Огляд навушників Sennheiser HDB 630 – на хвилі хайпу

Я дуже чекав можливості зробити огляд на Sennheiser HDB 630, хоча від появи новин про них до виходу на полиці магазинів пройшло зовсім небагато часу, щоб накрутити себе очікуваннями. Та от кількість оглядів на них серед лідерів думок і те що я чув про навушники вже вводило в режим упереджених очікувань. І коли нарешті я отримав пакунок, відкрив і почав слухати, то не знав куди себе діти, бо був готовий повернути їх і відмовитись від написання цього огляду.

Кілька днів намагань зрозуміти і опанувати еквалайзер, постійні короткі і довгі підходи на тлі хвилювань про долю цього допису і я все ж зміг зрозуміти цей пристрій. Тепер одразу хочу сказати, що навушники вийшли достойні, але я виявив ряд моментів, які не слід замовчувати, які мені не були одразу зрозумілі. Звісно, можна намагатись видати свою думку за об’єктивізм, але це повністю мій особистий досвід, а саме тому він повністю суб’єктивний і ви можете отримати абсолютно інші враження по кожному з описаних пунктів. Та от менш цікавими від того вони не стануть аж ніяк.

Комплект, матеріали та ергономіка

Sennheiser HDB 630 постачаються в пристойній та компактній коробці, в якій знаходиться лише кейс. Кейс на дотик дуже гарної якості, не «дженерік-чайна-кейс», а щось ближче до B&W з дуже жорстким каркасом, гарною тканиною зовнішнього оздоблення, що виглядає як досить зносостійка та схожим на фліс оздобленням в середині. Тут ви знайдете розумно розташовані відсіки для зберігання аксесуарів дбайливо заповнені для вас компанією. Авіаперехідник, донгл-адаптер Sennheiser BTD 700, кабель для дротового з’єднання, кабель заряджання та інструкція/гарантійка.

Самі навушники лежать в щільно сформованому місці, куди ви їх обов’язково маєте вкладати лівим навушником в ліве посадочне місце. Це важливо, бо артикуляція чаш має повний оберт на 180 градусів і ви будете промахуватись перші рази, повірте. Потім просто звикаєте.



Навушники після виймання з кейса одразу ж відчуваються дуже вільними в артикуляції через можливості обертати чаші, а тому варіативність посадки на голові буде. Коли амбушури, як тут, виконані з шкірзаму, який досить сильно липне до шкіри голови, то знайти саме ту посадку займає трохи часу. Але що дуже важливо – посадка зручна і з цією силою стискання і вагою навушників ви матимете можливість проводити в навушниках довгі години, без втоми. Єдине що, в літній час такі амбушури і майже повна герметичність будуть нагрівати вуха і голову навколо. Навіть зараз, в прохолодну осінь, це відчутно.

Загалом, матеріали навушників дуже приємні, але не ультрапреміальні. Оголів’я виконано шкірзамом зверху, а площа контакту з якогось гумового матеріалу з покриттям схожим на софт-тач. Схожий матеріал використано в оголів’ях навушників Neumann. Чаші з простого на вигляд пластику на якому трохи лишаються відбитки пальців. Шарніри виглядають якісно і хід регулювання оголів’я приємний. Він не фіксується кліками, досить схоже на рішення в навушниках Bowers & Wilkins, але на відміну від них все ж деякі елементи кріплення чаш є пластиковими. Їх пофарбовано під колір алюмінію, тому важко сказати які саме є пластик, а які ні, та це в кінцевому сенсі зовсім не важливо. Збірка очевидно дуже гарна і важчі матеріали завадили б комфорту, а тому тут тверда «п’ятірка»!

Звучання та еквалізація

Ну і одразу до найважливішого – до звуку. Як я і писав на початку, цей горішок вийшов досить твердим особисто для мене. З коробки звук видавався досить перенасиченим на низах, через що не було «руму» (простору) для інших частот. По суті, більшість часу я намагався додавати якісь частоти, але виявилось, що треба було додати відніманням. Знизивши наповненість і вивільнивши простір я вже почув більше деталей і зняв перевантаженість з драйвера, який місцями просто не справлявся з завищеними очікуваннями. Одразу уточнюю, що я слухаю на високій гучності, де такі моменти чути, для тих хто слухає на середній гучності і нижче крива гучностей та частот буде іншою.

