Огляд касетного плеєра FiiO CP13 – I’ll be back або сучасний аскет з минулого

Це особлива публікація для мене. Все написане нижче є суб’єктивним поглядом людини, що довгі роки була свідком розвитку такого сегменту портативного аудіо як касетні плеєри. Тому дозволю собі певну порцію ностальгії. І скажу наперед – точно вийде лонгрід.

Касетний плеєр. На сьогодні для одних – це лише два не зовсім зрозумілих слова, для інших – щось таке далеке, що було колись і давно пройшло, для мене – мій багаторічний досвід користування портативним аудіо (хоча такого терміну в ті часи ніколи не чув).

В 1991 році я став володарем свого першого касетного плеєру червоного кольору під цікавою назвою MiniFriend, вимінявши його на якесь рибацьке приладдя. Навіть в ті часи, даний плеєр ніяк не асоціювався у мене ні зі словом Mini, ні з поняттям Friend. Плеєр був габаритним, сумнівного дизайну і потребував цілих трьох «пальчикових» батарейок, які коштували відносно дорого та були значним дефіцитом. Автономність роботи також була не великою, щось біля 3-5 годин. Багато касет під час програвання на  MiniFriend чомусь видавали характерний скрип, хоча і були фірмовими. Можливо MiniFriend і був в чомусь незграбним, але для більшості оточуючих дітей мого віку виглядав доволі бажано.  

Ближче до середини 90-х років минулого століття свідомість учнів старших класів школи та студентів початкових курсів ВУЗів стали поступово заполоняти бажання мати сучасні (на той час) касетні плеєри, які ставали все більш функціональними і вироблялися відомими фірмами. Окрім легендарних Sony Walkman, повагою у нашому колі користувалися плеєри від Panasonic, Aiwa, Philips та інших виробників, що були представлені в нечисленних магазинах електроніки і техніки. Вже у другій половині 90-х і я став власником плеєра Panasonic RQ-V65, який вже свідомо обрав серед інших. І саме цей плеєр виявився для мене справжнім і вірним другом на роки. Навіть при переході портативного аудіо на цифрові технології (типу Diskman), я, паралельно з цифровими форматами, все ще продовжував слухати касети. Отже, як ви зрозуміли, касетний плеєр – це ціла епоха мого музичного життя.

Саме тому, наприкінці минулого року я з великим ентузіазмом прочитав анонс, що відома компанія FiiO розробляє свій перший касетний плеєр. Така інформація була ще цікава тим, що деякі касетні плеєри минулого являли собою багатофункціональні пристрої, оформлені в красиву зовнішню оболонку, тобто мали оригінальний і запам’ятовуючий дизайн. Оскільки FiiO завжди відзначалася прогресивними технологічними рішеннями в сфері аудіо, то і від їх касетного плеєру я очікував чогось подібного. І ось новий і перший касетний плеєр FiiO CP13 з’явився у мене на огляді. Що це за апарат, в чому його переваги та недоліки? Про все це та інше розповім в даному огляді. Також за рядом характеристик буду порівнювати його зі своїм касетний плеєром від Panasonic 25-річної давнини.

Технічні характеристики FiiO CP13:

• •   Призначення: плеєр для відтворення запису на аудіо касетах;
• •   Вихід на навушники: небалансний 3,5 мм;
• •   Співвідношення сигнал/шум: 55 дБ;
• •   Вбудований акумулятор: 1800 мАгод;
• •   Роз’єм для заряджання: USB typeC;
• •   Тривалість автономної роботи: до 13 год;
• •   Розміри: 120х85х30 мм;
• •   Вага: 318 г.

Безумовною перевагою FiiO CP13 є наявність вбудованого акумулятора, який можна заряджати через звичайну зарядку для смартфонів. Однак в інструкції написано вимоги до зарядки: 5V-2А, і про підтримку швидкого заряджання ніде не вказується.

