Audient ID14 mk2 – «лонг-терм» огляд. Професійна звукова карта з демократичним цінником
![Audient ID14 mk2 – «лонг-терм» огляд. Професійна звукова карта з демократичним цінником Audient ID14 mk2 – «лонг-терм» огляд. Професійна звукова карта з демократичним цінником](https://portativ.ua/media/blog/825x465/base_873.jpg)
Передмова
Якщо ви вважаєте, що всі музиканти дуже добре розбираються в музичних інструментах, музичному обладнанні, цікавляться хоч чимось з процесу музичного продакшену – то це не так. Всі ми різні люди, всі маємо різний досвід, який нас сформував, вподобання, прагнення та амбіції. Музикант може мати профільну освіту, знати теорію, співати, грати на чомусь, але ніколи не буде торкатись мікшерного пульта чи знати про існування компресії на своєму записі. Є багато музикантів, які віртуозно грають на своєму інструменті, але не вміють налаштовувати його. Навіть для заміни струн і чистки інструменту носять його спеціалістам. Є співачки (чи співаки), які чудово співають, але уявлення не мають як підійти до запису свого голосу. Є музиканти які не слухають музику (взагалі!), крім матеріалу з яким працюють. Існують люди, які грають на безлічі музичних інструментів, співають, володіють ідеальним слухом і знаються на студійній роботі, але ніколи не виходять на сцену. А є люди які не грають ні на чому, не співають, не мають музичної освіти, але вони колись зацікавились дивним світом звуко-інженерії й потонули там крутячи ручки Threshold та Gain на своїх улюблених еквалайзерах, компресорах, лімітерах і всіх інших можливих видах заліза та плагінів. А може ще згадаємо контент-мейкерів, стримерів, подкастерів чи відеографів? Ви можете бути ким завгодно, будь-яким чином прийти до свого ремесла, чи просто торкнутись його у вигляді хобі, не важливо, але важливо те, що ваш шлях можливо приведе вас до потреби перетворити аналоговий чи MIDI сигнал вашого мікрофона, інструмента тощо, у цифровий, щоб обробляти його далі на комп’ютері. Саме для цього і існують зовнішні звукові карти. Вони містять АЦП, який трансформує сигнал з аналогового в цифровий, для обробки, а потім віддає його через ЦАП по виходах різного роду для прослуховування чи контролю.
Як багато хто з вас – я люблю музику, але форми нашої любові до неї бувають різні. Моя – не тільки через споживання. Доводилось долучатись до створення матеріалу, записувати, виконувати, але з часом дуже-дуже давнє захоплення гітарою виплило на поверхню. Я майже нічого не знав про те як це робити самому та що потрібно. Спочатку були невдалі спроби з комбо-підсилювачами, але сусідів, чомусь, дуже дратує, коли ти кілька годин граєш одне і теж, тому довелось шукати шляхи як можна грати в навушниках. І звісно мій «ресьорч» привів до маленької червоної коробочки від Focusrite та використання плагінів. Підніміться ті хто також прийшов до неї? Добре, не треба, бо я все одно не побачу, але добре знаю що нас дуже-дуже багато (і я зовсім не натякаю на те, що це карта початкового рівня, лише на те що вона має свої обмеження).
Якщо для простих задач з гітарою Focusrite Scarlett 2i2 повністю відповідала, то з часом я знайшов певні завдання, що не могли бути реалізовані. Наприклад, підключення ще однієї пари студійних моніторів, акустики чи підлогових кабінетів – виходів не вистачало, було всього два балансних і вихід на навушники. Або неможливість використання «тугих» динамічних мікрофонів (таких як Shure SM7b, Rode Procaster, Rode PodMic) без додаткового підсилення сигналу. При викручуванні рівня гейну на вході мікрофона було досить багато шуму, мало сигналу.
І ось так, поступово стало зрозуміло, що я маю зробити крок вперед. Варіанти були, вони всі по своєму достойні, але під певні задачі існують певні рішення й моїм вибором стала саме звукова карта Audient ID14 mk2, яка на той момент щойно вийшла на ринок. Так, я особисто кілька років тому гривнею голосував за цей девайс і мені є про що вам розповісти.
