Огляд Beyerdynamic DT 70 IE, DT 72 IE, DT 73 IE ‒ нової лінійки внутрішньоканальних навушників від гіганта індустрії звукозапису

Іноді досить важко починати огляд, а особливо в моменти, коли отримуєш те чого досить довго чекав. Зазвичай я готуюсь до оглядів за матеріалами доступними в мережі, але в такому випадку не хотілось підпадати під вплив чиєїсь думки. Було передчуття того, що важливо самому помацати продукт і зрозуміти на особистому досвіді, що він з себе представляє.

Хоча початку продажів очікували в березні цього року, але дані моделі трохи затримались, а тому я в якийсь момент вже перестав сподіватись. І от диво, вони тут, вони справжні і я маю досить багато вражень, щоб поділитись з вами.

Тільки домовимось з вами одразу – порівнянь з Chi-Fi навушниками, які виходять щомісячно в незліченних кількостях не буде. Тут не може бути порівнянь, оскільки нова лінійка навушників Beyerdynamic є набором професійних інструментів, але з приємним «але». Тому я передам свої враження від прослуховування, виставлю бали за якість звуку, але! Тільки з погляду на них, як на професійні моніторні навушники.

Комплектація, матеріали та ергономіка

Три гарні маленькі коробки чорного кольору з помаранчевими акцентами оселились у мене на полиці неочікувано і в той день, коли я ще мав на огляді інші навушники. Скажу як є – відклав в бік все і витрусив з коробок вміст з великим нетерпінням. Дуже порадувало те, що «Байери» піддивляються у сторонніх виробників, а як воно там робиться. Тут і гарний кейс, в якому вміщаються всі аксесуари, що стануть вам в нагоді, і вміст кейсу справді майорить розсипом всіляких різних амбушур (як силіконових, так і з піни). Виробник не поскупився на змінні захисти-фільтри, якщо ви, наприклад, загубите попередні, та на перехідник 3.5мм на 6.3мм. Це все можна постійно зберігати в цьому самому кейсі – вага невідчутна, а жорсткість кейсу чудово захищає вміст. Кейс виготовлено з матерії і скоріш за все ева-піни в середині для жорсткості. Він має дві застібки і їх можна зручно розташувати з краю, який вам для відкриття буде зручнішим. Кейс – це такий аксесуар базового рівня, що просто не передати. Він обов’язковий і не покласти кейс до комплекту дуже соромно. Знаючи скільки китайськ.. Ой.. Я ж обіцяв без порівнянь)) Але кейс справді нічого не вартий, а поганих кейсів ще треба пошукати. Тому, як на мій погляд, Байери зробили домашню роботу правильно.



Одразу обмовлюсь про можливість використання сторонніх амбушур. Так, якщо ви прихильник IEM, то скоріше маєте особистий набір з найпопулярніших силіконових, чи пінних насадок, вже знаєте який очікувати від них вплив на звук і посадку. Вони чудово сядуть на звуководи і гарно там триматимуться. Можливо покращиться і посадка, як у випадку зі мною, але все ж треба уважно перебрати всі набори, аби переконатись, що є сенс в заміні стокових – вони чудової якості і я б звісно радив намагатись підібрати щось з того набору, що дав виробник.



Що мені не сподобалось (або скоріше менше сподобалось, ніж все інше в комплекті), так це кабель. Він хоч і має кевларову нитку в середині для міцності, але це не додає зручності самому кабелю. Він не мікрофонить, але чіпляється до одягу. Якщо використовувати навушники за призначенням, то кабелі моніторів часто ховають під одяг – саме ці кабелі можуть з вас стягнути одяг і зробити неочікувану епіляцію. Я б радив спробувати поперекидати свої китайські навушники з MMCX конекторами і знайти «донора» кабелю, або просто замовити зручний і якісний кабель для навушників в магазині. Це одразу дасть зручність в використанні навушників і може комусь відкриють нові обертони, що підсадять на вас гусячу шкіру і янголів на плечах. Звісно ж жартую. Але кабель такий собі, не зважаючи на ціну продукту. До того ж він дуже неслухняний, а загинання впертих завушин – це окрема пригода.

