Огляд флагманського Hi-Fi плеєра FiiO M27. Потужний апгрейд

Нарешті у мене на тесті новий Hi-Res плеєр від компанії FiiO ‒ довгоочікуваний флагман FiiO M27. Вперше я слухала його ще восени 2025 року на виставці Audio Video Show у Варшаві, але для тривалого знайомства в спокійних домашніх умовах він потрапив до мене тільки зараз. Презентація спокусливо обіцяє рівень стаціонару в портативному пристрої: "A compact player built for serious listening". Що сказати? Потужний, аудіофільський, преміальний, багатофункціональний, з усіма сучасними технологіями, дорогими електронними компонентами, ексклюзивним дизайном та покращеним звуком. При цьому заявлена вартість для даного класу помірна - $1800 (без урахування місцевих податків). Але чи настільки все ідеально? Розберемося чесно. Ви знаєте, яка у нас з FiiO довга історія, як мені подобався знаменитий M17, тому новинку я оцінюватиму вкрай ретельно. Давайте з'ясуємо, чи справді це ‒ наступний народний хіт. Починаємо.

Візуальні враження

Нас зустрічає велика ошатна коробка, прикрашена візерунком під мармур. Вона відкривається, як коробка від айфону. Що ж, розпаковуємо наш "айфон", який дуже змінився за літо.

Комплект постачання зразково щедрий:

• • По-перше, гарний шкіряний чохол. Тримається він надійно, усі органи управління в доступі, на спинці є частина з прорізами для відводу тепла.
• • По-друге, великий кейс на змійці зі зручними відділеннями всередині, я тепер хочу такий собі.
• • По-третє, настільна підставка DK1 Plus з вентилятором. Зібрати її легко, а ось розбирати складніше, я якось встигла зрозуміти, що не дуже люблю китайців. Сподіваюся, вам плеєр буде потрібен не для огляду, занадто часто робити цього не доведеться. Хоча сама наявність підставки в комплекті, безумовно, тішить.
• • Решта аксесуарів: кабелі USB-C/USB-A та USB-C/USB-C, адаптер USB-C/USB-A, захисні плівки, встановлені з заводу, і, як би мені не хотілося його тут бачити, інструмент для виймання карти MicroSD. Окрім останнього, все інше залишило прекрасні враження.

Про дизайн

Почну з естетичної складової. За зовнішнім виглядом FiiO M27 дуже схожий на M17 ‒ індустріальний стиль, брутальний та впізнаваний, з поєднанням міцного металу та загартованого скла Corning Gorilla Glass, рубані лінії, на гранях вентиляційні отвори у формі шевронів. Десь трошки наче спрощений, але не критично.

Існує два варіанти цього плеєра: стандартний Aluminum Edition, а також ексклюзивний M27 Titanium Edition, котрий пропонує корпус з титанового сплаву та задню панель зі скловолокна. Кажуть, вони відрізняються за звуком ‒ титановий нейтральніший, алюмінієвий тепліший. Я поки не мала можливості перевірити, тому просто раджу звернути на це увагу та обирати згідно до своїх уподобань, а не суто гнатися за ліміткою.

Про ергономіку

Якщо це можна так назвати, звичайно. Сподіваюся, ви розумієте, новий FiiO M27 - це крупна та важка цеглинка. Параметри корпусу ‒ 157,4x85,1x28 мм, вага алюмінієвої версії ‒ 556 г, титанової ‒ 630 г. Як і M17, це скоріше переносний, ніж портативний девайс, об'ємний, однозначно не кишеньковий. Втім, якість складання у нього бездоганна, в руках відчувається приємним, цілісним та надійним. Якщо використовувати для самооборони, витримає. Загалом, коли вийшов M17, його розміри мене сильніше бентежили, а в наш час серед аудіофільських плеєрів вже з'явилося стільки "портативного стаціонару", що для мене M27 виявився навіть комфортним. Серйозна річ, інакше не скажу.

Про органи взаємодії

Новинка має сенсорний дисплей FHD+ 5,99 дюймів 1080x2160. Яскравості йому вистачає, а от реакція на доторки у мого екземпляра була не найшвидшою. Може, тому, що це був семпл, не знаю. Присутні механічні кнопки управління відтворенням та багатофункціональна клавіша, колесо для регулювання гучності, що також відпрацьовує натискання для запуску/блокування, тумблери D-Mode і Hold. Додаткову кнопку я налаштувала на зміну цифрових фільтрів. Спочатку боялася, чи не буде вона, як у одного з плеєрів Astell&Kern, щоразу відкривати відповідний розділ у меню, але ні, інженери FiiO здогадалися зробити адекватно, вона просто перемикає фільтри. Колесо рухається плавно та контрольовано. Керувати плеєром однією рукою мені не вдавалося, але, враховуючи його "компактність", це передбачувано.