Я обов’язково додаю нижче свій еквалайзер, але сподіваюсь на ваше розуміння – у всіх нас вуха різні і вподобання тим більше різні. А тому я лише показую те що підійшло для мого слуху:



Слід пояснити останню картинку з Master Gain – якщо ви будете крутити значення на еквалайзері дуже сильно, то загальний гейн/підсилення буде зменшуватись і рівень гучності буде зменшуватись. Як на мій слух, то еквалайзер не точно слідує показникам що встановлено, але перевірити і довести без стенда для замірів я цього не можу. На мій слух значення які ви ставите в цифрах є меншими ніж реальні зміни в звуці. Тобто реакція на еквалайзер дуже помітна, а тому слід крутити дуже поступово і обережно. І так, я пишу вперше про використання саме еквалізованого звуку, т.я. пресет за замовчуванням (Neutral) мені не сподобався зовсім. А еквалізація була виконана саме так, щоб рівень гейну не був зменшеним.

Що ж, я, мабуть почну з пояснень своїх налаштувань. Як і писав вище – слід починати зі зменшення НЧ, а саме придушити 80 Гц на 1 Дб. Тип Peak, ширина 0.70 (Ratio). Саме після цього з’являється краща читаємість. Але мені, як і вам, відомо що вушні канали у всіх фізіологічно різні, навіть правий може бути більшим за лівий чи навпаки. Є купа людей кому слід компенсувати цей діапазон, нічого не прибирати, або навіть додати. Але для всіх таких «протилежностей» я рекомендую не наближатись до високих рівнів гучності навіть близько.

Також мені хотілось більшого відчуття на гітарах, голосах і всіх СЧ інструментах, чому я і додав два піки на 1,5 та 2,7 кГц на 0,5 та 1 Дб шириною (Ratio) 1.00 та 1.50. Це дало більшої природності звучанню і не вплинуло на інші частоти.

Звісно, я підозрюю що можна було б ще «підчистити» деякі піки, але еквалайзер має обмеження, а т.я. навушники у мене лише на огляді, а не в володінні, то я не став заморочуватись. Для тих кому буде цікаво то підкажу звідки почати – зробіть ізоляцію частот еквалайзером, який це вміє, щоб знайти саме ті частоти які вам ріжуть вухо і потім їх просто притисніть. Та все ж закликаю не перевантажувати вбудований DSP і свій слух.

Що ж до загального враження. Завдяки наявності кодеку Aptx Lossless ви майже гарантовано отримаєте в БТ-потоці ширину каналу що вмістить всю інформацію без втрат. Зараз вже багато хто перекачує свої бібліотеки в 24/44-96 і показники пропускної здібності БТ навряд будуть вас помітно обмежувати при прослуховуванні. А саме тому питання більше до частотних налаштувань (які ми з вами побороли, сподіваюсь) та ергономіки чаш.

Sennheiser дуже гордо показують графіки відповідності частот до іншої своєї дротової моделі – легендарних HD 650. І справді, щось в цьому є. Але як не виходило у інших виробників, так і у самих «Синхів» вийшло лише щось похідне. По-перше, закритий тип навушників ніколи не матиме відповідні налаштування сцени і детальність, розбірливість. По-друге, просто додавши НЧ ви повністю міняєте баланс і звучання на СЧ, що тягне за собою і сприйняття ВЧ. Тому це намагання показати схожість з 650-ю моделлю є лише маркетингом і спільного вони не мають майже нічого. Але це не робить HDB 630 гірше! Адже НЧ тут присутні в великій кількості, вони текстурні, швидкі. Нічого подібного не було і не могло бути в легендарних аудіофільських 650-х. Тут є і закладена фізично глибина з монструозними показниками початку діапазону далеко за межею людського слуху, і гарне виконання 42 мм драйверу, що створює пружні потоки, тисне на ваші барабанні перетинки і формує сцену. Завдяки гарному басу тут є Основа для звуку. Але, як я писав вище – головне НЕ пересолити!

СЧ тут менше відчуваються ніж у дротової моделі з якою намагаються порівнювати новинку, та все ж це саме така подача, яку сміливо можна назвати «натуральний тон». Тут є баланс, якого не існувало ще не так давно в світі бездротових навушників і який могли собі дозволити лише кілька зіркових представників небосхилу. Звісно, закриті навушники не матимуть тієї розбірливості що мають відкриті, але все ж це стало можливо і тепер ще одна модель вміє подати правдиво тіло інструментів, голосів. Якщо вам цікаві підкреслення цього діапазону – еквалайзер в руки і будь ласка, творіть в межах захисту закладеного виробником (я саме про обмеження в 6 Дб для налаштувань еквалайзеру, які зазначено виробником).