Пакування і комплектація

Коробка FiiO CP13 білого кольору. На ній, окрім плеєра, нанесено логотип фірми, назва моделі та шифр кольору, який для даного плеєра називався романтично – Sky Blue. Всередині коробки плеєр CP13, упакований в товстий шар пінозахисту та окрема картонна коробочка з білим дротом USB typeА – USB typeC для зарядки. Також в комплект входить прозора наклейка на кришку касетниці, інструкція та стандартна документація. Хто пам’ятає ті далекі часи, може згадати, що зазвичай обов’язковим аксесуаром для касетних плеєрів також були і навушники, переважно накладні.

Окремо під плеєр CP13 компанія FiiO випустила чохол на магнітах з вирізами під всі органи керування. Наявність чохла зазвичай є додатковою перевагою комплектації подібних товарів. Однак в даному випадку чохол важко назвати практичним. Так, він дійсно може захистити корпус плеєру від механічних пошкоджень. В той же час, одягнений на плеєр чохол робить неможливим зміну касети без свого знімання. Щоб під час руху переставити касету або замінити її на іншу, треба одночасно тримати в руках плеєр, касету і чохол. Особливо це важко зробити на ходу. Нажаль ні сам плеєр CP13, ні чохол для нього не мають кліпси, яка в мою молодість була майже обов’язковим аксесуаром касетних плеєрів.

Дизайн та ергономіка

Розробники FiiO в своїх релізах вказували, що при розробці CP13 надихалися дизайном Sony Walkman 1979 року. Цей легендарний плеєр я вже не застав, лише бачив на фотографіях. І чесно скажу, що своїм зовнішнім виглядом плеєр від Sony мене ніколи не вражав, оскільки в 90-ті роки було безліч значно прогресивніших дизайнерських рішень.

Корпус плеєра FiiO CP13 доволі габаритний. Він є металевим, схоже що алюмінієвий. Оформлення корпусу являє собою суміш блакитного і металевого кольорів. На задній кришці плеєра великими літерами вибито надпис FiiO.

Зверху знаходяться кнопки керування: кнопка Play – блакитного кольору, інші – металевого. Кнопки керування касетою овальної форми і масивні. Кнопки мають характерний чіткий звук клацання при їх вимиканні.  З правого боку розміщено колесо гучності, порт для зарядки typeC, індикатор заряджання та вихід на навушники. Керування гучністю реалізовано у вигляді колеса, розташованого перпендикулярно правій стороні, і воно помітно виступає. Знову ж таки, згадуючи моделі тодішніх плеєрів, колесо керування гучністю намагалися робити вподовж корпусу, щоб воно виступало якомога менше. Чим менше виступає таке колесо, тим менша ймовірність його випадкового прокручування «на ходу» при зачіпанні за одяг, результатом чого може стати різке збільшення гучності у навушниках.

Посередині кришки касетниці  напис FiiO та стрілка напрямку руху касети. Нижче розміщено виріз овальної форми, прикритий прозорим пластиком, через який можна дивитися на магічно-приваблюючий рух касети під час програвання музики.

Щодо ергономіки плеєру FiiO CP13, то мої відчуття неоднозначні. Для мене плеєр завжди був пристроєм, який повинен надавати максимальну зручність при мобільному використанні і бажано наосліп. З моделлю CP13 не все так просто. По-перше, значний розмір плеєра та відсутність кліпси для кріплення на одяг, потребують знаходити якісь альтернативні рішення для застосування плеєру поза домом. Як мінімум треба мати великі кишені.

По-друге, відкриття кришки касетниці. Кришка настільки міцно прилягає до корпусу плеєра та має настільки малу виїмку для підчіплювання кришки нігтем, що треба мати не аби який хист для заміни касети. У моєму Panasonic RQ-V65 виїмка значно більша, а сила притискання кришки навпаки – відчутно менша, тому заміна касети відбувається без зайвих зусиль.

По-третє, керування плеєром. Нібито мінімальна кількість кнопок не робить таке завдання складним. Але однакова форма всіх кнопок і однакова відстань між ними значно ускладнює цю задачу. Свого часу виробники плеєрів навпаки намагалися кнопки керування зробити різними за розміром та рознести їх по корпусу, що значно додавало зручності. У CP13 таких, здається нібито логічних рішень щодо покращення ергономіки немає.