Комплектація та збірка
Комплектація звукової карти дуже аскетична – один кабель USB-C на USB-C, інструкція з підключення в картинках і сам інтерфейс. Коробка з картону максимально компактна. Якщо ви вирішите транспортувати інтерфейс у валізі, то не маючи кейсу що відповідає по габаритах, можна перевозити прямо в коробці. Я про це згадую, тому що сама карта є універсальним і потужним комбайном для виробництва й обробки аудіо, будь-якого етапу продакшену прямо з готельного номера чи деінде. Я також час від часу з нею переміщаюсь різними регіонами країни та відмічу, що це зовсім не викликає проблем розміщення в багажі.
Буде доречним згадати про естетичний компонент. Лінійка була розроблена з думкою про Apple девайси, що мають Thunderbolt підключення і дуже важко не помітити, що пристрої Audient ID виконані у подібних кольорах.
Ось вже три роки як карта знаходиться у мене на столі і я не бачу сколів чи подряпин, потертостей. Якість матеріалів і збірки просто відмінна – товста фронтальна алюмінієва деталь, металевий корпус, гумові ніжки, якісні перемикачі та енкодери залишають найкращі асоціації. Та і вага досить значна – 1 кг, це відчутно, хоча візуально так одразу і не скажеш.
Інтерфейси та органи керування
Аудіофілам буде цікаво дізнатись, що до створення цієї карти було долучено чіпи знайомих їм виробників – в середині встановлено АЦП AK5574EM від Asahi Kasei, а у ролі ЦАПа тут відіграє чіп CS43198 від Cirrus Logic (його використовують і досі в ролі ЦАПа в донглах, DAP’ах та стаціонарних пристроях).
Начинка пристрою надає можливість отримати дуже низьку затримку в порівнянні з попереднім поколінням та загалом середня серед конкурентів. Як завжди, вона залежить і від вибраного розміру буфера, роздільної здатності та кількості семплів.
До речі, варто згадати й молодшу модель лінійки – різниця ID4 mk2 та ID14 mk2 тільки софт (відповідно софтові фішки) та встановлені входи/виходи – апаратна потужність обох девайсів абсолютно однакова.
На карті ми маємо:
- • інтерфейс USB-C (тип підключення впливає на потужність живлення навушників);
- • оптичний вхід (кількість входів розширюється до двох з SPDIF і до 8-ми з ADAT – 10 максимально);
- • дві пари балансних TRS виходів і можливість між ними перемикатись (підключення одної пари або двох пар моніторів при потребі, можливо використати як стерео вихід на окремий підсилювач для навушників);
- • два комбіновані входи мікрофон/інструмент (вони розташовані ззаду пристрою і це часто доречно, щоб заводити кабелі ззаду, з під столу чи пульта);
- • інструментальний вхід з фронтальної сторони (він має окреме підсилення і окрему специфіку роботи, а при увімкненні в нього інструменту задній вхід «1» стає в режим Bypass, є пріоритет фронтального входу);
- • дві ручки контролю гейну вхідного сигналу;
- • індивідуальні перемикачі для фантомного живлення 48V (що важливо, коли є потреба використовувати одночасно динамічний мікрофон і конденсаторний мікрофон, що потребує 48V);
- • «нескінченний» енкодер для контролю рівня вихідного сигналу з навушників чи моніторів. Він може бути призначений, а використання можливо як в DAW, так і будь-де в системі (по натисканню на цей енкодер можна заглушити вихідний сигнал що зараз активний; кожен крок гучності на ID14 дорівнює 2Db, а на ID4 = 1Db, що значно зручніше ніж 3Db на першому поколінні лінійки);
- • метр/рівень вихідного сигналу;
- • кнопка перемикання на монітори для керування;
- • кнопка перемикання на навушники для керування;
- • кнопка ID, яка призначається на різні функції (наприклад, можна призначити перемикання вихідного сигналу з основних на другорядні монітори і назад або увімкнення/вимкнення Talkback);
- • два виходи на навушники, які можливо використовувати синхронно (сигнал однаковий, одне керування гучністю для двох виходів).
