Огляд навушників FiiO FT1 Pro – кращі до 500$

Досить хитрі й підступні ці китайські виробники, скажу я вам. Конкурувати вони вміють і не бояться. І для цього ж потрібно не просто мати хист, а і якусь відвагу – отак просто заявлятись на ринок середнього цінового сегмента повнорозмірних навушників, де конкуренція просто шалена.

Перша модель, яка заявила, що FiiO щось справді може і розуміє в цьому діапазоні була динамічною парою повнорозмірів FiiO FT1. Наробили галасу, продали тисячі примірників і ніхто навіть кривого слова не сказав в оглядах. А їм цього успіху здалось мало, треба було навести свій лад ще й серед планарних навушників.

Я FiiO FT1 Pro на огляд чекав досить довго, щоб спростувати або підтвердити міфи та тези, які пішли світом від оглядачів. І от тільки тепер, слухаючи їх особисто зміг зібрати до купи все, що раніше чув і читав. І.. Я все не так про них зрозумів!

Комплектація, матеріали та ергономіка

Маю трохи видихнути та спершу поговорити про більш прагматичні моменти в цій історії. Якщо ви раніше не чули про FT1 Pro і не бачили жодного огляду, то я вас вітаю, бо на вас чекають приємні новини. Комплект навушників не надвеликий, нічого зайвого, але! Ви з коробки дістанете більше ніж очікуєте від навушників за таку ціну – майже преміальний кейс (!), чудовий за якістю розгалужений дріт на 3.5 мм з перехідником на 6.3 мм і ще один балансний дріт на 4.4 мм. В середньому ціновому діапазоні це просто надзвичайно сильний хід від виробника дати таку комплектацію, бо тут є все що потрібно, як для тих хто буде втішати цими навушниками свої аудіофільські потреби, так і ті хто захоче використати їх для професійних задач тощо.

По-перше, кейс. Так кейси зараз не рідкість, на різних площадках їх можна знайти в дуже якісному виконанні від 20$ і вище. Але ж це кейс зроблено чітко за формою навушників! Через це він компактний, має багато викривлень у своїй формі що стають ребрами жорсткості. І таким чином, твердий (але не товстий) матеріал стає ще краще захищати ваші навушники, а його розмір легко увійде в будь-який рюкзак, поряд з вашим ноутбуком і може навіть ЦАПом чи аудіокартою. Зовнішній матеріал – це немарка сіра зносостійка матерія з цікавим мідним відливом. Чітко, лаконічно, компактно, красиво.



По-друге, кабелі. Зрозумійте мене правильно, я трохи дам критики їм, але саме з боку того що дріт доволі підбішує саме розташуванням на чашах – він направлений кабелями прямо в мою шию. Це скоріше фізіологія, але два дроти, що виходять з чашок сковують мої рухи. Але ж які вони чудові за виконанням! Тут присутні металеві масивні конектори на кожному кінці, що переходять в жорсткий кабель з чудовою опліткою. Кабель трохи неслухняний, але не буде плутатись в клубки і його легко розмотувати. Фіксується, до речі, класною гумовою стяжкою. Він зовсім не мікрофонить і взагалі є дуже зручним (наскільки це можливо для кабелю, що йде у дві чаші, а не в одну). Приблизно такої якості кастомний кабель для моїх особистих навушників коштував близько 60$. Тут у вас два таких кабелі. Два! В комплекті.

Самі ж навушники естетично у мене викликали неймовірний захват. Красивий патерн доріжок планарного драйвера ховається за захисною сіткою-грилем з цікавим малюнком, зручне оголів’я з комбінованих м’яких матеріалів на металевих шарнірах, лого FiiO, які не виділяються, а справді пасують всій композиції. Для мене це щось, що перегукується дизайном дужки зі старими ортодинамічними ТДС-16 з 80-х (які по своїй суті нещадно, але влучно злизані з ортодинамічних Yamaha HP-1), це ретро, яке зараз і не виглядає як ретро, а виглядає доречно і виважено. Комфортні комбіновані амбушури, які адекватно відносяться до місць де прилягають до вашої голови. Та й загалом, дихаюча конструкція відчувається дуже легковісно і непомітно, хоча за голими цифрами – це не найлегші навушники, які можна знайти. Сила притискання чашок до (великої) голови трохи відчутна, але не надмірна. Єдине що мене бентежило, як я згадував вище – це напрямок, куди стирчать кабелі з чашок. Все ж було б ліпше зробити їх або під трохи більшим кутом вперед, або рознести ще ширше від шиї, бо я постійно відчував дискомфорт, скованість в рухах. Головою крутити легко, але ці кабелі весь час дають про себе знати, що неприємно. Треба трохи часу аби звикнути, але в всьому іншому я не можу ні за що зачепитись, навіть дуже прискіпливо обдивляючись всю цю чудову конструкцію.