Функціональність

Плеєр FiiO CP13 надає всі базові функції керування касетою: програвання, зупинка, перемотування в одну та іншу сторону, зміна рівня гучності. Корисною функцією CP13 є наявність автостопу при дограванні касети до кінця. При перемотуванні касети автостопу немає, необхідно окремо натискати кнопку вимкнення. Колесо гучності має плавний хід та акуратно її змінює.

Зарядка плеєра проводиться через кабель typeC. Нижче колеса гучності знаходиться дуже маленький отвір в корпусі з надписом Status – це індикатор зарядки. Під час заряджання індикатор світиться червоним кольором, зелений означає завершення заряджання. Як вже зазначав, наявність вбудованого акумулятора є перевагою CP13, однак хотілося б ще мати можливість перевірки залишку заряду. Наприклад, коли про рівень заряду сигналізує зміна кольорів індикатору.

У CP13 немає можливості обирати тип магнітної плівки: Normal, Chrome, Metal. Як і немає функції шумопониження типу Dolby (таке теж інколи траплялося в минулих плеєрах).  І мені також хотілося б бачити наявність у CP13 лінійного виходу, що дозволило б на його основі робити певні сетапи з різними пристроями від тієї ж компанії FiiO.

Якщо сказати максимально просто про функціональність CP13, то плеєр має все необхідне для звичайного програвання касет, але не більше.

Звучання

Тим, хто не мав досвіду користування касетними плеєрами, нагадаю, що прослуховування аналогових джерел звуку містить дещо іншу філософію, ніж цифрових музичних файлів. Завжди на касетах ми слухали виконавців повноцінними альбомами. Не окремими треками, між якими можна швидко перемикатися, а саме альбомами, зазвичай по 45 – 90 хвилин. В звичайному касетному плеєрі було майже неможливо одразу ж знайти необхідну пісню, тим більше її початок. Треба було використовувати перемотку. А всі знали непорушне правило – ніщо не розряджає так сильно батарейки як перемотування касети. Саме тому часто можна було бачити молодих людей, які одягали серцевину касети на ребристий олівець або ручку для перемотування вручну і економії заряду батарейок. Тому касету вмикали і слухали підряд записані треки альбома.

Продовжуючи згадувати часи нашого активного користування касетними плеєрами, я зрозумів, що такого поняття як «якість звучання» взагалі у нас не існувало. Ми могли зрозуміти все що завгодно – дизайн плеєру, його автономність роботи, наявність шумопониження, зручність користування. Однак якість звучання була поза межами нашого розуміння. Якщо плеєр був брендовим, а касета фірмовою, апріорі ми вважали таке поєднання якісним. Сучасним молодим пошановувачам цифрового рафінованого  звуку без будь-яких зайвих шумів та артефактів навряд сподобається досвід прослуховування аудіо касет.

Прослуховування моєї колекції фірмових, студійних, ліцензійних компакт-касет (саме такі терміни колись використовувалися), проводив з різними сучасними навушниками як внутрішньоканальними, так і повнорозмірними. Не буду детально розписувати про глибокий і контрольований бас, окреслені і емоційні середні та деталізовані високі частоти. Всі ці характеристики звуку були рівно такими, наскільки їх можливо відтворити у звичайному касетному плеєрі. Зазначу, що з тих навушників, що були у мене, накращим звучання виявилося з навушниками Grado the Hemp. Звук був тим, який прийнято називати аналоговим, теплим і навіть ламповим, хоча жодної лампи в CP13 немає. Цю особливу атмосферу занурення в звучання касет, а для мене ще і занурення в молоді роки, словами передати дуже важко. Прослуховування касет завжди викликало лише позитивні емоції.

Треба розуміти, що на кінцеве звучання одночасно здатні впливати якість аудіотракту плеєра, якість навушників, якість магнітної плівки та якість запису на касету. Отже і якість звучання плеєру кожен буде оцінювати по-своєму. Для себе я відзначив, що якогось особливого вау-ефекту від звучання плеєру FiiO CP13 я не отримав. Однак і ніяких особливих претензій до передачі звуку плеєром пред’явити не можу.