Моніторні навушники. Що це, навіщо і які обрати для себе

Ідея про написання такого гайду-пояснення-ретроспективи була досить давно і така стаття мала закрити одразу два важливі питання. Перше – це допомога у підборі обладнання для створення музики, запису голосу чи іншого аудіоконтенту, як початківцям так і профі. Друга – це пояснити такий вид навушників для всіх хто поки що поза зоною професійного використання і підходить з боку споживання аудіо, адже в цій групі користувачів існує деяке нерозуміння в тому що таке «моніторність».

Тут піде мова саме про повнорозмірні навушники закритого типу. Так, ця сегментація є умовною, бо існують, наприклад, монітори внутрішньоканальні, які використовуються на сцені. Це індивідуальна історія для живих виступів, варіація на тему. Переважно такі «монітори» виготовляються на замовлення і робляться по зліпку вушного каналу і бюджет таких пристроїв персонального моніторингу легко виходить за рамки кільканадцяти сотень умовних одиниць, що прямо протилежне ідеї моніторних навушників. Їх суть (саме внутрішньоканальних) теж моніторинг, вони можуть бути використані в якості моніторингу для запису, але саме тут мова про конкретний тип приладів для моніторингу, що мають відповідати ряду характеристик.

Окремо про те, що зараз на ринку називається IEM (In Ear Monitors) – це не має ніякого відношення до моніторингу, крім виконання у вигляді кріплення кабелю за вухом, як у персональних кастомних внутрішньоканалках. Я бачив китайські моделі, які просуваються обличчями наших виконавців чи західних (східних), але повірте у них на сцені в вухах не моделі за 50$, а скоріше кастомні вироби за 5000$. Звісно, вам ніхто не забороняє робити живі виступи з такими моделями, чи записуватись в них, але це абсолютно не відповідає темі цього допису.

Одразу скажу, що ідея не суто моя, одночасно і я поступово набирався досвіду та доходив до розуміння питання, і згодом поглибивши свою зацікавленість почав зустрічати думки професіоналів (звукозапису), що тезами окремо чи в цілому підтверджують це розуміння. Ну і більшість з цього є очевидними висновками, що лежать прямо перед нашими очима, на які просто треба було зайти з правильної сторони.

То що ж таке «моніторність»?

Першим мені приходить в голову асоціація з професійним приладом не (!) для прослуховування музики, а саме для запису і моніторинга інструменту (голос, акустичні інструменти підзвучені мікрофонами, електрогітари та інше). Так, все це наче очевидно, але не тоді, коли людина починає цікавитись навушниками з ціллю підібрати собі щось правильне, функціональне і доцільне, а потрапляє на аудіофільський огляд Beyerdynamic DT 990. Тоді одразу все перестає бути очевидним, бо люди починають оперувати суб’єктивними поняттями і термінами, що не дають ніякої конкретики і що найгірше – не мають взагалі ніякої уяви про те як робиться звукозапис. При чому, звукозапис не має нічого спільного зі знанням електротехніки і вмінням самим на колінці з купки дротів, картонних коробок і паперу зробити навушники чи колонки. Ну і я сам дуже часто чую в оглядах людей тезу про те, що «звук цих навушників є прозорим і моніторним».

То поясніть мені, що ж таке ця ваша «моніторність», панове?

Певно, що таке поняття вказує на певні нюанси звучання, але т.я. ця термінологія неузгоджена, то певно і те, що кожний вкладає в це поняття своє розуміння. Допускаю, наприклад, що в одному з випадків це може бути певна деталізація, в розумінні споживача, яку вони чують, маючи на увазі студійні монітори на яких також чути детально і аналітично звук. Але зазвичай, згодом виявляється, що за думкою оглядачів часто ця деталізація досягнута підкресленням чи навіть грубим підйомом, виділенням Верхнього Частотного діапазону, що є абсолютно протилежним принципу роботи студійних моніторів. Студійні монітори мають бути максимально «рівними» по всьому своєму частотному діапазону і забарвлення в межах навіть (!) 0,2 Дб можуть бути помітні і навіть критичні для тренованого вуха. І навіть серед студійних моніторів є багато впізнаваних звучань (все в рамках того що вони всі вважаються майже ідеально «рівними» за своїми АЧХ), які виділяються. А це все може бути мова про різницю, наприклад, в 1-2 Дб в доволі вузькому діапазоні. До прикладу, треки зведені на моніторах Yamaha HS8 багато з профі впізнає через характерний провал в Середніх Частотах, т.я. дані монітори мають виділення на СЧ, а їх треба компенсувати, робити контроль на інших приладах прослуховування – інших моніторах, навушниках тощо. Навушники ж про які йде мова, ніколи не є тими, що хоч якось наближено б відповідали критеріям рівної АЧХ, а тому таке твердження точно не релевантне, мова точно не про порівняння зі студійними моніторами, або існує нерозуміння того як звучать студійні монітори у того хто справді порівнює з ними.