Перелік роз'ємів у M27 вичерпний: навушникові виходи 3.5 небалансний, 4.4 балансний (вони ж лінійні) та 6.3 небалансний, коаксиальний вхід/вихід, повнорозмірний оптичний вихід Toslink, порт USB-C 3.0 для живлення/передачі даних, порт USB-C POWER IN для підключення до пристрою швидкої зарядки PD та розблокування режиму Desktop Mode, порт USB-C для використання плеєра з зовнішнім ЦАПом. Ну й 2 слоти для карт MicroSD. Як бачите, дуже універсальний гравець. Його можна буде без проблем інтегрувати у будь-яку вашу систему, включно зі стаціонарною, він працюватиме не лише з навушниками чи ЦАПом, але й з підсилювачами, активною акустикою, ресиверами тощо.

Характеристики та функціональність

Почнемо з того, що FiiO M27 використовує складну 6-ступінчасту аудіоархітектуру. 2 флагманські 32-бітні чіпи ESS Sabre Pro ES9039SPRO Hyperstream IV подають сигнал на повністю балансний аналоговий каскад, 2 стабілізатори напруги ES9312, мікросхеми цифрового регулятора гучності NJU72315 та операційні підсилювачі OPA2211. Такий підхід забезпечує низький рівень шуму та точний баланс каналів. Для боротьби з джиттером використовуються 2 фемтосекундні кварцові генератори RIVER і процесор FPGA шостого покоління.

Максимальна роздільна здатність сигналу ‒ 32 біт/768 кГц та DSD512. Зараз іноді вже зустрічаються більш феєричні цифри, але де ще знайти такий контент? Для звичайного прослуховування цього буде достатньо. Показники коаксиального виходу трохи менші ‒ 24 біт/384 кГц та DSD128. На оптичному виході та коаксиальному вході ще скромніші ‒ 24 біт/192 кГц.

Але головний козир новинки ‒ це потужність. При балансному підключенні на ультрависокому рівні підсилення Super High Gain mode за умови живлення від мережі M27 видає 5000 мВт + 5000 мВт на 32 Ом. Напруга у цьому режимі по балансу складає 44 В. Коротше, десь як 10 звичайних Hi-Fi плеєрів. До речі, а як щодо можливостей при живленні від внутрішньої батареї? Тут теж результат переконливий ‒ до 2250 мВт на 32 Ом з симетричного виходу.

Ну, що я можу сказати? 5 Вт для портативного плеєра ‒ це аргумент. Мене тепер, здається, нічим не здивуєш. У FiiO M17 граничний показник потужності сягав 3 Вт, спадкоємець перевершив його майже вдвічі. Це вже справді як маленький стаціонар. Зрозуміло, що з вибагливими повнорозмірними навушниками він впорається, можна обирати магнепланари, крім зовсім капризних. А гнучка система з 5 рівнями Gain дозволяє слухати чутливі IEM. Щоправда, при високому підсиленні на деяких з них може бути фоновий шум, але є простір для правильного налаштування. Єдине моє зауваження ‒ незважаючи на заявлене внутрішнє тепловідведення та корпус з покращеним охолодженням, під час роботи від акумулятора M27 гріється, як сволота. Я була до цього готова, однак мушу про це попередити.

Переходимо до прошивки

Це відкритий Android 13. Дводіапазонний Wi-Fi 2.4 ГГц/5 ГГц та доступ до Google Play дають можливість встановлювати будь-які додатки, стрімінгові сервіси, а чіп Qualcomm Dragonwing QCS6490 та 8 Гб оперативки LPDDR5 забезпечують непогану швидкість роботи. Можна використовувати плеєр в ролі ЦАПа, Bluetooth-ресивера, цифрового транспорту, є доступ до DLNA та AirPlay. Якщо вам не потрібен Android, у M27 доступний спрощений режим Pure Music. Внутрішньої пам'яті лише 256 Гб, але є 2 слоти для карток MicroSD, кожен до 2 Тб.

Зазначу, що для бездротового підключення застосовано процесор Qualcomm QCC5181. Двонаправлений Bluetooth 5.4 підтримує кодеки aptX, aptX Adaptive, aptX HD, LDAC, aptX Lossless (на прийом), а також LE Audio та Auracast.

Зрозуміло, що для налаштування звуку присутні традиційні цифрові фільтри. Ще в наявності кілька рівнів збільшення частоти дискретизації за допомогою технології All-to-DSD 2nd Gen, особисто я рекомендую її не ігнорувати. Ну і є параметричний 31-смуговий еквалайзер з функцією AUTO EQ.

