Огляд планарних навушників Campfire Audio Astrolith. Космічна точність

Ну що, приїхала моя чергова порція аудіофільського дофаміну. Astrolith – це гаряча новинка преміального сегменту, топові чисто планарні внутрішньоканальні навушники від американської компанії Campfire Audio. Вони пропонують по два магнепланарні випромінювачі в кожній чаші: великий драйвер 14.2 мм для НЧ та СЧ з покращеною механікою і оновленим дизайном решітки, а також маленький твітер 6 мм, що отримав особливу камеру з фазовим резонатором Particle Phase Resonator (PPR). Кросовер тут не використовується. Корпус спроектовано з додаванням оптично інклюзивних внутрішніх камер для вивіреного контролю усіх частот, для нього застосовується технологія Additive Acoustic Optical Inclusion (AAOI). У презентації бренд анонсує продуктивність класу Hi-End, докладно описуючи переваги драйверів даного типу – швидкість, точність та висока роздільна здатність. Заявлена ціна моделі – $2200. Ну, особисто я звикла досить іронічно ставитися до планарних IEM, завжди віддаючи перевагу форм-фактору відкритих повнорозмірів. Винятком були хіба що вдалі Campfire Audio Supermoon, вони мені справді сподобалися. І ось дуже хочеться вірити, що я зараз знову буду тестувати дійсно унікальний виріб, який стане серйозним відкриттям у своїй категорії та майбутньою легендою. Принаймні, доросла вартість і маркетингові обіцянки створюють такий ефект. Але, звісно, будемо дивитися тверезо, як навушники покажуть себе на практиці. Campfire Audio Astrolith, до справи.

Візуальні враження

Отже, новинка постачається у коробці з яскравим малюнком космічної тематики. Картон... Ну, зрозуміло, ми за екологію. Це вам не дерев'яні скриньки, як у Solaris Stellar Horizon та Andromeda Emerald Sea. Мені традиційно не подобається скромна упаковка, аксесуари в паперових пакетиках, можна було б за ці гроші придумати щось хоч трохи більш витончене. Тепер слухайте скарги колекціонера.

На коробці знаходимо багато інформації, причому не лише технічні характеристики. Наприклад, відкривши її, замість колишнього самовпевненого "Nicely Done" бачимо щось зворушливе: "Congratulations, you have exellent taste in earphones" та "Thank you for your support! You make it all possible!". Ось другу тезу я б і читачам своїх оглядів адресувала, до речі. А зміни настроїв у Кемпів – так, цікаві.

По комплектації тут все стандартно і консервативно: 3 пари звичайних силіконових насадок, 3 пари пінок Marshmallow, магнітний шкіряний чохол-гаманець Black Dimensional Folding Case ручної роботи з Португалії, тканинний чохол Breezy Bag на змійці, подвійний мішечок, котрий, виявляється, називається Breezy Bag Micro, два кабеля TimeStream Metal з посрібленої міді зі штекерами 3.5 небаланс і 4.4 баланс, щіточка для очищення, ганчірочка для полірування, значок CA Lapel Pin. У мене на тесті була демо-версія Astrolith, але увесь цей набір з нею теж був в наявності.

Про стокові дроти скажу – для IEM даного класу я б рекомендувала вже подумати про апгрейд. У плані зручності використання вони непогані, але за акустичними властивостями не вражають. Тим більш, новинка до вибору кабеля чутлива, є сенс поекспериментувати.

Про дизайн

Насамперед, Campfire Audio Astrolith звертають на себе увагу тим, які вони легенькі та компактні, особливо на тлі інших флагманських багатодрайверів. Самі чаші виглядають стримано. Фейсплейти зроблені з нержавіючої сталі, відполірованої до дзеркального блиску. Шелли – з акрилу чорного кольору, під певними кутами стає видно, що він напівпрозорий. Застосовується 3D-друк. Роз’єми MMCX з берилієвої міді тримають конектори міцно. Складання бездоганне, навушники, як завжди, виготовлені вручну в Портленді. Особисто мені подобається їхня естетика, вони для мене, на подив, не менш приємні візуально, аніж Solaris SH. Не знаю, чим продиктовано рішення об'єднати сталь та акрил, наміром знизити вагу моделі чи економією, але хоча б взимку корпуси не будуть обпікати холодом вуха.