Я чую тези про «моніторність» і щодо навушників у яких є буст діапазону басу на 5-15 Дб (коли гучність не лінійна величина і збільшення на 2 Дб сприймаються, як підвищення гучності майже вдвічі), є провали на СЧ, або заповзання того ж самого басу на СЧ. Я чую це щодо навушників у яких є абсолютно очевидні зони прикрашання або навіть гострі піки на ВЧ, що також суперечить такій «моніторності». Тобто, як підсумок – мова точно не про моніторність відносно рівності АЧХ навушників. Бо очевидно що вони не є рівними.

Тож, можливо допустити, що мова йде про навушники, які використовують для моніторингу? Можливо. Давайте подумаємо разом – яка звукова характеристика, а точніше АЧХ найбільш відповідна для моніторингу себе, свого інструмента? Рівна? Чи може треба мати підйом в якихось певних частотах? Та стривайте, а звідки ж людям, які ще не мають досвіду в записі хоча б себе особисто, а тобто і досвіду моніторингу, знати про те які треба навушники? Не переживши кільканадцять годин в навушниках, в яких ви нічого (!!) не можете розчути в потрібному вам діапазоні не прийде розуміння чого саме вам не вистачає.

Тому тут не треба гадати, я відповім вам сам – поняття «моніторності» використовується дуже часто неправильно і недоречно, а будь-яка АЧХ моніторних навушників саме вам може підійти як слід, залежить від індивідуального суб’єктивного слуху. Моніторні навушники абсолютно не мають конкретного звучання, їх варіативність надзвичайно широка. Якщо почати збирати графіки замірів АЧХ всіх популярних і відомих нам моніторних навушників, то виявиться, що вони можуть бути абсолютними протилежностями в звучанні, але використовуватись для одних і тих самих цілей. Єдиного універсального звучання тут не існує, є різні інструменти – одними ви виконуєте одні дії, іншими вже інші. Десь ви взяли одні навушники, десь інші. Хтось має кільканадцять варіацій навушників і пише для себе свою творчість, а хтось має одні єдині і ними виконує записи по контракту озвучення для якогось умовного Netflix. Інструмент має відповідати задачі.

Що таке «моніторні навушники»?

Так, то що ж таке оті самі «моніторні навушники» насправді? Відповідь дуже тривіальна – це саме навушники для мо-ні-то-рин-гу та контролю запису, постобробки, що зазначені виробником як моніторні навушники і мають певний рівень звучання, та набір конкретних характеристик потрібних користувачу. І звук серед критеріїв підбору є далеко не найважливішим фактором! Тобто, в базі, коли виробник-бренд випускає певну модель і називає її «моніторними навушниками», то це і є моніторні навушники, що мають весь спектр потрібних користувачу функцій. Далі справа вже за вибором користувача під свої задачу.

Для профі і початківцям з ціллю пошуку обладнання під себе я раджу дивитись виключно професійні огляди, що сконцентровані саме на професійних задачах і потребах, де мова йде більш об’єктивними поняттями, а задачі що стоять перед оглядачем хоч якось подібні вашим. Часто в таких оглядах можна дізнатись багато того, чого навіть не очікуєш (люди додають звук запису ізольованого вокалу знятий бінауральними мікрофонами, розповідають про те наскільки чути компресію при редагуванні тощо). Пошук навушників для моніторингу не має нічого спільного з тим як музика звучить в них.

То що це виходить, виробник назвавши навушники моніторними робить їх такими? І так, і ні. Щоб вони стали такими виробнику слід дотримуватись кількох важливих критеріїв відповідності і по суті сукупність цих критеріїв дає можливість класифікувати певний тип навушників.

Підсумок. Моніторні навушники – це професійні навушники для звукозапису і редагування, які відповідають всім критеріям, щоб забезпечити потреби кінцевого користувача, що працює з звуком.