А от що незвично для зовнішньої карти, то це відсутність таких органів керування:
- • ручка контролю "прямим моніторингом" – ця функція контролюється тільки через головний Мікшер в драйвері системи;
- • контроль рівня вхідного сигналу теж тільки в мікшері, а не на інтерфейсі (на інтерфейсі метр показує лише рівень вихідного сигналу та рівень підсилення на навушниках/моніторах).
Софт
В першу чергу, треба згадати про інтуїтивний інтерфейс вбудованого в драйвер системи Мікшера – після встановлення останнього актуального драйвера ви матимете зручний інструмент, в якому можливо налаштовувати входи та виходи звукової карти та вмикати/вимикати всі функції. Драйвер після встановлення автоматично перевіряє наявність оновлень і пропонує вам їх встановити. Але надалі варто самостійно перевіряти наявність оновлень через меню, т.я. це не передбачено, або ж зареєструвати свій продукт на сайті виробника, в особистому кабінеті та отримувати розсилки на email про наявність оновлень та останніх новин компанії. А там є заради чого!
І, до речі, дозвольте поцікавитись – чи знайомі вам аудіокарти, які будуть працювати з пристроями Apple iPad чи iPhone? Так ось, ця лінійка може – всі девайси, що мають на борту USB-C підтримують взаємодію з Audient ID (і навіть з першого покоління). Для підключення до пристроїв, що мають Lightning інтерфейс потрібно використовувати USB-хаб, щоб з’єднати через нього ваш iPad та Audient ID. Тобто, ця карта може бути використана майже з будь-якими девайсами на Windows, MacOS, iOS.
Майже всі виробники подібних пристроїв пропонують комплектом до «заліза» ще й певні програмні рішення, як безплатні версії VST-плагінів з пробним періодом, лайт-версії платних DAW (Studio One, Cubase LE, Ableton Lite тощо), щоб ви одразу могли почати робити хоча б найпростіші проєкти, так і досить коштовні набори, за які ви в іншій ситуації могли б викласти сотні (!) доларів (плагіни ефектів, обробки звуку, різні інструменти моніторингу, бібліотеки, віртуальні інструменти, синтезатори й навіть цілі курси з продюсування). Audient має один з найкращих наборів для новачків і тих хто цікавиться розвитком в цьому напрямі – це і курс Produce Like a Pro (який навчить як основам роботи зі звуком, так і зведенню композицій в різних жанрах), і доступ до величезної бібліотеки звуків та семплів Loopcloud, і дуже гарні софтові синтезатори (синтезатори Retrolugue 2, GForce AXXESS & Mtron Select та Waldorf Edition 2 LE; семпловий інструмент Spitfire Audio, що дає можливість робити партії оркестрових), і емулятор спікер-кабінетів від провідного виробника (Torpedo Wall of Sound), і плагін-ревербератор (Strymon BigSky), і інструменти для мастерингу від Softube. Але найкраще що можна отримати, на мій погляд – це доступ до пробного періоду у софті від Sonarworks – Sound ID Reference разом з наступною знижкою 20% на їх продукт. Компанія є безперечним піонером і лідером ринку програмних рішень для корегування (увага!) звучань майже всіх відомих моделей студійних навушників та студійних моніторів за допомогою еквалізацій. Пропонує профілі корегування для навушників, а для моніторів можливо придбати спеціальний мікрофон для заміру кімнати та за його допомогою корегувати звучання під будь-яке приміщення усуваючи резонанси. І все це аж на цілих два місяці, без оплати.
Такі комплекти вже є нормою серед виробників звукових карт – вже згадані Focusrite, Steinberg, Presonus, – може бути одним з вагомих факторів вибору того чи іншого бренду.
