Огляд Bowers & Wilkins PX8. Преміальна Якість та Комфорт

Bowers & Wilkins компанія, яка не потребує реклами. Один із найавторитетніших англійських виробників, які випускали не лише витвори мистецтва, як зовні, так і з інженерної точки зору, но і відвертий мотлох. Все це було, я бачив та чув. Багато років я знайомий з акустикою Bowers & Wilkins, але блютуз навушники від B&W у мене вперше.

Сьогодні на огляді флагманські блютуз навушники Bowers & Wilkins PX8. Коли вперше побачив ці навушники та скільки вони коштують я був налаштований як завжди скептично, був упевнений, що навушники в кращому випадку виправдають свою ціну на половину, але я помилився! Вони виправдали себе на 51% від своєї ціни. Ладно, годі клоунади. Коли я отримав посилку з цими навушниками я був стомлений, розпакував їх щоб послухати 5 хвилин та покласти назад “до завтра”. Але 5 хвилин перетворилися на 3 години. Вам це говорить про щось? Для мене це багато про що говорить. Тепер докладніше.

Комплектація

У коробці можна знайти якісний чохол на змійці, всередині якого навушники та два дроти: USB C – USB C та USB C – 3.5mm. Як завжди посібник та якісь папери.

Дизайн. Ергономіка

PX8 випускаються у трьох кольорах: чорний, бордовий та бежевий (ще є лімітовані Bowers & Wilkins PX8 McLaren, які технічно не відрізняються від звичайних). Одразу видно, навушники повністю відповідають своїй ціні, коли йдеться про якість матеріалів та збірку. PX8 виглядають розкішно, мені дуже подобається дизайн навушників. Bowers & Wilkins майже не змінюють дизайн своїх блютуз навушників щонайменше з 2016 року. Якість та підбір матеріалів, дизайн та кольорова гама – все це на висоті. При уважному розгляді навушники зібрані бездоганно. Що стосується комфорту, тут я поставив би 10 з 10. Навушники мають неймовірно м'які амбушюри і оголов'я, 3 години носіння без проблем! PX8 зовсім не відчуваються на голові, ну майже зовсім. Ці навушники у мене чомусь асоціюються з B&O Beoplay, ніби вони зроблені на одному заводі. Обидві моделі чудові щодо комфорту. Що стосується управління, PX8 мають 4 не сенсорні кнопки з одного боку та одну з іншого. Управління відносно зручне, але могло бути краще на мою думку. До нього потрібно звикнути.

Функціонал

Навушники крім кнопок керуються через додаток “Music | Bowers & Wilkins”. PX8 підтримують три режими роботи: Noise Cancellation, Pass Through, Off. Перший режим пригнічує шум, другий дозволяє чути оточення та третій відключає все. Також вам доступні регулятори ВЧ та НЧ на плюс, мінус 6дБ. Сенсор голови. На цьому все. Як на мене, якось скромно. Наприклад, у B&O Beoplay, які були у мене на огляді, є абсолютно геніальний, унікальний у своєму роді еквалайзер, який працює казково, тут немає нічого подібного, на жаль. Навушники мають надійний блютуз-приймач, який стабільно тримає зв'язок на відстані до 10 метрів з невеликими перешкодами. Шумопоглинання працює в цілому добре, на моїй пам'яті майже дотягує до рівня Sony WH-1000XM5. Режим оточення також реалізован досить добре.

Мікрофон

У ситуації, коли людина говорить при відносно тихому оточенні мікрофон працює добре. Передача голосу дуже чиста, чітка та гучна. Якщо людина говорить у шумному оточенні включається шумопоглинання, яке намагається відокремити голос людини від навколишнього шуму. Шумопоглинання PX8 працює відмінно, я зовсім не чув ніякого стороннього шуму, але якість передачі голосу в такій ситуації значно падає. Загалом я вважаю, що мікрофон та електроніка в цій моделі добре справляються зі своїм завданням що стосується спілкування.

Автономність

При використанні кодека aptX Adaptive PX8 працюють близько 30 годин, що на мій погляд дуже круто. Ця інформація взята з американського форуму від користувача, я не можу підтвердити цю інформацію, я не засікав таймер. Відносно швидка зарядка, приблизно півтори години або менше.

