Огляд та порівняння студійних навушників – Sennheiser HD 490 PRO, Audeze MM-100, Neumann NDH 30

Ідея такого порівняння прийшла не просто так, адже дані моделі хоч і знаходяться в різних цінових категоріях, але одночасно досить сильно схожі і є об’єктом зацікавленості як профі, так і аудіофілів. Ті хто готовий викласти такі гроші на звук для прослуховування, або на студійні потреби точно задивлявся на конкурентів і не маючи доступу до всіх моделей одночасно опинився на роздоріжжі, не знаючи чи варто докладати зверху «екстра» гроші аби взяти те чи інше. Саме такий вибір зараз стоїть перед мною особисто, вважайте це був мотиватор для написання, але я справді зацікавився вивести на чисту воду даних конкурентів.

Попередження – тут багато букв і слів, доведеться читати. Та я сподіваюсь, що ця стаття стане вам корисна та прояснить певні моменти, а може справді допоможе зрозуміти що потрібно саме вам. Це було важко структурувати, але я намагався зрозуміти все як найточніше для себе особисто і викласти максимально зрозуміло для вас також.

Загальне призначення і схожості моделей

Ітак, чому настільки сильна розбіжність в ціні, але я називаю їх схожими. В першу чергу, відкритий тип навушників, я особисто, вважаю набагато більш вдалим і вигідним (крім моментів коли це недоречно) як для професійної діяльності, так і для прослуховування загалом. Neumann NDH 30 (далі «Нойман») та Sennheiser HD 490 Pro (далі «Синхи») мають однаковий розмір драйвера 38 мм, досить схожі показники опору (130 Ом у Синхів і 120 Ом у Нойман), досить схожі динамічні діапазони від 5 Гц і вище 30 кГц. Тож, вважайте що десь у своїй наївності я сподівався на те що можна за пів ціни вхопити Нойман за бороду у вигляді Синхів 490.. Чи якось так. І звісно, все виявилось не таким простим, як здавалось на перший погляд.

Audeze MM-100 (далі «Одізі»), на які я робив огляд і які мене дуже сильно вразили, на папері навпаки дуже відмінні, але!  В реальних умовах експлуатації я виявився правим у здогадці, що на основі порівняння графіків АЧХ в «інтернетах» вирішив додати їх до цього «батлу». Вони досить схожі з двома іншими кандидатами в області бас-середина і було очевидно що серія ММ в принципі позиціює себе в тому ж сегменті професійного призначення.

Крім того, з плином часу і навушників що пройшли повз мене, я якось почав цінувати сучасні стандарти у вигляді меншого опору і кабелю який можливо зняти для зберігання та транспортування або простої замінити на інший. Також всі три моделі мають поворотні чаші та їх можна скласти в «похідне положення» для транспортування. Сучасно, часто необхідно.

Звук Sennheiser HD 490 Pro та Neumann NDH 30

Мабуть, варто почати з того що Синхи 490 виявились для мене знайомими по характеру звуку з самого початку тесту, але я не одразу збагнув на що саме. Лише тоді коли згадав що ще одна модель цього ж виробника має схожий драйвер то вирішив перевірити графіки замірів і.. Подивіться на скріншот вище)) Я не буду вас навантажувати технічною інформацією, просто по суті – це могли б бути навушники однієї моделі і різниця між юнітами завжди виглядає приблизно так. Я про все що відбувається в області до 4 кГц. Особливо, якщо згадати що з плином часу амбушури деформуються, їх забувають замінювати і вони впливають куди більше ніж ті кілька Дб різниці що видно на графіку. Тож, хто ця модель яка так схожа на Синхи 490? Все просто, вони надзвичайно сильно нагадують по звуковому оформленню Sennheiser HD 660 S2, з тим самим розміром драйверу.

Зауважте, я не кажу що вони ідентичні, просто розбіжність в самій подачі настільки мала, наскільки HD 600, в моєму баченні, відрізняються від HD 650. Але 660-ті мають опір 300 Ом, в них можливо залити куди більше потужності і це грає завжди на користь детальності, роздільній здатності.
За призначенням лінійки зовсім різні, хоча обидві вважаються студійними, але ось таким чином компанія Sennheiser зробила подарунок бедрум-продюсерам у яких скоріше за все на хазяйстві є лише звукова карта з 200-300 мВт в запасі. Аудіофіли зараз лукаво посміхнулись, але не спішіть – такого значення, в основному, більше ніж достатньо для музикантів та ентузіастів. Завдяки таким звуковим картам роблять безліч хітів в дорозі або грають цілі концерти.

