Огляд FiiO K11 R2R. Перший R-2R ЦАП компанії

Цей рік для FiiO певною мірою знаковий і характерний нововведеннями, а саме: випуск першого у світі донгла з параметричним еквалайзером (PEQ), першими для компанії касетним плеєром та CD-програвачем, а також першим для компанії стаціонарним R-2R конвертером FiiO K11 R2R, про який піде мова у цьому огляді. Півроку тому FiiO випустили ЦАП і підсилювач для навушників K11 який має “звичайний” чіп CS 43198, чому вони вирішили залишити назву K11 у новому пристрої для мене не зрозуміло, можливо, на їхню думку, зміна архітектури є незначним оновленням. Для мене було приємним подивом бачити, що FiiO нарешті випустила ЦАП із вбудованим підсилювачем для навушників на архітектурі R-2R. Ця подія значуща не тільки для FiiO але і для всього світу фанатів архітектури "резисторних сходів", тому що це найдешевший стаціонарний R-2R ЦАП на ринку. Нагадаю, що довгі роки вартість таких ЦАПів починалася від 500 доларів. Що стосується цифроаналогових конвертерів, сьогодні, як і багато років тому, я особисто віддаю перевагу саме архітектурі R-2R.

Для тих, хто не знає про що йдеться. Технологія R-2R була описана ще в 50-х роках 20-го століття. Перші такі цифро-аналогові конвертори були випущені в 70-х роках, вже в 80-х кожен третій програвач компакт-дисків мав ЦАП на архітектурі "резисторних сходів". Окрім іншого архітектура R-2R вважається простою, але дорогою у виробництві, саме тому останні три десятиліття на ринку переважає дешевша "дельта сигма". Традиційно за звучанням вважається, що дельта сигма більш аналітична, а R-2R музичніша.

Отже, що може запропонувати R-2R ЦАП зразка 2024 року лише за 200 доларів? Чим він відрізняється від дорожчих конкурентів і чим він кращий за зразки 30-річної давності? Все це спробуємо з'ясувати у цьому огляді.

Комплектація

Усередині коробки конвертер із вбудованим підсилювачем для навушників FiiO K11 R2R. Адаптер живлення, кабель живлення, адаптер 6.3мм, USB кабель, посібник користувача та гарантійний талон.

Дизайн та функціонал

Корпус має два кольорові варіанти: білий і чорний. Нагорі знаходиться логотип, який має безліч варіантів підсвічування (налаштовується), на щастя, його можна повністю відключити. Якість виготовлення відмінна, єдиний нюанс, корпус дуже швидко збирає бруд, плями від рук. Попереду LCD екран відображає базову інформацію про поточний формат та рівень посилення. Пристрій має три цифрові входи: коаксіальний, оптичний та USB C. Лінійний вихід RCA. Цікаво, що коаксіальний вхід може працювати як вихід (тільки в режимі USB). Живиться пристрій стандартним DC 12V/2A.

Усередині K11R2R знаходиться 4х канальний 24-бітний R-2R ЦАП “власної розробки”. FiiO дає мало інформації про цей ЦАП, відомо, що він має внутрішній конвертор DSD і підтримує два режими роботи: NOS (Non-Oversampling) та OS (Oversampling 384кГц). Крім ЦАПа є підсилювач для навушників потужністю 460мВ через гніздо 6.3мм і 1300мВ через балансний вихід (4.4мм).

Що стосується NOS і OS, різницю між двома режимами помітити складно, але я віддав перевагу NOS. Якщо коротко, то в режимі NOS звучання менш яскраве, з гіршим контролем басу та нижчою деталізацією. Проте в режимі NOS загалом звучання приємніше для мене. Різниця між режимами слабка відчутна. Перемикання NOS та OS відчувається тільки в режимі USB, хоча служба підтримки стверджує, що перемикання працює у всіх режимах.

