Топ найкращих навушників, плеєрів, ЦАПів. Аудіофільські підсумки на початок 2025 року

А давайте спробуємо новий формат? Відтоді, як я стала оглядачем портативного аудіо, кінець грудня для мене незмінно означає, що час готувати підсумкові добірки найкращих, з моєї точки зору, пристроїв у популярних категоріях. Знаю, що моя аудиторія ці статті любить. Але цього разу мені хочеться просто поговорити з вами, коротко проаналізувати свої враження щодо новинок, які побували у мене на тесті у 2024 році. За цей період я їздила на High End Show до Мюнхена і на Audio Video Show до Варшави, співпрацювала з різними аудіосалонами та Hi-Fi брендами, робила огляди, дещо купувала у свою колекцію.

Звичайно, цей матеріал – суто авторський, він буде навіть суб'єктивнішим, ніж мої звичайні статті. Я напишу тільки про техніку, яка мені сподобалася і найсильніше запам'яталася. Гарних моделей за минулий рік однозначно було більше, але до цього переліку увійдуть лише мої фаворити. Якщо ви хочете почитати про всі новинки, котрі я тестувала, дивіться список моїх оглядів по датах. А цей нарис призначений саме для тих, кого цікавить моя думка, він підійде скоріше для ліричного ознайомлення, ніж для вирішального вибору. Зате якщо я вже називаю тут якийсь пристрій, будьте певні, це зважена оцінка на 100%. Отже, починаємо.

Дротові внутрішньоканальні навушники

Нехай будуть першими, запит на них досі величезний. Хоча сама я, як ви знаєте, здебільшого зараз слухаю відкриті повнорозміри. Щоправда, я чесно приходила на обидві аудіофільські виставки з наміром підібрати собі в колекцію ще одні топові IEM, уважно придивлялася до них. Але поки нічого настільки сильно не вразило. Достатньо сказати, що на Munich High End Show 2024 найкращими внутрішньоканалками особисто для мене виявилися 64 Audio tia Fourte, але вони, по-перше, вже дуже давно не новинка, і, по-друге, вже дуже давно у мене є. Таке фіаско.

Втім, добірку цікавих моделей я для вас склала. Несподівано, але відкриють мій особистий топ найкращих внутрішньоканальних навушників 2024 року Aroma Audio Jewel. В огляді я висловилася про них досить стримано, оскільки нестача іскристості ВЧ не особливо відповідає моїм уподобанням, але зараз згадую їх з теплотою. Прозорі, технічні, детальні та хльосткі, жанрово всеїдні, чіткі та інформативні. Відмінні універсали, рідкість серед різноманітно забарвлених представників Hi-End сегменту. Не прагнуть викликати шалений вау-ефект, зате працюють з музикою вміло та ретельно. Трошки «сухарик», але я б з ними, мені здається, могла жити.

Далі – флагманські Astell&Kern x Empire Ears Novus. Відверто, я здивована, це вже другі IEM компанії, які хочу похвалити, попередніми були виключно вдалі Astell&Kern x Campfire Audio Pathfinder. Козир Novus – шикарні ВЧ, протяжні до самих верхніх шарів, при цьому є і шляхетний переливчастий блиск, і ювелірна точність мікронюансів, і щедра палітра обертонів. В іншому – почерк розважальний, веселий, злагоджений. Відзначу широку сцену та чарівний чистий вокал. Однак підкреслено яскрава барвистість подачі здалася не дуже реалістичною. Хоча у Vision Ears X Astell&Kern AURA була така ж історія.

