Огляд навушників Astell&Kern X Ultrasone Virtuoso. Почерк майстра

Цього разу переді мною продукт колаборації двох культових Hi-Fi брендів – Astell&Kern та Ultrasone. Це закриті динамічні повнорозмірні навушники з романтичною назвою Virtuoso. Вони стали оновленням моделі Ultrasone Signature MASTER MKII. Презентація обіцяє фірмові технології, преміальний дизайн, покращену ергономіку, балансний кабель в комплекті. Відзначу, що новинка виготовляється вручну в Німеччині. Ціна з аудіофільської точки зору порівняно доступна – $800 (без урахування місцевих податків). Звуку властива естетика мистецтва та артистизму. Ну, гадаю, ви знаєте, хто такий музикант-віртуоз, от нам натякають на подібні риси навушників. Що ж, я слухала Astell&Kern Virtuoso на виставці High End Munich 2025. Власне, саме там, де вони створені – в Баварії. На початку ставлення було скоріше скептичним, але згодом я зрозуміла, що мене відчутно починає захоплювати прослуховування. Захотілося з'ясувати, що тут за магія. Тепер я зможу перевірити це у спокійних домашніх умовах. Отже, до справи.

Візуальні враження

Відверто, розпакування новинки мене здивувало. Коли я відкрила велику ошатну коробку, всередині виявився не класичний чохол з твердим каркасом, а серйозний алюмінієвий кейс. Зазвичай такі речі зустрічаються в комплекті тільки флагманських моделей, а це у нас середній сегмент, не Hi-End. Отож, одразу налаштовує на правильний настрій.

Стоковий кабель у Astell&Kern Virtuoso гібридний, поєднує жили з посрібленої безкисневої міді OFC Type 1 Litz 26AWG та з безкисневої міді 5N OCC Type 2 Litz 26AWG. Ізоляція осердя – запатентований матеріал LumiFlex. Штекер – симетричний 4.4 мм Pentaconn, довжина кабеля – 1.3 м. У використанні слухняний, м'який та гнучкий. За акустичною прозорістю начебто непоганий, однак порівняти його мені було ні з чим, адже у нього одностороннє підключення, я не мала аналогічних дротів. Це мінус, якщо раптом власник захоче апгрейд. Ну і, як завжди у таких випадках, буде зауваження за відсутність адаптера на стандартний роз'єм 3.5 мм. Нам, аудіофілам, він ні до чого, але масовим користувачам міг би стати у нагоді.

Про дизайн

Виглядають Virtuoso оригінально, їхній стиль я б назвала сучасним, таким індустріальним. Особисто у мене він ейфорії не викликав, але й не дратував. Автори лірично описують його як "Відображення балансу між точною звукорежисурою та емоційною глибиною", повірю їм на слово. Трошки впізнаваних рис від Astell&Kern, більше – від Ultrasone. Навушники виготовляються вручну на заводі Gut Raucherberg в Баварії. Конструкція з металу та якісного пластику надійна, складання гарне, без скрипів чи розхитаності. Амбушюри та оголів'я зроблені з алькантари, це приємно.

Також хочу відзначити комфорт посадки. Вага корпусу – 400 г, але вона розподіляється дуже рівномірно. Система регулювання зручна, чаші вільно обертаються, притиск щільний, але не надмірний. Хіба що інколи було спекотно, проте я не впевнена, це пухкі велюрові амбушюри чи просто у нас тепла осінь.

Характеристики та сумісність

• • Діапазон частот: від 6 Гц до 42 кГц;
• • Чутливість: 98 дБ;
• • Опір: 32 Ом.

Astell&Kern Virtuoso отримали майларові динаміки 40 мм з титановим напиленням. Застосовується власна технологія S-Logic 3 від Ultrasone для природного просторового ефекту. Рівень звукового тиску було знижено на 40%, завдяки чому зменшується втома при прослуховуванні. З мого досвіду, це реально працює. Для закритого акустичного оформлення це доречно. Ще присутня ексклюзивна технологія DDF (Double Deflector Fin), розроблена для регулювання інтенсивності звукових хвиль. Вона маскує нижні середні частоти, зберігаючи при цьому направлені компоненти сигналу у середньому діапазоні. Ну і є технологія ULE (Ultra Low Emission), котра знижує електромагнітне випромінювання драйверів на 98% завдяки вдосконаленому екрануванню на основі MU Metal. Ось це вже, як на мене, маячня. Хочеться пожартувати, що мені після берилієвих динаміків моїх Focal Utopia в плані опромінення вже нічого не страшно.

До джерела навушники не вибагливі, з портативним Hi-Res плеєром використовувати можна. Але, звісно, якщо ви маєте стаціонарний підсилювач, додаткова потужність їм не завадить. Якщо хочете до кінця розкрити їхній потенціал, особливо на НЧ та ВЧ, є сенс поекспериментувати.

Звук

Основне тестування проводилося на Astell&Kern A&ultima SP4000, Astell&Kern A&Ultima SP3000, Astell&Kern PD10, iBasso D16 Taipan та iFi iDSD Diablo 2.