До ВЧ, на фоні багатьох конкурентів я взагалі не маю ніяких зауважень. Тут є протяжність діапазону далеко за наші людські слухові можливості і все питання лише до того як і що ви хочете чути. Маючи купу конкурентів у яких є очевидні проблеми з налаштуваннями ВЧ на своїх DSP, я б назвав базове налаштування доволі нейтральним. Всього в міру – сибілянти не стрибають, панорамування чітке, просторові ефекти працюють керуючи настроєм під час прослуховування.

Якщо ви очікували поганого резюме для цього звуку, то вибачте, не в цей раз. Так, довелось почаклувати, але це все невеликі «твіки», виправлення. А в рамках того що ви вже маєте за базу – цей звук працює на «відмінно»!

Хоча мені досі незрозумілий цей трюк з нахиленими до вух драйверами. Який би кут нахилу навушників я не вибирав, все одно немає відчуття винесення сцени вперед, як мало б бути. Маю здогадку, що конструкція чаш має бути іншою, більшою (як у Sennheiser HD 800S чи Neumann NDH-30), що має пряму суперечність до ідей компактного пристрою, який має бути мобільним. Але в порівнянні з Bowers & Wilkins PX8 S2, сцена у мене особисто не стрибає вгору до маківки (як я описував в їх огляді), що вже добре.

Мобільний додаток

Поки український правопис щорічними змінами затверджує все нові і нові правила використання запозичених слів я поки що дозволяю собі називати застосунок додатком і розширити цей текст ще більше. Опис додатку буде трохи куций, бо це цікаво досліджувати особисто, а з найцікавішого там саме той еквалайзер що я описував вище. Додаток називається Smart Control Plus і доступний як на Android, так і на iPhone. Схожим додатком я користувався з Sennheiser Momentum Sport. Він і візуально схожий і по функціоналу, не знаю що змінилось і чи замінив один іншого, але той раніше був без приставки «Plus».

Цей додаток є певним хабом для ваших Sennheiser пристроїв і допомагає їх підключати, оновлювати, об’єднувати. Найперше, звісно ж це оновлення. Я всім рекомендую робити оновлення одразу коли вони доступні і ось саме тут був той випадок коли мене одразу ж чекало одне на черзі.

Після оновлення найперший блок що нас зустрічає це саме блок еквалізації. Тут є готові пресети, Нейтральний має перемикач для підсилення басу «bass boost», який я вище не рекомендував в принципі. Користуйтесь еквалізацією правильно. Що цікаво, ви можете спробувати еквалайзер для зовсім непосвячених, який пропонуватиме в спрощеному вигляді кілька звучань, щоб ви обрали найліпше для вас. Після кількох таких кроків мало б бути найліпше можливе для вас особисто звучання, але зі мною не спрацювало ні раніше з Momentum Sport, не працює і зараз. Та ви спробуйте, хоча б для розуміння.

Наступна річ доступна для налаштування це Crossfeed – це блок де вам пропонується додати взаємне проникнення каналів Л в Р і навпаки, таким чином емулюючи прослуховування на колонках. Функція, на мій смак, зводить на нівець всю роботу що поклав звукоінженер в створення альбому чи треку, який ви зараз слухаєте.

Далі є можливість менеджерити всі підключення що були чи є на навушниках. Забувати пристрої, вмикати-вимикати мультипоїнт тощо. Noise Control блок це вже для керування режимами проникності, «вітрозахисту», ANC. Доволі гнучке налаштування, багато функцій.

Найбільш контроверсійний розділ, як на мене – це Controls. Як би мені не хотілось, але керування дотиком вимикати не слід, бо деякі функції стають недоступними, тому я мучився неймовірно з цими всіма тач-перетач фішками. Це бісить, розлючує, але якось з часом можна примиритись. До наступного випадкового натискання! Або випадкового спрацювання сенсора, що спиняє трек на паузу, а у тебе брудні руки під час прибирання.. Була б моя воля, я б всі ці сенсори видалив. І крапка.

Досить прикольна функція схожа на Find My у iPhone існує також на Синхах, досліджуйте. А от що одночасно і цікаво і одночасно безглуздо – це Саундзони. Ідея в тому щоб дати доступ додатку до вашого місцеположення і телефон споживаючи купу енергії в додаток до і так широкого списку сервісів почне перемикати сам режими ANC та проникності залежно від вашого географічного положення. Хіба не чудово? Ви прийшли, воно увімкнулось і не збігається з теперішнім вашим настроєм чи пріоритетами і ви все одно тягнетесь в кишеню, щоб налаштувати режим звуку.