Тож я не можу сказати що розраховані на стаціонарне використання 660-ті – це точно те саме що і HD 490 Pro, але той самий драйвер, схожа овальна форма приблизно того ж розміру, подібні амбушури – все це комплексом і окремо роблять звукову сигнатуру помітно схожою. До речі, ширину звукової сцени також.

Якщо описувати загалом цю звукову сигнатуру то перше що ви почнете вирізняти, то це відмінний баланс баса-середини. Саме те чого не знайти в хай-фай сегменті, де вічним трендом є гіперболізація баса, який буквально дає тінь на середину. Всі живі інструменти, вокал, синтезатори, тіло барабанів стає менш вагомим, якщо писати словами зрозумілими аудіофільській аудиторії. Коли такий звук потрапляє у вуха пересічного користувача то ті можуть сказати що середина піднята, але ось саме так вона виглядає нейтрально.

Треба сказати що мова йде про використання Синхів 490 саме з тканинними амбушюрами, а не з велюровими (а їх у комплекті дві пари на вибір). Вони мають характерну вужчу сцену, але вищу роздільну здатність і нейтральність АЧХ в області баса-середини, яка вище на графіку.

Синхи є таким самим еталоном для оцінювання всього що коїться у треку до 2 кГц, а то після 3 кГц вони мають невеликий підйом. Їх «веселіше» слухати ніж Нойман, але це вже не нейтральність, а абсолютно точно те, що можна назвати «косметика». Така сигнатура дуже імпонує прослуховуванню музики, моніторингу себе і свого інструменту чи голосу, з таким звуком дуже приємно проводити час за грою на гітарі чи синтезаторах. В цьому саунді більше «повітря», більше привабливості, а це і є головною розбіжністю з двома іншими парами навушників.



Neumann NDH 30 виявились зовсім іншими «звіром». Подібності майже не було знайдено, диво не відбулось – моделі повністю різні по звуковій сигнатурі. Майже в два рази вища ціна і коли якусь годинку-дві провести знімаючи одні і надягаючи інші навушники можна вирізнити дуже, дуже, дуже багато бенефітів у Нойман. Тож, Бас на Синхах і Нойман однаково артикуляційний і швидкий, діапазон йде від саб-баса і порівнюючи впритул чути, що різниця в основному в роздільній здатності Нойман. Як частотні конфлікти, так і загалом розділення шарами краще зрозумілі у Нойман.  

Інформації просто набагато більше і її краще чути. Середина ж взагалі це фішка Нойман і вони в цілому перебивають не просто HD 490 Pro, а і купу бюджетних студійних моніторів по роздільній здатності. Скажу так – якщо взяти всі студійні монітори в бюджеті до 2000$ за пару то я чув щось схоже тільки у Neumann, Adam і Genelec. Але, наприклад, в Адам ви будете мати халепу з 1 кГц провалом, який вони роками не можуть виправити навіть у найдорожчих моделях і загалом у всіх моніторів є потреба у тому щоб робити звукову підготовку і усунення резонансів в приміщенні. Нойман з цією своєю моделлю навушників мені буквально зламали мозок і сказати що я в захваті від ідеї мати справжній референс без потреби мати ідеальне приміщення то це нічого не сказати.

Сцена у Нойман широка, як у найкращих представників відкритих навушників. Відчуття позиціювання в панорамі просто феноменальне і можна чітко визначити кут під яким знаходиться інструмент. Завдяки такій ширині саме і формується та чудова роздільна здатність. Синхайзер в цьому плані має меншу прозорість, але звуковий профіль дуже точний і за АЧХ це майже точно такий же чіткий інструмент-еталон.

