Огляд і порівняння лінійки студійних навушників Shure – SRH240A, SRH440A, SRH840A

В наші дні різноманіття закритих навушників просто приголомшливе і навіть серед провідних брендів на початках легко загубитись, що вже казати про нових учасників які ледь не кожного місяця з’являються на небосхилі.

Зірка Shure зійшла вже досить давно і навіть на шляху створення навушників вони не перший день, але саме зараз вони почали закривати багато сегментів своїми пропозиціями. І от нарешті, прийшов той час коли ми з вами зможемо розкласти по поличках всі основні моделі бюджетного і середньо бюджетного сегмента лінійки компанії. А саме: Shure SRH840A, які були розміщені в ніші де конкуренція просто неймовірна і навички виживання і «кіллер фічі» просто обов’язкові; Shure SRH440A, які замахуються не тільки на старшу модель, а й агресивно «працюють плечима» поміж успішними відносно новими Rode, виваженими Sennheiser і все ще спірними, але помітними пропозиціями від AKG та Audio-Technica; Shure SRH240A, котрі мають помітні вади і прорахунки, але водночас вразили мене найбільше, маючи найменший бюджет.

В цілому, лінійка позиціюється як Професійна і тут не посперечаєшся. Всі згадані моделі не просто маркетингові продукти, а мають загалом схоже орієнтований профіль звуку, який є максимально нейтральним (як для закритого типу навушників) і в цьому головна фішка лінійки. Тобто, тут є послідовність, якої дотримуються далеко не всі бренди.

Всі три моделі з перших хвилин можна характеризувати, як здібні гарно грати музику і відтворювати деталі в високій роздільній здатності. Тобто, переклавши на конкретні тези – АЧХ правдиві, а сучасні драйвери мають високу швидкість, внаслідок чого детальність на високому рівні. У всіх трьох моделях можна слухати музику без ризику втомитись або НЕ отримати задоволення.

Будова, матеріали та ергономіка

Найбюджетніші SRH240A мають багато глянцю на боках, конструкцію досить важко назвати надійною і всі налаштування висоти дужки хоч і супроводжуються кліками та вони часто проскакують поділки при налаштуваннях, що досить неприємно. Загальне враження кількома словами – це асоціація про старі добрі китайські навушники «для ПК» з двохтисячних. Кабель заходить в обидві чашки, що дуже спірне рішення, особливо коли компанія розуміється на тому як прокласти кабель з однієї чаші до іншої, так як в старших моделях це зроблено. І я розумію що змінний кабель тут вже підштовхує бюджет вгору, але ж два кабелі для коннекту? Сам кабель досить тонкий, слизький, чому і не дуже мікрофонить, але водночас має якісний коннектор, що повністю ідентичний до обох старших моделей. Артикуляція чаш відсутня, амбушури досить маленькі, але в цілому посадка налаштовується і на досить велику голову і чималі вуха 240-ві можна також зручно вдіти. Я досить довго висиджував в них і завдяки легкій вазі вони зовсім непомітні на голові. Тобто – плюс за посадку, але довговічність конструкції поки трохи під сумнівом. Та зважаючи на бюджет тут є велике «але», про яке буде далі.

SRH440A мають в собі враховані всі (!) віяння сучасних стандартів і підходів до побудови навушників – з’ємний кабель гарної якості, який йде тільки в лівий навушник, артикуляція чашок, зручне налаштування м’якого оголів’я з чіткими кліками і без проскакувань поділок, великі овали амбушур з шкірзаму. Посадка зручна, але досить помітне стиснення. На ділі воно не дає дискомфорту, але має один великий плюс – якщо багато і агресивно рухатись (як під час гри на барабанах) то вони не злетять з голови, як це роблять більшість навушників. Матеріали не вирізняються преміальністю, але якісні і приємні на дотик. Будова щільна і скрипів зовсім немає. Посадка відмінна і через свою відносно невелику вагу немає підстав думати що вони будуть вам незручними. І до речі, кабель виявився досить зручним в користуванні і не мікрофонив.