Відкриттям для мене було саме знайти в налаштуваннях поточну схему підключення навушників – Signal Path. Таким чином вам стає точно зрозуміла схема процессингу звуку на пристрої і по за ним.

В додатку є можливість стежити за останніми новинами і анонсами компанії Sennheiser. У будь-якому іншому випадку це можна було б ігнорувати, але маємо справу з компанією, новинки якої викликають неабияку цікавість у ентузіастів, тому дізнаватись першими про все може виявитись досить цікавим.

На останок, всі ці блоки керування на Головному Екрані можна додавати чи видаляти, щоб лишити тільки потрібні вам і не гортати сторінку вгору-вниз. Хоча, я після налаштування еквалайзеру зовсім перестав заходити в додаток, тому не можу оцінити кінцеву потребу такого налаштування. Та краще завжди мати більше, ніж треба, ніж не мати і потребувати.

Донгл, коннект, геймінг та батарея

Одна з перших дій що я в принципі зробив отримавши навушники – це підключив їх не до рідного донглу (про який мова звісно ж піде трохи далі), а до FiiO BT11. І ви знаєте, був приємно вражений! Бо виявилось, що рідний донгл Sennheiser BTD 700 тут є саме комплектним додатком (!), а навушники є саме універсальним інструментом. Сторонній донгл працює з всіма кодеками що і навушники (AAC, SBC, aptX Adaptive, aptX Lossless крім LDAC що недоступний саме на навушниках, але доступний в BT11), а також не обмежує їх в гнучкості підключень – повна сумісність з PS5, Mac, iPhone, Windows, Android. Тому при втраті рідного донглу чи потребі розширити арсенал, щоб мати, наприклад, по донглу в кожному пристрої вдома, ви можете використовувати альтернативні рішення.

Якщо ж підключати навушники напряму до смартфона, то тут вже будуть працювати кодеки в пріоритеті від найкращого підтримуємого до найменшого. Звісно з iPhone там Mac будуть підключатись виключно по AAC, Android по якомусь з Qualcomm Aptx (якщо такі в наявності), потім по пріоритету буде AAC, далі SBC. Windows за замовчуванням використовує SBC, тому для роботи з іншими типами кодеків слід не лише здібності вашого БТ-модуля ПК, а і сторонні драйвери, які можна знайти за невелику плату в Інтернеті.

Та все ж, нам цікавіше всього взаємодія з пропрієтарним донглом Sennheiser BTD 700. І тут звісно ми маємо найкращу сумісність. Це працює краще і швидше на етапі підключення та керування. Донгл хоч не має софту для керування, але має кнопку на своєму маленькому корпусі, якою можна робити певні переключення режимів та давати команди на підключення до інших пристроїв. З рідним донглом навушники підключаються найшвидше, якість звуку, а тобто і ширина каналу мають найліпшу сумісність з навушниками і по суті це є єдина платформа сфокусована на роботу одне з одним. З тією різницею тільки, що донгл може працювати і з іншими пристроями, що мають спільні кодеки aptX Lossless, aptX Adaptive.

Трохи часу я тестував роботу донглу з навушниками на PS5. У мене все вийшло, звук чудовий, миттєва сумісність, але варто не забувати, що при кожному підключенні слід натисканням на кнопку донгла входити в режим найменшої затримки, де є пріоритетом не якість, а саме швидкість передачі звуку. Виробник заявляє про роботу з «наднизькою затримкою всього в 30 мс», але така затримка є об’єктивно не унікальною на ринку і так можуть навіть недорогі китайські бренди. Інша справа, що зазвичай звук в іграх не має дуже високого бітрейту і пріоритет на швидкість не погіршить звукову картину, а от те що ви граєте не в «ноунейм» гарнітурі, а з класним і збалансованим звуком – це вже варто уваги.

Окремо виділю той аспект, що ні разу я не чув лагу чи переривання через нестабільність підключення чи ще чогось такого. Куди б я не йшов від пристрою до якого підключений, яким чином я б не підключався – всюди сигнал був чудовим і без найменшого натяку на проблеми.

Щодо життя від батареї то слід зазначити дивовижні показники, як для такого розміру і ваги навушників – 60 годин. Я за час тесту ні разу не заряджав навушники, хоча провів в них дуже багато часу заряд з 40% впав до 10%. І тільки під кінець тесту навушники лагідним голосом попросили живлення. А це все було при мультипоїнт підключенні, коли телефон був підключений другим пристроєм поряд.