Хіт кінця 2024 року – багатодрайверні планари Campfire Audio Astrolith. Нещодавно побували у мене на огляді, моя думка не змінилася. Привабливі, але дуже смакові. Для мене вони – повернення впізнаваної естетики навушників Campfire. Деякі речі роблять прямо прекрасно: сцена еталонна за масштабом та голографічністю, є ефект занурення, верхи виразні, контрольовані, детальні та хльосткі, сама атмосфера вельми красива, талановито розкриває емоції та драматургію треку. З іншого боку, може бути перебір за музичністю та м'якістю, забарвлення тембрів відчувається, а ще розставляння акцентів не найуніверсальніше. Особисто мені хотілося менше підкреслення басів та більше виділення ВСЧ. Вокал тут не виведений вперед, іноді зливається з загальною картиною, ну і монументальність НЧ – на любителя. Раджу ставитися з обережністю, послухати перед покупкою, вони або виявляться тим самим ідеалом, який ви безнадійно шукали, або можуть радикально не підійти.

Також у бренда сподобалися Campfire Audio Black Star – спокійні, зібрані, теплі, досить прозорі, непогано збалансовані по всьому спектру. Неочікувано захопливі, хоча начебто нейтральні та рівні. Запам'яталися тим, як рельєфно розділяють плани в глибину, текстурна окресленість інструментів робить звучання багатошаровим, дорослим та достовірним. І тембральна гама тут мені близька, навіть більше, ніж у солодких Astrolith. За ці гроші сміливо можу рекомендувати. Було шкода віддавати їх після огляду. Востаннє я подібне відчувала, коли тестувала Campfire Audio Bonneville, їхня натуральність, чіткість, насичена теплота й огортаюча співучість теж зачаровували. Але у Bonneville для мене занадто акцентовані НЧ, а до частотки Black Star претензій менше.

Ще цього року вдалося послухати лімітовану ультра дорогу новинку – Noble Audio Chronicle. Дуже комфортний звук, теплий і позамежно реалістичний, вкрадлива манера, натхненна та граційна повітряність мелодії, протяжні ноти, акцент на макро. Почерк злегка смаковий, зате дуже живий, об'ємний, з натуральною вагомістю, але без втрати швидкості. Якщо любите візуалізувати у фантазії інструменти під час прослуховування, це ваш варіант.

Оскільки вже згадала Noble, хочу відзначити Ronin. Іноді сумую за їхньою насиченою, багатою на відтінки тембральною гамою, після неї деякі навушники здаються жахливо однотонними. І в них класний комплектний кабель. Якщо порівнювати з /моїми колишніми/ Noble Viking Ragnar, висвітленими, аналітичними та строгими, ВЧ яких славляться крижаним блиском, чистим та ясним, як гра променя на гострому лезі, то Noble Ronin можна назвати більш дружніми та життєрадісними. Звук у них інформативний, густий, одразу заповнює увесь простір. Для мене було забагато масивності, але все одно вважаю їх чудовими моніторами.

Звісно ж, запам'яталися oBravo Ra C-Cu 21.5. Але до них ставлення у мене зовсім суперечливе. Я закохана в їхні диявольську технічність та фантастичну роздільну здатність, за кількістю детальок вони для мене найкращі, але... В плані натуральності та природності є питання. Великі. І їм потрібен стаціонар, слухати їх лише з портативним Hi-Res плеєром це злочин.

До речі, ще про моделі TOTL. 2024-й для мене став роком знайомства з навушниками Custom Art. Тестувала Hybrid 3 Pro, FIBAE 5 та FIBAE 7 Unlimited, останні оцінила особливо позитивно. Ну а закінчилося все, як ви розумієте, на PMG Audio APX. Сподіваюся, потраплять на повноцінний огляд, поки що у мене висновки неоднозначні, але враження справили серйозне.

З моделей із більш людським цінником хочу додати у свій топ FiiO FA19. Та сама історія, що з Jewel – в огляді висловилася стримано, але потім згадувала часто та щиро радила знайомим. Сухуваті, точні, швидкісні монітори. За тоналкою світлі, якщо не відключати електрети перемикачем на корпусах, а навіщо вони тоді, якщо їх відключати. Трохи легковагові, але не надмірно. Почерк відкритий і розбірливий, тішить вираженою контрастністю та хорошою роздільною здатністю. При цьому він драйвовий, такий спритний та верткий, мимоволі веде за собою. З безлічі новинок FiiO, FA19 сподобалися найсильніше.