SRH840A – це вже продовження моделі 440А, але з акцентами у дизайні. Ні, тут немає унікальної форми чашок, адже це вплинуло б на звучання – тобто ця формула більш ніж влаштовувала компанію Shure. Натомість тут використали контрастну строчку на оголів’я, золоті акценти на написі Shure, що на чашах і там же золоті круги та маленький золотий шуруп під шестигранник на з’єднанні чашок і оголів’я. Так, звісно всі ці доробки не коштують тієї різниці що є в ціні 440А та 840А, але компанія підкреслила відмінність у візуальному для того, щоб ті хто бачать з боку розуміли яка саме модель вдягнена на вас. Або щоб зручно висмикувати зі стосу навушників правильну модель, так як я впевнений, що обидві мають право на життя в великій студії. Кабелі, оголів’я, амбушури у цих двох моделей ідентичні, а от посадка у 840А легша, що підійде більшості користувачів. Та головні відмінності, те за що ви платите, криються все ж не у візуальній частині, а у саунді. В налаштуваннях, в які очевидно вкладено багато роботи.

Звучання SRH440A

Чому не послідовно? Бо я лишу смачненьке на останок. Середня модель знаходиться в дуже конкурентному бюджеті. Як згадано раніше – тут і Синхи з Байерами, АКГ і все що тільки можна придумати. Як компанії, що хоче бути успішною і не має такої глибокої прихильності до бренду від покупців серед навушників зайти на ринок? Тільки з ідеальним розрахунком і максимально правильним звуком на всі гроші. Так от 440А виступають з близьким до ідеалу профілем, в якому нерівномірність АЧХ просто на рівні смішних 1-2 ДБ в певних ділянках і не мають помітних проблем.

НЧ тут глибокі, артикулюють швидко і детально. Трохи розслаблені в порівнянні до старшої моделі, немає агресивного панчу на Низах, але це є зворотною медаллю – СЧ не затуляються масивністю НЧ. EDM на рівні з агресивними метальними жанрами гарно малюють картину басів і синтезаторів, без проблем і правдиво.

СЧ трохи послаблені на 200-300 Гц, але це зроблено скоріше з наміром прибрати «боксі» звук з профілю, щоб орієнтувати навушники в іншу нішу. Не для критичного прослуховування, а більше для моніторингового орієнтування. Верхня середина тут акуратна, є читаємість верхньої СЧ з акцентами, але «не токсична».

ВЧ мають підняті 6-8 кГц, що для декого може бути трохи занадто, але це зовсім не рівень Beyerdynamic DT 770, де дані частоти можуть вам душу вискребти без належної звички і підготовки. Ці навушники можна використовувати на менших гучностях, коли є дискомфорт на ВЧ і через дуже зважене налаштування АЧХ. Тим хто звик слухати музику гучно треба буде або трохи звикнути (я вибрав цей шлях), або зробити на кілька поділок менше – це не погіршить читаємість, бо роздільна здатність дуже добра через гарні налаштування кривої гучності. Десь місцями, залежно від особливостей вашого слуху, будуть нерівномірності, але це вже після 10 кГц, коли і не очікуєш лінійності через природу коротких хвиль ВЧ.

Звучання SRH840A

НЧ на старшій моделі на кілька Дб підняті в порівнянні до моделі 440А, тому і мають сильніший панч в діапазоні 60-80 Гц. Але закінчується підйом помітно раніше, тому це ще менше впливає на СЧ. Загалом, є якесь зміщення в бас у загальній картині. Тут так само швидко артикулюють партії баса, але драйвер дає трохи більше деталей на суміжних діапазонах і я підозрюю, що це головна відмінність і робота в розведенні моделей лінійки.

Іншими словами, СЧ мають трохи більше інформації (ніж в 440А) ближче до низу, що дає і читаємість інструментів в «пачці», і можливість краще їх відокремлювати зосередившись для вислуховування конкретних аспектів. А от 440А, навпаки, мають підняті 1-2 кГц, що розкриває багато інструментів з іншого боку, виводить на передній план (наприклад жіночий вокал, СЧ орієнтовані гітарні записи). Середні, загалом, не зважаючи на закритий тип навушників, досить природно звучать і неможливо дорікнути ненатуральністю хоч якогось інструменту. Тут немає послаблення в області 200-300 Гц, що вже більш лінійний підхід і наслідком чого може бути вища детальність нижньої частини діапазону у порівнянні з середньою моделлю. Та і 3 кГц на цій моделі менш акцентовані.