Звучання

PX8 тестувалися в основному через Bluetooth (все-таки це їх основне призначення) і трохи через провід USB C – USB C. Цікавий нюанс, PX8 не можуть працювати як класичні аналогові навушники, навіть якщо ви підключаєте їх через 3.5мм вхідний сигнал оцифровується та проходить через цілий ансамбль електроніки. Очевидно, що з цими навушниками немає сенсу використовувати 3.5мм провід. Під час прослуховування ANC та інши ефекти було вимкнено. НЧ та ВЧ регулятори я залишив на 0. Ще цікавий нюанс, режим ANC (шумопоглинання) чомусь впливає на звук, посилює бас, звучання трохи змінюється, можливо, в цьому є якась логіка невідома мені.

Почну із блакитного зуба. Щодо кодеків, навушники підтримують aptX Adaptive, aptX HD, aptX, AAC, SBC. Скажу коротко, в цих навушниках кодеки aptX HD, aptX, AAC, SBC - не мають сенсу. У PX8 тільки один кодек має актуальність це aptX Adaptive. Тому я тестував навушники тільки з цим кодеком. За 700 доларів я дуже очікував би наявність кодеків LHDC або LDAC, на жаль, їх тут немає. Навушники тестувалися в іграх, перегляді фільмів та звичайно ж відтворенні музики. Кодек aptX Adaptive є відносно швидким, його затримка становить приблизно 70мс, тому він більш-менш придатний для ігор. Джерелом виступав Sennheiser BTD 600, дуже рекомендую. Хороший, надійний блютуз донгл, який працює з Windows та Apple. Отже, тепер детальніше про звучання PX8.

Гра The Last of Us Part 1. Шедевр у світі ігор, на мій погляд. У грі дуже класний, крім іншого звук. PX8 справляються відмінно з передачею атмосфери оточення, звук тривимірний наскільки це взагалі можливо через повітря (блютуз), без використання Dolby Atmos та іншої лабуди. Динамічні сцени, як постріли та вибухи, все це передається з майже миттєвим відгуком (як для блютуз технології), жодної затримки я майже не відчув. У грі ключовим є слух, вам важливо чути усі найменші нюанси, як кроки та будь-яка активність. З PX8 я міг чути кожен найменший шурхіт, все як на долоні, будь-яку живність можна було легко локалізувати. Навушники більш ніж придатні для ігор. Якщо ви любите грати, ці навушники можуть бути відмінним вибором. Вкрай рекомендую використовувати aptX Adaptive. Але якщо затримка критичний параметр, можна скористатися дротом.

Я переглянув кілька фільмів фрагментами і можу сказати те саме. У мене майже не було відчуття затримки у динамічних сценах. Голос, діалоги дуже чіткі. Хороша роздільна здатність звуку, деталізація вище середнього як для блютуз навушників. Я не чую великої різниці (через блютуз) у роздільній здатності між дротовими студійними навушниками та PX8. Окремої уваги варто відзначити здатність навушників передавати простір. Сидячи близько перед 50-дюймовим екраном у мене, часом було відчуття повної присутності картинки. Не завжди я міг чути настільки круту стереопанораму з дротовими навушниками як це роблять PX8 через повітря. На мій погляд саме простір це те, що PX8 передають найкраще.

При прослуховуванні музики навушники розкриваються максимально, що говорить про те, що навушники універсальні, але саме музика їх коник. PX8 мають відносно нейтральне звучання, але воно покрите преміальним лаком, причому подвійним. Я думаю, що Bowers & Wilkins зробили велику роботу з електронікою, а саме DSP. Є відчуття згладженості, особливо в НЧ та СЧ, звук начебто відполірований у хорошому значенні слова. Дуже приємний, м'який звук, який асоціюється із затишком та комфортом, м'якістю та теплотою. Звук PX8 це теплий шоколад, цукерка. PX8 це навушники, які потрібно надіти на голову і просто ввімкнути. Це “той, правильний” звук одразу з коробки, як на мій смак. У мене не було потреби грати з еквалайзером, змінювати якісь налаштування. PX8 значною мірою відрізняються від більшості, особливо студійних навушників, тим, що тут немає акценту на аналітичності, це саме те, що, на мій погляд, відволікає від суті - самої музики. Навушники мають ухил під домашній “laid back” характер звучання. Тепер докладніше.

Оцінки внизу, як завжди, з урахуванням ціни та того факту, що це блютуз.

