Німці підтвердили свій статус гінців за якістю і надійністю. За стерпною ціною до 200 доларів.
Мета була: знайти повнорозмірні навушники з якісним звуком для прослуховування музики та іноді для фільмів у домашніх умовах. Тобто джерела сигналу — ТВ , ноут, смартфон, без будь-якої профі-роботи.
детальніше
Колись були недорогі Philips типу SBC HP250 ціною доларів до 30, з коліщатком гучності на кабелі, але їх рахувати немає сенсу, і ці баєри – по суті перші серйозні “лопухи”.
Отже, у магазині прослухав на смарті дві пари сенхів і ці баєри. Смарт із вбудованим ЦАПом розкачав їх усі аж бігом, незважаючи на імпеданс. Баєри звучали як небо і земля після 23-омних Sennheiser 569 (теж закриті). Інші сенхи, а саме відкриті 560S на 120 Ом, постояли за свій бренд і видали звук дуже схожий на ці закриті баєри. Але у баєрів звук видався мені більш жвавим, дзвінким і веселим. Вже на 40% гучності він дуже пристойний, в обстановці типу офісної достатній, а в тихій кімнаті і 35% цілком вистачає. На гучній вулиці можна до 45% підняти, у метро до 50%, але вище – навряд чи захочеться. Так що ЦАП відпрацьовує, і запасу качнути ще ого-го. Якщо вірити екранному меню ЦАПа, він може підлаштуватись під навушники імпедансом від 50 до 600 Ом. Ну, може колись і до 600 Ом доросту і спробую).
Загальне враження – всі частоти та інструменти звучать збалансовано та виражено, промальовано. Не приглушено, не "зрізано", не здалеку, не плоско. Є природний об'єм, особливо рознесення інструментів завширшки. Щодо "глибини сцени" та інших "ешелонувань" - я на цих ваших жаргонах поки не розуміюсь і нічого сказати не можу, невеликий досвід і мало з чим порівнювати...
Верхи: чіткі та помітні. Не шелестять, не свистять і не перекривають собою нічого. Ще б пак, тут діапазон до 35000 Гц. При тому, що звичайна людина чує до 20-22 кГц. Молодці німці, роблять із запасом — раптом еволюція розширить слух у людей)
Середні частоти: виражені та “зернисті”. Тобто електрогітари звучать так, як і повинні - рубають шашкою на всі боки. Барабани заграли новими фарбами, точніше призвуками. Зрідка сухувато звучить ритм-гітара, але це скоріше через запис у студії. Бо на інших треках гітари – цілковите м'ясо. Правда, за високої щільності звучання буває так, що гітарне соло важко розрізняти за ритм-гітарою. Це при тому, що є групи та релізи, де звукоінженери зуміли записати абсолютно розрізнено всі інструменти, хоча щільність звучання матеріалу зашкалює (під щільністю маю на увазі кількість нот в секунду помножену на кількість інструментів, що одночасно звучать, і інтенсивність звуковидобування). Імхо, це говорить про те, що все-таки в цих баєрах є ухил в СЧ для детального моніторингу вокалу, клавішних, акустичних гітар при роботі у студії з музикою, де ці елементи мають першочергову важливість у матеріалі, що записується/обробляється. Що не заважає використати еквалайзер на джерелі та підрегулювати звучання під матеріал, трохи затінивши СЧ на задній план і підкачавши низи та високі. Без цього, у щільному швидкісному металі з двома гітарами – звуку гітар буває забагато...
Баси: глибокі та важкі. Розкатисті, як грім у горах. Починаються вже з 5 Гц (нижче за слуховий поріг людини) і тому м'яко вповзають у зону чутності, ніби пов'язані з нескінченністю і невідомим. Правда, на смарті у мене завжди обраний пресет-еквалайзер bass booster, без нього мені складно сприймати музику) Але на треках Hi-Fi еквалайзер недоступний, тобто ЦАП бере все на себе і видає рівний звук, де басу менше, але все одно достатньо. Виразність НЧ однакова в обох випадках.
А ось звук із ютуба – зовсім інша справа... Тоненько і плоско звучить. ХЗ, може він іде повз ЦАП, і тому зовсім не те порівняно з програванням файлів...
Зовнішній вигляд – серйозний, брутальний, німецький: чорний метал у чорній шкірі (знаю що зам,але...) і темні заклепки) Той, хто тут в огляді примудрився назвати заклепки декоративними – RTFM. Вони працюючі, тобто розстібаються, щоб після кількох років зняти зношену накладку оголів'я та замінити на такий самий новий розхідник. Коротше, за виглядом та конструкцією – це термінатор Т-800 у світі навушників. Іноді дивишся на них – і згадуєш фільми про підводні човни, де радист чи акустик сидить у таких та зосереджено працює... Якщо вони згодом стануть затертими і з подряпинами аж до блискучого металу, то виглядатимуть ще крутіше, бувалими. А з пластиковими такого нальоту брутальності ніяк не вийде. Проте головне – щоби звук видавали, як нові.
Кабель — окрема історія: щільний, не дуже-то і гнучкий. Не те що комп'ютерні, які можна вити, як заманеться. Штекер — 3.5 мм, з РІЗЬБОЮ біля основи, на яку нагвинчується перехідник на 6.3мм... Імхо, це вишенька на торті "німецькості" і надійності.
Чохол у комплекті – дрібниця, а приємно.
Сидять на голові міцно, але зручно, не тиснуть. Це ж німці. Вони все виміряли, в тому числі силу стискання у ньютонах, про що пишуть на своєму сайті. Амбушури шукав саме з велюру, щоб не пітніла шкіра, і вони тут такі, як треба.
Підсумок: відмінно, 5 із 5. Сподіваюся, прослужать довго.
P.S. Взагалі кажучи, те, що чує конкретна людина, залежить від багатьох чинників: з одного боку – від її суб'єктивного аудіосприйняття всередині черепа звукових хвиль із навушників; з іншого боку – від вихідного матеріалу (хто, що і як зіграв І записав у студії) та апаратно-програмного забезпечення джерела звуку, який видає сигнал на стереовихід (програвач та його апаратні можливості, файл, що програється, та його параметри, задіяний софт, еквалайзери та інші примочки). Так що написане вище – це не тільки про ці навушники, а про комбінацію слухач – навушники – джерело (в даному випадку смарт із ЦАПом на борту + нормальні файли з матеріалом від пряморуких виконавців та звукоінженерів недопотопних часів). Немає сенсу порівнювати звучання джазу 30-х і металу 2000 року.
P.P.S. Для Shanlin M0 Pro імпеданс цих баєрів виявився непідйомним, судячи з "тоненького" звучання. Але це не проблема цих навушників. Бо під той мікро-плеєр, який юзається здебільшого на ходу, є звичайні затички-черв'ячки від того ж сенха.
P.P.P.S. З ноутом ці баєри потоваришували “на ура”. Без еквалайзера звучання рівне, "аналітичне" - німецька точність без особливих емоцій. Еквалайзер проги-програвача цілком допомагає підлаштувати звук – некритично, в основному, розвантажити середину та змістити акцент на баси та верхи.
Згорнути
Переваги:
ЗВУК!!! Міцна й довговічна конструкція. Легка заміна частин що можуть зноситися. Маде ін Джермані. Фірма зі 100-річним досвідом
Недоліки:
Незнімний та негнучкий кабель, але це вже якщо придиратися (можливо, це на краще для якості звуку). Неможливість складання чаш до оголів'я, але знову-таки, це скоріше плюс для міцності девайсу
