Огляд Hi-Fi навушників Meze Strada. Ритм вулиць

Сьогодні у мене на тесті гаряча новинка – повнорозмірні динамічні навушники Strada від моєї улюбленої румунської компанії Meze Audio. Вони мають закриту конструкцію, тобто, згідно до актуальних тенденцій, повинні об'єднати аудіофільський звук та портативність. Заявлена вартість прийнятна – $800 (без урахування місцевих податків). Презентація обіцяє фірмовий вишуканий дизайн, чаші з натурального дерева, великі випромінювачі 50 мм з целюлозного композиту, гарну шумоізоляцію, балансний кабель 4.4 Pentaconn в комплекті, прекрасну довговічність та зразкову універсальність.

Відверто, я вже скучила за новинками бренда, тому дуже зраділа, коли Meze Strada потрапили до мене в руки. Навіть незважаючи на те, що я не назву себе особливим прихильником закритого акустичного оформлення, мені надзвичайно цікаво оцінити ці навушники. До речі, саме динамічні драйвери в даному форм-факторі переважно показують себе найкраще, тож я сподіваюся на приємний досвід. Але побачимо, як все складеться.

Наостанок, за традицією, розповім трохи про філософію моделі. Назва у неї промовиста, Strada – це з румунської "вулиця", тобто бренд одразу натякає на використання в дорозі. Девіз: "Naturally Dynamic. Effortlessly Alive. Your Own Space Within the Music". Не залишу вас і без поетичного опису з анонсу, Meze собі не зраджують: "Echoes. Changes. Memories. Moments that shaped who we are, long before we knew it. The STRADA accompany you along the acts that define your journey, and through the feelings they awaken. A reminder that everything begins with a single sound: our own. (Відлуння. Зміни. Спогади. Моменти, що сформували нас такими, якими ми є, задовго до того, як ми це усвідомили. STRADA супроводжують вас на шляху, що визначає вашу мандрівку, та крізь почуття, які вони пробуджують. Нагадування, що все починається з єдиного звуку: нашого власного)".

Що ж, занурення в необхідний настрій відбулося, переходимо до знайомства з пристроєм.

Візуальні враження

Meze Audio Strada постачаються в крафтовій коробці зі схематичним зображенням вулиць. Мабуть, це для нас, ортодоксальних аудіофілів, щоб ми з нашими тривалими сеансами домашнього прослуховування хоч згадали, як вони приблизно виглядають. Також тут є черговий девіз: "Sound. Mind. Soul. All Connected". І, врешті, найцінніша інформація – про те, що новинка зроблена в Румунії (Designed and Made in Baia Mare, Romania).

Комплект аксесуарів щедрий: кейс з твердим каркасом, два кабелі OFC в тканинному обплетенні (3.5 небалансний та 4.4 балансний), адаптер на роз'єм 6.3, м'який чохол зі шкірозамінника. Кейс досить великий, але якісний, не маркий, мені сподобався. Навушники у ньому можна тримати з підключеним проводом, це добре. Щодо стокових дротів – вони тонкі, у використанні слухняні, але за акустичною прозорістю, звісно, базові. Є простір для апгрейду, якщо захочете повністю розкрити музичний потенціал моделі, варто придивитися до сторонніх кабелів більш серйозного рівня, навіть від тих самих Meze. Навушникові конектори тут стандартні 3.5, підключення двостороннє, проблем з сумісністю не буде.

Про дизайн

Він у Meze Strada несподівано яскравий. Матеріал корпусу – магнієвий сплав, чаші виготовлені з екзотичного макассарського ебенового дерева, гібридні амбушюри – з ніжного шкірозамінника та алькантари. Рама має чотиришарове ручне фарбування у – раптово – зеленому кольорі з глянцевим блиском.

Що ж, товариство... Ви знаєте, зелений – мій улюблений колір. До речі, відтінок тут дійсно красивий. Але скажу, як є, мені стиль Strada здався скоріше дивним. Вважайте мене консерватором, але я справді не зовсім зрозуміла цю еклектику. Ну, найчастіше я ж віддаю перевагу або мінімалізму та total black, або якомусь зовсім класичному оформленню з елементами люксу. Втім, це смакове питання, своїх шанувальників новинка теж знайде. За аудіофільську естетику тут відповідає індивідуальний візерунок натуральної деревини, а за сучасну ефектність – витончені лінії та той самий металевий блиск. Шкода, що глянець чутливий до відбитків та подряпин. Кейс для транспортування стане в нагоді.

З позитивного – якість складання у навушників відмінна, без скрипів чи розхитаності. Чаші обертаються на 360 градусів, фірмові стрижні для регулювання незмінно зручні. До того ж, усі компоненти тримаються зовсім без клею, тільки на гвинтах, це дозволить легко провести заміну будь-якого з них під час сервісного обслуговування. Амбушюри також фіксуються просто на магнітах. Той випадок, коли довговічність підтверджена на практиці.