Мікрофонні входи та сценарії використання
Один з кількох найважливіших факторів, чому я для себе особисто обрав карту Audient – це мікрофонні входи, реалізація їх підсилення. Що важливо в цьому питанні – якщо конденсаторні мікрофони неважко заживити і вони отримавши 48V одразу готові до роботи, то з динамічними все трохи важче. Кращі динамічні мікрофони, що на зараз існують на ринку, мають досить високі вимоги до передпідсилення. Зазвичай, сигнал, що йде від них у звукову карту досить слабкий і потребує використання зовнішніх передпідсилювачів (наприклад, Cloudlifter Cl-1), а це і додатковий бюджет, і додатково зайняте місце на столі, і додатковий елемент в ланцюжку, що має прямий вплив на характер сигналу. Саме тоді, коли мені стало недостатньо потужності Focusrite Scarlett 2i2, я зіткнувся з проблемою, рішенням якої стала звукова карта Audient ID14 mk2. Звичайно, маючи такий пристрій ви знижуєте навантаження на передпідсилювачі карти, але мій особистий вибір був в інший бік.
Вбудовані передпідсилювачі, разом з АЦП дають один з кращих можливих результатів. Більше немає потреби у додатковому передпідсиленні, сигнал чистий (рівень шуму передпідсилювачів мікрофона -131 dBu(A)), гучний, дуже широкого динамічного діапазону, а рівень спотворень даних мікрофонних входів дуже низький і може вважатись як еталонний.
Мікрофонні входи мають максимально наближені до лінійних АЧХ - з легким підйомом від -2 на 10 dB при максимально викрученій ручці Гейну (що досить можливий сценарій використання з Shure SM7b) до граничного показника. При використанні гейну на рівні 50% АЧХ майже ідеально рівні, без легкого послаблення на низу яке згадувалось.
Для використання ж з конденсаторними мікрофонами (як я вже зазначив), зазвичай, достатньо навіть найпростіших інтерфейсів, т.я. вузькою точкою тут буде рівень шуму самого мікрофона – саме тому важливо обирати мікрофони, що мають низький рівень шуму. Також дуже важливо для конденсаторних мікрофонів – динамічний діапазон. І тут ID14 та ID4 знаходяться серед лідерів ринку зі своїм показником у 113 dB(A).
Загалом, мікрофонні входи лінійки ID є одними з кращих рішень за сукупністю всіх показників і в окремих характеристиках навіть є тими самими лідерами ринку (серед всіх наявних на ринку інтерфейсів, разом з тими що мають цінники понад 1000$).
Інструментальні (лінійні) входи
Досить однозначна картина склалась також і з інструментальними входами. Однією з моїх задач було знайти пристрій, на який вплив статичного струму був знижений, а сигнал йшов з найменшою можливою затримкою.
На цій карті лінійні входи показують майже ідеально рівні АЧХ в діапазоні від 10 до 40 кГц, а динамічний діапазон в 125 dB(A) є значним покращення відносно попереднього покоління. Також важливими параметрами є наднизькі показники появи спотворень – це гарантує умовно ідеальне і точне відтворення сигналу в будь-яких акустичних системах
Ці комбінації характеристик з надвисоким показником динамічного діапазону та ультранизький рівень шуму роблять лінійні виходи лінійки Audient ID насправді прозорими й точними.
Можливості Talkback та CUE-A/-B, ScrollControl
Досить нішева функція про яку варто згадати – Talkback. Вмикається вона в системному Мікшері драйвера кнопкою TB. Головна ідея – це комунікувати з людиною, що ізольована в окремому акустично оформленому приміщенні. Таким чином можна давати коментарі чи вказівки виконавцю, актору озвучування чи будь-кому через їх навушники. Зазвичай увімкнувши дану функцію вам не захочеться, щоб цей сигнал йшов до загального мікса, тому його в Мікшері направляють до одного з кастомних виходів (CUE-A або CUE-B) – можливо налаштовувати різні девайси для вхідного сигналу функції Talkback (мікрофон вебкамери, підключені зовнішні пристрої тощо), а рівень сигналу кастомного виходу також регулюємий окремим повзунком у Мікшері. Для активації можна використовувати призначену заздалегідь ID-кнопку.
Кастомні виходи CUE-A та CUE-B – інша унікальна «фішка» пристрою. Ви можете за їх допомогою регулювати звучання міксу для окремих виконавців. Наприклад, вокаліст в групі хоче чути більше свого голосу, або менше гучність групи – без проблем! Налаштовуємо в панелі вихід його навушників на CUE-A і повзунками регулюємо бажані конфігурації. Вуаля! Тепер основний мікс йде окремо, а ваш співак отримує змінений, більш індивідуальний сигнал. Те саме доречно використовувати для учасників подкасту, який ви записуєте.