ВЧ у моделі 840А досить схожі на середню модель, але менш кусючі на 6 кГц. Мають менше питань до своєї правдивості і це неабиякий здобуток у формфакторі закритих повнорозмірних навушників! Ні, ще не відкриті і фізику перемогти поки що неможливо нікому з виробників, але це має досить сильний потенціал.

Звучання SRH240A

Важко давати такі гучні характеристики, але звучання наймолодшої моделі мені видалось найзбалансованішим в лінійці з багатьох аспектів. Чому і як так вийшло я гадки не маю, але виробник знав що робить і наосліп таких рішень не приймають ніколи.

Тут пружний і артикульований, хоч і менш глибокий по діапазону, бас – він помітно з’являється в області 30 Гц і вище. Він не акцентований, як у старшої моделі. І загалом це логічно, що старша і середня модель помітно краще подає нижній край від 5-10 до 20 Гц. Та швидкість драйверу робить відмінну деталізацію, може навіть унікальну в цьому ціновому сегменті.

СЧ природні і мають схожу забарвленість в діапазоні 1-2 кГц з 440А, що логічно об’єднує лінійку. Тембри гітар, голосів (всіх інструментів загалом) натуральні і це неабиякий здобуток для навушників цього цінового сегмента. Це неочікуване орієнтування в ще більшу нейтральність зовсім не очікуєш зустріти тут, але.. Але.

ВЧ стриманіші ніж у старших моделей, помітно легші, а краї діапазону досить далеко і тут вже питання до того наскільки ви можете чути, які межі вашого слуху в цей час. Особисто мені Високі загалом схожі по всій лінійці, крім того самого забарвлення в 440А, та 840А на 6-8 кГц, яке там додано скоріше за змістом і функціонально. Молодша модель витримана в максимальній можливій нейтральності.

Професійне застосування, співвідношення в середині лінійки та конкуренти

Мені слід почати з короткого нагадування про те, чому виробники роблять гіперболізації на навушниках закритого типу. В першу чергу, такі навушники дають можливість контролювати кількісно критичні діапазони. Наприклад, всім відомі і легендарні Байери 770 мають сильні акценти на 6 та 8 кГц і таким чином в мультитреках, на інструментах, де присутні ці частоти в надмірній кількості, в цих навушниках буде просто неможливо не помітити і ви вже очевидно почнете еквалізувати, підрізати цей діапазон на доріжці. З басом (який також досить надутий у DT 770-х) та сама історія – якщо присутні перебільшення на інструментах в певному діапазоні, то він буде затуляти інші інструменти, і еквалізуючи ви позбавляєте певний діапазон зайвого. Буквально звільнюючи місце іншим інструментам, або художньо корегуєте звучання конкретного інструменту, якщо в цьому місці не дуже зайнятий інструментами трек. Тобто, інженерам для роботи потрібні НЕ тільки лінійні інструменти, а і ті, вади/особливості яких вони чітко знають, ті які дають змогу робити контроль певних частот і запобігти конфліктам (частотним) вже на етапі зведення.

Ось таким чином і варто було б підійти до розуміння лінійки Shure SRH, але на диво в усіх моделях, що описані вище, ці перебільшення зроблені по іншому ніж у конкурентів. Це одночасно і інструменти для роботи і гарні навушники для прослуховування музики.