То що ж це за критерії? Ось це дуже цікава тема, повірте – я вас здивую.

Критерії відповідності моніторних навушників

Так, як я і сказав вище – звук має далеко не перше значення. На першому місці є саме Доступність. Навушники для моніторингу мають бути недорогими, щоб ви могли дозволити собі мати кілька (або навіть кільканадцять) таких в студії, якою б вона не була по розмірах. Чи вдома в спальні за ноутом, чи на великій студії рекордингової компанії вартість є найважливішим фактором! Ви повинні мати можливість не просто придбати навушники, а і без шкоди для бюджету замінити їх. Тому зберегти вартість навушників в межах цінового діапазону надзвичайно важливо. Тут є і важливий фактор конкуренції – завищені за ціною навушники просто не стануть купувати, взявши щось у конкурентів, яких не просто багато, а дуже багато на цьому ринку. Загалом, ціна гарних навушників для моніторингу в діапазоні 50-200$. І я повторюсь – цей критерій є найважливішим.

Другим за важливістю критерієм є саме Міцність цих навушників. Саме так, ми ще не дістались до звуку, зачекайте. Ці навушники мають не просто бути доступними, а й мати можливість пережити падіння з голови музиканта, який забув, що у нього є голова (а таки багато), на ній щось вдягнене і він біжить до контрольної кімнати свого режисера щось доводити, або послухати повтор запису з іншого боку. Ще на ці навушники будуть сідати, наступати, кидати, смикати за дріт, обливати рідинами, палити і.. що тільки не будуть з ними робити! Тому після кожного недолугого музиканта, який є митець і йому немає справи до вашого особистого майна ви не захочете витрачати ось ці 50-200$ знову і знову. Навушники мають жити, мають бути міцними, повинні мати гнучкі пластикові або металеві елементи, пружинити і т.д. Робити все що можливо, щоб ви не витрачали зайвий раз свої ресурси туди куди б ви не хотіли. А ще краще – бути ремонтопридатними. Є кілька знаних виробників, що десятиліттями випускають одну і ту ж платформу, є такі хто заходять на ринок вже з розумінням, що з часом не тільки амбушури, а і оголів’я, кабелі, з’єднувальні елементи можуть знадобитись користувачам. І вони все це продають для того, щоб користувач не викинув свої улюблені слухавки, а відремонтував і далі творив.

Наступним, вже трохи менш важливим критерієм є Комфорт навушників і їх налаштування на голові. Навушники мають сидіти чітко, можливо навіть мати варіативність посадок, щоб підійти більшій кількості людей. Тобто, певна свобода в артикуляції чаш, широкий діапазон налаштування оголів’я – це необхідний мінімум. Також сюди слід вписати комфорт амбушур та оголів’я. Треба, щоб навушники були комфортними для того хто їх носити. Максимально. Барабанщики тут стоять поряд і підказують, що навушники не мають злітати з голови під час гри, а саме тому сила стискання оголів’я має бути середньою або вище середньої. Це забезпечить комфорт тим музикантам що рухаються під час виступу, без постійного хвилювання за те що навушники злітають під час запису. Це надзвичайно сильний подразник, коли навушники не сидять і це відволікає.

Десь на рівні (тут я не можу стверджувати, який пункт важливіше поточний чи попередній) є і Пасивна Ізоляція. Навушники мають бути закритого типу і амбушури мають не пропускати на зовні звук кліку вашого метроному, чи бекінг-треку, щоб потім запис не довелось переробляти, коли звукореж наклавши компресор зненацька виявить, що ваш ідеальний «тейк» слід перезаписувати, бо чутно те що не слід. Одразу треба сказати, що цей пункт важливий більше вокалістам, або виконавцям що пишуть акустичні інструменти підзвучені мікрофонами, в т.ч. барабанщикам. Гітаристи, бас-гітаристи можуть писатись прямо в контрольній кімнаті перед моніторами, до прикладу, чи взагалі в відкритих навушниках, бо звук знімається прямо зі звукознімача інструмента і немає ризику просочення звуку кліку чи беків (т.н. bleed) в запис.