Дуже корисною є можливість контролювання параметрів за допомогою головного енкодера. Для цього достатньо встановити в панелі керування Мікшером ID-кнопку в режим ScrollControl. Тепер, після натискання ID-кнопки ви активуєте даний режим і всюди, де ви можете колесом мишки регулювати параметри – можете це робити і головним енкодером! Це потрібно для зміни параметрів в режимі лайв, коли, наприклад, певний ефект має за художнім задумом змінюватись під час запису (або вже при редагуванні) за задумом звукоінженера – наприклад, «малювання» кривих автоматизацій певного ефекту, довжина хвостів реверберацій, ступені компресії, параметрія еквалізацій, панорамування, гучність, темп проєкта тощо. Просто наводите курсор миші й крутите енкодер. Найкраще на останок – це працює НЕ тільки в ваші DAW, а і в будь-якій іншій програмі – DaVinci Resolve, Photoshop, в ОС Windows при прокручуванні списків чи параметрів і навіть у браузері. Сенс в тому, що маючи навіть найчутливіші тач-бари на ноутбуках чи окремо ви не можете точно встановити певні параметри, вічно проскакуючи бажані позначки туди чи назад, а от з енкодером прокрутка стає плавною (згадайте фото відеографів, які використовують колеса прокрутки для керування параметрами – ось це саме воно).
Можливості Loopback
А те чого я ніяк не очікував отримати – це саме поглиблені функції перевизначення і перенаправлення, що реалізовані за допомогою рідного драйверу і функції Loopback. Простими словами, вам програмним способом дають в руки можливість керування і перенаправлення всіма входами й виходами для будь-яких, навіть найунікальніших сценаріїв. Перелічувати всі сценарії досить витратно по часу, я лише наведу один, дуже красномовний приклад. Він досить простий, але багатоетапний, тому пропоную для зручності слідкувати за схемою:
Loopback_scheme
Уявіть собі, що у вас в руках гітара (мікрофон), ваш комп’ютер і звукова карта Audient ID14/24/44 mk2 (молодші моделі ID4 mk2 і попередня лінійка не має таких можливостей). Зазвичай, підключившись гітарою в карту ви направляєте свій сигнал в якусь програму-секвенсор (по іншому DAW, Digital Audio Workstation), де за допомогою потужності звукової карти обробляєте сигнал плагінами. Наприклад, даєте гітарне підсилення, кабінети, ефекти, еквалізуєте тощо. Слід нагадати, що увімкнувши до комп’ютера будь-який пристрій, що надсилає MIDI-сигнал, ви можете призначити енкодери чи перемикачі (або навіть пади, чи клавіші) цього пристрою для керування параметрами плагінів в DAW.
Звичайна зовнішня аудіокарта після цього змогла хіба що віддати сигнал по своїм виходам далі. Але не Audient! Loopback може взяти на себе конкретні виходи (наприклад, Master з вашої DAW, або окремі треки вашого проєкту) і направити його по вашому бажанню в інший пристрій окремо. Допустимо, у вас на цьому ж комп’ютері запущено гру (Warzone або якийсь Apex Legends) і комунікація з іншими гравцями відбувається за допомогою мікрофону, що має свій вхід в інтерфейсі. Так от, якщо змінити цей вхід з мікрофонного прямого на Loopback, який вже зібрав у вас сигнал гітари та цього ж самого (!) мікрофону з DAW, то ви можете перемикачами прямо в лайв режимі міняти пітч свого голосу (робити його вище, або нижче), накладати на голос різні ефекти (які часто стримери отримують за допомогою окремого девайсу на кшталт Rode Caster), і під час очікування свого ходу/висадки/лобі розважати своїх друзів по команді та глядачів грою на гітарі! Після цього, єдине що вам треба для фіналізації результату – це створити в програмі для стримінгу Сцену (наприклад, OBS) де буде зібрано кілька цифрових аудіо входів і загальний сигнал відправити на свій стрим Twitch/YouTube чи будь-яку іншу платформу (не забувайте додати сигнал вебкамери, бо що це за стрім без «вебки»? Карта потягне і не таке!). Все, ви стример з потужним сетапом і унікальними фішками на стрімі! Але, загалом, даний інструмент буде корисний і тим хто має потребу в якісному записі подкастів, тому що логіка побудови складної схеми з гарною режисурою звукового оформлення потребує якраз такої от гнучкості, як надає функція Loopback від Audient.