Про автономність

На одному заряді FiiO M27 живе до 9 год на несиметричному виході, до 8 год ‒ на симетричному. Ємність акумулятора ‒ 9200 мАг. Так, цифри несподівано скромні, особливо якщо слухати планари по балансу, але давайте чесно ‒ 5 Вт. Я, навпаки, раптово буду в цьому розділі нашу крихітку хвалити. Тут доступна швидка зарядка QC4.0 та PD3.0 до 35 Вт. В режимі Desktop Mode можна встановити живлення в обхід батареї, щоб зберегти її ресурс. Врешті, саму батарею новинки ви зможете замінити самостійно, без звернення до сервісного центру. Я давно знаю, що FiiO виявляють граничну лояльність відносно обслуговування акумуляторів своїх старих плеєрів, але наразі вони пішли ще далі. Однозначно, подяка за довговічність та зручність.

Звук

Основне тестування проводилося на Focal Utopia, Meze Elite, 64 Audio tia Fourte, Noble Khan та FiiO FX17.

Ну, прослуховування FiiO M27 ‒ це окрема пригода. Плеєр вийшов дуже ефектний, дуже харизматичний, ейфорія від нього триває довго.

Насамперед, він вражає розмахом уявної сцени. Я не дарма одразу назвала його подачу "панорамною", він неймовірно цікаво працює з простором. Його слово ‒ це макродинаміка. Він будує ґрунтовну, монументальну картину з театральним позиціонуванням та тривимірними, голографічними образами. Завжди чутно акустику приміщення, ешелонування планів вільне, повітря вистачає не лише в ширину та в глибину, але й по вертикалі. Якщо навушники мають необхідний потенціал, це буде приголомшливий масштаб.

Йдемо далі. Тепер уявіть, що увесь цей величезний простір заповнений захопливою мелодією. Плеєр не прагне до тихої камерності, його почерк вкрай інформативний, щільний, контрастний. Дрібних нюансів безліч, деталізація та прозорість вельми гарні. Однак визначальною рисою є те, що вони вдало поєднані з протяжними, соковитими нотами та барвистою, надзвичайно варіативною палітрою обертонів. Насичені, виразні та переливчасті високі частоти довершують концепт. У підсумку ‒ ви здивуєтеся, як натхненно M27 перетворює будь-яку композицію на багатошарове, витончене, колоритне панно, на текстурну мозаїку. Це таке кишенькове джерело ескапізму, девайс для миттєвого занурення в музику. Якщо вам не вистачало на якихось треках рельєфу, об'єму, наповненості, красивого розмаїття тембрів, азарту та атмосферності, ‒ це ваш варіант. Тут у вас буде не рок, а арт-рок, арт-фолк, арт-блюз, арт-все.

Зазначу, що контури інструментів незмінно точні, краї діапазону ретельно опрацьовані, звучання достатньо правдиве. Проте M27 не концентрується на сухій технічності, не подає деталі так акцентовано, мовляв: ось, ДЕТАЛЬ. Це факт, він у будь-якому разі змусить вас сприймати запис як цілісний твір, а не відслідковувати окремі його складові. З одного боку, партії тут завжди хльосткі, граційні, розбірливі. З іншого, не менше уваги привертає їхня магнетична співучість, пружність з приємним тактильним відгуком. На мою думку, модель хоч і нейтральна, але все ж створена для насолоди, а не для моніторингу.

Відповідно, хочу коротко поговорити про емоційність. Звісно, M27 талановито розкриває настрій композиції, його налаштування це дозволяє. Але він не схильний до метушливої, хаотичної веселості. Не дарма я все згадую, як при першому тестуванні слухала на ньому симфонічну класику, його манера тепер трохи асоціюється в мене з цим жанром. Він як досвідчений диригент ‒ впевнено вказує, де саме мають бути розташовані інструменти, у якому ритмі вони повинні грати, слідкує за узгодженістю акустичного візерунку, безпомилковою артикуляцією, синхронністю та темпом. Тобто почерк енергійний, але збалансований, вивірений, з підкресленою симетрією. Це у нього від попередника M17.

До якості матеріалу FiiO M27 дещо вимогливий, зате жанрово всеїдний. З об'єктивних недоліків назву хіба що певну нестачу натуральності, а також невелику згладженість на середніх частотах. Це якщо порівнювати з моделями TOTL. На цьому моя критика закінчується, за свої гроші новий флагман і так робить фантастичні речі. Він навряд чи підійде тим, хто шукає радикально аналітичний сухарик чи ламповий та басовитий програвач, однак більшості аудіофілів має сподобатися.

По частотах

Баси ударні, рельєфні, глибокі. За текстурою трошки пом'якшені, але це не впливає на їхній характер. На подив, вони виявилися контрольованими та винятково лінійними. До речі, швидкість відмінна, НЧ рухливі та динамічні, без надмірно густого сустейну. Втім, саб має достатню вагомість, у поєднанні з масштабом сцени можна отримати дуже вражаючу басову лінію з переконливими атаками. Але загальна стриманість спектру мені сильно сподобалася.