І ось лише після всього цього ви маєте задатись питанням Звучання навушників! Наголошую, що слухати музику і записувати – це різні речі. Звісно, навушники в яких вам приємно слухати музику можуть бути використані для запису, але чи будуть вони відповідати попереднім пунктам? Це велике питання. Також, навушники що використовуються для запису можуть легко підійти для прослуховування. Бувши початківцем ви можете використовувати абсолютно будь-які (!) навушники для запису, та з часом виявиться, що виробники професійного обладнання мають за плечима цілі десятиріччя досвіду в створенні таких пристроїв і вони не просто роблять навушники відповідні всім вище переліченим критеріям, а й звук в них налаштований і виважений саме під професійні потреби. Т.я. в більшості випадків до моніторних навушників потрапляє не весь мікс, а кілька інструментів і метроном, або взагалі тільки метроном, то перевантаженість мікса і роздільна здатність в таких навушниках має відповідати саме якості того як ви чуєте свій інструмент. Швидкість драйверу має чітко відображати всі етапи формування звуку ADSR (Attack-Decay-Sustain-Release) в інструмента та бути суб’єктивно приємною для того хто грає на цьому інструменті, чи слухає свій голос. Про суб’єктивізм цієї «приємності» не слід сперечатись, бо скільки людей стільки різних вух та вподобань, але загалом серед моніторних навушників існують умовно басхедні моделі і моделі орієнтовані більше на Середні частоти. При чому, якісь з вокалістів будуть бажати використовувати саме «басхеди», де підкреслено НЧ і їм приємно чути низьку частину в тональності свого голосу, а хтось навпаки буде більше орієнтований на «тіло» самого звучання. Звучання під час запису відрізняється від того, як воно буде звучати в кінцевому варіанті, запис завжди йде сирого голосу (до прикладу) і на етапі запису «довершеність» звучання важливо лише одному виконавцю. Записаний матеріал має іншу АЧХ, яку вже будуть ліпити. Іноді, через будову слухового каналу суб’єктивно одна модель навушників, де гіперболізований бас для однієї людини будуть умовно «рівними», а для іншої людини це буде «бубнілка». Для когось рівні СЧ це «пилка», яка ріже слух, а для когось відчуття, які ближчі до об’єктивної АЧХ за їх внутрішнім відчуттям. Тобто, тут все індивідуально. І якщо ви самі під себе обираєте навушники, то треба (!) експериментувати. Коли ви видаєте клієнту пару навушників, а він скривився від звуку, то при можливості є інша модель, просто даєте іншу, протилежну по звучанню. Ну, а якщо немає, то просто кажете, щоб не перебирав харчами і інших немає. Таке теж часто буває на студіях звукозапису))

Звісно ж, моніторитись або робити контроль запису в навушниках з поганим звуком неможливо, тому вам справді буде важко знайти щось на ринку з недостатньою якістю. Хіба що вам просто не підходить конкретна пара і слід спробувати іншу модель, чи бренд. Що роздільна здатність, що АЧХ на моніторних навушниках на дуже високому рівні, а тим більш зараз, коли бренди мають можливість оновити конструкції драйверів і випускати свої бестселери не лише в кращій якості, а й дешевше ніж колись.

Ще одним пунктом, найменш важливим, але бажаним, який навіяно сучасними тенденціями ринку – це Компактність. Насправді я зараз дуже рідко зустрічаю нові або оновлені моделі навушників, які б не були обладнані механізмами складання та з’ємним кабелем. Тримаючи в руках класичні навушники вже розмірковуєш як би їх так покласти в рюкзак чи навіть на поличку, в кейс, щоб вони займали менше місця. І тут з’ємний кабель є більш пріоритетним, бо це одночасно і можливість замінити його, зробивши довше/коротше, що підходить до конкретного сценарію використання. В наші дні абсолютно нормально мати кілька кабелів різної довжини чи з різними типами конекторів. Крім того, розмір кейса для навушників з знятим кабелем помітно менше – такі кейси на 5 см в середньому коротші через те що нез’ємний кабель потребує на місце для того, щоб його можна було повернути, а не заламувати. Ну а складана конструкція, або хоча б артикуляція чаш – це додаткова компактність при зберіганні та транспортуванні. Не обов’язкова, але приємна функція.