Так, у нас ще є важлива відмінність Neumann NDH 30 в області ВЧ. Я не слухав поки що Audeze MM-500, але схожий нейтральний верх після 3 кГц приписують саме цій моделі. Для використання в прослуховуванні такі верхи можуть здатись нудними, але я особисто був в захваті почути такий рівень натуральності у Нойман. І помітьте, що порівняння йде з навушниками в три рази дорожчими за ці. На Нойман ви не знайдете ні однієї поганої рецензії. Рівень детальності і роздільної здатності просто щось особливе!

Якщо вам здалось що я топлю Sennheiser HD 490 PRO, то це не так, в розділі про те як я бачу найкращим чином їх використовувати буде все про те куди і як їх використовувати. Вся річ в тому, що я замахнувся на порівняння їх з моделлю яка набагато дорожча, близька до ідеальних студійних навушників і було б дивно, якби це були ідентичні по можливостях одиниці. Адже Sennheiser і Neumann мають одного власника і є різними підрозділами однієї компанії що використовують спільні напрацювання. Було б неможливим подумати, що Компанія створить пряму конкуренцію у схожих цінових сегментах. Так вийшло, що Нойман зайшли з NDH 20 та NDH 30 в сегмент, в якому Синхи просто не представлені.
 
Загалом, дуже корисно для тих хто розглядає ці моделі як інструменти для прослуховування музики почитати чудові огляди що були зроблені раніше і в яких висвітлено саме цей їх слухацький бік. Огляди на ці моделі присутні на сторінках товарів.

Звук Audeze MM-100

З Одізі все вийшло просто і зрозуміло. Уявіть собі студійні монітори YAMAHA HS/NS які полегшили і приладнали вам до вух. Чудовий, швидкий, рівний бас і піднята середина, рівні верхи роблять просто надзвичайно дивовижну роботу. Всі інструменти в СЧ звучать вирізняючись з всієї звукової сцени. Особливо це помітно на гітарах і вокалі. Вокал звучить тут не інакше як «красиво»!

Звукова сцена і панорама звичайно поступаються Нойманам, але я б сказав що трохи ширше і точніше позиціювання ніж в Синхайзер. Загалом, позиціювання точніше за Синхи на геть маленьку долю і дуже схоже мені на YAMAHA HPH MT-8, які колись вразили мене такою ж піднятою читабельною, точною серединою і точністю панорами. Але при тому мали досить тісну звукову сцену. Як я писав у огляді, Audeze MM-100 трохи «крикливі» на 3 кГц, але в них можливо висидіти довгі години без проблем. Така звукова сигнатура дає можливість робити тихіше (!), тому що рівень детальності через підняту Середину не зменшується. Неочікуваний бенефіт.

За рівнем детальності Одізі приблизно рівні до Синхів. То одні десь трохи по переду, то інші. Головна різниця саме в звуковій сигнатурі – більш нейтральній у Синхів і з піднятою серединою на Одізі. Це буквально вибір між студійними моніторами YAMAHA чи, наприклад Focal. Вибрати за вас неможливо, вони всі просто дуже круті і потрібно врахувати саме ВАШІ вподобання. Але ж магнітнопланарний драйвер швидкісніший, тому час від часу порівнюючи одні з іншими, можна почути переваги в швидкості транзієнтів на Одізі.

Нойман схожі за сценою з Одізі, але останні менш точні в панорамуванні. А от швидкість драйверів дуже схожа! І у Одізі магнітопланарні випромінювачі, які швидші за динамічні. Це саме той приклад відмінності драйверів Синхів і Нойман, те чому я вважаю їх різними як мінімум за матеріалами і розпайкою. Така швидкість є феноменальною для цього типу і виключно «планари» до цього дня вміли так швидко передавати транзієнти.

Спеціалізовані призначення моделей

Що ж, розберімо як же вибрати конкретну модель.

Neumann NDH 30 «виявився справжнім чемпіоном спорту у всіх видах спорту». Прослуховування в них – відмінно! Якщо ВЧ досить прості для вас, то софтовий чи аналоговий еквалайзер виправить АЧХ в потрібну сторону, але я особисто отримав купу задоволення саме від тої «рівності», до якої звик за роки користування студійними моніторами. Моніторинг себе – майже відмінно, але «майже» тільки тому, що це відкритий тип навушників і граючи на ударних або записуючи в конденсаторний мікрофон ви будете в записі мікрофона чути так званий «блід» (анг. bleed), коли звук з навушників просочується в мікрофон і на запис. Для таких цілей треба мати виключно навушники закритого типу. А от моніторинг при роботі з динамічними мікрофонами, моніторинг при грі в гітару чи з синтами або піано – просто відмінно через те відчуття детальності, натуральності звуку і інструменту яке просто максимально наближене до реального.