Звук

Один американський аудіофіл сказав, щоб підвищити якість звуку будь-якої апаратури, потрібно випити склянку віскі. Що стосується нашого пристрою, в основному джерелом виступав програвач компакт-дисків Sony CDP-750 підключений до K11R2R через коаксіальний вхід. До речі, в програвачі також встановлений мультибітний (не R-2R) ЦАП - TDA1541A (розробка 1986 року), який на мій слух має один із кращих СЧ діапазонів навіть на 2024 рік, порівняння з ним буде пізніше. Тестування K11 R2R проходило на навушниках і на акустиці. Раніше в статті про ЦАПи я писав про рису архітектури R-2R. Через те, що сьогодні існує безліч інтерпретацій різних технологій складно виділити унікальну рису, яка притаманна лише якійсь конкретній архітектурі. Тим не менш, досі я вважаю, що мультибітна концепція, в тому числі архітектура R-2R, здатна передати запис найбільш достовірно і близько до життя.

Перше враження. Після прослуховування кількох десятків треків я не виявив "тої, класичної" подачі R-2R , яка властива вінтажним, але й сучасним пристроям з іншої цінової категорії. Я б сказав, що це більш сучасна та значно спрощена версія R-2R, яка не так сильно відрізняється, наприклад від звичної “дельта сигми”. ЦАП має яскравість (різкість) переважно у верхній половині діапазону не властиву R-2R ЦАПам. Помітно, що FiiO зробила акуратний крок убік, але не перепливла річку на острів досвідчених пристроїв на основі "мультибіту". Тут дається взнаки ціна. Я не хочу сказати, що я розчарований, я хочу сказати, що це не консервативний R-2R, який я знаю.

Опис частот нижче відноситься до ЦАП + Підсилювач + 6.3мм небалансний вихід. Тест проходив на різних навушниках.

Бас. Йде до самої глибини з достатньою енергією на невибагливих навушників, має непоганий контроль та дозвіл, особливо в режимі OS. На дуже швидких записах підсилювач не встигає за темпом. При використанні звичайних навушників у мене немає нарікань, на високоомних басу трохи бракує щільності та потужності. LORN - Folding звучить велично з відчутним саб басом, який непогано відчувається на високоомних навушниках при максимальному гейні. Kendrick Lamar – Rich Spirit, хороша комбінація ваги та делікатності, я не відчуваю надриву чи компресії низьких частот. Рельєф НЧ відчувається, але ця вібрація з перших секунд читається з невеликим змазуванням.

Середній діапазон. Помірно щільний та тонально насичений. На середньому діапазоні мені більше подобається режим NOS. JPOLND - Colorblind акцентований та добре записаний вокал, звучить відносно м'яко і повно але на середніх та яскравих навушниках трохи бракує тілесності. Cassandra Wilson - Harvest Moon, голос Кассандри ллється медом по вухах? Ну, майже можна так сказати. Голос широкий та повний повітря, віолончель щільна та густа, укулеле акуратно підспівує осторонь. K11 R2R намагається натякати на більш високий рівень, зокрема, передаючи нюанси голосу. Загалом непогане виконання у своїй ціні.

Верхній діапазон. Яскравіше і простіше ніж зазвичай властиво R-2R. Має середню роздільність. Помірно живий за тональністю. Це компроміс між звичайними ЦАПами і справжнім R-2R. Трек Every Rose Has Its Thorn записаний дуже яскраво і часто відтворюється "металево" або "пластмасово". K11R2R не робить його оксамитовим, але при цьому я можу слухати цю пісню на досить високій гучності, не відчуваючи дискомфорту. Загалом пристрій справляється з ним непогано. Насичені та яскраві записи відтворюються з мінімальною різкістю при цьому не позбавлені її повністю.

Звукова сцена та глибина. K11R2R не може похвалитися великою сценою. Вже з перших треків у мене було легке відчуття "тут трішечки затиснуто". Так, можна відчути приблизне розташування музичних нот, що звучать навколо, але не чекайте на дивовижну глибину. Я не можу сказати, що залишився розчарований масштабом і тривимірністю, просто, мабуть, я чекав чогось більшого. В цілому тут немає проблеми, ви отримуєте сцену середнього розміру, або близько того, плюс мінус відповідно до ціни пристрою.

Тест на продуктивність

The Dream (Max Cooper & Rob Clouth Remix) дуже насичений, складний трек, K11 R2R намагається "показати" всі деталі, яким нафаршировано цей запис. На великих, "тугих" навушниках найслабшим місцем виявляється бас, він не встигає за треком, я думаю це переважно "заслуга" підсилювача. Мені трохи не вистачає деталей між СЧ та ВЧ, дрібні нюанси та текстури показані нам зі спрощенням. У цьому записі тонна просторових ефектів, я не можу сказати, що все це відтворюється належним чином, але немає відчуття “плоскої стіни”. У цілому двояке відчуття, але давайте згадаємо про цінник і тоді все стає на свої місця.