Про комфорт посадки

Чесно, до Astrolith у цьому питанні жодних претензій. Я закохана в їхню ергономіку, ці маленькі планари абсолютно не втомлювали навіть після довгих музичних сеансів. Щоправда, в плані пасивної шумоізоляції вони не настільки гарні, але все залежить від вибору амбушюр. Я слухала їх здебільшого з AZLA, залишилася цілком задоволена. Якщо згадати, як деякі навушники Campfire Audio в минулому змушували нас страждати, тенденція дійсно тішить.

Характеристики та сумісність

• • Діапазон частот: від 5 Гц до 25 кГц;
• • Чутливість: 94 дБ;
• • Опір: 8.2 Ом.

За цифрами, до потужності підсилювача новинка не вибаглива. Але я раджу все ж обирати якісне Hi-Fi джерело, яке зможе розкрити її сильні сторони. Повірте, різниця буде дуже помітною. Фоновий шум, на щастя, відсутній.

Звук

Основне тестування проводилося на Astell&Kern A&Ultima SP3000, iFi iDSD Diablo 2, iBasso DX320, Questyle QPM та QLS QA361.

Почерк Astrolith я б назвала атмосферним, соковитим, масштабним. Такі забарвлені, гурманські навушники, не зовсім універсали, але з характерною привабливістю. Перша моя думка про них – нарешті старі добрі Campfire. Серйозно, це виглядає як повернення до культових фірмових рис, за які ми колись полюбили Andromeda. Рідкісний випадок, коли я реально переслухала з новинкою половину своєї колекції, було цікаво, як ці IEM подадуть різні альбоми. Така маленька пригода.

Тепер зупинимося на тих самих фірмових рисах, хочу пояснити, що я маю на увазі. По-перше, тут величезна уявна сцена. Вражають її висота та голографічність, присутнє і додаткове збільшення ширини для ефектності. Позиціонування партій вільне, хоча їхні контури не різкі, тож картина залишається цілісною, демонструючи при цьому феєричний розмах. Я правда давно не пам'ятаю такого у Кемпів, тут вони в зображенні панорами, на мою думку, навіть перевершили свої попередні хіти.

По-друге, відзначу насиченість та багатошаровість звуку. Він захопливий, огортаючий, щедрий на відтінки. Мимоволі поринаєш у драматургію і унікальну палітру композиції. При усій моїй підозріло тривалій пристрасній любові до повнорозмірів, не можу не визнати, що навіть з них не кожні здатні так зачаровувати. Тшш, ви цього від мене не чули.

По-третє, чіткість та інформативність на ВЧ. Замінивши комплектний кабель на свій Effect Audio Centurion, що талановито показує себе саме в цьому спектрі, я почула дуже багато мікронюансів, причому Astrolith добре їх контролюють.

Ну і саме це вміння працювати з мелодією, мені його складно описати словами, але воно дійсно властиве виробам бренду. Найбільш помітно проявляється на живих жанрах. Така млосна, задумлива, навіть злегка загадкова чуттєвість, естетика зухвалої радості чи красивого смутку. Завдяки граційній злагодженості інструментів та увазі до гармонійності нот, навушники вміють дивовижно передати настрій музики. Вони якось вкрай ніжно поводяться з післязвуччями, грають вишукано, підкреслюючи художню складову твору. Це приємно.

А як щодо недоліків? Ну, особисто мені не вистачило драйву та агресії. Слухати Astrolith мені подобалося, але я вже маю досвід, що надовго техніка з подібним налаштуванням в моїй колекції не затримується. Насправді, панч тут цілком непоганий, але у деяких інших IEM він більш виражений, і це для мене в пріоритеті. Ще я віддаю перевагу більшій хльосткості, нейтральності та чіткості, тут звучання все ж відчувалося пом'якшеним, його делікатність не зовсім відповідає моїм уподобанням. Також я люблю виділені ВСЧ, а новинка їх трохи відводить. Окрім того, у неї, з моєї точки зору, надмірно акцентовані низькі частоти, і подаються вони теж у розслабленій манері. Особливо мене збентежив масивний мідбас, щось я зовсім не фанат цієї частини діапазону. Хотілося, щоб НЧ були зібранішими і сухішими.

Але це, звичайно, суто смакове питання. Я рекомендую Campfire Astrolith для ознайомлення, дехто з аудіофілів отримає з ними справжнє медитативне задоволення.