Також можливо направити сигнал ззовні вашої DAW в середину (до прикладу, аудіо з будь-якого сайту вашого браузера) для запису і подальшої обробки.
Наявні потужності звукової карти Audient ID14 mk2, яких вистачає не тільки на обробку одного чи кількох сигналів, а і на більш складні операції. І таких унікальних сценаріїв використання може бути набагато більше! Головне пам’ятати, що налаштування в різних системах, на різних DAW будуть відрізнятись – я особисто якийсь час провів в з’ясуванні обставин особисто для своїх задач на форумі своєї базової DAW, можливо доведеться і вам, через різні так звані «ремапінг пресети» і різні матриці перенаправлення каналів. Але загальна інструкція доступна як від виробника Audient на YouTube, так і від ентузіастів, які вже встигли стикнутись з майже всіма сценаріями використання даної технології.
Розширення кількості входів
Єдине в чому у мене особисто не виникало потреби – це розширення кількості входів. Але воно тут можливо за допомогою цифрового підключення.
При використанні SPDIF типу підключення з відповідними мікшерами чи передпідсилювачами ви отримуєте два додаткових канали (+2 основних на карті). Це корисно при наявності такого обладнання, під час запису кількох виконавців.
Більш просунутий тип цифрового підключення ADAT дає можливість завести аж 8 потоків через кабель з мікшерного пульта, що також підтримує такий тип підключення. Це може дати можливість записувати цілу барабанну установку десятьма мікрофонами, приймаючи їх через звукову карту окремими треками в вашій DAW. Або, наприклад записувати цілу групу музикантів одночасно. Або з зовнішнього передпідсилювача мікрофонів зібрати сигнали голосів учасників подкасту. До прикладу, для барабанщика ви маєте окремий пульт з вже виваженими налаштуваннями (це не дасть налаштовувати окремо всі мікрофони, але підійде для «лайвів» і просто в обмежених умовах), сигнал з нього пускаємо на загальний пульт стерео кабелем, туди ж вже готовий сигнал вокалу (-ів), бас-, електро-, акустичної гітари, синтезаторів, мікрофонів з духових інструментів (загалом до 10 входів) і потім кожен інструмент матиме окрему доріжку в вашій DAW, на якій ви зможете робити додаткові налаштування у вигляді еквалізацій, компресії, сатурації, лімітера тощо. Якщо раніше вам знадобились би девайси подібні до рекових пристроїв з безліччю входів (за багато грошей), то тепер є проміжний варіант, який вирішить безліч проблем, як для рядового музиканта-ентузіаста, так і професіонала.
Підсилення виходу навушників та прослуховування музики
Вихід навушників має ідеально рівні АЧХ в зазначеному діапазоні 10-40000 Гц. Але незвичною особливістю є високий показник вхідного опору (~22 Ohm) і особливість будови ланцюжка підсилення вимагає використання навушників хоча б з 75-80 Ohm опором для критичного рівня прослуховування (до прикладу MOTU M2 і Focusrite Scarlet 2i2 3-го і новіше покоління мають набагато нижчий опір входу навушників та краще підходять для початківців і тих хто використовує низькоомні навушники – вхідний опір у них ~0 Ohm).
Вся лінійка Audient ID досить легко може розхитати навіть високоомні «повнорозміри». Навіть при опорі в 300 Ohm карта видає 76 mW потужності, а на 600 Ohm (!) 41 mW - що є винятковим показником. Та важливо додати, що такі високі показники досягаються завдяки інтерфейсу підключення USB-C. І якщо звукову карту використовувати з підключенням USB-A на USB-C (так, це можна робити), то вихідна потужність на навушники разюче знизиться. Тому, для досягнення зазначених виробником показників аудіоінтерфейс слід використовувати лише з USB-C на USB-C підключенням.