Astell&Kern X Ultrasone Virtuoso грають соковито, вагомо, голографічно. Як я вже згадувала, під час нашого першого знайомства на High End Munich 2025 вони мені спочатку взагалі не сподобалися, але потім непомітно затягнули у прослуховування. Я навіть не могла пояснити, чому мені так не хочеться їх знімати. Вони доволі басовиті, не надто іскристі, а коли це я захоплювалася моделями, від яких кров з вух не йде? На подив, вдома цей ефект повторився. Але тут у мене вже був час розібратися.

Отже, ключова особливість новинки – її натуральність. Почерк має дуже тепле, медове забарвлення, додає інструментам реалістичної тілесності та об'єму, без проблем можна уявити їх наживо у просторі. Картина багатогранна, тривимірна, з оксамитовими текстурами та прекрасним ешелонуванням планів в глибину. Ноти вирізняються насиченістю та пластичністю, мелодія співуча, переливчаста. Я б сказала, це та сама аналоговість, до якої багато хто прагне. На різних жанрах я помічала цей м'який, ламповий відтінок.

Ще одна важлива риса – збалансованість по всьому діапазону. Virtuoso навіть під час тривалих аудіофільських сеансів зовсім не втомлювали. За частоткою скоріше V-шка, але помірна, без нав'язливого посилення акцентів, просто є невелике підкреслення драйву. Подача гладенька, органічна, невимушена. Ось тут зустрічаємо це несподіване поєднання – модель ніби відверто смакова, але водночас якась напрочуд універсальна. Краще спробуйте самостійно, я сподіваюся, ви отримаєте задоволення.

Тепер стосовно недоліків

По-перше, швидкість не зразкова. По-друге, середні частоти трохи відведені. Є певна нестача чіткості, прозорості, сфокусованості на дрібних деталях. В пріоритеті емоційність, а не сувора технічність. Той випадок, коли модель створена для розслабленого прослуховування заради насолоди, а не для аналітики. Мені, очікувано, хотілося більше лінійності та мікронюансів, але для тих, хто любить максимально відчувати цілісність композиції, це, навпаки, гарний варіант. Навушники знають, як поводитися з музикою, щоб вона сприймалася, як мистецтво. І ще віддаю належне – подібна тотальна відсутність синтетичності в даному класі справді тішить.

По частотах

Баси щільні, масивні, виразні. Глибина не рекордна, хоча непогана, є додаткова вагомість та форсування ударності. За варіативністю рівень компромісний, твердості саба теж могло бути більше, але спектр має власний, досить породистий характер. Оскільки НЧ впевнені, енергійні, при цьому пружні та оксамитові, вони здаються такими затишними, зібраними, міцненькими, в них точно є своя привабливість. Манера розважальна, але вкрай харизматична.

Середина тривимірна, барвиста, плавна. Голографічність образів, хороші контрасти, тілесність інструментів та їхня злагоджена взаємодія роблять запис живим та атмосферним, вкрадливо зачаровують гармонійністю. Тембральна гама тепла, сцена достатньо широка, особливо як для закритих навушників. Вокал не виведений вперед, проте дуже реалістичний, насичений, переконливий. З мінусів – брак хльосткості. Ну й повторюся, я чекала більше деталізації, але це вже питання індивідуальних уподобань.

Високі частоти окреслені, медові, рельєфні. На тлі загальної подачі, натуральної та м'якої, вони пропонують акуратну частку блиску, це створює враження яскравої святковості звучання. Втім, вони добре контролюються, залишаються комфортними, сибілянтами слух ніколи не ріжуть. На мій погляд, протяжності та ясності верхнім ВЧ тут дещо не вистачало, однак з акустичними треками Virtuoso справляються.

Конкуренти

Почнемо з закритих студійних моніторів Focal Lensys Pro. Різниця у них з героєм огляду очевидна – вони нейтральніші, світліші, розбірливіші. За тоналкою рівні, старанно опрацьовують контури партій, вдало об'єднують фірмову мелодійність та спокійну аналітичність. Теж не йдуть у підкреслення нюансів, але ретельно розділяють інструменти, трохи додаючи їм об'єму. З іншого боку, вони поступаються Astell&Kern Virtuoso за масштабом сцени, реалістичністю та злагодженістю, не такі переливчасті та оксамитові, більш прохолодні.

Далі – відкриті динамічні Meze 105 SILVA. Веселі, драйвові, соковиті, з виразним і прозорим почерком, швидкісні та хльосткі, переважно вокалоорієнтовані. Дають багато деталей, вміють акцентувати рельєф і текстури нот, грають чисто і натхненно. Звук рухливий, витончений, легкий. Мені тут надзвичайно подобаються варіативні та контрольовані НЧ, барвисті тембри, ніжний колорит живих жанрів. Але, знову ж таки, Virtuoso більш лампові, тілесні та атмосферні. Якщо ви є прихильником ґрунтовних басів, вони вам підійдуть краще.

Врешті, мої фаворити – відкриті магнепланари FiiO FT7. Інформативні, панчеві, нейтральні та технічні, при цьому теплі та енергійні. Універсали, жанрово всеїдні, з прекрасною просторою панорамою, вивіреною кількістю мікронюансів та зразковою роздільною здатністю на басах та високих частотах. Принаймні, випереджають за цими критеріями суперників у своєму ціновому класі. Але є і недоліки – тембри FiiO я не те щоб обожнюю, ну і прозорість середини не ідеальна. До того ж, для тих, кому будуть близькі Virtuoso, в подачі FT7 може бракувати натуральності та цілісності.