Середина інформативна, витончена, співуча. Знову хочеться сказати про ніжні, барвисті ноти, тривимірність та хльосткість. Акустичні партії подаються настільки гнучко, органічно та злагоджено, що від них важко відірватися. Вокал теж красивий ‒ відкритий, соковитий, філігранно вивірений. Мабуть, я б хотіла, щоб він був ще трохи реалістичнішим, але не заперечуватиму, багатогранність СЧ мене зачарувала. Я тільки боялася, що мікродеталізації мені все ж не вистачить, але ні, роздільна здатність плеєра дійсно топова, його розмах не заважає йому достовірно окреслювати нюанси.

Високі частоти яскраві, кристальні, насичені. Їх у порівнянні з M17 однозначно покращили, можу похвалити FiiO. Переливчастий блиск, зразкова ясність, мелодійність, іскристість, ‒ все це створює святкову, радісну атмосферу. Атаки виразні, післязвучча протяжні, гама обертонів вишукана, без сухої однорідності. Я не очікувала зустріти такий рівень у моделі даного цінового класу. ВЧ впевнені, акцентовані, водночас вони не ріжуть слух. Звичайно, якщо ви чутливі до спектру, їхній норов може виявитися для вас занадто зухвалим, але дешевої дзвінкості вони позбавлені.

Конкуренти

Добре, давайте я не буду казати, що зараз тримаю в руках легендарний FiiO X5, який 10 років тому був першим флагманом бренду. Є у мене в колекції такий раритет. Звісно, я не могла не влаштувати їм з M27 порівняння за звуком, але суто заради розваги. Ну, зі спільного у них хіба що два слоти для MicroSD. Але у M27 вони з лотками, тому цю тему теж пропустимо, я злюся.

Отож, на черзі FiiO M17, культовий попередник нашого героя. Ну, яким він був? З плюсів ‒ детальний, моніторний, рівний, незабарвлений, еталонна макродинаміка, пробивний панч, природні тембри, чудовий масштаб сцени. З мінусів ‒ певна нестача чіткості (СЧ іноді трохи мутнуваті), стриманість в плані емоцій, інструменти підкреслено розташовані на відстані від слухача, спрощені ВЧ. Особисто я цей плеєр любила, але мені він найбільше подобався з повнорозмірами, я його не сприймала як апарат для IEM. Натомість новий M27 пропонує гарну сумісність з будь-якими навушниками. Почерк у нього теж нейтральний, але більш насичений, живий, контрастний та прозорий, йому додали інформативності та тривимірності, а головне ‒ виразності. Він вже не такий специфічний, незмінно спокійний, вагомий та зібраний, як M17, скоріше багатошаровий та витончений. Вибір залежить від індивідуальних уподобань, порівнювати наживо обов'язково, особливо власникам M17, які з ним багато років. Це або буде фантастичний апгрейд, або зайве втручання в те, що і так працює.

Далі у нас iBasso DX340. Тут з плюсів ‒ змінні підсилювальні плати та компактніший корпус. З мінусів ‒ він поступається за швидкістю прошивки і показникам потужності. Характер почерку залежить від конкретної плати, але в цілому він сильніше схильний до музичності, аналоговості, артистичності. Звук переважно теплий, медовий, тілесний, він зберігає деталізацію, але акцент робить на цілісності та реалістичності, подається органічно і гладенько. FiiO M27 технічніший, аналітичніший, універсальніший, краще окреслює інструменти, тримає темп та передає мікронюанси, також складно змагатися з ним щодо голографічності панорами. Однак у порівнянні з DX340 він більш іскристий, яскравий, кристальний, і не такий натуральний. Якщо ви любите, коли розбірливість поєднується з ламповою гармонійністю, DX340 може бути вам ближчим. Знову ж таки, з ним можна регулярно експериментувати.

Ще у мене з даного сегменту був на тесті Astell&Kern A&ultima SP3000M. Як ви розумієте, вони з FiiO M27 багато в чому буквально протилежні. SP3000M - це напрочуд компактний флагман для використання в дорозі, M27 ‒ безкомпромісна цеглинка з унікальною потужністю. Звучання у Astell&Kern вишукане, натуральне, оксамитове, акуратне, з впізнаваною солодкою тембральною палітрою. Тут дещо форсована динаміка, прекрасна швидкість, а ще впевнені атаки на басах, можна використовувати модель для року. Загалом подача чесна, але з фірмовим переливчастим відтінком. Знову ж таки, M27 дуже серйозно виходить вперед за масштабом уявної сцени. Він детальніший, моніторніший, прохолодніший, після його розмаху манера SP3000M здається більш камерною та довірливою. Теж смаковий вибір.