Коефіцієнти спотворень знаходяться дуже низько, в діапазоні від - 96 dB (32 Ohm) до -100 dB (300 Ohm), а сам вихід на навушники завдяки відмінній роботі інженерів є надзвичайно тихим. Т.я. балансування гучності відбуваються завдяки цифровому контролюванню то і балансування каналів є ідеальним – 0 dB. це значить, що канал L і канал R завжди ідеально відповідні по гучності. Crosstalk знаходиться на 79 dB, що дуже важливо для досягнення точної стерео картини.
Лінійні виходи
Виходи на монітори Балансні і мають чудові показники – 125 db(A) (A-Weighted) динамічний діапазон; коефіцієнт гармонічних спотворень THD+N – 0.0006%; Crosstalk >120dB. В робочому діапазоні від 10Hz до 40kHz ця звукова карта дасть еталонний звук для будь-яких задач.
Альтернативи (конкуренти)
Не в образу іншим, але пройшло вже кілька років, а ніхто з наявних виробників не ризикнув випустити щось подібне. Одне з імен, що зможе достойно конкурувати поряд з пристроями Audient ID – це Solid State Logic SSL (SSL 2, SSL 2+, SSL 12). За сукупністю характеристик, ці пристрої можна назвати дуже сильними, вони навіть мають певні переваги (у вигляді прямих входів/виходів MIDI-пристроїв, більшої кількості можливих вхідних каналів при розширенні), але ж і ціна у старшої моделі кусається, молодші не мають схожих програмний «фіч» Audient. Динамічні діапазони входів досить близькі, шум вхідних підсилювачів на мікрофонних входах також в паритеті. А от лінійні входи у SSL мають помітний шум при записі, який навіть у більш доступних Focusrite Scarlet не зустрінете. Підсилення на навушники у SSL досить скромне, і для роботи виключно (!) на навушниках треба було б подумати двічі. Для подібної роботи більше підійде, наприклад Focusrite Clarett 2+ Pre – дуже гарне підсилення навушників, кращі преампи мікрофонів за динамічним діапазоном (навіть краще ніж в Audient ID), але сильніший шум при цьому підсиленні (що недобре для роботи з динамічними мікрофонами) і набагато вища ціна (майже х2 від вартості Audient ID14 mk2). Саме тому ці пристрої завжди варто обирати під конкретні задачі, а не по настрою чи кольору пакування.
Вибір аудіоінтерфейса – це досить глибоке болото і з першого разу знайти щось під себе, без попереднього досвіду, дуже важко. Але важко протиставити щось пристроям, які вже на початку мають влучне позиціювання серед потреб споживачів. Audient ID зробили певну ставку, яка підійде дуже широкому колу споживачів – це USB-C інтерфейс, що має високу спроможність для живлення потужності пристрою; це не тільки можливості внутрішньої обробки сигналу і його якості, ні – це ще й відмінно реалізований драйвер інтеграції з Windows, MacOS, iOS; можливість одночасного підключення двох пар моніторів, двох пар навушників; окреме живлення 48V для кожного мікрофонного входу та багато іншого. Так, це не пристрій початкового рівня і багато кому з вас буде достатньо самого початкового – дехто може не мати потреби в унікальних можливостях Loopback і цим самим збереже майже всі переваги лінійки ID в меншому корпусі (ID4 mk2), чи взагалі звернеться до більш популярного, але тим і цікавого продукту у червоній коробочці (Focusrite Scarlett). Ви можете звернути увагу на рішення, що зовсім йдуть в розріз з логікою інших людей, але набагато більше підходять саме вам! Та от що точно не відняти в Audient ID – то це сучасність. Саме завдяки своєму концептуальному мисленню пристрої даної лінійки та Audient ID14 mk2 окремо стали на дуже високу сходинку і тільки час та потреби користувачів розсудять наскільки вони будуть живучі на дуже конкурентному ринку подібних пристроїв.