Огляд Hi-End плеєра Astell&Kern A&ultima SP4000. Порівняння з SP3000. Безкомпромісний фаворит

Нарешті, панове, у мене на тесті гаряча новинка, найочікуваніша модель цього року – топовий Hi-Fi плеєр Astell&Kern A&ultima SP4000. "Built on Legacy, Evolving Perfection". Фірмовий дизайн, покращений набір функцій, преміальні технології, вдосконалений звук, заявлена вартість $3900 (без урахування місцевих податків). Це вже третій флагман компанії Astell&Kern з лінійки A&ultima, про який я пишу огляд. І, можливо, він стане третім флагманом бренду в моїй особистій колекції. З того часу, коли відбулося наше перше знайомство з Astell&Kern SP4000 на High End Munich 2025, мій Astell&Kern SP3000 відчуває себе вже не надто впевнено. Що ж, у нього є привід понервувати. Як ви розумієте, я оцінюватиму свіжу модель максимально ретельно, бо розглядаю її в перспективі і для себе. Оскільки нова Ультіма – це завжди свято, беріть свій улюблений напій, розмова буде цікавою. До справи.

Візуальні враження

Ну ось, той самий SP4000 у мене в руках. Навіть не віриться. Якщо ви з тих, хто не любить в оглядах довгі розпакування – радійте, мені дістався семпл, тому про коробку та комплект постачання красномовно розповідати цього разу я не буду. Лише відзначу, що, наскільки мені відомо, дерев'яної скриньки у нового флагмана знову немає, як і у мого SP3000. Бережемо довкілля. Або тільки дерева бережемо, бо серед аксесуарів, окрім захисних плівок та кабеля USB-C/USB-C, власник отримає чохол з натуральної телячої шкіри Shrunken Calf від люксового бренду Perlinger з Німеччини. До речі, на виставці я цей чохол потримала, він мені сподобався, тож до комплектації питань немає.

Про дизайн

Що я можу сказати? Ультіма – це Ультіма, у своєму класичному вигляді. Знову сталева, як шабля, і така ж важка. Доволі схожа на попередника, але з певними відмінностями. Корпус виготовлено з нержавіючої сталі 904L, яка вперше використовується для портативних аудіоплеєрів, а спинку прикрашено керамікою з PVD-покриттям. Вишуканий стиль вкотре підкреслює, що перед нами пристрій Hi-End класу. Є чорна та срібляста версії, мені сподобалися обидві, але подивимося, чи випустять пізніше мідь, це вже майже правило. Собі, якщо вирішу купляти, братиму сріблясту.

Якість складання, очікувано, еталонна. Тактильно модель мені надзвичайно сподобалася. Бічні грані у неї не такі рубані, як у SP3000, а мають трохи заокруглені лінії. Хоча кути все ще хірургічно гострі, можна відбиватися від скептиків, котрі не вірять у магію аудіофілії. Отож, чергова розкішна іграшка від Астеллів, орієнтир та зразок для наслідування.

Про ергономіку

Якщо це взагалі можна так назвати... Параметри SP4000 – 85x149,8x19,5 мм, вага – 615 г. Відверто кажучи, перед нами цеглинка, не надто кишенькова, для транспортування знадобиться окремий літачок. Зате можна дуже ефектно кидати її на стіл замість нового айфону, справлятиме враження гарантовано. Ну а якщо серйозно – хто нас зупинить, щоб брати цей плеєр з собою? Не бачу інших варіантів. Згодна, корпус величезний, але ми з вами психологічний бар'єр в плані портативного стаціонару, здається, вже давно перетнули. Будемо скрізь носити, слухати в дорозі, а чому б ні? Це реальність.

Про органи управління

Новинка отримала збільшений сенсорний дисплей 6 дюймів 2160x1080, яскравий та насичений. Також є традиційне колесо гучності з візерунком, що відпрацьовує натискання для запуску/блокування, та 3 фізичні кнопки керування відтворенням. Їхнє розташування стало зручнішим, а ось дизайн колеса, на мій смак, спростили. Зате воно тепер не люфтить. А ще з'явилася додаткова механічна клавіша для блокування взагалі усього, поки я з нею не розібралася, думала, семпл бракований. Хоча це справді корисна річ, щоб раптом не викрутити рівень на максимум, випадково зачепивши регулятор.

Набір виходів у моделі стандартний: навушникові 3.5 небалансний та 4.4 балансний, вони ж лінійні, а ще 3.5 оптичний. На щастя, застарілий 2.5 врешті прибрали, здоровий глузд переміг. Опір несиметричного виходу 3.5 – 0.7 Ом, симетричного 4.4 – 1.7 Ом. Також є двонаправлений USB Type-C.