І назву бюджетні IEM, котрі приємно здивували – FiiO FD15. Динамічні навушники з несподівано деталізованими, теплими, соковитими, прозорими середніми та високими частотами. І масштаб сцени у них гарний, особливо для таких крихітних корпусів. За зручністю посадки та дизайном зроблені якісно, звук запам'ятовується своєю акуратною м'якістю, його хочеться слухати. Звичайно, подача спрощена, але за свою ціну – спокуслива річ.

Дротові повнорозмірні навушники

Нарешті можемо перейти до моєї улюбленої категорії. До речі, коли задумалася про список, виявилося, теж не дуже багато моделей тут буде.

Отже, на мою думку, найкращі повнорозмірні навушники 2024 року – HiFiMAN Susvara Unveiled. Ну, хто б сумнівався. Для аудіофільського гурмана це дійсно грааль. Поповнили мій список далеких мрій, приєднавшись до Sennheiser Orpheus HE-1 та старших HiFiMAN Shangri-La. Чесно, мене дуже сильно вразили. Кристально прозорі, багатогранні, витончені. Надзвичайно насичена середина з легким відтінком фірмової натуральної теплоти. Пропрацювання мікронюансів абсолютно філігранне, дозволяло реально почути у знайомій музиці безліч нової інформації, хоча здавалося б, звідки вона там ще взялася, я зі своїми оглядами вже витягувала з неї усе, що можна. У порівнянні з минулою версією, Susvara Unveiled стали виразнішими, яскравішими та технічнішими, сцена у них масштабніша, контури партій – чіткіші. Для тих, хто бажає моніторити все, до найдрібніших штрихів. Але до якості запису критичні, як чорти, і над підсиленням знову доведеться подумати.

Срібло віддаю RAAL 1995 Immanis. У поєднанні з розмахом панорами, що вражає, вони створювали якийсь несподіваний ефект сфокусованості, інтимності, довірливої камерності гри. Продовжуючи приблизно ту ж концепцію, пропонували одночасно і високу прозорість, і теплоту. Звучали, наче наживо, трохи оксамитово, соковито та впевнено. Тембри реалістичні, почерк енергійний та рельєфний. Включала рок і джаз, це ендорфін у чистому вигляді.

Ну а бронзу одержують Meze Empyrean II. Так, Meze Liric II та Meze 105 AER теж були цікавими новинками, віддаю належне. Але саме Empyrean II щоразу, коли вони потрапляли на тест, страшенно не хотілося знімати. Ніжні, повітряні, співочі та граційні, за тоналкою вокалоорієнтовані, округлі та плавні, але контрольовані. За їхні переливчасті ВСЧ можна комусь душу продати. Загалом, стали лінійнішими, вже не така буйна V-шка, але акценти тут підступні, на мене діяли гіпнотично. Слухала з ламповим підсилювачем, від якого було спекотно. На ньому сподобалися навіть сильніше, ніж флагманські Elite, це унікальний прецедент.

І ще один гравець, який раптово виявився моєю любов'ю – Audeze MM-100. Спокійна нейтральність тембрів, натуральна вагомість, хльосткість та деталізація, швидкість та вивірений панч. Подача достовірна, ненав'язлива, затишна, з красивою симетрією музичних фраз. Прозорість не зразкова, краї діапазону теж могли бути пропрацьовані краще, і ВЧ здаються блідуватими, їм явно не вистачає блиску, але все одно налаштування особисто я вважаю дуже вдалим. За обмеженого бюджету, я б залишилася з цими навушниками, у мене добре тримаються такі універсали.

І відзначу Sennheiser HD 620S. Драйвові, захопливі, достатньо чисті та детальні на СЧ і ВЧ. Медова палітра, темпераментний вокал, цілком непогана сцена. Акцентовані баси мене, очікувано, засмутили, але в іншому навушники сподобалися, заслуговують на увагу. Навіть шкода, що не були на огляді, я б їх хвалила.