Конкретні моделі навушників

І мабуть, найцікавішим тут буде те, коли я нарешті переходжу до конкретики в моделях, як підсумку своїм роздумам. Дисклеймер – я не чув і не слухав все що в світі існує, а дещо відверто забуваю і згадую на основі вражень, що закарбувались в пам’яті, все це моя особиста думка. Все що підійшло мені більше, може підійти вам в меншій мірі, та я тут згадаю доволі багато моделей з абсолютно різними стилями подачі. Інформація буде стисло наскільки це можливо, т.я. це не огляд навушників і вам буде з чого обрати.

Adam Audio H200

Слід почати з моделі, яку вважаю найкращими сучасними моніторними навушниками – Adam Audio H200. Модель вже якийсь час на ринку, а послухати її мені видалось лише під час написання цієї статті. І як шкода, дуже шкода що так вийшло! Чудові матеріали, міцна конструкція, якісна збірка, на голові і в руках тактильно вони просто вражають. Кабель чудової якості, з’ємний, може підключатись в будь-яку чашу на ваш вибір – це ультимативна фіча, досить не часто зустрічається і я ціную такі деталі, бо варіативність використання навушників виростає в рази. Амбушури і оголів’я легко зняти і замінити, виробник продає змінні частини і навіть має велюровий комплект (оголів’я та амбушури)! Так, інші амбушури змінять звучання, але про це трохи згодом. Я не маю уяви навіщо замінювати стандартні, крім випадків механічних пошкоджень – вони не просто ідеально приємні на дотик, а і мають піну з ефектом пам’яті, що спрощує точну посадку. Хоча вони шкіряні, та все ж не липнуть до шкіри і мені здається, що з ними буде комфортно навіть влітку.

Тонально, в першу чергу, мене вразив найкрутіший бас, який я чув серед подібних навушників. Тут зовсім (!!) немає резонансів на Низах, що робить НЧ феноменально детальними. Так, дуже і дуже часто у нас виникає картина, коли є круті навушники і там існують очевидні резонанси, що просто заважають робити аналітичну частину роботу зі звуком, але не цього разу і це унікальна особливість в даному ціновому сегменті. Діапазон НЧ тут починається аж з 2 Гц, що також феноменальний показник. Відсутність резонансів, здогадуюсь, досягнута не тільки завдяки розумно розташованим отворам зверху чаш, а і завдяки формі внутрішнього простору, будові самих чаш та матеріалу. Слухати артикуляції баса в цих навушниках одне насолодження.

СЧ діапазон не відтінюється Низом, т.я. після басу тут є невеличке послаблення. Діапазон добре читається, але ледь-ледь вокали, гітари, труби посунуті назад. Але це в загальному Міксі! А от саме з гітарою моніторитись мені було одне задоволення! Детальність і всі призвуки дуже гарно чути. Всі помилки, призвуки від недоглушених або передавлених нижче струн випливають одразу, а тому займатись в цих навушниках можна дуже продуктивно.

У верхніх СЧ 3 кГц трохи пересолені, але це на мій слух і це все ще в зоні комфорту. Проявляється така особливість далеко не в всіх записах. Щось схоже чув я в Audeze MM-100. Все що йде вище має дуже виважений рівний звук, наскільки це можливо в закритих навушниках. Ці навушники абсолютно не темні, мають гарний баланс співвідношення всіх частот за для приємного і детального моніторингу.

Єдине що я не міг спробувати – плагін, який поставляється в комплекті до навушників. Ідея плагіну в тому, щоб змінювати АЧХ навушників з певними цілями. Цей плагін слід вішати на Master у вашому секвенсорі, як ви це робили б до прикладу з плагіном для корекції АЧХ від Sonarworks чи лімітером. Якщо ви використовуєте стандартні амбушури, то в плагіні є перемикач, що слід лишити в відповідному положенні. Якщо ви встановили велюрові (!) амбушури, то в плагіні перемикачем ви змінюєте звучання навушників так, щоб воно чітко слідувало звуку, який ви отримуєте зі стандартними шкіряними амбушурами! Хіба це не круто?

Інша ультимативна фішка плагіну – це емуляція звучання однієї з моделей студійних моніторів Adam! Прямо в плагіні формується емуляція, наче ви знаходитесь в ідеальному рівносторонньому трикутнику, в світ-споті розташованому перед моніторами. Більш того, тут є можливість робити crossfeed, коли звук з лівого каналу попадає в правий і навпаки, точно як тоді коли ви сидите перед колонками! І це не просто пародія, як роблять багато хто, а саме робоча емуляція, яка працює як слід!