Тепер до більш практичних аспектів. За тоналкою тут помірна V-шка. Я певний час витратила, аналізуючи свої відчуття, чи не варто назвати подачу Astrolith притемненою, але ні, підсилений бас врівноважують СЧ та ВЧ. Так що нормальна вона, не темна, просто комфортна. Жанрово модель всеїдна, до матеріалу не надто критична, намагається додавати об’єму і колориту. Хоча якісні записи реально відрізняються, ви це почуєте.

По частотах

Баси вагомі, глибокі, розкотисті. Як я вже писала, вони підкачані, ударність явно форсована. Основа така густа та монументальна, є вібруючий відгук, на перевантажених треках НЧ навіть можуть наповзати на середину. А ще іноді бас здавався трохи гулким. Однак визнаю, текстури і рельєф читаються без проблем, ясно та докладно. На подив, підходять для моніторингу. І сам розмах, звісно, вражає. Але все ж такий сильний акцент – це на любителя.

Середні частоти барвисті, плавні, співочі. Вони дещо згладжені, але все одно досить прозорі, при цьому мають і натуральну тілесність, і гнучку пластичність. За рахунок фантастично тривимірної панорами, їм вдається гарно розкривати макродинаміку. Тембральна гама солодка, акварельна. Вокал довірливий, романтичний, невимушений, але враховуйте, що він злегка втоплений. Загалом, середнім не завадило б додати більше виразності та розділення, вивести ближче. Зате вони дуже емоційні.

Високі частоти окреслені, яскраві, технічні. В них є трохи дзвінкості, але скоріше у бік шляхетного блиску, ніж металевої жорсткості. Вони артикульовані, витончені, слух не ріжуть, дрібні деталі добре розрізняються. Отож, зроблені у типовій манері Campfire. З мінусів – різноманітність обертонів непогана, але не рекордна. І якщо порівнювати з навушниками TOTL, за пропрацюванням верхніх шарів ВЧ, їхньою протяжністю, варіативністю і природною вагомістю Astrolith поступаються. Хоча це очікувано. Особисто мені найбільше сподобалось з цими навушниками слухати смичкові, вони звучать особливо красиво, так впевнено, точно та контрольовано. Але вам потрібне джерело, що має відповідний потенціал на високих.

Конкуренти

Почнемо, мабуть, з гібридів Campfire Audio Solaris Stellar Horizon. Тембрально вони тепліші, почерк у них злитий, щільний, захопливий, веселий і жвавий. Такий енергійний і злагоджений, одразу веде за собою, не дає відірватися від прослуховування. Astrolith більш ефектні, плавні та огортаючі. Сцену Solaris будують інакше, менш екзотично. Ширини в ній мені навіть не вистачало, зате вона тривимірна, театральна, з чудовим ешелонуванням. На басах акцент у Astrolith, у порівнянні, сильніший. СЧ у них прозоріші, у Solaris тут присутній легкий туман. А от високими частотами Solaris SH мене колись абсолютно зачарували, вони кристальні, переливчасті, протяжні, тоді як у новинки більш технічні та швидкісні. Обидва варіанти смакові, вибір залежить від ваших уподобань.

Що далі? Campfire Audio Bonneville – спокійні, теплі, оксамитові, шалено натуральні та реалістичні. Звучання об'ємне, живе, лампове. Насичене, як вино. Але домінуючі баси мене теж стомлювали, і вони позбавлені такої деталізації, як у Astrolith.

Планари Campfire Audio Supermoon – сцена менша, але помітно йде в глибину, подача цілісна, зібрана, напориста, ВЧ іноді різкуваті, ВСЧ можуть бути синтетичнішими, зате вони більш виразні, баси ударні, вагомі. Astrolith перевершують попередника завдяки інформативності, збалансованості, розкішній флагманській барвистості, ясності, ну і масштабу. Хоча теж смаковий вибір.

Мої Noble Khan – це взагалі протилежність герою огляду. Підсушені, моніторні, детальні, світлі та хльосткі. Безжальні до поганих записів. Яскраві та іскристі, на ВЧ драйвові і дзвінкі, передають загострений нерв, неначе завжди співають на зв'язках. У них, мені здається, інша аудиторія.

Тобто, як бачите, цього разу у порівняннях мало сенсу. В стилі – ніщо не звучить, як Astrolith, окрім Astrolith.