Огляд навушників Bang & Olufsen Beo Grace. Перші TWS класу Hi-End

Сьогодні я поділюся з вами враженнями від знайомства з Bang & Olufsen Beo Grace. Це флагманські навушники від знаменитого датського бренду, котрі на даний момент займають місце найпреміальніших та найдорожчих True Wireless, доступних на ринку. "A future icon. Crafted for the century ahead". Заявлена вартість – $1500 (без урахування місцевих податків). Нам обіцяють безкомпромісну зручність, розмаїття функцій, естетичний дизайн та абсолютно неповторний досвід взаємодії для власника. Ну, модель поки навіть не має прямих конкурентів, вона випереджає найближчих суперників з даної категорії за ціною ледь не вдвічі, тож це однозначно неповторний досвід. А от чи буде він позитивним – слід перевірити.

Отож, чи вам цікаво, як грають TWS-навушники за $1500? Особисто мені – так. Ви знаєте мій скепсис щодо безпроводу, але тут вже точно потрібна оцінка аудіофіла. Навіть не розповідатиму, як я коментувала, що True Wireless за такі гроші повинні приносити каву та танцювати балет. Якщо без іронії – у кожній популярній сфері цінові показники поступово зростають, це було лише питання часу, коли TWS почнуть коштувати, як серйозні дротові аудіофільські IEM. Ось у моїх руках перший флагман такого рівня. Сподіваюся, Beo Grace виправдають свій статус для тих, хто готовий розширити бюджет на покупку заради ультимативної якості. Оскільки у мене на тесті вже було немало топових бездротових навушників від інших компаній, я готова дати зважену оцінку в різних аспектах. Але найбільше мене цікавить, звичайно, звук. Огляд буде насиченим. До справи.

Візуальні враження

Bang & Olufsen Beo Grace постачаються у скромній фірмовій коробочці. Комплектація непогана: зарядний кейс, 2 короткі кабелі в тканинному обплетенні USB-C/3.5 та USB-C/USB-C, 4 пари силіконових амбушюр. Додатково компанія пропонує чохол з італійської шкіри у кольорах Cranberry Red, Seashell Grey або Infinite Black. $400 – і він ваш. Ось і живіть тепер з цим.

Повертаємося до наявних аксесуарів. Стокові насадки мають овальну форму та жорстку серцевину. Вони створені саме для цієї моделі, встановлювати їх спочатку було складно, потім я звикла. Але зверніть увагу, що замінити їх на інші амбушюри не вдасться, підійдуть лише сумісні варіанти, бо тут звуководи теж специфічні. До акустичних властивостей, в принципі, претензій немає.

Кейс зроблений з безшовного алюмінію з піскоструминною обробкою, відполірованого вручну до матового перлинного покриття. Усі кути заокруглені, вага – 65 г, за розміром не крихітний, але достатньо компактний. В руках відчувається дорого. Є підтримка бездротової зарядки. А про ще деякі його корисні функції я вам розповім трохи пізніше.

Про дизайн

Він у Beo Grace стриманий, але витончений. Мені, як не дивно, сподобався, хоча я зовсім не фанат форми TWS з "ніжкою". Якість складання бездоганна, матеріал виготовлення – алюміній з дзеркальним поліруванням. Цитую опис розробників у презентації: "Кожен елемент відображає світло, це втілення нашої одержимості пошуком краси в деталях".

Доступні декілька варіантів кольору – класичний Natural Aluminium, а також вишуканий Honey Tone, натхненний ювелірними виробами. В анонсі бренд натякає, що навушники у цьому відтінку добре виглядатимуть поряд з золотими прикрасами. Ну, одразу очевидна цільова аудиторія. Хоча я сама ношу червоне золото, конкретно мені вони пасували б.

Про ергономіку

Важать корпуси по 6 г, за розміром невеликі, на 15% менші за попередній флагман Bang & Olufsen BeoPlay Eleven. Посадка виявилася для мене абсолютно комфортною, хоча я готувалася до гіршого. Але у вухах Beo Grace зовсім не відчувалися, не втомлювали, не випадали. До речі, тут гарний рівень захисту від пилу та вологи IP57, можна займатися спортом та навіть плаванням.