Підсилювач

Для тесту потужності підсилювача я використовував навушники Sennheiser HD600, які є досить вибагливими. Навушники підключалися до гнізда 6.3мм, це небалансне підключення. K11 R2R на “GAIN H” зміг майже повноцінно розкачати навушники. Відчувалося, що навушники одержують необхідну кількість енергії і можуть передати хорошу вібрацію голові. Тому я не став підключати референсний підсилювач для порівняння. FiiO, як і більшість "китайців", не втомлюються вкладатися в балансну архітектуру. Як я вже писав раніше, я не є прихильником балансної архітектури в домашній аудіо техніці, вважаю її переважно продуктом маркетингу. Якщо пристрій має балансний вихід, як у випадку з K11 R2R, це, на жаль, майже завжди гарантія гіршої реалізації звичайного небалансного виходу. Я не перевірив балансний вихід, тому що мені нема чим це робити і тому що мені зовсім він не цікавий. Найкраща реалізація, потужність та якісні характеристики балансного виходу є навмисним вибором виробника, але ніяк не продиктована електронікою. Багато нормальних підсилювачів мають більше 1Вт вихідної потужності через звичайний небалансний вихід, найближчий приклад – FiiO K5 PRO. У моєму випадку з Sennheiser HD600 вистачило звичайного небалансного входу, але власникам більш вимогливих та небалансних навушників, які шукають підсилювач, я б порадив пошукати щось інше.

Порівняння

Я хочу порівняти два мультибітні пристрої: FiiO K11 R2R (ЦАП + Вбудований підсилювач) із Sony CDP-750 (ЦАП + Вбудований підсилювач). Скажу коротко K11 R2R після 10-хвилинного порівняння вже лежав у нокауті. Така помітна різниця, несподівано! Просто розумом не збагнути, 37 років – це колосальний стрибок у технологіях. Сучасний ЦАП звучить гірше, ніж ЦАП 37-річної давнини. Коли CDP-750 надійшов у продаж, він перебував у середній ціновій категорії, у деяких країнах він займав бюджетний осередок.

А що саме не таке? На початку, коли я слухав K11 R2R без порівняння, у мене не було жодних зауважень. Як тільки я вирішив почати порівняння швидким перемиканням, я звернув увагу наскільки спрощений і сухий звук у K11 R2R. У мене склалося враження або асоціація, що всі обертони вирізані або частково заглушені. Гармоніки, які розходяться аурою, як якщо кинути камінчик у воду, на поверхні виникають хвилі. Уявіть собі якщо кинути багато камінчиків в озеро вся поверхня води покривається брижами, у випадку з K11 R2R цієї брижі набагато менше. Якщо частину другорядних коливань, гармоніки вийняти з музики та залишити в основному чисті тони, то музика стає менш живою, менш природною. Та жвавість, щільність та органічність властива CDP-750 майже не простежувалася у K11R2R. Вокал та живі інструменти звучать ширше, жвавіше та багатше по тембру на CDP-750. Незважаючи на те, що слабка сторона CDP-750 – це тривимірність, дефіцит масштабу, а також слабка ударність, я можу впевнено сказати, що K11 R2R програє також і за цими параметрами.

Чим відрізняється K11 R2R від більшості інших R-2R ЦАПів? Якщо я не помиляюся крім K11 R2R нижче 500 доларів немає R-2R моделей, принаймні вони мені невідомі. У мене зараз немає під рукою інших R-2R окремих конвертерів, але я можу сказати, що приклад з брижами на воді, а саме гармоніки, багатство тембру, тональна щільність все це спрощено на K11 R2R. Не йдеться про АЧХ, йдеться про кількість інформації, яку виймає із цифр ЦАП. Я чув багато різних R-2R пристроїв, звук K11 R2R буде, мабуть найбільш спрощеним із усіх. Отже, ціна пристрою, на жаль, визначає його продуктивність, отримати "звичніший" R-2R за 200 доларів як я бачу неможливо. K11 R2R відповідає ціні, але виникає питання чи потрібен взагалі R-2R якщо він слабко відрізняється від звичайної дельта сигми, я не знаю.