У мене особисто є дуже специфічний юзеркейс – моніторинг при грі в гітару під час серіалу)) Коли вчишся грати на електрогітарі (а це весь час впродовж життя «гітаризда», не знаю нікого хто б був задоволений своєю грою) то треба багато часу тренувати руки при грі з метрономом, просто вбиваючи все в м’язову пам’ять. Ця задача монотонна і не потребує постійного ментального контролю, тому увімкнувши клік метронома в навушниках і накрутивши тихенький звук підсилювача в навушниках можна «ганяти» гами і відпрацьовувати шматки соло, чи ще якісь вправи. Тому потрібно розділено чути гітару, хоча і тихо, потрібно щоб через звук кліка, гітари і телевізору не змішувались до купи. Тож в Нойман, Синхах і Одізі це надзвичайно зручно робити, всі деталі відповідають потребам.

Також у мене є часта потреба грати «з плюсом» і в такі моменти розділення може стати недостатньо. Навіть студійні монітори не дадуть вам чітко відділити від і так насиченої загальної картини вашу гітару. Тому колись у мене в сетапі була пара моніторів і ще один додатково, куди я робив окремий посилання сигналу гітари. В Нойман ВСЕ розділяється і ВСЕ чути достатньо добре і окремо. Я впустив щелепу, не підберу інших слів.

Нойман відмінно підходить для Мікшування і це ЄДИНА модель з трьох, яка може бути без додаткових інструментів як почати запис, так і завершити ваш трек на Мастерингу. А ні Одізі, а ні Синхи не можуть цього зробити, вам обов’язково потрібно робити контроль на інших пристроях виводу.

Audeze MM-100 просто закохує в плані прослуховування чи моніторингу себе, але з обмовками на ті ж проблеми відкритих навушників що і у інших. У них детальність ледь менша за Нойман, але завдяки піднятій середині всі інструменти, які залежні від СЧ і вокал висунуті наперед. Тому в описаних специфічних кейсах Одізі також чудово справлялись. В них легко робити Мікшування (рівняння балансу гучності, еквалізація, компресія, сайд-компресія, автоматизація – роздільної здатності для всього достатньо і навіть більше), але Мастеринг.. Як я писав вище – тільки з пост-контролем на інших навушниках, колонках, в авто, у бабусиних колонках, «ейрподсах» та чому тільки можна. Я лишаюсь при думці яку отримав коли робив огляд – це просто чудовий інструмент для майже всіх сценаріїв. Так, є обмовки, але лише порівнюючи з Кращими! Навіть звичайне прослуховування музики з ними це чудовий і захопливий процес.

Sennheiser HD 490 Pro, мабуть це ті навушники з трьох які можна назвати «достатньо круті». Рівень, коли можна взяти і забути що щось може бути не так. Чудові для моніторингу, прекрасні при прослуховуванні (але, мабуть з велюровими амбушурами, а ті що з матерії це більш професійно орієнтоване рішення). Зведення їм дається так само добре на всіх моментах, а от Мастеринг – точно та сама ситуація що і з ММ-100. Але це та сама ситуація що із всіма Beyerdynamic, Sennheiser, AKG, AT, та іншими. Нойман – це та сходинка звідки починається стовідсотковий збіг всіх факторів для надважкої задачі балансування міксу.

На мій погляд, Синхи набагато краще підходять для середнього по палаті ентузіаста, який раніше вибирав щось з 600-ї серії. 490-ті є не те щоб роботою над помилками, але скоріше еволюцією і будуть бажаними для студійної роботи довгі роки. Менші значення опору, змінні амбушури та з’ємний кабель, поворотні чаші, мала вага, чудова сигнатура і діапазон – цілий набір покращень, які дають можливість використовувати їх вже не тільки стаціонарно біля консолі чи підсилювача.