Про ергономіку

Важать Meze Strada небагато – лише 330 г. За розміром вони достатньо компактні, це теж йде на користь портативності. Але з коробки посадка була для мене не надто комфортною, довелося ще з нею погратися. Амбушюри хоч і пухкі, але вузькі, я взагалі не сильно люблю овальну форму чаш. Окрім того, притиск оголів'я здався мені не дуже міцним. Трималися навушники спокійно, але стрибати в них я б не ризикнула. Втім, у мене невелика голова, для частини моєї аудиторії все може бути ідеально. Зате Strada ніколи не втомлювали під час довгого використання, відчувалися затишними, делікатно розподіляли вагу. Пасивна шумоізоляція краща за середню.

Характеристики та сумісність

• • Діапазон частот: від 5 Гц до 30 кГц;
• • Чутливість: 111 дБ;
• • Опір: 40 Ом.

Не скажу, що модель занадто вимоглива до підсилення. З сучасними потужними портативними плеєрами використовувати можна, окремі мобільні ЦАПи преміального сегменту у зв'язці теж покажуть себе непогано. Але, звичайно, якщо підключити Strada до настільного джерела, почерк розкриється вже по-іншому, особливо помітною буде різниця на краях діапазону. Проте я розумію цільове призначення новинки, її створено для дороги, навряд чи комусь буде цікаво слухати закриті повнорозміри зі стаціонаром. Чи ні? Ну, просто майте на увазі.

Про технології

Meze Strada отримали випромінювачі, вперше представлені у відкритих навушниках Meze 109 PRO, але оптимізовані для роботи в закритому акустичному оформленні. Це динаміки 50 мм з W-подібним куполом, міцним та легким, виготовленим з целюлозного композиту, армованого вуглецевим волокном. Стабілізатор з мідно-цинкового сплаву ефективно поглинає мікровібрації, знижуючи викривлення. Підвіс (тор) має берилієве напилення, нанесене методом PVD, для забезпечення жорсткості драйвера.

Звук

Основне тестування проводилося на iFi iCAN Phantom, Astell&Kern A&Ultima SP3000, iBasso D16 Taipan, iFi iDSD Diablo 2, iBasso DX320 та Questyle QPM.

Почнемо з ліричних історій. Саме тоді, коли я отримала Meze Strada на огляд, у мене було велике бажання ввечері послухати одну мою конкретну папку з музикою. Але ж треба було зайнятися новинкою. А оскільки це закриті повнорозміри, ще й середньобюджетного сегменту, тобто, найімовірніше, з масовою подачею, якісь притемнені, басовиті, я подумала, що особистий аудіофільський сеанс для задоволення, схоже, відкладається, доведеться поки обмежитися тестовими добірками. Виявилося – ні. Я цілком можу слухати свою папку.

Отже, почерк у Meze Audio Strada детальний, натуральний, достовірний. Тепле забарвлення у ньому однозначно присутнє, але, разом з тим, його стримана акуратність, на подив, взагалі нагадала мені монітори. Потім я зрозуміла, що ці навушники і зроблені на базі моніторів, вони ж мають драйвери від 109 PRO, тому все логічно. Ні, не те щоб вони йшли в сувору аналітику. Зараз буде це популярне серед оглядачів формулювання, яке ви, мої уважні читачі, навряд чи любите, про баланс нейтральності та музикальності. Але я по-іншому не скажу. За характером Strada світлі, повітряні, з часткою м'якості – і водночас вивірені, контрольовані, досить прозорі. Не викривляють картину, не брешуть, дещо критичні до матеріалу, чесно показують подачу кожного джерела.

Окремо відзначу інформативність звуку, його багатошаровість, розбірливість другого плану. Те, як делікатно та ретельно модель подає нюанси, навіть викликало у мене асоціації з Meze Liric першого покоління. Це, безумовно, козир. Деталей тут аж розсипи, але вони не надмірно виділені, щоб не відволікати. Макродинаміка та мікроконтраст поєднані, на мій смак, вельми вдало.

Також хочу похвалити хльосткість гри. Почерк рухливий, жвавий, при цьому не пересушений. З одного боку, коли я влаштовувала навушникам випробування треками зі складною перкусією, віртуозною гітарою, стрімкими та чіткими переборами струн, гнучкими та непередбачуваними партіями скрипки, вони щоразу справлялися, вірно тримаючи темп, викреслюючи акустичний візерунок невимушено і точно. З іншого, емоції теж не губляться завдяки зв'язності, злагодженості та помірному додаванню розважальних акцентів на НЧ і ВЧ.