Бас

Має підйом у верхній половині, що надає почуття маси. Всередині бас починає звалюватися, я слабо відчуваю його присутність у нижній половині. Під час перегляду кіно мені трохи не вистачало басу, він начебто перебував на задньому плані. НЧ загалом мають хорошу масу, йдуть (технічно) досить глибоко, але помітно звалювання нижче 50Гц. Бас трохи нагадує мені крісло мішок, великий, але трохи м'який чи в'язкий, не знаю яке слово краще підібрати. Йому трохи не вистачає твердості, різкості та щільності. Він обіймає вас як дуже великий і пухнастий плюшевий ведмідь. Особисто для мене бас має приємне неспішне згасання, живі інструменти, особливо струнні, мають приємну густу масу. Контроль і деталізація НЧ на середньому рівні. Оцінка басу сильно залежить від того, що ми слухаємо, але моя загальна оцінка 7 з 10.

Середні частоти

Середній діапазон трохи втоплений, має не зовсім стандартну криву. СЧ прогинаються трохи вниз ближче до ВЧ, а не в середині. Загалом приємна, відносно рівна і трохи розслаблена середина. Вокал звучить природно і не дратує навіть якщо запис його сильно випирає вперед. Є відчуття невеликої штучної згладженості саме за рахунок провалювання в районі 1.5-3кГц, що особисто я відношу до плюсу. Середні частоти навушників найкраще передають дрібні деталі та нюанси. Моя оцінка СЧ 8 з 10.

Високі частоти

На мій погляд, ВЧ в PX8 реалізовані трохи незвично. Я люблю, коли верхні частоти знають своє місце - ближче до куліс. Іншими словами, я віддаю перевагу, коли ВЧ як мінімум не акцентовані. Я не можу сказати, що вони акцентовані в PX8, але є нюанс. ВЧ мають дуже криву характеристику, провали та підйоми, особливо між 5кГц та 10кГц. Через це записи, які мають багато інформації у цьому діапазоні, можуть звучати трохи дивно. Але очевидно, що DSP щось робить із ВЧ, завдяки чому вони при “правильному” записі звучать кришталево чисто, детально і м'яко. ВЧ мають непогану роздільну здатність і незважаючи на бардак в районі 10кГц не втомлюють. Моя оцінка ВЧ 7 з 10.

Тепер щодо дроту. Хочу відзначити нюанс, який я не можу пояснити. Характер звуку чомусь змінюється під час підключення через провід USB C – USB C. Особливо це чутно на верхніх частотах. Акцент ВЧ посилюється, вони стають значно різкішими. Великої різниці в якості між блютузом і дротом я не помітив, але вона є, більше це стосується саме сигнатури звуку. Найнезрозуміліше для мене те, що навушники грають по-різному через провід залежно від пристрою-джерела. При підключенні до плеєра, телефону та комп'ютера ми отримуємо три різні звучання. Офіційний сапорт не зміг пояснити це і зрештою я відклав провід убік. Це дивно, але саме в цій моделі мені більше подобається звук через блютуз.

Порівняння

Sony WH-1000XM5. PX8 перевершують Sony за якістю матеріалів, збірки, зовнішнім виглядом і комфортом. Sony перевершують PX8 у всьому іншому. Це стосується електроніки, мікрофону та технології ANC. Що стосується звуку, мені складно відповісти, але у Sony немає таких дивацтв у ВЧ як у PX8. Sony вбивають PX8 співвідношенням ціна – віддача за пів секунди. Якщо забути про гроші, мій впевнений вибір PX8.

Bang & Olufsen Beoplay Portal. Таке враження, що обидві моделі зроблені на одному заводі однією групою людей. Для мене вони мають багато спільного. Bang & Olufsen мають більш приємний, рівний, нейтральний звук ніж PX8. Але при цьому поступаються деталізацією. B&O мають крутий унікальний еквалайзер, PX8 мають примітивний регулятор ВЧ та НЧ. B&O трохи виграють за ергономікою особисто для мене, але поступаються за якістю матеріалів. Обидві моделі схожі функціоналом, зроблені якісно і дуже комфортні.

Mark Levinson NO. 5909. Якщо звук є пріоритетом, то 5909 грають впевнено краще. Але мені особисто PX8 подобаються набагато більше в усьому іншому.