В цьому розділі почну з молодшої 240А, яка виявилась дуже приємною в прослуховуванні музики. Загальне враження у мене дуже позитивне і можу сказати, що зважаючи на неприємні скрипи конструкції і зовнішню недосконалість – тут всі гроші пішли в звук! Ця модель може висіти цілими кипами у вас в студії, її не шкода через вартість дати дітям, її легко замінити, можна зайнятись «колхозингом» і ремонтувати, якщо колись станеться прикрість і хтось з музикантів в угарі репетиції наступить на навушники. Та найголовніше в них не відібрати – це дуже дорослий і детальний саунд (як на ціну і їх закритий характер) і не кусюче налаштування АЧХ, яке прагне бути максимально лінійним. Моніторинг музикантів, вислуховування записаного, відеопродакшен, геймінг чи прослуховування музики – все їм по зубах і все вони зможуть. Я не бачу сенсу звертати увагу, наприклад, на модель Sony MDR-7506, яку дуже часто радять як бюджетний варіант для студії, яку особисто я критикую упродовж багатьох років, тому що колись повірив в них і сплатив за особистий досвід роком незручностей посадки і дуже неточним звуком. Єдиним виправданням ним може бути все ж легкість в ремонті, бо запчастин багато і конструкція є протилежністю 240А – вона міцна і довговічна.

SRH440A – це вже відмінна конструкція, гарні матеріали і певний крок вперед в плані звуку. Загальна деталізація для мене особисто не радикально відрізняється від молодшої моделі, а при довгих годинах запису, для тих у кого є досить багато рухів і потрібна щільніша посадка, для тих кому важливо мати навушники зі з’ємним кабелем і можливістю зручно для транспортування скласти в плаский похідний кейс (не включено в комплект, але таких дуже багато в продажу) краще вибирати SRH440A. Це «золота середина», «робочий коник», «вибір розуму» і т. ін. Моніторинг для звукооператора або відеографа, моніторинг запису, трансляції на радіо, той самий геймінг – все перелічене і набагато більше під силу даній моделі. І тут вже починають стискатись зуби у AKG, Audio-Technica, які були куплені наосліп багатьма людьми і недостатньо виправдали їх очікування. І зрозуміло чому – бо багато брендів не хочуть змінювати те що продається десятиліттями, те що купляють навіть не прослуховуючи, бо довіряють їх імені. Але приходить час і.. З’являються альтернативи. 440А для себе я впевнено ставлю поряд з дуже вдалим дебютом Rode NTH100, який був таким самим ударом «під дих» старим гравцям. Для тих хто хоче щось взяти в цьому ціновому діапазоні зараз купа варіантів, але Shure і Rode на мій особистий погляд зараз ведуть м’яч по полю. Професійні навушники, які не огидно слухати з музикою. Зараз вам доступні вже не тільки спеціалізовані AKG 371, Sennheiser HD280, HD300, притомні універсали HD200 та HD569, Audio-Technica M40x, а і Шур.. От так. Є з чого вибрати і зважаючи на те що багато конкурентів все ще без сучасних оновлених конструкцій і матеріалів (технологій виготовлення драйверів), то 440А з’явиться багато у кого вдома і поселиться на купі студій.

Зі старшою моделлю, трохи важче буде пояснити позиціювання, якщо співвідносити в лінійці до середньої (бо вони дуже-дуже схожі), але це більше спеціалізована модель, по логіці чимось подібна до Beyerdynamic DT 770. Тут «кіллер фічі» не в детальності (вона на рівні конкурентів), а виділенні певних діапазонів для професійного застосування. SRH840A чудово підійде для вище описаних контролів критичних частот, моніторингу клавішних, синтезаторів, бас-гітар, вокалу, для роботи зі звуком у відео. Вони чудово підходять для мікшування і навіть для мастерингу, коли вам потрібно ще один з інструментів контролю. В середній і старшій моделях лінійки добре чути ступені компресії, просторові ефекти і загалом вони рідні брати. Старший братик трохи сильніший коли б’є на НЧ, а молодший трохи спокійніший. І це їм не заважає бути чудовими навушниками для прослуховування, що не скажеш про A-T M50x, DT 770 – до них треба або мати налаштований вже слух, або звикати якийсь час. Я колись був вражений тим як більш вартісна Yamaha MT8 грає м’язами на СЧ, але хіба лінійність це погано? Лінійність легше продати, бо вона логічна. І зараз я не впевнений що для багатьох задач, які виконують закриті навушники в цій ціні варто на 100% радити тільки 770-ті.