Що справді сподобалось, так це збірка і сам корпус навушників – вони дуже маленькі, але не відчуваються тендітними. Матеріал не збирає відбитків, а внутрішній вміст трохи проглядається через матовий напівпрозорий пластик. Естетично, цікаво, дуже компактно. Навушники без проблем можна поселити в вухах і не звертати уваги, через їх малу вагу. Є в цьому дизайні щось, так само як було і в навушниках Shure в свій час. Хоч ті і були пластикові, але дизайн їх відповідав призначенню, а влучна форма давала так само чудово фіксувати їх в середині вуха.

Що цікаво, мені було дуже не смішно, коли я робив фото вище! Всі моделі навушників виглядають ідентично!! Я просто боявся їх переплутати. Все ж марно, але в якийсь момент справді заплутався де чия коробка і тоді ж зрозумів, що на кожній парі йде серійний номер, що збігається на коробці, а інший навушник містить назву моделі. Чому не обидва? Якось дуже по-німецьки, специфічно. Додало мені трохи часу на веселощі та все ж не критично.

Звучання Beyerdynamic DT 73 IE

Тут, звісно будуть графіки від виробника, щоб нагадати про особливості налаштування АЧХ моделей. І варто зазначити, що всі моделі об’єднує кілька моментів в цих налаштуваннях.

А саме, Верхні частоти Байерів. На всіх моделях є трохи різний, але впізнаваний підйом на ВЧ, який досвідчені власники інших моделей компанії одразу для себе занотують. Про форму цих підйомів говорити не буду, бо слух це річ індивідуальна, але за характером це точно всі ті ж самі 6 і 8 кГц. Деталізація на ВЧ, а особливо призвуки інструментів (а це важливо на живих інструментах), звуки реверберацій кімнати та ін. на дуже високому рівні. Немає значного відчуття, коли «пересолили». Саме той рівень, коли ви чуєте максимальну деталізацію і не тягнете з міксу бруд, який буде заважати. Beyerdynamic DT 73 IE в свою чергу мають найбільш легкий підйом, для акуратної взаємодії на акустичних інструментах. Тут дуже важлива делікатність, бо жанрова залежність яскраво виражена і треба було «не пересолити». Байерам це добре вдалось.



Всі моделі на огляді також СЧ-орієнтовані. На всіх трьох моделях середні частоти мають природний характер, тіло інструментів заповнено і читається дуже виразно. Та з іншого боку тут немає ніякого підйому на СЧ! Це просто те звучання, яке ми вже забули, те яким воно мало б бути. Така верхня середина і ВЧ, які я описав, й інші середні частоти просто неможливо зустріти зараз на ринку внутрішньоканальних навушників. Виключенням з лінійки є Beyerdynamic DT 71 IE, де навмисно зроблений провал в середині, для кращої роботи в моніторингу гри на бас-гітарі чи барабанах, але вони до мене (і взагалі в країну) поки не потрапили, можу тільки здогадуватись. DT 73 IE не має мети підкреслення верхньої частини СЧ, тому їх звучання можна назвати дуже природнім і всі поціновувачі оркестрової музики почують те про що я кажу з легкістю і задоволенням.

А от «плаский» бас Beyerdynamic DT 73 IE може видатись саме слухачам досить простим і незрозумілим. Та чекайте, хіба я не писав на початку про те, що це професійний інструмент? Все що зроблено тут – зроблено для якості подачі матеріалу і моніторингу себе (музиканта) в лайв-міксі, під час запису тощо. Бас тут глибоченний, швидкий, драйвер працює як міні-помпа в вашому вусі, але ви скоріше просто не звикли чути такі об’єми в звичайних навушниках. А в своїх навушниках ви не знайдете стільки деталей! Ось і вся відмінність. Хочете більше басу – пограйтесь з еквалайзером на плеєрі, та й все.



АЧХ цих навушників – це наближена до прямої лінії нейтральна подача, яка спрямована на передачу натуральності акустичних інструментів. Тут ніяк не може бути панчевий бас, через відсутність підйомів в конкретній зоні. Тут не може бути виділення верхньої частини ВЧ – це не потрібно. А от прикрашені ВЧ – це саме те що треба такій моделі. Для розуміння звучання цих навушників слід обнулити свої очікування і слухати саме той звук, який ви отримали, намагатись його зрозуміти. Цей звук чудово підійде для тих цілей, що заявлені виробником – клавішні і акустичні інструменти. Саме ці види інструментів будуть звучати виділяючись з загального міксу з всіма наслідками. Це можна і приємно слухати на акустичних жанрах, але ви будете вражені тим наскільки змінилась картинка, що була відома вам раніше по десятках, а може і сотням прослуховувань улюбленого матеріалу.