Приблизно таким самим сюрпризом стали цілком гідні відкриті повнорозміри Focal Hadenys. За своєї демократичної вартості, дають гарну повітряність, впізнавані для бренду м'які відтінки тембрів, відкритість панорами та гармонійність. Партії акустичних інструментів звучать надзвичайно природно, в даному класі зазвичай більше синтетики. Не скажу, що поставила б Hadenys серед своїх улюбленців Utopia і Celestee, але мені вони запам'яталися, можу рекомендувати.

І, врешті, HiFiMAN Mini Shangri-La. Не зовсім підходять під мої уподобання, але знаю людей, які від них у захваті, тому пишу. Теплі, оксамитові, за характером веселі та жваві. Звукова картина – як кольорова мозаїка, багато яскравих деталей, глибоко прокреслений тактильний градієнт текстур. Є і частка аналоговості, властивої оригіналу. Чому особисто у мене з ними кохання не відбулося – після старших Shangri-La, я жодні їхні варіації просто не сприймаю, не можу себе змусити. Тому краще слухайте не мене, а навушники.

Портативні Hi-Res плеєри

Скільки б їм не пророкували занепад через популярність мобільних USB-ЦАПів, нічого з ними поганого не відбувається. Це і зрозуміло. Об'єктивно, якщо вам потрібне портативне джерело для максимального розкриття потенціалу якісних навушників – ви будете обирати Hi-Fi плеєр, досі іншого шляху немає. Звісно, все залежить від того, наскільки ви вибагливі, але ж у мене тут зібралося серйозне аудіофільське ком'юніті, чи не так?

Отож, дорогі мої ортодокси, перше місце у своєму рейтингу найкращих плеєрів 2024 року я віддаю ламповому Astell&Kern A&ultima SP3000T. Феєрично барвистий, ефектний, солодкий та співочий, захопливий та азартний. Плеєр для насолоди. Якщо флагман Astell&Kern A&ultima SP3000 здається вам недостатньо емоційним, беріть лампову версію. Вона смакова, але, на мій погляд, реалізація краща, ніж колись у SP2000T. Баси ударні та щільні, середина гнучка, драйвова та злагоджена, з театральною голографічністю, голоси виконавців трохи виділені, високі частоти іскристі та переливчасті. І модель дуже сподобалася тембрально, оригінальний SP3000, у порівнянні, звучить більш однотонно. Хоча за роздільною здатністю та аналітичністю виграє, тут все залежить від ваших уподобань.

Стосовно мініатюрного Astell&Kern A&ultima SP3000M – не так зачепив, але теж є сенс придивитися, якщо шукаєте преміальний пристрій в дорогу. Почерк зібраний, панчевий, енергійний, швидкісний, з ударними НЧ, реалістичним вокалом та яскравими ВЧ. Мені не вистачило масштабу сцени, витонченості та складних напівтонів, характер тут все ж здається дещо прямолінійним і різкуватим, але під низку жанрів – відмінний варіант.

Все, повертаємося до мого списку. Срібло отримує Shanling M9 Plus. Більше того, для мене це було найнеймовірніше відкриття за рік. На початку я від нього нічого особливого не очікувала, але він мене просто зачарував. Подача чиста, виразна, докладна, цікаво поєднує моніторну точність та граційну плавність. З одного боку, манера співоча, з підкресленням мелізмів, з іншого – плеєр детальний, технічний, чесний. Розділення партій бездоганне, читаємість дрібних нюансів прекрасна, хоча головний акцент, як мені здалося, на макро. Панорама відкрита та вільна, напрочуд простора по вертикалі. Загалом, тут своя магія.

Наступне місце у моєму серці та цій статті зайняв FiiO M23. Йому вдалося переграти мого улюбленця FiiO M15S, якого я постійно вам радила, при прямому порівнянні виявилося, що його налаштування мені навіть ближче. Схоже, теж суть у збалансованості – почерк чіткий, розбірливий, але при цьому теплий, веселий та артистичний. Не дратує агресією чи каламутним туманом. Не дає забути, що музика – це мистецтво. Образи крупні, картина рельєфна, соковита і натуральна, партії пружні, пластичні та об'ємні. Найбільш заманливий козир – колоритні середні частоти, за роздільною здатністю перевершують свій ціновий клас. ВЧ сподобалися менше, відчувався металевий відтінок, але не критично. Вельми харизматична модель. Хоча FiiO M15S так і залишається для мене одним з найкращих гравців у своєму сегменті, як і FiiO M17.