Ці навушники не мають складання, обертання чаш, але і звук, і будова, надзвичайно крута пасивна ізоляція та посадка, всі наявні фішки формують просто неймовірний набір за такі кошти. Однозначний мастхев для всіх хто шукає собі нову, або першу пару навушників. І це при всьому при тому, що я не басхед, а навушники мають очевидно підвищений акцент на НЧ. Просто не вірю, що мені так зайшло і навіть немає з чим ще порівняти в ціновому діапазоні. Але найкращі – не значить що найбюджетніші.

AKG K361

Ця модель також не вчора зайшла на ринок, у неї є старша варіація у вигляді AKG K371 і саме її я хотів на огляд. Але! Як добре що в наявності була лише молодша AKG K361. Це виявилось одною з найкращих варіацій навушників на рівні з Shure SRH440A, які за дуже бюджетні кошти пропонують найуніверсальніший звук.

АЧХ максимально наближені до природних, без великих перепадів і явних проблем, натуральні тембри інструментів. При чому, моделі дуже схожі за звучанням, як на мене, тому я навіть не витрачатиму місце в тексті в спробах шукати відмінності. В цьому звучанні є і ширина діапазону, і акцент на тілі інструментів, і чітке просторове позиціонування.

Це саме такі СЧ орієнтовані моделі, які хочеться слухати, в яких багато хто з вас знайде не тільки насиченість звучання, а й гарну відповідність сегменту, а саме – відповідність тим критеріям що я перелічував.
Вони надзвичайно доступні, в міру міцні (компроміс тут у вартості матеріалів, вони якісні, але досить прості), достатньо комфортні при довгому носінні, мають непогану пасивну ізоляцію, мають з’ємні кабелі для потенційної заміни, складаються. Що ще треба для гарних навушників? Це топові бюджетні пропозиції. Які ще треба вам відмовки, щоб не писати з ними трек?

Audio-Technica ATH-M50x

Я відверто не люблю цю модель навушників, ну от зовсім. Але це суто коли йде мова про прослуховування музики. В цьому напрямку я б віддав перевагу їх молодшій моделі Audio-Technica ATH-M40x, яка має набагато приємніше і доволі природне звучання. Але старші Audio-Technica ATH-M50x є лідером серед моніторних навушників у продюсерів і звукачів дуже багатьох жанрів. Вони якісні, довговічні, складаються, кабель знімається. Вони зручні і змінні частини не проблема знайти.

А під час запису зненацька виявляється, що всі ці синтезатори, голоси, бас-гітари, барабани просто неймовірно залітають на записи від виконавців. На настрої, на харизмі, на акцентах. Та ще й яких акцентах!

НЧ тут передуті, слухати музику на цих навушниках можуть тільки ті хто мають кореляцію в бік ультрабасхедних вух. Маріанське провалля на СЧ в 350 Гц діапазоні. Але як це працює для виконавців під час запису! Саме тому я кажу, що ні в якому разі слухач (музики) не може оцінити важливість конкретної АЧХ під час запису. Саме тому YouTube канали у яких сотні тисяч підписників аудиторії, які роблять точні заміри на коштовному обладнанні, роблять двогодинні подкасти про те «як мають звучати навушники» і «що таке психоакустика», але ніколи не записували себе граючи на гітарі, хоча б через звукову карту в ноутбук або не накидали хоча б один біт на міді-клавіатурі, ніколи не зрозуміють потреби тих хто робить аудіо.

Так, за звучанням, Adam Audio H200 на голову вище, вони більш зрозумілі широкій публіці, але раніше Audio-Technica ATH-M50х були лідером. Хоча, навіть зараз ці навушники лишаються одними з тих, які можна радити в купі ситуацій, а тому я їх виділяю як одного з лідерів в моєму топі. Тут і запис під силу, і контроль онлайн, пост продакшен, справжній «майстер на всі руки».

Sennheiser HD 280

Якби ви мене запитали про те, що б я порадив взяти в свою студію, як найживучіші навушники з гарним звуком. Якби ви мене запитали про навушники, які зможуть потішити звуком не тільки вас, а і ваших нащадків. Якби ви мене запитали, який кабель навушників найбільше дратує всіх людей в світі, хто ними володіє. То ось моя відповідь - Sennheiser HD 280.

