Огляд Audeze MM-100 – новий довгожитель серед легендарних моделей

Як стало зрозуміло мені з інформації у мережі, то представники Audeze на виставках (і сам Manny Marroquin у інтерв’ю) розповідають відверто, що власник компанії особисто і давно знайомиий з Manny, багаторазовим номінантом (38!) і власником 18 статуеток Grammy Awards. Manny часто отримував від компанії щось з навушників, після чого було досить логічно було очікувати на співпрацю топового бренду та людини, яка в саунді не просто розбирається, а є одним з мейнстримерів саунддизайну сучасної західної сцени.

Звісно компанія зацікавила саундінженера через той потенціал який був закладено вже в наявних у лінійках моделях, але співпраця цих двох стовпів принесла нам ще кілька нових. Запит був сформований так, щоб Менні отримав навушники, які можливо використовувати для запису, зведення та мастерингу. Адже більшість контенту в сучасному світі зараз сприймається саме через навушники, а тому має існувати відповідний інструмент, що забезпечить якісну роботу в цьому напрямі. Спочатку на світ з’явились MM-500 і вже пізніше Manny Marroquin ставить своє ім’я і репутацію на Audeze MM-100. Потреба була не буквально у дублюванні MM-500 за меншу ціну, а бажання Manny брати в дорогу легші і практичніші в транспортуванні навушники, доступніші по суті, але не по звучанню, щоб можливо було працювати в польових умовах без критичних втрат якості.

Звичайно цікавитись навушниками в цьому ціновому діапазоні вам всеодно потрібно більш ретельно перед покупкою і це виправдано. Конкуренція є, а що головне – від моделей які вже давно розміщені в цьому ціновому діапазоні. Чи варті MM-100 цього прайсу? Чи треба вам щось інше? Давайте допоможу вам зрозуміти саме цей момент.

Комплект, якість збірки та матеріали, ергономіка

Коробка, відверто, дублюється з іншою моделлю компанії – бездротовими Audeze Maxwell. Всередині навіть є отвір у поролоні для маленького донглу. Сталось це тому що шассі на якому виготовлені навушники ідентичні – повністю ідентична металева основа з пружного і міцного сплаву, поворотні чашки з точно такою ж будовою і артикуляцією підвіса. Навушники можна зручно скласти в «похідне» положення коли вони стають більш пласкими і легко ковзають у більшість рюкзаків до ноутбука та похідної саундкарти. Концепція точно відповідає як дві краплі, матеріали схожі, посадка – ідентична!

Треба згадати про шкіряний бенд, який є однаковим у MM-100 та Maxwell і забезпечує фіксацію на голові дуже добре. Так, налаштування не такі глибокі, як у покрокових повзунках, варто б особисто поміряти перед покупкою. Але у мене в середньому положені навушники ідеально сидять на голові.

Сама посадка досить важких навушників для мене є гарною і не викликала запитань. Широкий шкіряний фіксатор та достатньо м’які і глибокі амбушюри добре розподіляюють чималу вагу. І хоча MM-100 легше за Maxwell на 40 грам, я не мав проблем проводячи в обох по 4-5 і більше годин.

Важливий момент у конструкції MM-100 – це незйомні амбушюри. Вам доведеться миритись з тим що є впродовж всього періоду експлуатації. Я не помітив сильного нагріву в жарку пору і матеріал приємний на дотик, м'який. Здалось що візуально і по відчуттям вони повністю ідентичні амбушюрам на Maxwell.

Кабель зйомний, витий, без мікрофонного ефекту і пам’яті, але рішення ставити стандартом 6.3 мм Джек досить дивне і було б логічно в такому випадку додавати перехідник. В перших партіях так і було і навіть досі в рекламних буклетах і на банерах сайту можна знайти згадку про це, але можна не очікувати що вам дістанеться саме такий комплект. Це все ж підписна модель навушників і скоріше за все автор хотів саме ткої варіації. Без перехіднику, звичайно, можна забути про прослуховування на портативних девайсах. А в іншому – матеріал, якість конекторів, довжина – те що треба!

Мені імпонує рішення підключення лише в одне гніздо (на відміну від MM-500). При цьому, ви можете вільно вибрати яке вам потрібне – ліве чи праве, працюють обидва типи.