І назву ще кілька новинок з доступною ціною:

• • Shanling ONIX Overture XM5 – модель для любителів ретро. Дизайн корпусу в стилі старої школи, мені він сподобався, викликав приємну ностальгію. Звучання аналогове, тілесне, цілісне, комфортне, при цьому досить рівне та нейтральне, без надмірної теплоти.

• • Shanling M1 Plus – класичний сучасний представник бюджетного класу. Компактний, багатофункціональний, з дизайном, схожим на плеєри Astell&Kern, бездротовими технологіями, виділеною схемою підсилення та балансним виходом. Музична подача весела, невимушена, не особливо гурманська, але легка для сприйняття. Особисто мені, мабуть, за звуком був ближчим прозорий і дуже співочий Shanling M1s, але почерк у нового M1 Plus універсальніший. І ергономіка більш адекватна.

• • Очікувано, запам'ятався ламповий Cayin N3 Ultra. Крім спірного масштабу сцени, претензій до нього у мене, здається, не було. Але одразу попереджаю – забарвлення у нього смакове, обов'язково варто потестувати в різних режимах наживо перед покупкою.

• • Також цікавим виявився HiBy R4. Я зовсім не фанат плеєрів цього бренду, але він – виняток. Розміри сцени у нього теж компромісні, однак він привернув увагу інформативністю та чіткістю. Відсутність фонового шуму, гарна реалістична серединка, виразні контрасти, швидкі баси. Верхи занадто тонкі, але прийнятні, слух не різали. Чесно, прямо топ за свої гроші.

І хочу поговорити про iBasso. Поки я чекаю, чи потрапить до мене на огляд свіжий DX340, можна підсумувати свої враження про попередні новинки компанії. Щодо iBasso DX260 з мого боку великого захвату не буде, мене він скоріше розчарував, зізнаюся відверто. Ні, в плані технічності та хльосткості у нього все прекрасно, він ловить багато деталей, точно розділяє інструменти. Але його почерк здався мені, по-перше, надто яскравим та дзвінким, і, по-друге, дробним та якимось прискореним, ніби при налаштуванні переборщили з компресією. Навіть з моєю фанатичною ВЧфілією, на високій гучності довго слухати його я б не змогла. Хоча, можливо, на наступних прошивках щось змінили, я цього не знаю, тому не буду підтримувати жодних ярликів.

А ось iBasso DX180 впевнено раджу до ознайомлення, якщо шукаєте модель в даному бюджеті. Звучить спокійно, відкрито, докладно. Його цікава риса – через легку спрощеність країв діапазону, складається враження, що почерк підкреслено делікатний, такий акуратний і вкрадливий. Завдяки цій ненав'язливості, не втомлює під час тривалих музичних сеансів.

Повнорозмірні бездротові навушники

Спочатку я взагалі не збиралася писати тут про Bluetooth-пристрої, мій скепсис щодо "аудіофільського безпроводу" ви знаєте. Але потім зрозуміла, що є декілька моделей в цій категорії, до яких ставлюся з теплотою.

З моєї точки зору, найкращі бездротові навушники 2024 року – це DALI IO-12. По-перше, мені сподобалася їхня подача – мелодійна, детальна, технічна та хльостка, вже не така світла і підсушена, як у молодших, а більш насичена, збалансована по всьому діапазону. По-друге, ці навушники можна повноцінно слухати з кабелем. Отже, мої нові улюбленці.

Також відзначу T+A Solitaire T. Цінник у них, звісно, злий, але звук дуже смачний – рельєфний, багатошаровий та докладний, з натуральною щільністю і теплими тембрами. Роздільна здатність вельми гарна, а ще у них, і у DALI відмінний масштаб панорами. На подив, в плані преміальності виправдали очікування.

