люблю не лише за якість запису, і FiiO QX11 дає змогу зосередитися на емоції цієї композиції, а не на розбиранні її на окремі звуки. Схожа історія з “Mood Indigo” Луї Армстронга та Дюка Еллінгтона: інструменти добре розділені, але музика залишається цілісною.

Окремо хочу відзначити сцену. Вона простора, об’ємна, із дуже хорошим позиціонуванням. Словом «голографічна» в оглядах часто зловживають, але тут воно кілька разів спадало мені на думку. Ця якість корисна і в іграх. Я не граю в серйозні змагальні онлайнові проєкти — у мене переважно RPG, старі ігри та бумер-шутери. Проте в шутерах із QX11 легко зрозуміти, звідки долинає звук. Чи замінить він спеціалізовану карту для кіберспорту, не берусь судити, але ігровий режим тут точно не виглядає випадковим додатком.

Верхні частоти мають хорошу протяжність, чіткі атаки й затухання, але без зайвого дзвону. Їх не згладили заради комфортності й не підкрутили заради удаваної деталізації. Найскладніші обертони QX11 розділяє дещо простіше, ніж дорожчі пристрої, зате добре передає відчуття повітря та нюанси запису. У “April in Paris” з альбому Кента Пуна Audiophile Jazz Prologue III насичене фортепіано дає йому достатньо роботи. QX11 не розкриває цей трек на всі сто відсотків, але результат мені сподобався. А в “All This Time” Стінга доволі енергійна перкусія залишається жвавою, не переходячи в неприємну різкість.

Навушники та порівняння

FiiO QX11 виявився універсальним у підборі навушників. Для чутливих внутрішньоканальних моделей є тихий фон і достатньо точне регулювання гучності. Із зовнішнім живленням вистачає потужності й для доволі вимогливих повнорозмірних навушників, зокрема деяких планарів. Коли такий маленький пристрій упевнено працює з «тугими» навушниками, це досі трохи дивує.

Найближчий родич за характером звучання — FiiO KA17. QX11 схожий на нього, але сприймається трохи менш моніторним і більш невимушеним у подачі. Головна різниця, однак, у функціях: мікрофон, ігровий режим, зручніше керування та окреме живлення розширюють сценарії використання.

Є ще FiiO QX13. Якщо потрібна передусім максимальна якість звуку в крихітному портативному форматі, я б радив придивитися до нього й, можливо, трохи доплатити. Це справді вражаючий маленький ЦАП. Але якщо ви шукаєте один пристрій для музики, ігор, дзвінків і роботи за столом із зовнішнім живленням, QX11 має власні сильні аргументи.