Загалом, відчуття збірки і матеріалів дуже позитивні – масивно, але приємно на дотик. Відчувається, що навушники будуть цілими, якщо ви навіть не найобережніші в поводженні з речами люди. Їх можливо без проблем транспортувати в рюкзаку, на відміну від MM-500, які не складаються.

В конструкціях обох моделей (Maxwell та MM-100) використаний ідентичний (по опису характеристик) 90 мм планарний драйвер з Ultra-Thin Uniforce діафрагмою, типом магніту Neodymium N50 та типом магнітної структури Fluxor magnet array. Технології схожі, але як зовнішньо (розташування магнітного підвіса драйвера) так і в налаштуваннях є серйозні відмінності.

Звук

Я спробую пояснити враження дуже коротко. Вау! Справді, я очікував гарного звуку, з більшими обмовками, компромісами як у Maxwell (хоча по сигнатурі вони навіть близько не схожі), але почув щось, що майже бездоганно за цю ціну.

Особливості – це фокусування на середніх частотах. Вони не висунуті, просто такі як мають бути. Нарешті я почув не V-shape-, не U-shape-подібні навушники, а справді щось схоже на звук, який звик чути у студійних моніторах. Дисциплінований бас в достатній кількості, а не розмиваюча все основа.
Саб бас є, він чутний і діапазон в стандартних від 20 Гц працює. Нижчі показники ви можете знайти на більш спеціалізованих на басі навушниках або вже в сабвуферах при потребі, але цього достатньо для багатьох маніпуляцій.

Басова частина артикуляційна, швидка, добре читаєма, немає завищень, які просочуються у середину. Це не новина для студійних навушників, але магнітнопланарний драйвер має очевидні пеерваги над динамічними тут і не тільки тут. Це саме той нейтральний бас достатньої кількості до якого я звик користуючись моніторами. Де потрібно – глибина є і все чутно. Деталізація і швидкість – правильні слова для опису. Якщо треба більше то з еквалайзером це дуже просто зробити.

Середні частоти – нарешті (!) в навушниках, чутно тіло інструментів, вокали. Я дуже поважаю такий дорослий саунд. Можна сказати що до цього діапазону графіки замірів, що я зустрів в мережі, точні і складають майже пряму лінію з басом. Чітко читаємі транзієнти є зіркою і велика швидкість драйверу саме через тип випромінювача тут просто на своєму місці. Жіночі, чоловічі вокали, призвуки перкусії, гітари, арфи, піано – все дуже детально і має повну вагу.

Я з задоволенням підключав мікрофон і моніторився цими навушниками, та грав в гітару. Саме при грі на гітарі дуже добре чути всі неприглушені струни, негарні призвуки кривої техніки і все-все-все що ховалось від вас в звичних Байерах чи Соні з Аудіотехнікою. Вибачте, якщо кого образив, але дещо з цього мав і можу порівняти, просто сухий факт про більш доступні навушники.

Єдине за що я можу трохи пожурити діапазон – це те, як стирчать ~3-3,5 кГц. Це для моїх вух трохи важко. Навушники є «крикунами» і це може бути приводом для вашої нелюбові, але повторюсь – я висиджував у них по 4-5 годин слухаючи альбом за альбомом своїх улюблених, а також нових метал-колективів, Е. Гріга, трохи бібоп-джазу, трохи електроніки. Це терпимо, але.. Але! Завітайте у салон аудіо та послухайте. Можливо той самий еквалайзер вирішить всі ваші питання.

Все що йде вище по частотах – ледь-ледь послабнене (0.5-0.7 Дб), але знаючи цю сигнатуру я чітко класифікую – це було зроблено задля імітації роботи зі студійними моніторами. Навушники не «темні», якщо оперувати сумнівними термінами опису тембру, але і немає тих «переапаних»  викоханих аудіофілами верхів. Ці навушники чудово еквалізуються і маючи обладнання або софт, при потребі, легко можна підкрутити те що вам хочеться. Загалом, я чув просторові ефекти дуже чудово, а всі тарілочки звучать як треба.

Сцена досить гарна. Особисто мене все влаштовувало і ширина з глибиною затягують в музику. Розчинитись можливо, ризикуєте годинами слухати старі улюблені записи. Я попередив (бо сам попався)! При тому всьому стерео-картинка чітко читаєть і позиціонування інструментів мені здалось схожим на Yamaha MT8, які колись мене вразили саме цим своїм аспектом.

