Огляд FiiO BTR17 – один ЦАП на всі випадки

FiiO, як компанія, яка вже має досвід в продажах аудіо техніки різних видів і напрямків, встигли зрозуміти, що споживач не любить беззмістовні зміни й не терпить коли його не чують. Донгли-підсилювачі з’являються цілими жменями на місяць і майже всі вони цікаві й варті уваги, а тому треба планувати та передбачити кроки конкурентів. І не просто повторити, а перевершити їх.

FiiO BTR17 – це продукт, який має спадкові риси одразу кількох лінійок компанії, а його прямолінійність в позиціонуванні проста до смішного. Тут враховані майже всі можливі корективи, що мали бути в попередніх моделях компанії та він має в собі характеристики, які поки що ніхто не зміг запропонувати з конкурентів. Але чи підійде особисто вам такий набір характеристик і можливостей? Якщо ви не проти мініпідсилювачів в принципі – то безперечно. І ось чому..

Комплект, матеріали, збірка та ергономіка

Компанія хоче, щоб ми були в курсі її суббрендів і, очевидно пишається ними – тепер прямо на коробках продуктів FiiO почали з’являтись згадки про дочірні Snowsky та Jade Audio. І справді, асоціація з успішними продуктами цих брендів не просто додає розмов на форумах, але й провокує людей, що поки не знайомі з ними, піти загуглити.

Пакування виготовлене візуально і за матеріалами схожим на інші продукти FiiO і не майорить різкими барвами, а навпаки, виступає в більш стриманому вигляді. Якісний картон, невеликі габарити. В комплекті всього лиш багатожильний кабель USB-C для підключення донглу до телефона чи комп’ютера (дуже приємної якості), чохол зі шкірозамінника й інструкція з іншими папірцями. Це досить аскетично і не перефокусує вашу увагу з пристрою.



Тактильно пристрій надзвичайно приємний – не слизький металевий корпус з алюмінію, пластикова задня частина під шкірзам для більшої цупкості, щоб не виглядати сумно. Кнопки маленькі, знаходяться на правій грані, але лежачи на столі чи просто біля вас можуть опинитись дуже легко з іншого боку. В чохлі їх намацати досить важко, тому для тих хто хоче отримати тільки приємний досвід я б не радив використовувати чохол. Взагалі.

Тут біля кнопок присутній і «нескінченний» енкодер гучності (він не має крайніх положень). Керується приємними кліками на позначках і його крутити приємно. Він не люфтить, досить тугий і загалом я був враженим, що ковзаючи в кишеню не змінював гучність ні разу. Та цей енкодер не просто для керування гучністю, а і для навігації по системі. На нього можна натискати, тим самим ставлячи трек на паузу або відновлювати відтворення, в меню пристрою ним ви вибираєте пункти для активації, а обертаючи переміщуєтесь цими пунктами.



Навігація дуже проста і зрозуміла завдяки достатнього розміру екрану. Він маленький, але кольори та шрифти читабельні, всі пункти вміщуються. Його яскравість регулюється до досить високого показника, можна також задати тайм-аут відключення. Я можу тільки позитивно охарактеризувати цей екран.

Але в бочці меду є невеличка, але все ж ложка дьогтю. Слава виробникам, що вона не обов’язкова! Це я так «недуже» відгукуюсь про чохол. Так, в нього пристрій чітко сідає і тримається не вислизаючи, але все інше!.. Габарити й так чималого пристрою збільшуються ще, і тепер поклавши його на «спинку» поруч з собою, BTR17 перевалюється як дитяча іграшка то на один бік, то на інший через безглуздий страп позаду. Цей страп мав би триматись за щось, але за що саме? На чоловічі широкі ремені він не налізе, на вужчих – так, але одразу стає зрозуміло, що кабель для дротового підключення, який має довжину в 10 см недостатній, щоб дотягнутись до вашої кишені з телефоном (або дотягнувшись буде висмикуватись при ходьбі). Дуже безглуздий чохол, я сподіваюсь, що пристрій обросте сторонніми рішеннями з кліпсами. Тоді можна буде його фіксувати на кишені штанів ззовні, але зараз рішення з кнопкою просто видається дурним і його можна використовувати лише при підключенні по Bluetooth (за вимоги достатньо вузького ременя на штанях). Можна було б подумати на одному з брейнштормів інженерів трохи довше ніж хвилину і згадати про існування кліпс, але вже як є.