З бюджетніших бездротових повнорозмірів мені подобаються Focal Bathys та Noble FoKus Apollo. Bathys – стримані, комфортні, всеїдні до жанрів, м'які та точні, без нав'язливого забарвлення. Грають вдумливо та зібрано. FoKus Apollo, навпаки, драйвові, веселі, колоритні, з чіткою серединою, дзвінкими верхами та масивними, гуркотливими басами. На мій погляд, не ідеально узгоджені за подачею різних частот, відмінності випромінювачів дуже відчуваються. Зате розважальні та яскраві, багатьом підійдуть, і деталізація на СЧ непересічна.

TWS-навушники

На черзі TWS. Тут у мене теж чотири моделі в фаворитах: Noble Audio Rex5, Astell&Kern AK UW100MKII, Devialet Gemini II та HiFiMAN Svanar Wireless. Якби зі мною щось сталося і я захотіла купити собі бездротові внутрішньоканалки, обирала б з них.

Astell&Kern AK UW100MKII – це прямо моя слабкість, люблю їх. Звучання ніжне, повітряне, природне, пружне, рухливе та енергійне. Картина об'ємна і текстурна, ноти трохи округлі, тембри нейтральні та м'які. Манера акуратна, достовірна, реалістична. Не еталон за чіткістю, але слухала їх з задоволенням.

Багатодрайверні трибриди Noble Audio Rex5 сподобалися насиченою іскристістю, виразністю, кристальністю та живістю. Ударні баси з непоганою глибиною сабу, технічні середні частоти, протяжні, підкреслені верхи. І, як для TWS, порадувала відкритість панорами. Особисто мені почерк теж близький.

Оновлені Devialet Gemini II – емоційні, атмосферні, насичені та голографічні. Дають легкий тактильний відгук панча, гарно контролюють нюанси, при цьому посилюють музичність. Розстановка акцентів скоріше смакова, особисто я можу її покритикувати, але завдяки вмінню безпомилково тримати ритм та дивовижній мелодійності, модель все одно залишила приємні враження.

HiFiMAN Svanar Wireless за звуком вивірені, інформативні та швидкісні, у пріоритеті – читаємість і деталізація. Барвисті, рельєфні, ясні, сухуваті. Насправді, досить специфічні, але цікаві.

ЦАПи, кабелі, амбушури

Тут коротко про новинки в інших категоріях.

ЦАП з підсилювачем xDuoo XD05T – прекрасний спадкоємець хітового попередника. Мені взагалі подобається, як xDuoo роблять ламповий звук, ще з часів їхніх стаціонарних комбайнів. Конкретно в цій моделі не вразили тільки якісь однорідні баси. Але соковиті, ніжні, кремові, переливчасті середні частоти це однозначно компенсували. Тембри яскраві та теплі, на темному тлі добре читаються контрасти. Звук захопливий, швидкісний і драйвовий. На різних фільтрах відмінності досить помітні, рекомендую поекспериментувати. Про різницю з xDuoo XD05 Pro – той спокійніший, вдумливіший, детальніший. І панорама у нього широка, не має відчутних меж, тоді як XD05T, у порівнянні, трохи ріже сцену. Але особисто я обрала б собі саме ламповий варіант. Солодке забарвлення, звісно, менш універсальне, але зроблене привабливо.

Про iBasso D16 Taipan цього року не говорив лише лінивий, я теж хочу назвати його у своїй добірці. Визнаний фаворит – звучить напористо, голографічно, вагомо, без синтетичної сухості. Роздільна здатність топова, є фірмовий вивірений контроль по всьому спектру, гідна варіативність обертонів. Водночас музика подається органічно, гладенько, мелодійно. Хоча я не прихильник такого, як тут, вираженого акценту на макро, але підтверджую – серйозна річ, можна брати один раз і надовго.