Слід сказати окремо і про амбушури пару слів. Вони м’які, зручні, дотична до голови частина виконана з матерії та не дає передчасно перегріватись вашим вухам. Але по суті схожі амбушури зараз встановлено на багатьох моделях як навушників FiiO, так і інших виробників, а тому тут революційності вам не знайти. Головне що це комфортно і не буде питань у пошуку заміни в майбутньому.

Звук

Ці навушники однозначно робили з прицілом на безпечне та універсальне налаштування. І саме це для мене стало сюрпризом. Так, маючи досвід, по графіках можливо попередньо здогадатись про умовний профіль, що чекає вас, але фінальну роль все ж має і площа драйвера, і ваша фізіологія вушної раковини та каналу, акустичне оформлення навушників. Тільки особисто увімкнувши музику в навушниках ви можете зрозуміти чи то був завал в резонансі на обладнанні, чи справді замір був правильним. І тут справді є поступовий завал на ВЧ з високими піками на 3, 6, 8 кГц. І наче можна було б ставити крапку на цьому, але ж ні – все це легко еквалізується при потребі, а для багатьох такий звуковий профіль може бути навіть бажаним. Не хочу зараз проводити аналогії з іншими планарами, але вони дуууже очевидні. А от про піки в 6 та 8 кГц легко асоціювати зі старими добрими Байерами серії ДТ. Вони не «насипають» як 770ті, але яскравості додають. Тобто, загалом, якби не ці гострі піки на ВЧ, то можна було б сказати, що тут притемнене звучання всього що після 10 кГц, але саме через ці піки картина досить барвиста і хоч не відповідає дійсності на ВЧ, але в тембрах інструментів взагалі немає сенсу сумніватись. Різниця з набагато дорожчими моделями, які на мою думку вміють в високих частотах грати правильно художньо, відсутня. А фактично – це просто ще один тип підфарбувань, який висвітлить трохи інші аспекти, ніж вся ваша колекція планарів.



Щодо низьких, то я мав задоволення багато разів ловити «гусячу шкіру» від того як швидкий планарний драйвер розкидує всі ці панчі, гудіння що переходять в пронизливі утробні гарчання гітар, перегукування бласт-бітами бас-гітари з бас-бочкою та епічні можливості з відтворення навіть наднизьких синтезаторів. Чомусь я почав своє ознайомлення з навушниками з оркестрових саундтреків і це було дуже гарно, але діставшись до основного свого репертуару, який простягається від олдскульного нью-металу, дум-металу і до сучасних блек-шугейз, синтвейв і т.д. почав по малу ловити щелепу, яка так і тікала в бік столу. І я почав під кожний запис відчував як переповнююсь задоволенням від відчуття природності сцени, і не важливо швидких чи повільних ритмів – ці навушники все грають чудово і майстерно. НЧ тут дають прекрасний вайб і основу не запливаючи туди, куди не варто.

І от щодо тембрів інструментів. Якщо основа тембру – це НЧ, то середні частоти це тіло інструментів. І я в цих навушниках почув просто розкішну подачу СЧ (як для хай-фай так взагалі). Для асоціацій з іншими моделями я виділю окремий розділ, але природність тембрів на середніх тут просто на захмарному рівні, як на таку ціну. Голоси як жіночі, так і чоловічі мають ту саму подачу і тіло, яку ви очікуєте, гітари гарчать дісторшеном і ви чуєте чіткі артикуляції, які у динамічних навушниках переважно недоступні. Звісно, найкращий спосіб дізнатись про тембри – це мати референсне звучання і порівнювати з ним. Зняв одні навушники, вдягнув інші, назад, знову і знову. Швидкість і детальність цих навушників – знімаю капелюха! Так, це все ж калібрований звук на широку публіку, але навушники так легко беруть еквалізацію, що тут можна накрутити саме те що захочеться особисто вам. Навіть отримати свій референсний звук, чи робити контроль частот, бо детальність тут достатня, питання лише в задачах. Так, озираючись на те як я слухав на цих навушниках акустичні інструменти просто не можу не надихатись. Я не знаю як FiiO змогли витиснути цей звук в такому бюджеті, просто неймовірно!