Ще трохи про еквалізацію – я знаю про особливість деяких лампових апаратів «надувати» бас, тому їх власники можуть почути MM-100 з іншого боку ніж я. Вони надзвичайно слухняні і це особливо чутно було по тому як я у своїх невеличких проєктах грався з певними еквалізаціями ударки чи голосу. Якщо вас трохи насторожує мій опис середньочастотної орієнтації навушників, то з вашим обладнанням ситуація може бути іншою. Я використовував їх на повністю нейтральному обладнанні.
Важливо мати на увазі що заміри, які ходять інтернетом не всі є точними і найточніше, схоже до того що я почув, зустрів у компанії західних СаундХлопаків (не хочу рекламувати, легко знайдете як цікаво). Проблема в замірі саме всього що після 8 кГц – потрібно дуже дороге обладнання (50К$+) та саме компенсовані графіки з урахуванням саме особливостей цього обладнання. Тому «провалів» по частотному діапазону немає. Є послаблення на 10 і 12 кГц, які я знайшов саундгенератором, але вони незначні і неширокі. Всі інші заміри по стандартам 70х років минулого сторіччя, якими наразі озброїлись майже всі оглядачі в світі – нерелевантні, безглузді.

Конкуренти та порівняння

Хотілося б спочатку провести паралелі з старшим братом – MM-500. Там ви отримаєте кращий звук, кращі матеріали, кращі технології, але це очевидно і значно дорожчий продукт за природою. Тим не менш, направленість продуків схожа і цільова аудиторія однакова – інженери, аудіофіли з певними смаковими орієнтаціями в нейтральне звучання, металхеди. Зустрічав думки що обидві моделі у звукоінженера будуть у роботі, обидві роблять гарну справу з трохи різних сторін і навіть наявність старшої моделі не дорівнює тому що вам може не знадобиться MM-100.

А для тих хто розмірковує чи варті вони своїх коштів – гляньте на ціну того цього «старшого брата», тепер на ці.. Здається все стає зрозуміло)) Вони варті кожної копійки.

По конкурентам, звчиайно слід згадати Sennheiser HD 490 PRO, Sennheiser HD 660S2, Sennheiser HD 650/600 – всі ці моделі є поблизу того цінового діапазону, але на ваш вибір точне вплине те що Audeze MM-100 набагато легше розкачати, це магнітнопланарні навушники зі всіма похідними плюсами цього. А головне, чи готові ви зупинитись на володінням однією парою навушників? Як на мене, дуже добре мати у себе щось на зразок героїв цієї розповіді і якихось динамічних Beyerdynamic, чи тих самих Sennheiser, ще повну розсип Chi-Fi IEM і таке інше. Особисто я в цьому хоббі залип разом з вами і читач скоріше зрозуміє сказане. Але це не значить що неможливо володіти тільки (!) цими Audeze і нічим іншим, максимально мінімізувавши свій сетап – ці навушники можуть бути одними єдиними! Так само як багато хто зупинився на своїх HD600/650, але то все трохи інші звірі в цих густих джунглях з аудіо-стафу.

Як тут не згадати HiFiMan Sundara та HiFiMan Edition XS – вже класичні представники планарних навушників в цьому діапазоні. Величезна фанбаза і хайп. Але особисто я не люблю завищені верхи як в цих моделях і нажаль вони мають такі вади як «металевий» призвуки планарного драйвера, провали в верхніх частотах і баланс бас-середина в них геть про інше. Не можу сказати що ці навушники недостойні бути поряд, але орієнтація АЧХ для мене ставить MM-100 на кілька рівнів вище.

Я ще згадував іншу модель, бездротову гарнітуру Audeze Maxwell. Нажаль для мене, дива не сталось і я як власник цього бездротового Чуда все ж констатую що MM-100 звучить куди більш схоже до моїх преференцій. Тож під час робочого дня дуже зручно слухати музику або дивитись відео в Максвелах, але якість реалізації драйвера (і скоріше фізичні розбіжності) є не такою влучною особисто для мене. Це все ще найкращі бездротові навушники з тих що я чув, але U-shape сігнатура і троих загублене тіло гітар і вокалу є зовсім іншим підходом. В MM-100 немає з корообки такого роздутого і розкатистого басу, але є все-все інше що можна бажати у студійних навушниках і де неможливо приміняти саме Audeze Maxwell. Але обидві моделі різні і створені були для різного))