Ну і про габарити. При всій повазі до зручності та ергономіки цього пристрою в руці, але він найбільший з донглів, які я особисто тримав. Зважаючи на те, що його ідея в першу чергу в застосуванні по Bluetooth то це не проблема і тут одразу слід згадати габарити сучасних Hi-Fi плеєрів. Та при підключенні кабелем до смартфона ви одразу зрозумієте, що він не буде продовженням вашого кабелю до навушників, він як окрема вага примхливо тягне на себе увагу і це незручно. Щоправда, сценарії включення напряму до телефона не виключають того що ви будете десь спокійно сидіти, а не крокувати. Ну і при включенні до комп’ютера він також десь лежатиме на столі, чи поряд, тому вага і габарити – ситуативний мінус, але ймовірний.

Режими роботи

Загалом, ми маємо можливість підключати BTR17 трьома з половиною режимами. Я поясню, бо це цікаво і гнучко.

Режим BT, коли сигнал з зовнішнього транспорту по BT йде на пристрій. Я і звернув свою увагу на цей пристрій, т.я. можливості цього режиму дають свободу з будь-якими дротовими навушниками. Ми можемо робити що завгодно, поки цей пристрій лежить в кишені й підсилює, підсилює, підсилює все що ви йому надсилаєте транспортом. Так, це далеко не перший пристрій що вміє це, але тут головний момент саме в якості підсилення і кодеках. Бо саме починаючи з BTR17 компанія FiiO почала інтегруватись з Qualcomm ще глибше, впровадивши підтримку їх Aptx Lossless! Це частина платформи Qualcomm Snapdragon Sound і най-най головніше, що нам цікаве не те що це альтернатива LDAC, а те що цей кодек перевершує програмно-апаратну розробку компанії Sony (!!!). З Aptx Lossless, замість бітрейту 990 кбіт/с (LDAC) ви маєте можливість передавати та отримувати сигнал у 24 біт 48/96 кГц і бітрейтом до 1220 кбіт/с! Це на третину більше інформації ніж у LDAC. Звісно, треба мати транспорт, який вміє видавати сигнал цим кодеком, але це вже не рідкість – купа планшетів та телефонів на Qualcomm Snapdragon 8 та Elite вже мають таку підтримку, а для тих пристроїв, які не підтримують цю архітектуру існують пристрої як FiiO BT11, про який я вже писав раніше і доповню про взаємодію далі в цьому тексті.



Режим Phone, коли ви включаєтесь кабелем в зовнішній пристрій, що подає сигнал в BTR17 і донгл підсилює цифровий сигнал та не використовує батарею транспорту. При цьому слід зазначити, що ваш плеєр треба буде налаштувати так, щоб він передавав сигнал в найвищій якості (тобто, мав би можливість вибору таких параметрів), т.я. за замовчуванням звук буде у 24/44.1 kHz. На Android таких плеєрів багато, а от на iOS вибір не те щоб великий, але простий і швидкий Foobar2000 справляється з цим і багато чим більше. Головне, не забувайте при підключенні в будь-який з телефонів дати доступ до керування аудіо новому пристрою.



Режим PC, коли BTR17 приймає сигнал кабелем і живиться/заряджається від транспорту.