Характеристики та функціональність

Насамперед розповім про електронну начинку. Astell&Kern A&ultima SP4000 отримав аудіосхему аж з 8 ЦАПів (Octa audio circuit architecture). Кожен з 4 процесорів AK4191EQ працює в парі з чіпом AK4499EX для окремої обробки цифрового та аналогового сигналів. Максимальна роздільна здатність: PCM 32 біт/768 кГц та DSD512. Що ж, це буквально втілення усіх моїх жартів про "Hi-Res плеєри з 8 ЦАПами". Нагадаю, що у SP3000 була майже ідентична архітектура, але зі співвідношенням цифро-аналогової обробки 1:2, а не 1:1. Тобто крок вперед є, але не радикальний, я все ж воліла б побачити тут вже нові ЦАПи. Ну, нехай.

Про схему підсилення

Модель пропонує подвоєну кількість операційних підсилювачів, тепер вони розміщені у паралельній, а не у послідовній конфігурації. Додали режим High Driving для вибагливих до потужності навушників. По цифрах все дійсно непогано: 4.1Vrms на небалансному виході, 8.1Vrms – на балансному. З повнорозмірами SP4000 грає адекватно, якщо це не студійні планарні навушники. В цьому аспекті вже SP3000 показував себе досить гідно, а новинка справляється ще краще. Проте особисто для мене вони в першу чергу є плеєрами для внутрішньоканалок. З мого досвіду, саме з IEM у них якась чарівна синергія. Але ви краще тестуйте конкретно зі своїми навушниками.

Переходимо до унікальних рис пристрою. По-перше, запатентована технологія ESA (Enhanced Signal Alignment), що синхронізує частоти, мінімізуючи групову затримку. По-друге, малошумні стабілізатори напруги LDO (Low Dropout) у блоці живлення, що знижують електричні шуми до 97% у порівнянні з попередніми моделями. По-третє, технологія друкованих плат Any Layer HDI (High-Density Interconnect). Також з цікавого – вперше компанія застосовує внутрішнє чисте мідне екранування Shield Can 99.9%.

Все, закінчили про залізо, обговоримо реальні сценарії використання. Astell&Kern A&ultima SP4000 вирізняється тим, що нарешті має інтеграцію Android з Google Play Store. Якщо ви цього чекали, зверніть увагу. Раніше Android теж був в основі фірмової прошивки, але дуже кастомізований, зі значними обмеженнями, підтримувалася лише невелика кількість додатків з білого списку. Я й зараз не можу сказати, що система повністю універсальна, однак додатки встановлювати точно можна. За збереження якості запису відповідає технологія ADP (Astell&Kern Direct Path). Стосовно мене – я до Android на Hi-Fi плеєрах байдужа, користувалася SP4000 так само, як SP3000, музика з картки та трохи Qobuz, і Android уваги до себе не привертав. Тому, схоже, усі будуть задоволені.

Ще важливий козир – оновлений інтерфейс 4.5 покоління з естетикою Crimson Theme. Взаємодіяти з ним було приємно, навіть після ідеального SP3000. Для мене це аргумент на користь моделей бренду, мій досвід підтверджує, наскільки легше жити, коли плеєр своїм інтерфейсом незмінно приносить задоволення, а не дратує. Прошивка реагує без збоїв, спритно та стабільно, процесор Snapdragon 6125 Octa-core та 8 Гб оперативки DDR4 цьому сприяють.

Окремо скажу про опцію DAR (Advanced Digital Audio Remaster) другого покоління. Тепер попереднє відновлення втрачених гармонік відбувається через Virtual Sound Extender, після чого виконується апсемплінг для ще більш живого та глибокого звуку. Я у SP3000 переважно DAR не вимикаю, у SP4000 теж тримала його активованим, тож хочу відзначити гарну реалізацію. У поєднанні з цифровими фільтрами, є певний простір для експериментів.

Коротко про решту функцій:

• • Wi-Fi 2.4/5 ГГц;
• • Bluetooth 5.0 з кодеками AAC, aptX, aptX HD, LDAC, LHDC (дивно, чому не дали більш актуальну версію?);
• • BT Sink для використання в якості ресивера;
• • DLNA;
• • Сертифікація Roon Ready;
• • AK File Drop для бездротової передачі файлів;
• • Crossfeed для просторового звучання;
• • Робота в ролі зовнішнього ЦАПа або цифрового транспорту;
• • 256 Гб вбудованої пам'яті та слот для карти пам’яті до 1.5 Тб.