Справді щільна гарна посадка з чудовою пасивною ізоляцією, гарний звук, просто неймовірна стійкість до фізичних навантажень і смішна ціна, як для сегмента – все це про них. Звичайно, тут є компроміси у вигляді тактильної якості пластику, амбушур чи оголів’я, але вони легко з часом можуть бути замінені, бо їх дуже легко знайти в продажі. Конструкція має неабиякий витривалий характер, хоча виконана повністю з пластику. Дуже багато людей, які придбали перші версії цієї моделі навушників досі мають їх в стані «як нові», а повірте – ці «вуха» живуть просто насипом в студіях, де записують великі ансамблі, чи хори. Збираючи до купи після запису їх кидають у велику коробку без церемоній, а коли вони знов треба, то роз’єднують сплутані кабелі як на змаганнях з перетягування канату. І це при тому, що кабель тут нез’ємний. Вони максимально утилітарні, все вкладено тут в ідею довговічності і гарного звуку. Ну і неймовірний бонус для років, коли вони з’явились – складання! Це, мабуть, був фурор на ринку.

Щодо звуку, то тут все добре. Головна характеристика цих навушників – орієнтація на СЧ діапазон, мають трохи «боксі» (коробочний) призвук, але загальна картина в чудовому балансі і це очевидний вибір для багатьох людей, хто працює з аудіо. Драйвер доволі вправний, тому гарний динамічний діапазон транслюється правдиво і такий звук без проблем можна аналізувати.

Незважаючи на те, що модель вже дуже давно вийшла на ринок, виробник не забуває її оновлювати і підтримувати наявність змінних аксесуарів, а тому зважаючи на всі інші плюси я не погоджусь абсолютно з тими хто називає її неактуальною. Так, AKG та Shure можуть все ж бути за звуком ліпші, чи радше інакші, але вони не мають безсмертної конструкції та щільної посадки (чи навіть мертвої хватки), а це саме та протилежність спектру, що має бути представлена на ринку, щоб кожен знайшов те що шукає.

Beyerdynamic DT 770 PRO

Слід одразу сказати, що це найкомфортніші навушники з всіх згаданих. Цей ультимативний велюр вже десятками років є впізнаваною фішкою компанії і вони використовують його в трохи різних варіаціях на майже всіх своїх моделях дротових професійних навушників. В сьомій серії настільки гарно підібрані матеріали і сила стискання, що в них можна сидіти цілодобово не маючи втоми.

Не маючи втоми від посадки навушників, а не від звуку, бо ми всі знаємо наскільки «Байери» люблять пересолювати свої ВЧ! Ну і це не те щоб мінус, це особливість. Всі споріднені моделі Beyerdynamic DT 770 PRO (Beyerdynamic DT 770 PRO X, Beyerdynamic DT 700 PRO X) за задумом мають доволі схожий звук, родинний, можна так сказати – акцент на Низ, провал у 200-250 Гц, гарний підйом частот до верхніх СЧ і тоді вже гірські піки ВЧ. Але DT 700 PRO X відмінні по подачі ВЧ – тут немає звичних гострих піків на 6 і 8 кГц. Не знаю як саме виробник збирав статистику відгуків, але вийшла дуже цікава варіація. В контексті прослуховування вони мені не дуже, через провалля на 4 кГц, що скоріше сформоване прокладкою між вухом слухача і драйвером (як і у Beyerdynamic DT 900 PRO X), але саме для моніторингу підходить чудово. Так можна сказати в принципі про будь-яку модель сучасних навушників Beyerdynamic і мене це не дивує. Їх як було на студіях гронами по всім поличкам, так вони там і залишаться в використанні надалі.

Ідейно, DT 770 PRO та її похідні – це прямі конкуренти Adam Audio H200 та басовитим Audio-Technica, але за моїм особистим смаком, звук у Adam просто неймовірного рівня і можливості застосування найширші. Крім того, там також є можливість «вдягтись» у велюр, а конструкція по якості і міцності зовсім не поступається легендарним 770 PRO.