Про органи управління

Зізнаюся, я чекала від моделі чогось незвичного. І їй таки вдалося мене здивувати. Керування тут сенсорне, але схема досить цікава. По-перше, функція Force Control аналізує силу доторку задля запобігання випадкових спрацьовувань. Вона імітує тактильний відгук, як від натискання фізичної кнопки. Можна перемикати треки, відповідати на дзвінки, ставити музику на паузу. Усі команди гнучко налаштовуються у фірмовому застосунку.

По-друге, технологія NearTap дозволяє змінювати гучність, торкаючись не самих навушників, а шкіри перед вухом біля них. З правого боку – збільшення, з лівого – зменшення. Працює вона коректно, доторки вловлює непогано, мені адаптуватися до неї було легко. Але я взагалі люблю подібні нестандартні штуки, для консервативних користувачів це може бути дещо складніше.

Ще з приводу інтуїтивної взаємодії: Beo Grace підтримують "розумну" паузу, вони автоматично призупиняють відтворення, якщо їх зняти, а потім самі його відновлюють. Звук стихає та повертається дуже м'яко. Також вони переходять в режим очікування через 15 хвилин після того, як ви їх відклали. Ці функції теж налаштовуються в застосунку.

Характеристики та функціональність

Почнемо з аудіо. Bang & Olufsen Beo Grace отримали великі титанові динаміки 12 мм. Версія Bluetooth 5.3, я б, звісно, хотіла 6.0, ну нехай. Список кодеків лаконічний: SBC, AAC, LC3. Як думаєте, мені варто питати, де LDAC? Мабуть, після преміальних Bang & Olufsen BeoPlay H100, які його також не мали, вже не буду. Для компанії це, бачу, звична стратегія.

Однак H100 все ж давали за певних умов доступ до прослуховування у якості Hi-Res, і Beo Grace, на подив, теж так вміють. У їхньому випадку цього можна досягти за допомогою дротового підключення кейсу до джерела через лінійний вихід 3.5 або роз'єм USB Type-C. Тоді сигнал можна транслювати на навушники з низькою затримкою, це сподобається геймерам, та з покращеною роздільною здатністю, це сподобається аудіофілам. Варіант USB-C підтримує LC3+, LE Audio Hi-Res (24 біт/96 кГц, діапазон частот від 10 Гц до 40 кГц), лінійний вихід – LC3, LE Audio (24 біт/48 кГц, діапазон частот від 10 Гц до 20 кГц). Безумовно, можливість використовувати кейс як Bluetooth-трансміттер – це заманливий козир. Я не мала зауважень до реалізації даної функції, процес з'єднання проходив без збоїв.

Крім того, модель пропонує підтримку просторового звуку Spatial Audio, вона оптимізована для Dolby Atmos. Ще можна налаштувати різні ефекти та відстеження положення голови, для геймінгу та перегляду фільмів це доречно. Щодо еквалайзера – він дещо своєрідний, але є.

До знайомого пристрою Beo Grace підключаються дуже швидко, зв'язок тримають відмінно. Присутній Multipoint для двох джерел. Шкода, що не для трьох, але знову хочу похвалити стабільність роботи.

Звичайно, в наявності активне шумозаглушення ANC. Воно тут адаптивне, запатентована технологія EarSense 2.0 регулює його інтенсивність та характеристики звучання, аналізуючи навколишній шум та вимірюючи унікальну акустичну сигнатуру вашого вуха. Заявлено, що ANC став в 4 рази ефективнішим, ніж у минулого флагмана в лінійці. Ну, на практиці, справляється він добре, але не ідеально, а ще трохи шипить. У більшості випадків його вистачає, але він не такий потужний, як у Sony. Режим TrueTransparency реалізовано прийнятно, оточуючі звуки він передає докладно, а баланс музики та реальності можна відрегулювати за допомогою 5 рівнів у застосунку. Але я теж помічала фонове шипіння.

Про мікрофони для викликів

Навушники мають 6 MEMS-мікрофонів студійної якості. Спеціально розроблена конструкція з акустичних сіток та порожнин знижує шум вітру, а якщо він все ж проникає всередину, його регулюють алгоритми ANC та TrueTransparency. Бренд називає це "підкоренням стихій". Тут я була задоволена, під час дзвінків співрозмовники чули мене чітко.