ANC та мікрофон

Ледь не забув про настільки вже незначні речі на фоні всього, що описував вище, а саме те що ці навушники є конкурентом всім хто вбудовує ANC технології до своїх гарнітур. ANC тут є і він працює дуже гарно. Т.я. пасивна ізоляція є трохи вище середньої (можливо через матеріали корпусу що передають трохи з вібрацій від зовнішнього звуку) то можна було позитивно оцінити можливості ANC, і схарактеризувати HDB 630, як дуже вмілого супутника для мандрівників, офісних робітників та всіх хто бажає відокремитись від зовнішнього світу для фокусування на справах чи навпаки, відпочинку. Водночас, він не створює помітного вакууму, який дуже неприємний багатьом людям.

Режим прозорості, як завжди у Sennheiser, на найвищому рівні. Його робота одна найкращих що я чув на ринку і для тих хто користується цим режимом буде очевидним те, наскільки цінним є не мати постійного статичного фону від оточення переданого до мікрофона. Звучання передано в максимально природній манері і користуватись ним приємно.

Ну і звісно ж мікрофон. Під час розмов кілька разів відмітили колеги, що звук голосу помітно краще, ніж зазвичай (не будемо тут тикати пальцями на конкретні бренди, хай це буде маленький секрет). Мені не доводилось ні разу підвищувати голос, щоб мене краще почули. А під час сильного вітру на вулиці взагалі було комфортно, ніяких проблем з намаганнями перекричати оточення.

Порівняння

Не скажу що важко порівнювати ці навушники з прямими конкурентами, адже кращі можуть бути, але тільки не в розділі якості звуку що ви отримуєте. Є кращі за ANC (Bose, Sony), є «лакшері» сегмент з вишуканими матеріалами там де тактильність на першому плані (Dali, B&W), а є ті що про звук в першому рядку. І тут вже питання в тому що саме ви шукаєте, т.я. всі достойні моделі мають трохи інші характеристики.

В самому сегменті справді аудіофільских компаній існують чудові Beyerdynamic Aventho 300, з якими я мав можливість не так давно ознайомитись і від яких лишився в захваті. Якщо на початку знайомства я був впевнений що Aventho розбивають всі надії Sennheiser на новий «шмат пирога» з ринку портативного аудіо, то після підбору еквалайзера я точно поставлю їх на одному рівні. Увага до деталей, ергономіка, звук – я навіть не уявляю як тут вибрати переможця. Ситуація коли краще мати обидві моделі і просто насолоджуватись під настрій однією чи іншою.

І це при тому при всьому, що лише з Aventho 300 я вперше задумався змінити свої Audeze Maxwell. Максвел зараз – це навушники привиди. Вони є, але на поличках їх немає. Скільки б їх не приїхало – продається все до останньої пари. Планарний драйвер, донгл що дає можливість слухати музику в «хай-рес», можливість грати, монструозна батарея і така ж монструозна вага. Ширина сцени у HDB 630 та у Audeze Maxwell досить подібні. Але останні мають надшвидкий драйвер магнітопланарного типу і вони не портативні, важкі, не мають ANC. Якщо треба шумозаглушення і можливість бути мобільним в місті, то вибір очевидний – це «Синхи». Якщо ні, то тут, по-перше, варто подумати чи хочете ви таскати стільки ваги на голові, бо з часом навіть найтовстіша шия почне затікати. По-друге, звучання моделей дуже різне через різні типи драйверів і не варто думати що певна схожість за АЧХ в зоні СЧ робить ці моделі хоч якось подібними.

Focal Bathys для мене все ще мають кращу АЧХ на папері і більш детальні ВЧ, але не за кількістю інформації, а саме через цікаву реалізацію піків на Високих. Та все ж хотілось би колись почути правонаступника Bathys, які матимуть новіше технологічне начиння, бо час нікого не жаліє і ці навушники для декого можуть виявитись неактуальними, коли вже існує Aptx Lossless і можливість компенсувати відсутність кодека в смартфоні компактним донглом.

Ну і кілька слів про спробу порівняння самими Sennheiser їх нової моделі з попередньою Momentum 4. Нічого у них спільного, крім бази, платформи на якій почали будувати і уніфікувати виробництво немає. Звук HDB 630 значно перевершує попередню модель як тонально, так і за детальністю. Попередню модель можна радити до придбання, але в контексті її меншої вартості, особливо під час сезону знижок і під час розпродажу магазину.