І ось тут і є ця «половинка», ці 1.5 режими на кожний з вищевказаних – можливість увімкнути Desktop режим для надання додаткової потужності підсилювачам. При цьому, збільшення сили вихідного сигналу сягає просто таки кінських 650+650 mW на 32 Om опору. У вимкненому положенні – солідні 300 mW на 32 Om. Ніякої різниці в сигналі немає, але Desktop розширює динамічний діапазон помітно і тому вся сцена починає «дихати» амплітудами атак і затухань. Увімкнутись можна як в телефон, просто під'єднавши павербанк до окремого слоту, щоб батарея телефону не деградувала, так і в ноутбук тощо. Та от в чому перевага такого включення – павербанк і підсилювач можна застосовувати там де немає розеток! А ваші повнорозмірні навушники будуть розкачані з такою міццю по повній!

Підсилення і звук

Ну і про підсилення THX AAA 78+ так – вам не здалося. Це той самий саунд від FiiO KA17, але версія «плюс». Якщо почати порівнювати параметри на сайті виробника, то з кожним кроком, з кожним прочитаним рядком ми будемо переконуватись в тому, що перед нами продовжувач, послідовник, двоюрідний брат того самого флагману KA17. Абсолютно кожен параметр на трошечки краще ніж у дротового флагмана – трошки більша вихідна потужність, трохи ширше динамічний діапазон, ідентичні показники SNR (signal to noise ratio). Я не з тих людей хто почне зачитувати вам рекламний буклет написаний маркетологами, але згадаю чіп ES9069Q, який виявився влучним вибором вже для другого флагману компанії в ряд серед донглів і його робота з декодування та трансформації сигналу просто відмінна. Увімкнувши FiiO BTR17 в режим Phone чи PC ви отримуєте KA17 на легкому курсі стероїдів, де все без виключення краще! Але це ж саме підсилення працює і в ланцюжку, коли ви використовуєте Bluetooth, якого у KA17 просто не існує.



Компанія FiiO одна з небагатьох хто не кривить душею і дає вичерпну інформацію в специфікаціях. А ще, додає повні графіки тестів зі своїми пристроями. От і до BTR17 є графіки лінійних спотворень і.. Точний замір частотного діапазону. Майже суцільна пряма, аж до 80 kHz. Я не знаю де ви знайдете всі епітети, якими описують звук, я звик описувати звук у конкретних цифрах і тут я бачу повну нейтральність. Тобто, пристрій перфектно відтворює все що в нього входить по дроту чи бездроту і видає без спотворень. Ну, умовно є плавний нахил з 20 до 70 kHz на -0,5 Db, а з 70 до 80 до -2 Db, але для нашого слуху це непомітно і по суті важливо тільки для приладів вимірювання що малюють графіки. Також там само можна знайти графіки спотворень і все, що з цікавого я помітив на них – це різниця каналів на ВЧ при підключенні по балансу 4.4 мм в режимі DAC, що теж є вкрай непомітною величиною (+/- 1-2 Db).



Я не давав можливість своєму BTR17 перепочити, слухав багато і з різними навушниками, але найбільшу потугу його оцінив неабияк. Відомо, що повнорозмірні навушники професійного сегмента переважно мають високий опір і їх досить важко змусити працювати на повну. У цього портативного підсилювача вийшло дуже добре розкрити 120-омні навушники навіть без використання 4.4 мм підключення. Звісно, довелось викрутити на 55 поділок з 60, але частотний діапазон вийшов в норму по рівню гучностей всіх частот і динаміка була відмінна. Що ж казати про підключення по балансу? Звісно динаміка з запису починає грати композиції помітно веселіше! І це мова про роботу від батарейки – Desktop режим взагалі грає на всі гроші. Якісь внутрішньоканальні навушники будуть розкриті набагато легше і ви отримаєте саме той звук, який виробник в них заклав, бо як я казав вище, лінійність – це фішка FiiO, яку вони розігрують дуже майстерно.