Про автономність

Заявлено, що на одному заряді Astell&Kern SP4000 живе до 10 годин. Ємність акумулятора – 6780 мАг. Є швидка зарядка PD3.0 та QC3.0, час заряджання – 4 години. Чесно, показники не вражають, вони такі, як завжди, а мені вже хотілося, щоб бренд якось вдосконалив свій черговий флагман.

Звук

Основне тестування проводилося на навушниках Focal Utopia, 64 Audio tia Fourte, Astell&Kern Luna, Astell&Kern X 64 Audio XIO, Astell&Kern X Ultrasone Virtuoso, HiFiMAN Arya Stealth Magnet, Noble Shogun та Noble Khan.

Знаєте, дана модель вперше за тривалий час викликала у мене сильні емоції. У порівнянні не тільки з лінійкою компанії, а й з технікою інших брендів, котра потрапляє до мене на тест. За роки моєї роботи аудіооглядачем я стала тим ще скептиком, мене досить важко здивувати, але ця "крихітка" змогла. Давно такого не було, коли я прокидаюся посеред ночі, щоб послухати пристрій, який зараз на огляді. Схоже, я не мала шансів.

Отже, грає Astell&Kern A&ultima SP4000 чисто, соковито, весело та технічно. Багато його рис в першу мить викликають вау-ефект. Ну, наприклад, у нього приголомшливий масштаб сцени. Саме у цьому поколінні розробники вирішили зламати характерну для серії Ultima манеру позиціонування інструментів напівколом, на деякій відстані від слухача. Новий SP4000 будує голографічну, монументальну панораму без відчутних меж, з вражаючим опрацюванням не лише в ширину та глибину, але й по вертикалі. Він більше не намагається стримано відводити звукові образи трохи назад. Навпаки, партії максимально виразні, розташовані близько до вас, посередині та з обох боків, можна відслідковувати кожну дрібну нотку. Я звернула увагу на цей безпрецедентний розмах ще при тестуванні семплу на виставці в Мюнхені, серед портативних плеєрів це поки безумовний лідер за вмінням працювати з простором. Колись я тішилася, що мій SP3000 здатен перетворювати IEM на повнорозмірні навушники, даючи картині максимум повітряності. Але зараз його з новинкою порівнювати в цьому аспекті складно. Єдиний мінус – якщо ви любите камерну, компактну сцену, цей феєричний атракціон може почати вас втомлювати. Принаймні, теоретично.

Далі хочу відзначити прозорість та чіткість. Я періодично скаржуся, що у моїй улюбленій музиці не залишилося нюансів, які я б ще не чула на жодному Hi-Fi пристрої. Лише стаціонар мене досі іноді в цьому плані балує, показуючи ще трохи незнайомої акустичної інформації. І ось я слухаю SP4000, і його майстерність у передачі напівтонів, тихих післязвуч, шурхотінь та затухань стає відкриттям навіть для мене. Модель точна, достовірна, філігранність контурів та акцентований мікроконтраст поєднуються з чудовою ясністю звучання. На темному тлі образи окреслені, без каламутного туману та лінивої в'язкості. Вам тепер не потрібно думати, чи детальні у вас навушники, цей плеєр їх сам зробить детальними. Знову ж таки, якщо ви не є прихильником аудіофільської подачі, ці ювелірні розсипи нюансів можуть вас відволікати. Ну а особисто для мене, як ви знаєте, це важливий козир, я не могла відірватися та наново переслухала велику частину своєї колекції. По ночах, ага.

Також варто похвалити новинку за драйв та хльосткість. У порівнянні з SP3000, тут більш пробивний, енергійний панч, загальний темп прискорено, почерк злагоджений, жвавий та захопливий, з часткою азартної артистичності. Водночас він дуже гармонійний, теплий та цілісний. Партії гнучкі, вагомі, ноти мають реалістичний об'єм та насичену протяжність. Палітра тембрів барвиста, з розмаїттям красивих відтінків, створена для естетів. Тобто це явно не той випадок, коли технічність переходить в мертву відстороненість.

Гаразд, про те, що мені сподобалося, розповіла. А як щодо недоліків? Це ж у мене така екстремальна схильність – критикувати флагманські плеєри Astell&Kern. Хто давно читає мої огляди, пам'ятає минулі суперечки з цього приводу. Ну давайте вже відверто – я бачу слабкі сторони будь-якої техніки, включно з тією, котру купую для себе.