Підіб'ємо підсумки

Мене Meze Strada не розчарували. Жанрово всеїдні, достатньо правдиві, при цьому не нудні. Технічність та непогана роздільна здатність роблять їх цікавими для аудіофілів, а гармонійність та веселий норов – для меломанів. Особисто я могла б з ними жити, шкода, що їх не було на початку мого аудіофільського шляху.

Тепер про мінуси

По-перше, хотілося б додати середині виразності, вивести її трохи вперед. По-друге, верхні частоти інколи бували занадто дзвінкими, особливо на поганих записах або з яскравими джерелами. Навіть я це помітила, хоча я люблю іскристість, ви знаєте. І, по-третє, ще раз повернемося до характеру подачі. Він тут такий... життєрадісний, дружній. Навушники обережно розкривають настрій композиції, не перетворюючи її на оглушливий феєрверк, це чудово. Але мені часом не вистачало агресії, артикульованості, твердості. Хоча все залежить від уподобань, просто я фанат різкого драйву, а декому для насолоди може краще підійти саме такий медовий варіант.

По частотах

Баси впевнені, щільні, енергійні. Вони доволі масивні, здатні створювати вібрацію, але контрольовані. На середину не наповзають, не гудуть, не прагнуть домінувати, здебільшого швидкі та зібрані, це добре. Атаки форсовані, удар пробивний, вагомий, має відмінну локалізацію і тактильний відгук. З зауважень назву хіба що оксамитові, однорідні текстури, мені бракувало варіативності.

Середні частоти мелодійні, пружні, теплі. Їхня ключова риса – красива реалістичність. Це не лише насичені, барвисті тембри, але й багатогранність, тривимірність картини. Інструменти можна завжди уявити в просторі, вони тілесні та об'ємні. До розділення партій теж претензій немає, хоча загалом СЧ плавні, органічні. Вокал дійсно сподобався – ламповий, переконливий, не синтетичний, з медовими нотками, впізнаваними для бренду. Коли треба, Strada вміють бути надзвичайно співучими. Про недоліки вже писала – нестача виразності, а ще згладженість, зовсім неагресивна манера. Стосовно масштабу сцени – помітно, що модель закрита, але вона хоча б намагається максимально широко розміщувати образи.

Високі частоти яскраві, повітряні, кристальні. Вони мають гарну окресленість, дорослу деталізацію та прекрасну швидкість. Ось тут виразності та харизми багато, до того ж спектр тішить непоганою протяжністю, дійсно видається ефектним та витонченим. Тільки на верхніх шарах починається спрощення, ну і про дзвінкість я вас попереджала. Звісно, все залежатиме від якості запису, але, на мій погляд, навушники не для ВЧфобів.

Конкуренти

Одразу скажу, що порівнювати нашого героя з іншими повнорозмірами в лінійці компанії я не буду. Meze зайняли зовсім новий для себе сегмент, у ньому на разі вони мають лише цю дебютну модель. Meze 105 SILVA та Meze 109 Pro близькі до Strada за ціною, але вони відкриті, а Meze 99 Classics v2 за рівнем стоять нижче. Про Meze Liric II я мовчу.

Давайте коротко про навушники даного класу з закритою конструкцією від інших брендів.

Хітові Audeze LCD-S20 – за сценою поступаються, не настільки детальні, теж теплі, але такі кремові та плавні, нейтральніші на басах, за манерою веселі і захопливі, атмосферні, хоч і без переходу в філігранну технічність. Натомість ВЧ у них мені сподобалися більше, цікаво зроблені, насичені, з вишуканим блиском.

Final Audio DX3000CL – у них набагато сильніше акцентовані баси, звук густий, монументальний, голографічний, з рекордним масштабом панорами як для закритої моделі. Почерк розслаблений, смаковий, хоча достатньо реалістичний. НЧ дуже масивні, бувають гулкими, середина рівна, прозора, ВЧ комфортні, але рано починається спад. Meze Strada виграють за контролем та інформативністю, світліші за тоналкою, палітра тембрів різноманітніша. З іншого боку, сцена у них не така розкішна. Але співставляти важко, одні – для басхедів, інші – для ВЧфілів.

Студійні Focal Lensys Pro – лінійні, дещо прохолодні, чисті та достовірні. Грають інтелігентно, вивірено, об'єднують моніторну точність та емоційність. Запам'яталися приємною злагодженістю та пружним об'ємом партій. Проте, як не дивно, Meze Strada краще працюють з мікроконтрастом, здаються детальнішими, особливо на ВСЧ і ВЧ. Хоча в їхній подачі значно більше оксамитовості та медового забарвлення. Бажано порівнювати наживо.