Як я сказав – BTR17 у всьому трошки краще за KA17, але все ж ці кілька відсотків безпосередньо у звуці коштуватимуть вам гарну копійку доплати. Але не тільки за саунд і за функціонал, будемо тут чесні самі до себе. KA17 ніколи не зможе підхопити сигнал Bluetooth, а це для багатьох може бути як конче необхідно, так і може бути геть недоречною функцією. Тож, FiiO собі в коліно не пускала стріл в цей раз)

FiiO Control та еквалайзер

Ну звісно ж Fiio Control доступний до завантаження на всіх мобільних платформах. Головною перевагою використання цього додатку є саме групування всіх пристроїв компанії в одному хабі, як це роблять всі людські компанії. Меню зрозуміле, приємне і реєстрація пристрою проходить за якісь секунди. Перевірка версій прошивок, оновлення «по повітрю», ручне оновлення, доступ до інструкцій в одному місці. Тут доступний список всіх кодеків, щоб можна їх було вмикати вимикати – іноді буває таке, що транспорт чіпляється не на той кодек що треба і проміжні можна просто вимкнути, примусово включаючись тільки на один чи кілька кодеків.

Також доступні до вибору кілька звукових фільтрів, які ніколи не розумію. Опції NOS (без оверсемплінга) там немає, тому я завжди погравшись ставлю в вихідне положення, т.я. не люблю втручатись в сигнал там де це не буде доречно.

Та все ж найбільший здобуток при роботі з додатком – це параметричний еквалайзер з графічним інтерфейсом, все як в сучасних еквалайзерах-плагінах для DAW (програми для роботи зі звуком). І я не перебільшую – доступні всі види основного функціонала, який має бути для зручної роботи з еквалайзером – ви не просто задаєте частоту і крутите параметр, ви вибираєте фільтри (bell, low pass, high pass, low shelf etc.), а і бачите схематичний результат такого корегування на частотному спектрі. Можна знайти, наприклад, графіки замірів своїх улюблених навушників в мережі, знайти там проблеми, які турбують ваші вуха і корегувати, буквально все що захочеться. Тільки пам’ятайте, що будь-які заміри в діапазоні після 8 кГц дуже неточні, майже схематичні й там варто орієнтуватись на слух, що без досвіду досить важко.

Час автономної роботи

Важливою перевагою флагманського чипа від Qualcomm QCC5181 є не лише збільшення потужності сигналу, швидкості передачі даних, відстань тощо, а й енергоефективність. Солідний запас батареї використовується поступово навіть під високими навантаженнями. Повну сесію до висаджування батареї в нуль я не робив, але кількома сесіями по три-чотири години набігало в середньому ~8 годин, що і сходиться з підрахунками виробника. І це вражає тому, що в основному я використовував трансмітер для приймання і підсилення на повнорозмірних навушниках з не самим малим опором.

Такий розмір батареї є гарним балансом між розміром пристрою та автономністю. Звісно тут грають важливу роль і два ЦАПи ES9069Q і їх «обв’язка» підсилення. Якщо згадати розміри KA17 і найменший плеєр на ES9069Q (Shanling M1 Plus), то одразу зрозуміло всі обсяги роботи вкладені в FiiO BTR17 – він не настільки великий як плеєр, що має такий самий розмір батареї,  і трохи більший за донгл, який не має її зовсім.

Сумісність і сценарії використання

Власники iPhone, ви тут? Радійте, друзі! Це саме той пристрій, який дасть вам змогу використовувати смартфон для прослуховування не лише по LDAC, а і по Aptx Lossless. Як це так, запитаєте ви мене? Все просто – FiiO випустили або BTR17 з прицілом на BT11 (про який я і згадував вище і писав окрему статтю) або навпаки, створив BT11, щоб сформувати «солодку парочку», яка працює в найкращій можливій на зараз якості та дає змогу використовувати ваші улюблені дротові навушники майже по бездроту. Просто включити маленького помічника до смартфона, а до нього вже під'єднати BTR17. Така конструкція легко кладеться в кишеню і не чіпляється за одяг завдяки низькопрофільному USB-трансмітеру. В такому разі можна на пояс причепити кейс з FiiO BTR17, до якого буде йти кабель, а смартфон буде знаходитись хоч в сумці, хоч в руці, хоч в тій самій кишені.