Звучання Beyerdynamic DT 72 IE

72-га модель також має спеціалізацію – це голос і гітара. Ось це саме те, що потрібно всім вокалістам і гітаристам. Особливо першим! Дана модель максимально виключає можливість створення у вас ефекту оклюзії, який НАД-ЗВИ-ЧАЙ-НО заважає запису свого голосу! Мій перший в житті запис вокалу в навушниках є у мене досі. Він жахливий, запис був жахливим процесом і не було розуміння чому. А все саме через ефект оклюзії – цей поганець дає відчуття того, що ви чуєте не свій природний голос і вас це постійно збиває. Ви намагаєтесь тонально співпадати, а здається не співпадаєте. Не всім це заважає, бо самі знаєте – гарним танцюристам нічого не заважає. Гарним співакам теж, але якщо ви намагаєтесь ще не ставши гарним співаком записуватись (а це критично потрібно), то ось такий жарт грають з нами середньостатистичні навушники. Beyerdynamic DT 72 IE налаштовані за АЧХ так, щоб максимально виключити цей ефект і ви могли комфортно співати, без будь-яких завад.



Що ж до більшої конкретики по АЧХ – тут присутній цей Байеровський підйом на ВЧ в більшій мірі, для інформативності і розуміння точності інтонування під час запису чи моніторингу, але і існують кілька корисних фішок – легкий  підйом НЧ для того, щоб ваш шовковистий бас був ще шовковистіше і від ваших артикуляцій гортанню мліли всі навколо (хоча б по вашій думці, бо це звучить у ваших вухах), що також гарно працює на гітарі. А верхня середина має необхідний підйом, для оформлення «тіла» вашого голосу та гітари.

Таким чином, ці навушники є відокремленням, що досить вузько вказується як виробником, так і вашими вухами. Звісно, підійдуть ці навушники чудово і для вокальної музики, і для металу, але вони можуть здатись трохи різкими, на перший погляд і потребуватимуть звикання чи легкої еквалізації. Та новітній драйвер Beyerdynamic TESLA 11 дає жару і сипле деталями. Це чудовий вибір для багатьох музикантів саме в розрізі моніторингу, як і попередня модель, саме через специфічні налаштування для конкретних цілей, а не спроба впхнути весь звук одразу в один тип моніторів і продавати їх для всіх потреб одночасно.

Звучання Beyerdynamic DT 70 IE

Ну і найсолодше на останок. Це єдині навушники з лінійки, які не треба пояснювати, бо вони звучать досить зрозуміло для будь-яких користувачів.

Досить рівна і чесна середина, характерний підйом на ВЧ, але вже в більшій мірі і підйом на НЧ. Як не крути, а ви, маючи досвід, впізнаєте знайоме налаштування, що враховує криву гучностей Флетчера-Мансона. Це звучить не просто знайоме, а й соковито, хоч на хліб маж.



Але попри детальність драйверу і відсутність явних проблем в частотній складовій я не можу сказати де б в мікшуванні чи критичному вислуховуванні можна було б використати ці навушники. Так, тут можна контролювати НЧ і ВЧ на перенасиченість, як роблять в повнорозмірних DT 770, наприклад. Але щоб вичищати мікс від конфліктів і робити критичні рішення під час мікшування з цими навушниками треба мати великий досвід. Я б сказав, що вони підходять для роботи «на ходу», на виїзді, коли важливо мати портативні прилади, а не умовно ідеальні.

А от для прослуховування ця модель дуже гарно підходить. НЧ панчево розкачують ваші перетинки, СЧ співають як слід і точно, а ВЧ розмальовують все фарбами. Не знаю як щодо аудіофілії, але загалом це звучання можна схарактеризувати «інтуїтивно зрозумілим і емоційним». Емоції зрозуміло звідки – АЧХ. Інтуїтивність теж звідти, але одночасно завдяки швидкому драйверу.