Про автономність

На одному заряді Bang & Olufsen Beo Grace живуть 4.5 годин з ANC. З кейсом власник отримає 17 годин з ANC. Для 2026 року це дійсно дуже мало. З позитиву – є швидка зарядка, за 5 хвилин можна отримати 2.5 години музики. Ну й бренд пишається технологією догляду за акумулятором, розробленою у співпраці з Breathe. Навушники розраховані на понад 2000 циклів заряджання, це приблизно в 4 рази більше, ніж у конкурентів. Що ж, модель за таку ціну повинна працювати довго. Шкода, що TWS, на відміну від окремих бездротових повнорозмірів, поки не дозволяють встановлювати змінні батареї. B&O тут явно зробили все, що змогли.

Звук

Основне тестування проводилося на Astell&Kern A&Ultima SP3000, iBasso DX320 та iPhone 16 Pro.

Що ж, це був перший раз, коли я настільки уважно слухала TWS. Зазвичай Bluetooth-навушники, котрі іноді потрапляють до мене на огляд, це хіба що спосіб відволіктися, не більше. Як ви знаєте, справжня сфера мого інтересу – дротові аудіофільські моделі старшого цінового сегменту, я їх і собі купую, і багато років пишу про них. А тут складається так, ніби якщо я зі своїм Hi-End не йду до TWS, то TWS самі пішли в Hi-End. Схожий досвід у мене був зі згаданими вище бездротовими повнорозмірами Bang & Olufsen BeoPlay H100 за $2200, я думала, після них мене вже ніщо не здивує, але True Wireless за $1500 – це теж вагомо.

Отже, можете уявити, як мені було цікаво. У підсумку, без чудес. Я отримала кращий результат, ніж очікувала, але не такий феєричний, як хотілося б. Реальність, як завжди, десь посередині.

Як для бездротового пристрою, – підкреслюю, я зараз спираюся саме на безпровід, – Bang & Olufsen Beo Grace грають гарно. Їх зробили універсальними, без зайвих смакових акцентів, налаштували акуратно та гармонійно, щоб вони сподобалися плюс-мінус усім, ретельно опрацювали основні критерії. Для тих, хто досі слухав лише бюджетні масові моделі, це буде зовсім новий досвід. Також навушники оцінять люди, котрі вже втомилися купляти різноманітні TWS з надмірним музичним забарвленням – дзвінкі, басовиті, пересолоджені... Це могла б бути така реклама – ось флагман B&O, він заспокоює нервову систему.

Сам почерк у Beo Grace докладний, відкритий, повітряний. Тонально трохи схильний до теплоти. За частоткою нейтральний, є лише невелике виділення басів та нижніх ВЧ, але суто символічне, середина не провалена. Уявна сцена, як для TWS, масштабна, тривимірна, навіть досить глибока, з театральним позиціонуванням. Модель енергійна, не форсує драйв, але все ж вміє показувати епік, прекрасно відчуває ритм, дає хльосткі атаки. Вокал емоційний, дещо виведений вперед, інструменти об'ємні, окреслені, між ними достатньо простору.

Особисто я б назвала подачу комфортною, але достовірною. Вона ближча до чіткості, прозорості та витонченості, ніж до вальяжної масивності. Тішить вивірений контроль, для TWS це неочевидна риса. Деталізація, на подив, хороша, ноти розбірливі, інформативності вистачає. Водночас звук не пересушений, партії мають натуральну насиченість. Де треба, буде пружний тактильний відгук.

Жанрово Beo Grace всеїдні, до якості матеріалу не критичні. Зі складними композиціями справляються делікатно, не брешуть, сибілянтами не втомлюють. Такі... стабільні, адекватні навушники. Іноді ненав'язливі, іноді розважальні. Почерк добре збалансований, повинен більшості підійти, проблем з ним, фактично, немає. Тільки ще раз наголошую – якщо звучання для вас в пріоритеті, варто використовувати саме Hi-Res стримінг за допомогою підключення кейсу до джерела. Якість буде помітно кращою, ніж з кодеком AAC.