Як відомо, ігрові консолі Sony мають жорсткі обмеження до переліку пристроїв з якими вони працюють і до цього моменту до консолей не було можливості по Bluetooth підключати будь-які навушники. Але тепер завдяки маленькому помічнику в вигляді FiiO BT11, ви можете увімкнувши його в передній порт ігрового пристрою з’єднатись з BTR17 і своїми улюбленими навушниками аби проходити будь-що доступне в вашій ігровій бібліотеці!

До речі, цікаво було напряму включати по Bluetooth до телевізорів свої навушники – кілька років тому я трусив техпідтримку виробника свого ТВ, щоб ті мені сказали який кодек використовує конкретно моя модель ТВ і вони мене переконували, що це AAC. Ай-ай-ай, Самсунг, як не соромно не знати, що ваші топові телевізори вміють тільки SBC! Хоча, тут є обмовка – доріжки певних перекладів транслюються в основному в бітрейті від 192 кбіт/с і до 500 кбіт/с, тому вам цього також може вистачити, але факт є факт. Таким чином я перевірив кодеки для підключення у всієї своєї техніки й не скажу що був приємно здивований)) Скоріше навпаки.

Ще один сценарій я побачив на майбутнє, але не зміг його перевірити – в режимі низького гейну за допомогою RCA кабелю можна підключити FiiO BTR17 до вашої активної акустичної системи (в моєму випадку це були б студійні монітори, але поки що життєві обставини не дозволяють їх знов поставити на стійки) і за допомогою Bluetooth зі смартфона чи ПК (Маку) як транспорту транслювати або на пряму, або з BT11 сигнал що гратиме вам вашу музику, а сам донгл можна лишити жити на постійній зарядці (або знімати для збереження батареї).

Деякі порівняння

Я не можу сказати що маючи на руках такий пристрій, як BTR17 вам не будуть потрібні DAP плеєри. Це нішевий сегмент, як і донгли дротові чи Bluetooth, тому кожний з нас вирішить згідно зі своїми задачами для прослуховування. Для мене стаціонарні пристрої є обтяжуючими, але я – не всі, і люди яким важливий цей процес сидіння на одному місці або з плеєром в руці роздивлятись обкладинки альбомів, читати тексти, самі знають що їм треба. Bluetooth донгли точно не виключають такі пристрої. Але! Вже настав той час, коли такі ось портативні рішення в плані звуку і підсилення дають еквіваленти набагато дорожчим сетапам, тому розгляньте для себе таку можливість.

Доречне порівняння тут може бути лише з FiiO BTR7 та FiiO KA17, тому як цей новий пристрій є зліпком, гібридом, продовженням обох пристроїв, що вийшли на ринок набагато раніше і полюбились всім хто їх чув.

З FiiO BTR7 все просто – він вже не витримує перевірку часом і новий флагман повністю витісняє старого. BTR17 краще за кодеками, за підсиленням, за діапазоном частот, динамічним діапазоном, всіма-всіма показниками. Він довше живе, він зручніше і приємніше лежить в руці та якщо ви думаєте оновлюватись чи ні – однозначно оновлюватись.

А от з KA17 новинку від FiiO ріднить все, що стосується дротового підключення. І так, звичайно, це в першу чергу Bluetooth донгл, але іноді ви знаєте, що душа хоче DSD і ось це все! Та й ви знайшли якусь нову переспівку, чи ремастер, чи оцифрований першопресс улюбленого альбому відомого тільки вам і двом іншим колегам по хобі. І тоді включитись дротом в транспорт у вигляді смартфону чи ноутбука – єдине логічне прагнення. І в цьому змаганні BTR17 у всьому трохи краще KA17. Я не почув цього саме в прямому порівнянні, бо це неможливо, але для суто дротового сценарію може й не варто платити більше за новинку. Вони тотожні, однакові в всьому крім дрібниць, майже копійка в копійку. Але продавши свій KA17 і трохи докинувши матимете дуже гарні сценарії для використання, які я описував вище.