Конкуренти і застосування

Мені дуже важко буде відокремити розмову про конкурентів від профільних прикладів застосування. А все через здібності цього виробу компанії FiiO. З музикою і прослуховуванням все більш-менш зрозуміло. Аналогії які мені спадають одразу ж на думку – це Moondrop Venus / Para, Hifiman Edition XS, Audeze MM-100. FiiO FT1 Pro має надзвичайно багато спільного з всіма цими моделями.

Найпряміше порівняння можна зробити з Hifiman Edition XS. У FiiO дуже схожі НЧ та середина, висока детальність і швидкість драйвера, але замість агресії на високих ми тут маємо більш поблажливе звучання, яке не витягає з записів бруд, якого ви не мали б навіть чути. Тут немає і того «металевого» призвуку Edition XS, а навпаки – розставлені акценти з якими можливо жити як з рідними, а не думати весь час про еквалайзер. І ціна майже вдвічі відрізняється від Hifiman. Переможець тут однозначний. І це навіть без згадки про комплектації.

Moondrop Para мають відмінності на НЧ (вони послаблені в порівнянні з FiiO), мають подібні детальні середні й доволі подібні акценти на ВЧ, зі своїми додатковими підкресленнями. Але якісно це дві дуже цікаві й сильні моделі. Тонально мені було б дуже важко вибрати що більше подобається, а от коли починаєш дивитись на те що йде в коробці, на матеріали та збірку, то все стає досить зрозуміло. Тобто, в саунд дизайні все настільки добре в обох, що просто починаєш порівнювати естетику моделей, комплектації та ергономіку. Para – це більш стаціонарне рішення, а FT1 Pro має потенціал до транспортування. До речі, про Moondrop Para я писав окремий огляд і можу вам щиро радити ознайомитись з цією моделлю.

А от з Audeze MM-100 (на які теж був окремий огляд) з початку має паралелей не дуже багато, але це ж магнітопланари з подібним розміром драйвера. Мені тут дуже схожим здався «піна-ефект», пік на 3 кГц. Дуже і дуже подібне відчуття агресивності, до якого з часом звикаєш. НЧ схожі за відчуттям і швидкістю, а от СЧ у ММ-100 набагато більш читаємі, бо мають підйом в кілька дБ на 800-2000 Гц, що наближає вокал до слухача, наповнює тіла інструментів більшим відчуттям. Та знаєте що? З FiiO за допомогою еквалайзера можна зробити щось дуже подібне! А якщо попрацювати ще з піками на 6 та 8 кГц, то взагалі можна максимально по тональності наблизити ці навушники. ММ-100 однозначно виготовлені краще, мають таку ж цікаву естетику, але комплект від Audeze не ультимативний.

А до чого це я веду? Та все просто – можливості використання навушників в студійній роботі. Якщо трохи попрацювати з FT1 Pro, то виявляється, що з такою детальністю і діапазоном можна і баланс міксів перевіряти й робити повний продакшен в певних задачах. Для моніторингу тут бажано підняти ті самі 800-2000 Гц, а у всіх інших умовах все залежить лише від ваших потреб. Я спробував і на синтах пограти, і з гітарою моніторитись – вони легко дають це робити. А низький опір навушників і достатньо висока чутливість (як для планарів) взагалі робить їх невибагливими до підсилення.

І сюди можна додати можливість використання напряму з виходами на навушники з ноутбуків – геймінг у всіх жанрах без виключень буде і приємним, і імерсивним. Я навіть отримав дуже гарний звук напряму від контролера PS5! Як на мене, то гучність хотілось підкрутити більше, але динамічний діапазон і АЧХ відчутно швидко зайняли свої місця.