Власне, це все, що я можу сказати як оглядач. Тепер говоритиму як аудіофіл. Це факт – дротовим внутрішньоканальним навушникам схожої вартості Beo Grace поступаються. Якщо хочете конкретики – бракує ясності, багатошаровості, виразності, мікронюансів. Роздільна здатність та динамічний діапазон гірші, масштаб панорами вже не такий ефектний, вокал тонший, синтетичніший, є нестача ґрунтовності басів та протяжності верхніх шарів ВЧ. Якщо слухати з кейсом, чистота звуку покращується, однак радикально це ситуацію не змінює. Втім, тут багато функцій, тому порівняння не зовсім чесне. Хоча, погодьтеся, я мала це перевірити.

Чи купила б я собі ці навушники? Якщо уявити, що мені не треба рахувати гроші, при цьому я раптово мрію про бездротовий девайс – цілком можливо, що так. Не саме заради звуку, рівень технічності мене не вразив, але й не було нічого, що викликало б у мене негатив. Я люблю незабарвлену подачу, тому Beo Grace могла б слухати. Якщо не влаштовувати їм випробування з порівняннями, вони краще розкривають власну інтелігентну манеру. Тобто не вбивця топів, але й не чергова вульгарна іграшка.

По частотах

Баси контрольовані, спритні, щільні. Вони здалися досить гнучкими та слухняними, варіативність текстур непогана, рельєф читається вільно. Саб ударний та масивний, глибина не еталонна, але все одно серйозна, атаки переконливі. Мідбас оксамитовий, зазвичай скоріше розважальний, трохи бумкаючий, проте без перебору, домінувати в міксі не прагне. Загалом, НЧ лінійні, переважно показували себе добре, я була задоволена.

Середні частоти витончені, світлі, мелодійні. Сподобалася їхня жвавість, весела взаємодія інструментів. Вони легко ловлять симетрію та вкрадливо занурюють в музичний сюжет. Ноти мають тактильну пружність та правильну артикуляцію, контури точні, розділення партій достовірне. Вокал соковитий, темпераментний та відвертий. Палітра тембрів красива, яскрава, тепла, при цьому природна, приємна для слуху. З мінусів – прозорості можна було б додати ще, присутня певна згладженість. Ну й жіночі голоси бували надто тонкими.

Високі частоти спокійні, детальні, окреслені. Як я вже писала, в основі вони мають трохи іскристості, але далі починається спад, тому спектр залишається незмінно комфортним. Для TWS це доречно, але особисто мені не вистачало протяжності верхніх шарів. Хоча тембрально ВЧ мені сподобалися. Не те щоб пестили слух, як ніжний мед, але і не дратували. Була навіть частка переливчастого блиску. Отже, з акустичними записами модель працювати вміє.

Конкуренти

Про дротові IEM я вже сказала, а як щодо прямих суперників серед TWS? На жаль, товариство, цей розділ я пропущу. На даний момент, тобто влітку 2026 року, у мене претендентів для батлу з Beo Grace немає.

Bang & Olufsen Beoplay Eleven за $500 – це попередній флагман в серії, навіть був у мене на огляді, але яка там конкуренція? Очікувано, новинка грає краще. Тим більш, Beoplay Eleven в плані звучання не мої фаворити.

Devialet Gemini II Opera de Paris за $700 – це ті ж Devialet Gemini II за $450, тільки з використанням у дизайні покриття з чистого 24-каратного золота. Звучать дійсно красиво, але роздільна здатність у межах свого сегменту.

Noble FoKus Prestige Encore за $700 – максимально аудіофільські TWS з наявного асортименту. Я їх слухала, вони дуже близько підходять до можливостей дротових моделей в аспекті музичного почерку, справді заслуговують на увагу. Однак в плані зручності та функціональності Bang & Olufsen їх випереджають.

Отож, аудіофіли візьмуть Noble, користувачі, які шукають сучасні технології та прийнятний звук за помірні гроші – хітові Technics EAH-AZ100 чи Sony WF-1000XM6, решта – якісь навушники Apple. А Bang & Olufsen Beo Grace – це статусна річ для тих, хто обирає щось елітне та ексклюзивне. Якщо хочете апгрейд – це буде апгрейд. Якщо треба ціна/якість – тоді навпаки. Все залежить від ваших орієнтирів.