Ще був харизматичний гравець – новий iFi iDSD Diablo 2. О, як я раділа, коли отримала його на огляд. Першу версію я не один рік використовувала для тестування різних навушників, ось тепер з'явився новий претендент. І, до речі, цілком виправдав очікування. Питання до подачі тут теж є, я б воліла додати ще більше мікродеталізації, чіткості, нейтральності та аналітичності, мої смаки ви знаєте. Але... Складно прискіпуватися до цієї моделі, якщо чесно. Барвиста палітра тембрів, гнучка пластичність та пружність звучання, енергійна, дуже жива манера. У другого покоління покращилася прозорість, збільшився масштаб сцени, основні деталі рельєфно викреслені, у поєднанні з реалістичним об'ємом інструментів це створює приємний ефект тривимірності. А ще підкуповує шалено красива атмосфера. Рекомендую слухати з відкритими повнорозмірними навушниками, отримаєте задоволення.

Щось треба написати і про мобільні ЦАПи. Але оскільки я не фанат цієї категорії Hi-Fi пристроїв, буде зовсім коротенько

Офіційно, у 2024 році мене найсильніше вразив iBasso DC07 Pro. Сподобався навіть більше, ніж iBasso DC Elite, який я багато хвалила. Але саме щодо DC07 Pro майнула крамольна думка, чи не купити його собі. Звук у нього такий технічний, чеканний, міцний, панчевий, різкуватий, світлий та іскристий, дуже влучно збігається з моїми уподобаннями. Неймовірна енергетика. Можливо, ВЧфобам винесе мозок, але мене зачарував окресленістю нюансів і насиченим драйвом. Шкода, що iBasso тепер нечасто працюють в такому стилі.

Хоча і DC-Elite досі виправдовує свій хітовий статус. Він здається більш розслабленим, співочим та музичним, звучить чисто, масштабно та ґрунтовно. Я досі продовжую вважати його подачу розкішною та естетською. Ще з донглів можу рекомендувати iFi Audio Go Bar Kensei та Cayin RU7.

Щодо стаціонару – моїм фаворитом залишається Lotoo Mjolnir. Витончений, повітряний, хльосткий, ясний, вишуканий, деталізований. Часто питаєте, чи не передумала я щодо нього. Я не передумала, але його у мене ще немає, а обидві нирки, відповідно, є, і я не впевнена, що хочу навпаки, тому – час та терпіння. Також сподобався iFi Audio iCAN Phantom, слухала його на HiFiMAN Susvara з вініловим програвачем при ламповому підсиленні, звучання було таке натуральне, гармонійне, трепетне і прозоре, майже витвір мистецтва.

І стосовно розхідників. Серед кабелів для Hi-Fi навушників максимум емоцій викликав випущений до 15-річного ювілею компанії Effect Audio Beyond. Але він дуже лімітований та дорогий, і мій Centurion не переграв, тому просто черговий досвід. Ще сподобався срібний дріт від Rhapsodio Supreme. У Plussound були цікаві новинки, проте до мене поки не потрапили.

З амбушюр відзначу насамперед оновлені SpinFit W1, з розширеною лінійкою розмірів. Давно я не користувалася спінфітами, у моїй колекції вони є, найрізноманітніші, але зупиняюся все одно або на звичайних дев'ятках Spiral Dot, або на AZLA. А тут W1 раптом зачепили, раджу послухати.

І, власне, про AZLA. По-перше, дуже добре вдалися AZLA SednaEarfit Crystal 2 Standard. По-друге, з’явилися AZLA SednaEarfit Xelastec 2 з більш твердою серцевиною, житимуть тепер довше. Як ви знаєте, я люблю їх за те, що вони змінюють форму, індивідуально підлаштовуючись під будь-які вуха. Насадки, яким потрібен прогрів. Їхні акустичні властивості для мене стали фантастичними. Але друге покоління за звуком сподобалося менше, ніж перше, на жаль. Хоча заради довговічності можна брати. А якщо ви шукаєте доступніший варіант, тепер є аналог – FiiO HS20 зі схожого пластичного силікону. Ціна бюджетна, а принцип той самий.