Sony MDR-7506

Ну і якщо вам цікава моя думка про цю «легендарну» модель Sony, то я не втомлююсь її сварити. Звук Sony MDR-7506 посередній, інформативність погана, працювати в них слід тільки тим хто вам не подобається. Якщо в двері на вашу студію зайде якась дуже пихата особа і почне себе відверто погано вести – видайте їй/йому ці навушники. Їх не шкода, через невелику ціну, а конструкція настільки міцна, що ними можна збивати застряглі в гілках дерев повітряні змії, а потім коли навушники зачепляться самі за гілку, то смикати за дріт без всіляких навіть натяків на пошкодження навушників і дроту. Вони витривалі і дешеві. Ще дешевше Sennheiser HD 280, ще витриваліше. Ні, колись це може і був певний рівень, але я слухав трохи навушників з 70х, 80х і там частіше звук був в рази детальніше і інформативніше. Пробачте мені, якщо когось ображають мої слова, не мав на думці когось ображати, але я володів цими навушниками кілька років і у мене є з чим порівнювати. Є багато альтернатив, не ставайте заручниками старих забобонів, воно того не варте. Але, повторюсь – для виконання ролі затички на студії вони підійдуть.

Ще більше навушників вартих уваги

YAMAHA HPH-MT8 колись дуже мене вразили. Я шукав навушники «для всього», а знайшов чудовий інструмент для моніторинга. Просто монструозна детальність в СЧ, неймовірна точність лазерного рівня при позиціонуванні в панорамі, класний частотний діапазон загалом. YAMAHA HPH-MT5 та YAMAHA HPH-MT7 вже я слухав факультативно, скажу в двох словах – те ж саме, але градація на різні бюджети. Загалом достойні продукти.

Sony MDR-M1, Beyerdynamic DT 1770 PRO MK II вже виходять за рамки раціональності бюджетних витрат і пропорційність того що ви отримуєте в них (як і в усіх дорогих навушниках) перестає бути рівною витраті. Тобто, витрачаючи умовні 200 грошей ви отримуєте одне, а витративши 800 ви отримаєте не в 4 рази більше якості і деталей, а скажімо, на 10-20% більше. Ці інструменти я б радив людям, які не дуже переймаються ціною, а хочуть крім крутого інструменту мати ще й предмет, яким вони виділятимуться. Ті ж актори озвучування можуть прийти на студію і користуватись своїми приладами моніторингу, звичними їм, але це більше нішева спеціалізація і такі навушники слід підбирати індивідуально. Так, у всіх перелічених навушниках набагато більше уваги йде до того як вони звучать і там справді більше детальність, швидкість драйверів, там кращі матеріали, комплектації. Але вони все одно роблять ті ж самі функції, що й моделі дешевше і тільки виконавець особисто може визначити – слід рухатись трохи далі, щоб трохи покращити те що він/вона чують в навушниках, чи цього достатньо. Та все ж відкинувши розмірковування про ціну, я кілька слів про кожні окремо скажу.

Sony MDR-M1 у мене були на огляді і викликали неабияку зацікавленість, адже моя «нелюбов» до молодшої (чи навпаки старшої?) моделі описана вище. А ці навушники хоч і мають візуально подібний стиль, але їх не назвати бюджетними чи такими ж безсмертними. Натомість вони мають крутий звук, гарну звукоізоляцію і до цієї моделі по якості звуку я б на вашому місці придивився ближче. Так, дешевші Adam H200, на мій погляд мають звук дуже крутий, на рівні з цією моделлю, але в чомусь навіть перевершують. А ціна – самі бачите. Та от у Sony СЧ діапазон звучить трохи краще. Якщо вам важливо мати варіацію H200, але з більш помітними СЧ то це єдиний варіант, що збереже майже всі плюси моделі компанії Adam, але покаже іншу сторону вашого моніторингу.

Beyerdynamic DT 1770 PRO MK II вже дуже недешева модель навушників і я хотів би сказати щось по типу «ось якісь навушники, це те саме, але дешевше», та не зможу. Це зовсім інший рівень звуку. Не зважаючи на наявні вади у вигляді невеликого послаблення все на тих же 200-250 Гц і гострого піку на ВЧ, звук в цих навушниках видається надзвичайно детальним, панорамування феноменальне і швидкість драйвера просто недосяжна поки в бюджетному сегменті. Всі деталі артикуляцій вашого виконання буде чутно вам так само чітко, як і звукорежисеру в контрольній кімнаті на моніторах. В них дуже легко розділяти звукові потоки і фокусуватись на якомусь одному елементі, навіть не зважаючи на закритий тип виконання навушників. Так, цей досвід слід пережити, вони варті ретельної уваги з боку тих, кому важливо отримати максимальний результат. Але максимум не має ніякої кореляції з ціновою політикою, не шукайте тут компромісів.