Отож, мінуси Astell&Kern SP4000. По-перше, натуральність вокалу не зразкова. Не назву його пересушеним, але ще трохи тілесності голосам виконавців не завадило б. По-друге, іскристість високих частот на окремих треках здається надмірною. По-третє, для басхедів буде проблемою відсутність форсованої гуркотливості на НЧ. Мабуть, все. Хіба що сама підкреслена ефектність почерку, підозрюю, може не щоразу підходити під настрій. Але це поки лише припущення, я не знаю, як сприймається нова Ульта, якщо з нею жити. В майбутньому поділюся враженнями, це повинен бути цікавий досвід.

По частотах

Баси швидкісні, зібрані, технічні. До них у мене від початку претензій не було, їхнє налаштування цілком відповідає моїм уподобанням. Ударні, глибокі, вони мають необхідний контроль та прекрасну варіативність текстур. Саб твердий і ґрунтовний, мід рельєфний і пружний. Загалом, НЧ лінійні, не перевантажені, але досить щільні, з вивіреним тактильним відгуком. І я закохана в їхні хльосткі атаки.

Середні частоти живі, виразні, граційні. Фантастична роздільна здатність та кристальна прозорість дозволяють відслідковувати будь-які нюанси найскладнішого акустичного візерунку. Інструменти тривимірні, між ними багато повітря, кожній партії приділяється достатньо уваги. Разом з тим, мелодія подається м'яко та узгоджено. В пріоритеті емоційність, звучання гладеньке, невимушене та органічне. Величезна сцена теж сприяє зануренню в атмосферу композиції. Тембри солодкі – ну, це на любителя, але мене не дратували. Співоче астеллівське забарвлення присутнє, хоча без перебору. Втім, про недоліки я вже писала, вокал не ідеальний за природністю.

Високі частоти розбірливі, витончені, переливчасті. Тут моя оцінка неоднозначна. З одного боку, вони отримали фірмову деталізацію, вишуканий блиск та гідну протяжність верхніх шарів. З іншого, однорідної яскравості в них, на мій погляд, могло бути поменше. Також є вибагливість до матеріалу, на одних записах спектр ніжний, наче шовк, на інших – загострений, з додаванням іскристості. Отже, подача колоритна, але смакова.

Конкуренти

Поговоримо про мій Astell&Kern A&ultima SP3000. З виходом новинки він, традиційно, був приречений перетворитися на гарбуз. Чи ні? Поки я їх порівнювала, пройшла усі стадії прийняття. На виставці в Мюнхені мені здалося, що точно треба його лишати, бо його подача мені ближча. Після першого домашнього прослуховування SP4000, навпаки, захотілося тихенько відкласти SP3000 куди-небудь за віконечко, бо з такою різницею у масштабі панорами немає про що говорити. Але цю сталеву цеглинку не викинеш, ще впаде комусь на голову, тож я продовжила експерименти. І не дарма, бо згодом стало зрозуміло, що обидві моделі мають свої переваги.

Так, SP3000 поступається за розмірами сцени, прозорістю та роздільною здатністю. У нього, безперечно, почерк не настільки святковий, експресивний, драйвовий та відкритий, а скоріше спокійний та нейтральний. Але його стриманість – це теж цікаво. Тут картина лінійна, дещо висвітлена, а у SP4000 більш переливчаста та аналогова. Обидва плеєри добре передають рельєф партій, однак SP3000 зібраніший і камерніший, тоді як новий флагман схильний до ефектності та театрального розмаху. Тембральна гама у SP3000 більш однотонна, така впізнавано медова, трохи нехарактерна для Astell, але затишна, натуральна. SP4000 вражає барвистою, яскравою палітрою, в цьому мені здався спадкоємцем SP2000. Щодо окремих частот, якщо обирати лише одну рису, яка мені подобається, у SP3000 я б назвала його соковиті та виразні ВСЧ, а у SP4000 – прекрасні варіативні баси.

Отже, в першому випадку маємо докладний, чесний звук з аристократичним характером, в другому – технічний, захопливий та атмосферний. Я не здивуюся, якщо думки аудіофілів розділяться, все залежить від особистих уподобань. Власне, з виходом кожної наступної Ультіми у спільноті з'являються ті, хто стверджує, що за звуком минуле покоління краще. Потім все повторюється. Однак якщо вам аналітичний SP3000 дійсно здавався нуднуватим, наполегливо рекомендую придивитися до новинки. Стосовно мене – я б могла тримати в колекції обидва ці плеєри.